.

Ціннісні орієнтації і потреби сучасної молоді. Молодіжна субкультура (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1447 6542
Скачать документ

Реферат на тему:

Ціннісні орієнтації і потреби сучасної молоді. Молодіжна субкультура

ПЛАН

1. Ціннісні орієнтації молоді.

2. Особливості задоволення життєвих потреб молоді.

3. Молодіжна субкультура.

1. Ціннісні орієнтації молоді.

За останні десятиріччя як в нашій країні так і за кордоном проблема
цінностей і ціннісних орієнтацій набула особливої актуальності. Ці
поняття є об’єктом дослідження багатьох наук зокрема, філософії,
психології, соціології, що говорить про їхню складність та
багатоплановість.

Цінності за П. Менцеру це те, що почуття людини диктує признати
важливішим над всім, і до чого можна прагнути, відноситися з повагою та
признанням. Цінності на думку Миколи Федоровича Головатого це також
певні ідеї, погляди за допомогою яких люди задовольняють свої потреби та
інтереси.

Зупинимося на основних властивостях цінностей. Їх можна поділити на три
категорії:

1) Ті цінності, які для однієї людини є цінними, інша особа може
недооцінювати, або зовсім не вважати за цінність. Таким чином, однією із
найхарактерніших властивостей цінностей – її суб’єктивність.

2) Приоритетне значення мають індивідуальні цінності людини над
суспільними. Ієрархія індивідуальних цінностей є своєрідною ланкою, яка
зв’язує окрему людину і суспільство. Тобто, є духовний світ людини і
певна культура суспільства, які взаємопов’язані і взаємодіють за
допомогою цінностей окремої людини.

3) Ще одна особливість полягає у тому, що ціннісні орієнтації не можуть
бути заданими чи принесеними кимсь ззовні. Вони – результат діяльності
конкретної людини. Ціннісні орієнтації – це певна сукупність
ієрархічно пов’язаних між собою цінностей, які задають спрямованості
людському життю. У філософському словнику ціннісні орієнтації – „важливі
елементи внутрішньої структури особистості, які закріплені життєвим
досвідом особистості, всією сукупністю його переживань”.

Ціннісні орієнтації людини складаються в певну систему. Серед всієї
ієрархії цінностей можна виділити ті, які є загальнолюдськими, або
глобальними, тобто властиві переважній більшості людей, наприклад:
Свобода, Праця, Творчість, Гуманізм, Солідарність, Чесність,
Вихованість, Інтелігентність, Сім’я, Нація, Народ, Діти. Зниження
значення цих цінностей викликає в нормальному суспільстві серйозні
занепокоєння.

Ціннісні орієнтації особистості не тільки визначають мотивацію
індивідуальної поведінки, але й складають світогляд людини. Ціннісні
орієнтації молоді формуються в процесі виховання і навчання. Причому
навчання має на меті не стільки повідомити конкретні знання в певній
галузі, скільки відтворити культурні і історичні нормативи, які сприяють
самореалізації особистості. Через виховання здійснюється трансляція
(передача) ціннісних орієнтацій від покоління до покоління як на
вербальному так і на невербальному рівнях.

У ході історичного розвитку сформувалося цілий ряд механізмів, з
допомогою яких здійснюється передача цінностей через покоління. Серед
них чільне місце посідає: сім’я, церква, мистецтво, література,
культура. Цінності можуть засвоюватися людиною як свідомо, так і
несвідомо (людина не може пояснити чому віддає перевагу одним цінностям
над іншими). Саме тут відкриваються великі можливості для підміни одних
цінностей іншими.

До псевдоцінностей належать цінності, які не сприяють самореалізації
людини або навіть є перешкодою для самореалізації, проте людина може
бути переконаною в оберненому. Зокрема, як свідчать соціологічні
дослідження, багато молоді вважає, що алкоголь і наркотики є цінними
тому, що стимулюють творчість орієнтація на псевдо цінності є досить
небезпечною для людини і для оточуючих її людей. У таких людей часто
виникає ілюзія, про те, що оволодіння найбільш значною цінністю (гроші,
золото, влада) відкриється шлях до оволодіння іншими загальнолюдськими
цінностями (добро, красота, любов, гармонія…). зокрема більшість
переконана в тому, що якщо вони оволодіють великою владою, або великими
грошами, то зможуть реалізувати себе на основі істинних цінностей.

Зазначений підхід досить точно відображений у художній літературі.
Доречно навести цитату із вірша О.С Пушкіна „Скупий рицар”

….Отселе править миром я могу;лишь захочу – воздвигнутся чертоги….И
музы дань свою мне принесут,и вольный гений мне поработится….

