.

Бронзування поверхонь. Аерографія (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1539
Скачать документ

Реферат

на тему:

Бронзування поверхонь. Аерографія

Бронзування поверхонь

Покриття поверхонь металевими порошками (алюмінієвим, бронзовим тощо),
розведеними на водному або неводному в’яжучому матеріалі, називають
бронзуванням. Застосовують його для внутрішніх і зовнішніх фарбувань
поверхні. При внутрішніх роботах бронзовими порошками покривають ліпні і
дерев’яні прикраси, вентиляційні решітки, виконують декоративний розпис
і накатують рисунки валиками. Зовнішні металеві поверхні покривають
сумішшю з алюмінієвої пудри, щоб захистити їх від корозії.

Є два способи бронзування: бронзування на відлипність і фарбування
готовою сумішшю, приготовленою з металевим порошком.

Бронзування на відлипність застосовують під час оздоблення невеликих
поверхонь ліпних виробів, скульптур, багетів тощо. Поверхню, яку мають
бронзувати, підготовляють так само, як і під високоякісне олійне
фарбування. Під час підготовки слід по можливості максимально усунути
відсмоктувальну здатність пористої поверхні.

Підготовлюючи дерев’яну поверхню, її очищають від задирок і
прооліфлюють. Дефектні місця підмазують і вирівнюють шпаклівкою. Після
нанесення і висихання кожного шару шпаклівки поверхню шліфують. Для
остаточного шліфування застосовують дрібнозернисту шліфувальну шкурку №
8—12.

Поверхню ліпних виробів з гіпсу у пошкоджених місцях підмазують гіпсовим
розчином. Після висихання підмазки її шліфують дрібнозернистою шкуркою і
прооліфлюють або проклеюють 10%-м розчином тваринного клею. Оліфу або
клейовий розчин наносять щіткою у два шари, шліфуючи кожний нанесений
шар після висихання.

Підготовлену поверхню ґрунтують олійною або емалевою фарбою марки
ГФ-230. Колір фарби повинен відповідати кольору бронзи, якою її будуть
опоряджувати. Під бронзування алюмінієвим порошком ґрунтують здебільшого
сумішшю білого кольору, а під бронзовий порошок — жовтого. Після
висихання шару ґрунтовки поверхню злегка шліфують і вкривають лаком.
Через деякий час, коли лак ще дає відлипність, на поверхню волосяною
щіткою або ватним тампоном наносять шар бронзового

порошку. Частинки бронзи міцно прилипають до поверхні, утворюючи на ній
кольорову плівку. Щоб запобігти окисленню бронзової плівки, поверхню
знову покривають безбарвним спиртовим лаком або нітролаком. Такий спосіб
бронзування дає хороший декоративний ефект. Проте при цьому збільшується
витрата бронзи, частина якої не прилипає до поверхні і у вигляді пилу
осідає на підлогу. Для зберігання бронзи під місця опорядження слід
підкладати папір, на який вона буде осідати.

Щоб зменшити витрату бронзового порошку під час роботи за цим способом,
порошок розводять уайт-спіритом, спиртом або сольвентом і наносять на
поверхню щіткою або аерографічним фарборозпилювачем. Після нанесення
розчинник випаровується, а бронзовий порошок прилипає до неповністю
висохлої поверхні, що дає відлипність, і надалі міцно на ній
утримується.

Під час фарбування готовою сумішшю бронзовий порошок розводять клейовою
водою, гліфталевим, олійним або іншим лаком і цією сумішшю покривають
поверхню так само, як і звичайними фарбами. Частинки порошку погано
змочуються в’яжучим, тому вони спливають на поверхню фарбової плівки,
утворюючи блискуче кольорове покриття. Для розведення бронзових порошків
не можна застосовувати жирні олійні лаки, які дають тьмяну фарбову
плівку.

Склад суміші для бронзування

Олійно-смоляний лак 1 л

Бронзовий порошок 400—450 г

Спосіб приготування. Бронзовий порошок затирають на невеликій кількості
лаку. Отриману суміш розводять рештою лаку до робочої в’язкості. Для
виготовлення суміші з алюмінієвого порошку його беруть 200— 220 г на 1 л
лаку.

Для роботи суміш приготовляють невеликими порціями, які мають бути
відразу використані, оскільки при довгому зберіганні спостерігають
сильне змочування частинок бронзи, які осідають на дно посудини. Надалі
під час нанесення на поверхню частинки бронзи не будуть спливати у
зовнішній шар плівки і вона втратить блиск, стане тьмяною.

Аерографія

Аерографією (кресленням повітрям) називають спосіб оздоблення поверхні,
при якому рисунок виконують нанесенням фарби фарборозпилювачем крізь
отвори в трафареті. При цьому на поверхні можна утворювати багатоколірні
рисунки в різних тонах або напівтонах.

Аерографічний спосіб оздоблення поверхонь дає змогу виконувати рисунки
різної насиченості в одну або кілька фарб. За виконанням такі рисунки
наближаються до живопису, через що цей спосіб ще називають аерографічним
розписом.

За допомогою аерографії пофарбовану поверхню можна оздобити суцільним
рисунком під ковдру, шотландку, ситець або виконати на ній окремі
рисунки, панно, вставки. Композиція розпису може бути різноманітною. Це
залежить від призначення даного приміщення і вимог до його опорядження.
До початку роботи слід зробити ескіз опорядження і затвердити його у
відповідних інстанціях.

