Реферат на тему:
Україна і світова організація торгівлі
Основні засади зовнішньоекономічної стратегії України
Входженню України як рівноправного партнера у світове господарство
перешкоджає низка чинників як об’єктивних, так і суб’єктивних.
Найголовніший з них — низька конкурентоспроможність української
продукції на світовому ринку. Цей ринок не займається благодійністю,
тому продукція, якість якої не відповідає світовим стандартам,
неконкурентоспроможна на ньому. У результаті такого стану справ Україна
одержує невеликі експортні валютні надходження.
На ринках західних країн може конкурувати щонайбільше 1 % української
продукції, а товари, на які є попит на зовнішніх ринках, не мають
світових сертифікатів. Наприклад, продукція чорної металургії має
обмежену номенклатуру відливок, є металомісткою, відходи досягають майже
25 %. Як уже зазначалося у підрозд. 2.5, Україна втратила чимало ринків
збуту у країнах колишнього СРСР, а продукція промисловості України, на
яку є попит у Росії, не може бути реалізована на її ринку, оскільки
дорожча за зарубіжні аналоги на 30-50 %.
Окремі фахівці України дотримуються думки, що через низьку
конкурентоспроможність продукції українських підприємств не слід
поспішати з подальшою лібералізацією експортно-імпортного режиму, на яку
нашу державу активно підштовхують Міжнародний валютний фонд і Світовий
банк. Така лібералізація зовнішньої торгівлі можлива лише за умови
одночасного підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів.
Наприклад, навіть у США 35 % товарів захищені нетарифними бар’єрами.
Висловлювалася думка, що для України недоцільна безконтрольна
лібералізація зовнішньої торгівлі, а процес відкриття національного
ринку слід узгоджувати з одночасним здійсненням цілеспрямованої
протекціоністської політики щодо вітчизняних товаровиробників і
споживачів.
Інтеграція української економіки у світові процеси і структури
об’єктивно не може відбутися миттєво. Вона повинна здійснюватися
поетапно, залежно від дозрівання як внутрішніх, так і зовнішніх
передумов, при цьому держава не може усунутися від виконання регулюючої
ролі.
Найприйнятнішою для України фахівці вважають орієнтовану на експорт
модель економічного розвитку. Вони зазначають, що ця модель була успішно
використана не лише у країнах Південно-Східної Азії та Латинської
Америки, а й у США, коли вони долали наслідки Великої депресії 30-х
років XX ст. Паралельно із запровадженням експортно-орієнтованої
стратегії повинна здійснюватися обґрунтована політика заміни імпорту
(import substituion policy).
Протекціоністські заходи повинні включати жорстке митне і тарифне
регулювання та запровадження нетарифних бар’єрів.
Найважливіші передумови успішної інтеграції України у світову економіку
такі:
• реальний перехід від командно-адміністративної економіки до ринкової;
• реструктуризація господарства України;
• відкритість економіки.
Основні напрями формування відкритої економіки України повинні бути
такі:
• розвиток галузей, що мають порівняльні переваги у світовій економіці;
• створення сильного національного ринку як економічної основи для
завоювання і закріплення позицій України на світових ринках;
• забезпечення фінансової стабільності у країні;
• гармонізація вітчизняного зовнішньоекономічного законодавства з
нормами ГАТТ/СОТ;
• запровадження сертифікації продукції за європейськими та світовими
нормами і стандартами.
Шлях України до членства у COT – – це одночасно і шлях інтеграції до
Європейського Союзу. Щоправда, за тривалістю ці процеси не співпадуть.
Очевидно, Україна зможе значно раніше приєднатися до COT, ніж вступити
до Європейського Союзу.
Угода про партнерство і співробітництво була укладена між Європейським
Союзом і Україною в Люксембурзі 16 червня 1994 p., чинності угода набула
1 березня 1998 р. Сторони домовилися, що подальша лібералізація їх
взаємної торгівлі відбуватиметься відповідно до принципів ГАТТ/COT.