Сучасні соціологічні дослідження свідчать про те, що за останні роки
більшість молодих людей починають переорієнтовуватися на матеріальні
цінності. Їх досить сильно приваблюють гроші, заробітки, бізнес, участь
у управлінських структурах. Поряд із цим можна спостерігати також і
тенденцію росту інтенсивних духовних пошуків, орієнтації на істинні
цінності, що проявляється у збільшенні інтересу до світової культури,
історії своєї сім’ї , народу.

Ціннісні орієнтації формуються в процесі засвоєння людиною певного
соціального досвіду і проявляються в її переконаннях, інтересах. У
відповідності до орієнтації на певні цінності, молодих людей можна
поділити на чотири типологічних груп.

Перша – це молоді люди, які зберегли, або віддають перевагу попереднім
цінностям. Представники цієї групи (приблизно 10%) підтримують в Україні
комуністичну, соціалістичну партії, входять в склад комсомольських
організацій. Ця молодь схильна до протестів, пікетів, акцій непокори під
керівництвом старших. У переважній більшості, ці молоді люди не
підтримують шлях ринкових перетворень, і є прихильниками авторитарної
свідомості та симпатизують харизматичним лідерам і вождям.

Друга група – це ті, хто має діаметрально-протилежні погляди до
прихильників першої групи. Це хлопці та дівчата, які повністю відкидають
цінності минулого, відстоюють ідеї тих суспільств, які мають розвинуту
ринкову економіку та високий рівень соціального забезпечення громадян.
Зокрема особисту власність на майно. За даними соціологічних досліджень,
проведених серед української молоді, майже 2/3 молодих людей вважають
себе прихильниками максимального збагачення кожної людини як умови
створення багатого суспільства.

Третя група – це молоді люди (їх небагато), які хоча і критикують
цінності соціалістичного суспільства, але повністю їх не заперечують.
Такі молоді люди мають відношення до робітничого і профспілкового руху,
пропагують ідеї лібералізму. У випадку розвитку в суспільстві процесів
ринкової економіки, молодь цієї групи, на думку науковців, скоріше
поповнить першу групу.

Четверта група – це молоді люди, для яких характерно не просто
заперечення „старого світу”, а нетерпимість до будь-яких цінностей,
окрім своїх власних. Такий тип молоді вчені визначають як
квазіреволюційний, тому, що вони настільки радикальні, що не просто
прагнуть розірвати свої відносини зі старим світом, але просто готові
зруйнувати їх. Таким людям властива нетерпимість до накопичення.

Зважаючи на велике різноманіття ціннісних орієнтацій молоді, Ю. Волков
поділив їх на певні категорії. Зокрема: інтелектуально-освітні цінності,
культурні цінності, політичні цінності. Коротко розглянемо, які саме
переваги надають молоді люди у названих категоріях.

Інтелектуально-освітні цінності. Їх необхідно розглядати в ракурсі
розумового, творчого потенціалу, який нажаль значно знизився за останні
роки. Цей феномен вчені пов’язують, насамперед, з погіршенням фізичного
та психічного здоров’я молодого покоління. Швидко збільшується кількість
захворювань, росте число людей з розумовими вадами, дефіцитом ваги, це є
наслідком багатолітньої алкоголізації населення а також неповноцінного
харчування. Соціологи твердять, що свої інтелектуальні здібності молодь
оцінює досить низько. 19% молодих вважають свої здібності у цій галузі
високими, 22% називають себе талановитими. В очах молодих продовжує
падати цінність розумової праці, освіти і знань. Навіть студенти не
надають великої уваги знанням, не цінуючи їх. Сьогодні значно виросла
нерівність у галузі освіти (з’явилися елітарні навчальні заклади);
вагомою загрозою для суспільства стала „відтік мозків за кордон”).

Культурні цінності сучасної молоді. Суспільство, яке на перший план
поставило матеріальне благополуччя та збагачення, формує відповідну
культуру і життєві потреби молоді. Електронні засоби масової інформації
заповнюють значну частину їх вільного часу і виступають як важливий
інструмент формування духовного світу, культурних цінностей та установок
для сучасної молоді. Зокрема, для 1/3 молодих людей перегляд телепередач
– є першочергове заняття у вільний час. Наприклад, універсальний
характер, за спостереженнями науковців, має для багатьох молодих людей
акт покупки добре розрекламованих товарів. Залучення до світу престижних
і красивих речей стає самоціллю існування, смислом буття. Культ моди,
речей, споживання оволодіває свідомістю молоді і набуває універсального
характеру. Класична культура починає втрачати цінність і привабливість.