Здебільшого для аерографічного розпису користуються набором прямих і
зворотних трафаретів, причому рисунок у цих трафаретах здебільшого
роблять однаковим. Рисунками для них можуть бути геометричні фігури або
листя деяких порід дерев (клена, каштана, горіха тощо). За композицією
рисунки бувають з плоским або об’ємним зображенням. Іноді виконують
складні рисунки у вигляді живопису.

Декоративний рисунок з плоским зображенням (рис. 1, а, б) виконують за
допомогою прямих трафаретів або комбінації з прямих і зворотних
трафаретів. Колір рисунків може бути світлішим або темнішим за фон
пофарбованої поверхні. Окремі елементи рисунка (наприклад, листя)
розміщують на поверхні у різних положеннях, але так, щоб насиченість їх
на всій поверхні була однаковою.

При опорядженні «під шотландку» кольорові смуги виконують за прямими
трафаретами з щілинними прорізами, через які наносять фарбувальні суміші
різних кольорів послідовно одну за одною. Коли поверхня буде розбита на
прямокутники або квадрати, за прямими трафаретами опоряджують ділянки
поверхні усередині клітин, роблячи їх різної насиченості.

Більш складні об’ємні і живописні рисунки (рис. 1, в, г) виконують також
за трафаретами. Проте для досягнення об’ємності кожен елемент рисунка
розмічають на окремі ділянки, які виконують у різних тонах, напівтонах
або тінях. Для кожної такої деталі рисунка, яку фарбують певним тоном,
виготовляють окремі трафарети, за якими і виконують розпис. Окремі
ділянки поверхні (фон) фарбують з розпилювача без трафарету, але роблять
це так, щоб створити видимість простору. При цьому ділянку поверхні, на
якій вже був виконаний рисунок, закривають.

Рис. 1. Зразки аерографічних рисунків:

а —плоский рослинний орнамент; б —плоский «під шотландку», в —об’ємний;
г —фрагмент живопису

Рис. 2. Фарбувальний агрегат для аерографічних робіт:

1 – компресор 2 — повітряний шланг, 3 — масловологовіддільник, 4 —
аерографічний фарборозпилювач

За допомогою аерографії можна прискорити опорядження приміщення і
досягти значного декоративного ефекту.

Аерографічний розпис виконують за допомогою фарбувального агрегату (рис.
180) невеликої продуктивності. Цим самим агрегатом фарбують невеликі
ділянки поверхні, оздоблюють поверхні під декоративний камінь, деревину
тощо. Агрегат складається з компресора СО-45Б, переносного
масловологовіддільника СО-15Б, аерографічного фарборозпилювача СО-6Б
(або СО-І9А) і шлангів. Якщо обсяг робіт невеликий, то до агрегату можна
не підключати масловологовіддільник, оскільки для очищення повітря буде
достатньо фільтра, що е у компресорі.

Обштукатурені, бетонні й інші поверхні під аерографічний розпис
підготовлюють так само, як і під високоякісне фарбування відповідними
фарбами. Підготовлену і заґрунтовану поверхню спочатку фарбують. Колір
поверхні повинен відповідати загальновибраній тональності опоряджуваного
приміщення. Фарбувальну суміш наносять на поверхню макловицею, маховою
щіткою або фарборозпилювачем. Після висихання фарбової плівки починають
аерографічне опорядження.

Розгляньмо приклад опорядження поверхні за прямим і зворотним
трафаретами з однаковим зображенням рисунка (рис 3). Трафарети
виготовляють з жерсті, фанери, картону або цупкого паперу Найкращим
матеріа лом для виготовлення аерографічних трафаретів вважають цупкий
креслярський папір, який не деформується під час роботи Трафарети з
металу або целулоїду також не деформуються, але працювати з ними погано,
оскільки під час роботи з них стікає фарба.

Рис. 3 Трафарети для аерографічних робіт

а — прямий б — зворотний в — рисунки виконані за цими трафаретами

Спочатку наносять рисунки за зворотним трафаретом так, щоб зображення
рисунка було різної насиченості. Для цього положення фарборозпилювача
щодо поверхні весь час змінюють, то наближаючи, то віддаляючи його від
поверхні, намагаючись зробити контури рисунка більш насиченими, а краї —
світлішими Рисунки на поверхні розміщують без певного порядку, весь час
змінюючи положення трафарету.

Після оздоблення поверхні зворотним трафаретом так само наносять
рисунки, користуючись прямим трафаретом (рис. 4). Для цих рисунків
використовують фарбувальну суміш темнішого кольору. Така комбінація
рисунків створює, так би мовити, глибину фарбування всієї поверхні, яка
характерна для аерографічного розпису.

Під час роботи трафарети періодично чистять від фарби, а у разі потреби
сушать.

Рис. 4 Виконання аерографічного розпису

Список використаної літератури

Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк.,
1984.— 176 с.

Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980,— 240 с

Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155
с.

Мещанинов А. В. Отделочные роботы в монолитном домостроении — Л.:
Стройиздат, 1989.— 273 с.

Шепелев А М Штукатурные работы.—М.-. Высш. шк., 1983.— 143 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020