Зближення з ЄС — це і зближення з COT.
Серед українських політиків, підприємців і науковців можна зустріти і
прихильників ізоляціоністської політики, для яких захист національного
виробника тотожний захисту їх особистих інтересів. Навряд чи така
позиція має перспективу.
За часів сталінської колективізації сільського господарства один
одноосібник, який довго утримувався від вступу до колгоспу, нарешті
виріїпив це зробити, написавши у заяві, що колгоспу, як і смерті, не
можна уникнути. Україна неминуче вступить до COT.
Членство у Світовій організації торгівлі не є обов’язковим, і кілька
десятків країн світу ще не приєдналися до неї. Проте абсолютна більшість
країн належить до цієї організації.
Соціалістичний Китай доклав чималих зусиль, щоб у листопаді 2001 р.
стати членом СОТ. При цьому Китай змушений був не заперечувати проти
одночасного вступу до COT і Тайваню. Отже, якщо навіть соціалістичний
Китай не бачив свого майбутнього без побудованої на капіталістичних
засадах Світової організації торгівлі, то відсутність ринково
орієнтованої України у COT була б малозрозумілою.
Розглянемо, що вже зроблено в Україні для того, щоб вона стала членом
Світової організації торгівлі.
Нормативно-правове забезпечення вступу України до Світової організації
торгівлі
Нагадаємо читачеві, що Генеральна угода з тарифів і торгівлі була
укладена 23 країнами світу у 1947 р. Угода набула чинності наступного
року. Колишній СРСР одержав у ГАТТ статус спостерігача у 1990 р. Такий
статус у ГАТТ незалежна Україна має з липня 1992 р.
28 березня 1994 p. Президент України підписав Указ № 115 “Про
призначення спеціального представника Уряду України при Генеральній
угоді з тарифів і торгівлі”. Невдовзі, 29 червня 1994 p., Президент
України підписав Указ № 338 “Про призначення заступників спеціального
представника Уряду України при Генеральній угоді з тарифів і торгівлі”.
4 червня 1999 р. був підписаний Указ Президента України № 619 “Про
Міжвідомчу комісію з питань вступу України до Світової організації
торгівлі”. До цього указу згодом були внесені зміни відповідно до Указу
Президента України від 1 червня 2000 р. № 714 і від 5 вересня 2001р.
№797.
Ознайомимося з офіційними текстами двох указів Президента України і
одного розпорядження Кабінету Міністрів України щодо вступу України до
Світової організації торгівлі.
5 вересня 2001 р. Президент України підписав Указ “Про додаткові заходи
щодо прискорення вступу України до Світової організації торгівлі” №
797/2001 такого змісту.
“З метою забезпечення реалізації стратегічного напряму
зовнішньоекономічної політики щодо інтеграції України у світову
економіку, комплексного реформування зовнішньоторговельного режиму та
послідовного забезпечення дальшої гармонізації законодавства України з
нормами і принципами Світової організації торгівлі (COT) постановляю:
1. Визначити забезпечення завершення вступу України до Світової
організації торгівлі протягом 2001-2002 років одним із пріоритетних
напрямів діяльності Кабінету Міністрів України та центральних органів
виконавчої влади у сфері реалізації зовнішньоекономічної політики.