Сьогодні спостерігається тенденція до подальшої дегуманізації і
деморалізації соціокультурних цінностей. Ця тенденція проявляється в
піднесеному інтересі молоді до сцен і епізодів насилля і сексу,
жорстокості в кінематографі, телебаченні, театрі, музиці, літературі,
мистецтві. В соціокультурних цінностях переважають споживацькі
орієнтації. Тільки кожний: 6-й займається спортом, 10-й у вільний час
відвідує студії, кружки, кожний 16-й займається самоосвітою, проте
переважна більшість відпочивають у колі друзів чи біля телевізора. В
результаті такого підходу відбувається тотальне викорінення із
культурного обігу цілого пласту культури, мистецтва, науки. народна
культура (традиції, звичаї, обряди, фольклор) сприймається більшою
частиною молодих як анахронізм (непотрібний пережиток).

Політичні цінності. Аналіз стану політичних вподобань молоді дає
можливість стверджувати, що вони в достатній мірі різнополюсні.
Кількість молодих людей, які постійно цікавляться політичними подіями в
країні становить лише 13, 2%, тоді як 33,4% політикою не цікавляться
зовсім. Молодь в політичних цінностях є досить прагматичною: політика
розглядається молодими людьми як засіб завоювання авторитету, та
лідерства. Проте, зважаючи на політичні події останніх часів, а саме
вибори президента України 2004 року, слід зазначити, що політична
активність молодого покоління значно зросла. Таку активну політичну
позицію молоді можна пояснити, виходячи з того, що молоді властиве
почуття власної гідності, а також прагнення змінити майбутнє країни,
бачачи позитивні перспективи у майбутньому президентові В. Ющенкові.

2. Особливості задоволення життєвих потреб молоді.

Неможливо віднайти таку людину, у якої є все і якій би нічого не було б
потрібно для свого життя. У філософському енциклопедичному словнику
знаходимо таке трактування: „потреби – це необхідність або недостатня
кількість чогось для підтримки життєдіяльності, розвитку організму,
людської особистості”. М.Ф. Головатий трактує термін потреби, як
внутрішній збуджував до активності. Вчені розрізняють потреби біологічні
(матеріальні) і духовні, потреби суб’єктів (особисті) і соціальних груп.
У людини завжди є елементарні, їх називають „вітальні потреби”, які
забезпечують просте фізичне існування, якщо їх не задовольняти людину
чекає смерть. Між біологічними і духовними можна виділити і проміжні
потреби – соціально-біологічні. До них належать: потреба у лідерстві,
забезпечення особистої безпеки, організація колективного життя. Зазначу,
що людина підкоряється біологічним і соціально-біологічним потребам
підсвідомо, на рівні іраціональної поведінки. Соціальні потреби
визначають вищий смисл життя, їх представляють абстрактні ідеї – Істина,
Віра, Краса, Добро, Справедливість, Доля. На думку вчених, діяльність
будь-якого суспільства спрямована на певні основні цінності, руйнування
яких веде або до трансформації соціуму, або до його краху.

Задоволення потреб людини можливе лише в процесі тісної взаємодії людини
із зовнішнім середовищем в результаті взаємодії із іншими людьми.
Потреби динамічні, вони змінюються, ускладнюються. Їх розвиток базується
на раніше задоволених потребах, а нові з’являються в процесі включення
людини в більш складні сфери діяльності (навести приклад потреб і їх
задоволення у казці про золоту рибку). Повне задоволення потреб людини
практично неможливе, тому необхідне від кожної людини вдумливий,
свідомий підхід до вибору і задоволення потреб. Виділяють такі потреби:

– по сферах діяльності людей (трудові, спілкування, пізнання)

– по об’єкту самих потреб (матеріальні, духовні, естетичні, етичні)

– по функціональній ролі потреб (самозбереження людини, першочергові і
другорядні, стійкі і ситуаційні)

– по суб’єкту потреб (індивідуальні, групові, колективні, суспільні)

Незалежно від того, у якому суспільстві живе молода людина у неї
обов’язково є деякі загальні, базові потреби. Зокрема це відноситься до
необхідності набути конструктивну діяльність і сприяти стати творцем
власного розвитку, як індивідууму.

