.

Будова, хімічний склад і харчова цінність яєць. Класифікація яєць, продукти їх переробки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 9463
Скачать документ

Реферат на тему:

Будова, хімічний склад і харчова цінність яєць. Класифікація яєць,
продукти їх переробки

Будова, хімічний склад і харчова цінність яєць

Яйця здавна були традиційною слов’янською їжею. Вони є символом
відродження природи і весни, тому жоден Великдень не обходиться без
крашанок та писанок, а Великодні частування завжди починалися із
свяченого яйця.

Залежно від виду птиці розрізняють яйця курячі, качині, гусячі, індичі.
Яйця водоплавної птиці для приготування страв не використовують,
оскільки вони можуть бути джерелом інфекційних захворювань.

Яйце – в основному білковий продукт, дуже високої харчової і біологічної
цінності, оскільки у ньому містяться всі поживні речовини, які потрібні
для життєдіяльності людини. До складу курячого яйця входять білки (12, 7
%), жири (11,5 %), вуглеводи (0,6-0,7 %), мінеральні речовини (1,0 %),
вода (74 %), вітаміни D, Е, каротин, В1, В2 В6, РР, холін. Енергетична
цінність 100 г курячих яєць – 157 ккал., або 657 кДж. За поживністю яйце
можна прирівняти до 40 г м’яса або 200 г молока.

Яйце куряче складається із шкаралупи (12 %), білка ( 56 %) і жовтка (32
%).

Шкаралупа має пористу структуру, захищає яйце від мікроорганізмів. Вона
містить вуглекислий і фосфорно-кислий кальцій, магній та органічні
речовини. Поверхня яйця покрита надшкаралупною плівкою.

Під шкаралупою знаходиться щільна підшкаралупна оболонка і білкова
оболонка, які захищають яйце від попадання мікрофлори, проте пропускають
гази і водяну пару.

На тупому кінці яйця між шкаралупкою і білковою оболонками розміщена
повітряна камера. При зберіганні яєць вона збільшується, оскільки всихає
вміст яйця.

Білок складається з кількох шарів прозорої тягучої, майже безбарвної
маси, яка при збиванні утворює піну. Найщільніший білок розміщений в
середині яйця, а найміцніший (градинки) утримує жовток у центрі яйця.

Хімічний склад білка і жовтка неоднаковий. До білкової частини входять
білки (10, 8 %), найціннішими з яких є овоальбумін і кональбумін, що
містять усі незамінні амінокислоти у співвідношеннях, які наближаються
до оптимальних, тому ці білки легко (на 98 %) засвоюються організмом
людини. Овоальбумін забезпечує добру розчинність яєчного білка у воді,
овоглобулін здатний при збиванні утворювати піну, овомуцин стабілізує
піну, лізоцим має бактерицидні властивості, які зникають при старінні
яєць. Із вуглеводів (0, 9 %) у білку яйця міститься глюкоза, із
мінеральних речовин – натрій, калій, фосфор, магній, кальцій, залізо та
ін. Білок бідний на жири (0, 03 %), має вітаміни В1, В2 В6. Енергетична
цінність 100 г білка 47 ккал, або 176,8 кДж.

Жовток – найцінніша частина яйця, він багатий на білки (16, 2 %) й жири
(32, 6 %), у ньому є вуглеводи (галактоза і глюкоза), мінеральні
речовини ті самі, що і в білку яйця, вітаміни D, Е, РР і групи В.
Жовтого кольору жовтку надає наявність у ньому каротину, з якого в
організмі утворюється вітамін А. Жовток – це густа маса світлих і темних
шарів, що чергуються між собою, зверху він вкритий тонкою оболонкою. На
поверхні жовтка розміщений зародок.

Яйця містять білок авідин, який зв’язує вітамін Н (біотин), регулює
нервоворерлекторну діяльність, утворюючи авідинобіотиновий комплекс. При
цьому біотин свою активність. При тепловій обробці цей комплекс
розпадається на складові частини. Отож споживання сирих яєць небажане,
оскільки може виникнути Н-авітаміноз.

Другий яєчний білок овомукоїд пригнічує дію трипсину (ферменту
підшлункової залози), тому сирі яйця не тільки погано засвоюються, а й
утруднюють засвоєння інших продуктів. Крім того білки їх частково
всмоктуються неперетравленими, а це призводить до алергічних
захворювань, особливо у дітей. При тепловій обробці цю антиферментну дію
овомукоїд втрачає, а при збиванні яєчних білків вона значно
послаблюється.