2. Кабінету Міністрів України: 1) у тримісячний строк:
розробити та подати на затвердження в установленому порядку проект
Програми заходів щодо завершення вступу України до Світової організації
торгівлі;
вжити заходів до підвищення ефективності діяльності Міжвідомчої комісії
з питань вступу України до Світової організації торгівлі, зокрема щодо
забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади з питань
прискорення вступу України до СОТ та завершення двосторонніх переговорів
з доступу до ринків товарів і послуг з делегаціями держав — членів
Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до Світової
організації торгівлі;
розглянути питання щодо збільшення граничної чисельності працівників
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, а
також Постійного представництва України при відділенні ООН та інших
міжнародних організаціях у Женеві (Швейцарія) для забезпечення
впровадження комплексу робіт щодо співробітництва з СОТ та вступу
України до цієї організації;
розглянути на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України питання
щодо застосування, загрози застосування органами іноземних держав,
економічними угрупованнями або митними союзами дискримінаційних
обмежувальних заходів стосовно товарів походженням з України, захисту
вітчизняного товаровиробника від недобросовісного та масованого імпорту;
ініціювати в установленому порядку проведення парламентських слухань з
питання вступу України до СОТ;
розробити з урахуванням світового досвіду та забезпечити впровадження
системи ефективного інформаційного забезпечення процесу вступу України
до СОТ, передбачивши з метою створення позитивного міжнародного іміджу
України заходи щодо широкомасштабного висвітлення в засобах масової
інформації, в тому числі іноземних, досягнень України в цій сфері;
2) до 2002 року:
вивчити разом з Національною академією наук України, апаратом Ради
національної безпеки і оборони України із залученням міжнародних
експертів питання щодо можливих наслідків вступу України до СОТ з
позицій національної безпеки та за результатами вивчення розробити
заходи щодо підвищення конкурентоспроможності галузей економіки, які
можуть зазнати негативних наслідків у зв’язку зі вступом України до СОТ;
забезпечити в установленому порядку трансформацію внутрішньої державної
підтримки сільського господарства відповідно до норм та принципів
системи угод СОТ;
внести в установленому порядку пропозиції щодо запровадження стосовно
товарів, які імпортуються в Україну, порядку підтвердження відповідності
згідно з вимогами Угоди про технічні бар’єри в торгівлі СОТ;
продовжити роботу щодо гармонізації національних стандартів з вимогами
міжнародної та європейської систем стандартизації та сертифікації та
забезпечити щорічне розроблення та прийняття не менш як 500
гармонізованих стандартів;
вжити заходів щодо залучення міжнародної технічної допомоги для
підготовки українських спеціалістів з питань діяльності Світової
організації торгівлі, а також для видання відповідної навчальної
літератури;
3) завершити до жовтня 2002 року двосторонні переговори з доступу до
ринків товарів і послуг з делегаціями держав — членів Робочої групи з
розгляду заявки України про вступ до Світової організації торгівлі;
4) вжити заходів до прискорення прийняття законів, спрямованих на
гармонізацію законодавства України з вимогами та нормами системи угод
Світової організації торгівлі, зокрема:
– Податкового кодексу України;
– Митного кодексу України;
– про внесення змін і доповнень до Закону України “Про страхування” щодо
скасування обмеження участі іноземних юридичних осіб та іноземних
громадян у статутному фонді страховиків;
– про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення”
стосовно збільшення розміру іноземних інвестицій, який допускається у
статутному фонді телерадіоорганізацій України;
– про внесення змін та доповнень до деяких законів України з питань
ветеринарної медицини щодо посилення державного ветеринарного нагляду і
контролю з урахуванням норм та вимог Міжнародного епізоотичного бюро;
– про внесення змін до Закону України “Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення” стосовно вдосконалення правового
регулювання діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби
України;
– про приєднання України до Міжнародної конвенції про охорону інтересів
виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення;
– про приєднання України до Договору Всесвітньої організації
інтелектуальної власності про авторське право;
– про приєднання України до Договору Всесвітньої організації
інтелектуальної власності про виконання і фонограми;
– про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів щодо
державної підтримки автомобілебудівної промисловості;
– про особливості підприємницької діяльності у сфері виробництва,
експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування, —
забезпечивши при цьому безумовне виконання вимог частини другої статті
93 Конституції України;
5) розробити з урахуванням міжнародних вимог та стандартів, директив
Європейського Союзу у сфері регулювання якості та безпеки харчових
продуктів і продовольчої сировини законопроект про внесення змін до
Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої
сировини” та внести його в установленому порядку на розгляд Верховної
Ради України.