Ціннісні орієнтації, потреби молоді в цілому визначають життєві плани
молодих хлопців та дівчат, які з часом ними уточнюються і
перебудовуються. Планування життя молоддю не можливе без певних мотивів,
якими керуються молоді люди. Ці мотиви, як і життєві плани в цілому в
різних соціально-професійних і вікових груп молоді різні, вони
змінюються із плином часу, зміною умов життя, місця життя, обставин…
життєві плани молодих людей пов’язані із прагненням зайняти певне
соціальне становище, яке дозволить йому задовольняти ще більші і
різноманітні по характеру і значимості потреби, само реалізовуватися як
соціальному суб’єкту. Складність життєвих планів молодої людини залежить
від багатьох чинників, але одним із вирішальних є рівень духовного
розвитку, свідомості, між особистісних зв’язків особистості.

Проаналізуємо статистичні дані стосовно життєвих цінностей та життєвих
планах молоді за останні 10 років. На перше місце серед життєвих
цінностей молодь ставить сім’ю і своїх родичів (85% опитаних). Це
недивно, адже потреба мати поруч близького та коханого, народити та
виховати разом з ним дітей завжди було однією із найбільших цінностей,
яким складним не було б життя. Високий рейтинг серед інших цінностей
посідає робота, яка є обов’язково гарантованою, цікавою та
респектабельною. На третє місце серед життєвих цінностей посідає
спілкування. Тобто завжди у всі епохи чи політичні устрої три перших
місця посідали: сім’я, праця, спілкування.

Серед інших соціальних інститутів авторитетом серед молоді користується
церква, проте більше третини опитаних заявляють, що віддають лише данину
поваги, а не сповідують певну релігію. Зокрема, більшість молоді не
стільки регулярно відвідують релігійні храми, скільки приймають участь
(пасивну) у релігійних обрядах (хрещенні, шлюбуванні, похоронах,
святкуванні Паски та інших релігійних святах). 60% опитаних молодих
дівчат та юнаків вважає за доцільне виховувати своїх майбутніх дітей на
релігійних ідеалах. Чільне місце серед цінностей сучасної української
молоді займають фактори етнічності. До найбільш значних вчені відносять
рідну мову. Уже сьогодні не є зазорним для молоді спілкуватися
українською мовою, стало престижно бобре володіти мовою народу де живеш
(українського).

Сьогодні серед багатьох цінностей дуже важливими є національні. Вони
відображають особливості, зміст життя нації, визначають потреби і
інтереси. Національні цінності мають як економічний, культурологічний
так і соціальний зміст. Сама по собі молодь є носієм національних
цінностей, не просто автоматично успадковуючи їх від старших поколінь.
Мова, культура, спосіб мислення, поведінка передаються від старших
поколінь, але ними все ж необхідно оволодіти, усвідомити їхню суть і
особливості. Відзначу, що національні цінності і орієнтації не
залишаються по життєвими, вони розвиваються із розвитком самої держави.
Формуючи у молодої людини – майбутнього громадянина уважне відношення до
цінностей своєї нації, необхідно мати на увазі, що протягом життя людина
стає учасником певних міжнаціональних відносин. Тому, молода людина,
володіючи певною гордістю за свою власну націю, її історію, культуру,
традиції, мову, повинна одночасно навчитися поважати цінності інших
націй і народів та толерантно до них відноситися.

3. Субкультура.

Під цим терміном розуміють – систему цінностей, установок способів
поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи. Таку думку висловив
Юрій Григорович Волков. Під молодіжною субкультурою розуміють культуру
певного молодого покоління, яке володіє загальними стилем життя,
поведінки, групових норм, цінностей та переконань. В складний період
переходу із дитинства в доросле життя виникає дуже багато проблем, які
не здатні вирішити молоді люди. Їм необхідна група ровесників, яким
властиві ті ж проблеми, які мають ті ж цінності та ідеали. Для
полегшення переходу із однієї крайності в іншу і необхідна молодіжна
субкультура, яка акумулює в собі досвід вирішення всіх життєвих проблем,
накопичений багатьма поколіннями молоді.

Серед соціальних причин виникнення молодіжної субкультури найбільш
важливими є такі:

1) ріст доходів середнього класу молодіжного суспільства;

2) поява нових засобів запису і поширення музикальної продукції
(радіоприймачів, магнітофонів);

3) ріст науково-технічного прогресу.