Білок лізоцим, якому властива антимікробна дія, при недотриманні режиму
зберігання може посилити ріст мікроорганізмів, і яйця можуть стати
джерелом важких токсикоінфекцій.

Яйця містять багато жиру, який сконцентрований переважно в жовтку у
вигляді емульсії. Жир має низьку температуру топлення (34-39 °С) і добре
засвоюється організмом людини, оскільки в ньому містяться ненасичені
жирні кислоти (олеїнова, архідонова, лінолева та ін.). Крім того у
жовтку є велика кількість холестерину (1, б %), який прискорює
атеросклеротичні процеси. Тому кількість страв, які містять яйця у
раціоні харчування людей похилого віку, слід обмежувати. Жовток
засвоюється на 96 %. Енергетична цінність 100 г жовтка 370 ккал, або
1570 кДж.

Класифікація яєць, продукти їх переробки

На підприємствах масового харчування для приготування страв
використовують курячі яйця і продукти їх переробки: меланж і яєчний
порошок.

Яйця курячі харчові залежно від терміну зберігання, якості і маси
поділяються на дієтичні, які надходять і реалізуються до 7 діб після
знесення (масою не менше 44 г), і столові, що надходять через 7 діб
після знесення (масою 44 г і більше).

Столові яйця залежно від способу і терміну зберігання поділяються на
свіжі, холодильникові і вапновані.

До свіжих належать яйця, які зберігалися при температурі від 1 до 2 °С
не більше 30 діб після знесення; холодильникові – це яйця, які
зберігалися при температурі від 1 до -2 °С понад 30 діб; вапновані – це
ті, що зберігалися у розчині вапна, незалежно від терміну зберігання.

Дієтичні яйця мають міцний, ледь помітний жовток, який знаходиться в
центрі, не переміщається. Білок щільний, просвічується. Повітряна камера
нерухома, висотою не більше 4 мм. Залежно від маси дієтичні яйця
поділяють на І і II категорії. Маса яйця І категорії – не менше 54 г, II
категорії – не менше 44 г. На кожному дієтичному яйці має бути штамп, де
вказуються число, місяць знесення, вид і категорія.

Свіжі, холодильникові і вапновані яйця І категорії мають міцний,
малопомітний жовток, допускається незначне відхилення його від
центрального положення. Білок щільний, просвічується, у холодильникових
і вапнованих допускається недостатньо щільний. Висота повітряної камери
у свіжих яєць не більше 7 мм, у вапнованих і холодильникових – не більше
11 мм. Маса яєць не менше 48 г.

У цих самих видів яєць II категорії жовток послаблений, чітко видимий,
легко переміщається, білок слабий, просвічується, допускається
водянистий. Висота повітряної камери не більше 13 мм. Маса яйця – не
менше 44 г.

Яйця, які мають масу менше 43 г, випускають під назвою “дрібне”; якісні
яйця із забрудненою шкаралупою – під назвою “забруднене”. Їх
використовують на підприємствах масового харчування.

Залежно від наявності дефектів яйця відносять до харчового
неповноцінного (використовують при виготовленні кондитерських і булочних
виробів) і технічного браку.

До харчових неповноцінних належать яйця, які мають дефекти: тріщини,
м’ятий бік, виливка (часткове змішування жовтка з білком), присихання
жовтка до шкаралупи, специфічний запах, який легко вивітрюється.

До технічного браку належать: красюк (повне змішування жовтка і білка),
кров’яне кільце (на поверхні жовтка при просвічуванні видно кровоносні
судини), велика пляма (пляма під шкаралупою загальним розміром більше
1/8 поверхні яйця, яка утворюється колоніями плісняви і бактерій), тумак
(при просвічуванні яйце непрозоре, має неприємний запах); міражні яйця
(вилучені з інкубатора як незапліднені).

Найціннішими для харчування є дієтичні і свіжі яйця, з яких готують
багато смачних і поживних страв. Їх вживають сирими, вареними, смаженими
і запеченими, вони входять до складу різноманітних бабок, запіканок,
соусів, салатів. Холодильникові і вапновані яйця використовують в
основному при виробництві кондитерських і булочних виробів.

Упаковують яйця окремо за видами і категоріями в дерев’яні ящики по 360
або 720 шт., а також у картонну тару. Дієтичні яйця упаковують в коробки
по 10 шт.

Зберігають яйця в холодильній камері при температурі 2 °С з 1 травня до
1 вересня протягом 9 днів, з 1 вересня до 30 квітня – 6 днів.