3. Внести до Указу Президента України від 4 червня 1999 року № 619 “Про
Міжвідомчу комісію з питань вступу України до Світової організації
торгівлі” (із змінами, внесеними Указом Президента України від 1 червня
2000 року № 741) такі зміни:
а) частини другу і третю статті 2 викласти в такій редакції:
“Головою Комісії є Віце-прем’єр-міністр України, заступниками голови
Комісії — Перший заступник або заступник Голови Верховної Ради України
(за згодою), а також державні секретарі Міністерства економіки та з
питань європейської інтеграції України та Міністерства закордонних справ
України або їх перші заступники чи заступники.
До складу Комісії входять: заступник Глави Адміністрації Президента
України, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони
України, перші заступники або заступники державних секретарів
Міністерства аграрної політики України, Міністерства освіти і науки
України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства промислової
політики України, Міністерства транспорту України, Міністерства фінансів
України, Міністерства юстиції України, перші заступники або заступники
керівників Антимонопольного комітету України, Державної митної служби
України, Державної податкової адміністрації України, Фонду державного
майна України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України,
Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України,
Державного комітету статистики України, а також за згодою перший
заступник або заступник Голови Національного банку України, голови
комітетів Верховної Ради України та народні депутати України, президент
Українського союзу промисловців і підприємців”;
б) у статті 3 друге речення частини першої та частину другу виключити.
4. Призначити РОГОВОГО Василя Васильовича — Віце-прем’єр-міністра
України — головою Міжвідомчої комісії з питань вступу України до
Світової організації торгівлі.
5. Установити, що проекти нормативно-правових актів з питань
реформування зовнішньоторговельного режиму України підлягають
обов’язковому погодженню з Міжвідомчою комісією з питань вступу України
до Світової організації торгівлі з метою їх перевірки на відповідність
нормам та принципам системи угод Світової організації торгівлі.
6. Затвердити главою делегації України на переговорах зі вступу України
до Світової організації торгівлі ГОНЧАРУКА Андрія Івановича — першого
заступника Державного секретаря Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України.
Главі делегації України на переговорах зі вступу України до Світової
організації торгівлі:
внести пропозиції щодо персонального складу делегації України;
надавати щоквартальну інформацію про результати переговорів зі вступу
України до COT.
Надати главі делегації України право залучати для забезпечення роботи
щодо проведення переговорів зі вступу України до COT працівників
Постійного представництва України при відділенні ООН та інших
міжнародних організаціях у Женеві, дипломатичних представництв України у
Швейцарській Конфедерації та інших іноземних державах.
7. Визнати такими, що втратили чинність:
Указ Президента України від 28 березня 1994 року № 115 “Про призначення
спеціального представника Уряду України при Генеральній угоді з тарифів
і торгівлі”;
Указ Президента України від 29 червня 1994 року № 338 “Про призначення
заступників спеціального представника Уряду України при Генеральній
угоді з тарифів і торгівлі”.
8. Міністерству закордонних справ України забезпечити організацію
політичної підтримки державами — членами Робочої групи з розгляду заявки
України про вступ до Світової організації торгівлі реалізації заходів
щодо вступу України до СОТ.
9. Раді національної безпеки і оборони України розглянути за підсумками
2001 року питання про ситуацію щодо вступу України до Світової
організації торгівлі.
10. Кабінету Міністрів України привести свої рішення у відповідність із
цим Указом”.
Указом Президента України від 5 лютого 2002 р. №104/2002 була
затверджена “Програма заходів щодо завершення вступу України до Світової
організації торгівлі”. Наведемо її текст повністю.
“На сьогодні Світова організація торгівлі (COT) визначає правила
багатосторонньої системи торгівлі у світі. її нормами та правилами
регулюється понад 92 відсотки обсягів світової торгівлі. Членами COT є
144 держави, до її складу також входять як спостерігачі держави, що
бажають приєднатися до СОТ, та міжнародні фінансово-економічні
організації та угруповання.
Система багатосторонніх угод COT є надійною гарантією захисту інтересів
підприємств-експортерів на ринках держав — членів Організації. В
існуванні такої системи правил заінтересовані як уряди розвинутих
держав, так і уряди держав, що розвиваються, які проводять політику
ринкової орієнтації, відкривають власні ринки.
Україна розпочала процес приєднання до системи ГАТТ/СОТ у 1994 році.
За станом на кінець 2001 року відбулося вісім засідань Робочої групи з
розгляду заявки України про вступ до Світової організації торгівлі (далі
— Робоча група), останнє з яких — 13-14 червня 2001 року.
Україна перебуває в стані двосторонніх переговорів з доступу до ринку
товарів та послуг, що є однією з основних складових процесу набуття
членства у COT, з 24 державами — членами Робочої групи з розгляду заявки
України про вступ до COT.
Підписано двосторонні протоколи з Мексиканськими Сполученими Штатами,
Східною Республікою Уругвай та Новою Зеландією. Досягнуто принципових
домовленостей з доступу до ринку товарів та послуг ще з низкою держав —
членів Робочої групи.
Ключовими етапами завершення Україною процедури вступу до COT є:
укладення протоколів з доступу до ринку товарів та послуг з державами —
членами Робочої групи;
взяття Україною зобов’язань щодо трансформації державної підтримки
сільського господарства відповідно до норм COT;
гармонізація національного законодавства з нормами та вимогами COT.
Ця Програма визначає шляхи ефективного розв’язання завдання щодо
найскорішого набуття Україною членства у COT. Реалізація заходів,
передбачених її розділами, дозволить:
завершити двосторонні переговори в рамках Робочої групи з питань доступу
до ринку товарів та послуг України і підписати двосторонні протоколи;
забезпечити гармонізацію національного законодавства з нормами та
вимогами угод COT, визначення обсягу зобов’язань, які ввійдуть до
проекту Протоколу про вступ України до COT;
підготувати та надати державам — членам Робочої групи проект Протоколу
про вступ України до COT.
Список використаної та рекомендованої літератури
Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. – – К.: Основи, 2000.
Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. — М.: ЮНИТИ,
1999.
Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика / Под общ. ред. Л.
С. Тарасовича. — СПб.: ПИТЕР, 2001.
Гуляев В. Г. Туристические перевозки (документы, правила, формуляры,
технология). — М.: Финансы и статистика, 1998.
Дахно І. І. Міжнародне економічне право. — К.: МАУП, 2000.
Дахно І. І. Міжнародне приватне право. — К.: МАУП, 2001.
Корнійчук Л. Я., Татаренко Н. О., Поручник А. М. Історія економічних
вчень. — К., 1999.
Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид.,
стереотип. — К.: МАУП, 2002.
Международные экономические отношения / Под ред. В. Рыбалкина. — М.,
1997.
Світова економіка: Підручник / А. С. Філіпченко, О. І. Рогач, О. І.
Шнирков та ін. — К.: Либідь, 2000.
Спиридонов И. А. Мировая экономика: Учеб. пособие. -М.:ИНФРА-М,
2001.
Тэор Т. Р. Мировая экономика: Пособие для подготовки к экзамену. — СПб.:
Питер, 2001.
Уваров В. Д., Борисов К. Г. Международные туристические организации:
Справочник. — М.: Междунар. отношения, 1990.
Фомичев В. И. Международная торговля. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:
ИНФРА-М, 2000.
Business Guide the Uruguay Round. — Geneva.: ITC/CS, 1995.
Goodall B. The Penguin Dictionary of Human Geography. — London: Penguin
Group, 1997.
Oxford Dictionary for the Business World. — Oxford: Oxford University
Press, 1993.
Oxford Paperback Encyclopedia. – – Oxford: Oxford University Press,
1998.
Stutz Frederic P.; de Souza Antony R. The World Economy. Resources,
Location, Trade and Development. — Upper Saddle River, New Jersey:
Prentice Hall, 1998.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