Рецептури збірника складені з розрахунку використання столових курячих
яєць II категорії масою 46 г з відходом на шкаралупу, стікання і втрати
12, 8 %. Виходячи з цього, в рецептурах маса сирих і варених яєць (без
шкаралупи) передбачена 40 г при співвідношенні жовтка і білка 35 % і 65
% відповідно.

Яєчний меланж – це суміш яєчних білків і жовтків (без шкаралупи),
перемішаних, профільтрованих, пастеризованих, охолоджених і заморожених
при температурі -18 °С у металевих банках по 5, 8 і 10 кг. Меланж
зберігають замороженим при температурі від -9 до -10 °С і відносній
вологості повітря 80-85 % до 8 міс.

Не зберігайте яйця з продуктами, які мають різкий запах (оселедець,
копчена риба та ін,); вони легко поглинають різні запахи.

З меланжу готують страви, що не потребують відокремлення жовтка і білка
(пряженю, запіканки, вироби з тіста). Щоб замінити одне яйце масою нетто
40 г, потрібно взяти 40 г меланжу (1 : 1).

Яєчний порошок – це висушена суміш білків і жовтків. Зберігають його при
кімнатній температурі і відносній вологості повітря 65-75 % протягом 6
міс., а при температурі 2 °С і відносній вологості повітря 60-70 % – 2
роки з дня виготовлення. Використовують яєчний порошок для тих самих
страв, що й меланж. Для заміни одного яйця масою нетто 40 г беруть 11,2
г яєчного порошку (1 : 0,28).

Список рекомендованих джерел:

Абатуров П.В. и др. Сладкие блюда и напитки. – М.: Зкономика, 1972. –
144 с.

Азбука домашнього господарювання. / Е.0. Блажко, М.Й. Барановський,
Д.М.Володарська та ін.; Упоряд. Д.М. Володарська. – К.: Техніка, 1980.
-367с.

Анфімова Н.К., Захарова Т.І. Кулінарія. – М.: Економіка, 1987. – 272 с.

Баранов В.С. Технология производства продуктов общественного питання.
-М.: Экономика, 1982. – 399 с.

Барановський В.А. Официант – бармен. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. –
320с.

Бриджит Джоунз Приемы, торжества и банкеты. – Минск: Белфакеиздатгрупп,
1998.-255с.

Вищепан О.Г., Мельман М.Є., Швіліх В.Ц. Як консервувати овочі. –
К.:Держсільгоспвидав, УРСР, 1980. – 132с.

Все об украинской кухне. / Сост. Д. Билык. – Донецк: ПКФ “БАО”, 2000.
-352с.

Губа Н.И. Овощи и фрукты на вашем столе. – К.: Урожай, 1984. – 344с.

Доцяк В.С. Українська кухня: Технологія приготування страв. К.: Вища
шк., 1995. – 550 с.

Дудченко Л.И. й др.. Пряно – ароматические и пряно – вкусовые
растения:Справочник / Л.И. Дудченко, А.С. Козьяков, В.В. Крищенко. – К.:
Наук.думка, 1989. – 304с.

Замечательные уроки кулинарного искусства / Составитель Похлебкина А. –
Донецк: ПКФ “БАО”, 2000. – 224с.

Золотая книга хорошого тона / Пер. С франц. Н.Ф. Васильковой. –
Смоленськ: Русич, 1999.-368с.

Здобнов А.Й., Ковалев Н.И. Эстетические требования к оформлению блюд:
Учеб. Пособие. – К.: Вища шк., 1989. – 126 с.

Искусство готовить. Часть 1. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
– 270с.

Искусство готовить. Часть 2. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
-287 с.

Кравцов И.С. Домашнєє консервирование й хранение пищевьіх продуктов.
-Одеса: Маяк, 1968. – 336с.

Кіросір Л.М., Титаренко В.П. Традиційні українські страви. – Полтава:
ПДПУ, 1999. – 120с.

Книга о вкусной й здоровой пище. / А.И. Опарин. – М.: Пищевая
промышленность, 1965. -448с.

Ковалев Н.И., Осипов И.И. Овощные блюда. -М.: Зкономика, 1967. – 128с.

Консервирование. / Сост. С.И. Литвиненко. – Донецк.: Стакер, 1999. –
416с.

Кулинария./ Л. Каганова. – М.: Торговая литература, 1980. – 404с.

Лавренова Г.В., Лавренов В.К., Лавренов Ю.В., Онипко В.Д. Специи и
пряности. – Донецк: Стакер, 1999. – 368с.

Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Блюда из сыра. Сборник кулинарных рецептов.
– Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.

Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Все о чае и о кофе. Сборник кулинарных
рецептов. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020