Молодіжна субкультура є досить новим поняттям. Вона вперше з’явилася в
Америці та Західній Європі приблизно в 50-ті роки. Ще в 40-ві роки
молодь купляла ті ж самі речі. що і їхні старші батьки, танцювала у тих
самих клубах, що і їхні батьки. У 50-ті роки країни Заходу вступають в
етап економічного підйому. Виросли матеріальні статки батьків в вони
стали виділяти своїм дітям більше грошей на кишенькові витрати. На це
моментально відгукнулися підприємці, і як наслідок розширилася мережа
молодіжних клубів, барів, виросли тиражі книг та журналів для молоді, в
обіходь ввійшло поняття молодіжної моди. У кишенях молоді з’явилися
гроші, які вони могли спокійно витрачати на подорожі, культурний
відпочинок. Багато із молоді прагнули здобути вищу освіту, а це означає
більш пізнє створення власної сім’ї і підвищення вимог до проведення
відпочинку. Процес розвивався із надзвичайно великою швидкістю.

У кінці 50-х років в США з’явилися бітники – попередники хіпі та панків.
У 60-ті Америку заполонила хвиля хіпі – сотні тисяч учасників і мільйони
тих, хто їм співчував. У 1968 році Францію потрясла хвиля студентських
бунтів, а в 70-ті роки Німеччину заполонили „червоні бригади”. Західні
бізнесмени відчули зміни в суспільстві, і як наслідок ринок наповнився
недорогими пластинками, магнітофонами, тобто розвинувся молодіжний
шоу-бізнес.

Молодіжна субкультура різко відмінна від субкультури дітей, дорослих чи
старих людей. Зазначу, що в середині молодіжна субкультура також є
неоднорідною (стосовно класифікації ми поговоримо дещо пізніше). Першим
і самим відмінним виступає класова належність.

Соціологи встановили, що практично у всіх країнах молодь середнього
класу одівається, відпочиває і веде спосіб життя інший молодих людей із
вищого та нижчого класів. Таким чином, базою для виникнення молодіжної
субкультури став середній клас. У нашій країні також така тенденція
зберігається. Переважна більшість молоді 18 – 22 років середньо
забезпечених вчиться у вузах і як правило живе в гуртожитках (робітнича
молодь вже в цей час працює, або служить в армії). У
середньозабезпечених молодих людей сильно виражена мотивація до
досягнення кар’єри, вищий рівень амбіцій, вони романтичні та ідеалізують
життя.

Вчені вважають, що молодіжній субкультурі сучасності властиві такі риси

1. Переважно відпочинково-рекреативна спрямованість. Поряд із
комунікативною (спілкування один із одним) відпочинок виконує в
основному рекреативну функцію (більшість опитаних старшокласників та
студентів зазначили, що під час відпочинку їхнє улюблене заняття –
пасивний відпочинок), пізнавальна функція не реалізується зовсім, або в
незначній степені. Рекреативні відпочинкові орієнтації підкріплюються
змістом сучасних теле- і радіопередач.

2. „Вестернізація” (американізація) культурних потреб і інтересів.
Цінності національної культури як класичної так і народної витісняються
стереотипами масової культури, які орієнтовані на поглиблення цінностей
„американського способу життя” в його примітивному відтворенні.

3. Пріоритет споживацьких орієнтацій. Споживацтво проявляється як в
соціокультурному, так і в інших сферах життя.

4. Слабка індивідуальність та винахідливість культури. Вибір тих чи
інших культурних цінностей найчастіше пов’язаний із груповими
стереотипами, а також із престижною ієрархією цінностей в неформальній
групі спілкування. Групові стереотипи і ієрархія цінностей пов’язані із
статевою належністю, рівнем освіти, місцем проживання, та навіть
національністю.

5. Позаінституційна культурна самореалізація. Дослідження довели, що
відпочинок молоді здійснюється поза закладами відпочинку, найчастіше
поряд телевізора. Зазначу, що сьогодні більшість молодіжних та
підліткових телепередач є низькопробними.

6. Відсутність етнокультурної самоідентифікації. Це пов’язане із тим, що
народна культура (традиції, звичаї, фольклор) більшість молоді
сприймають як глибокий пережиток минулого.

Українська молодіжна субкультура має своєю особливістю те, що вона
орієнтована або на проведення відпочинку, або на передачу і поширення
інформації. У той час як на Заході альтернативний рух, який виріс із
молодіжних субкультур 60-70 років активно приймає участь в соціальних
програмах, допомагає хворим, інвалідам, наркоманам.

Враховуючи зміни, які відбулися за останні 50-ть років із часів
виникнення, а також специфіку України, С. Сергєєв запропонував наступну
класифікацію молодіжної субкультури на такі типи:

– романтико-ескапістські субкультури (хіпі, індіаністи, толкіністи,
байкери);

– гедоністично-відпочинові (мажори, рейвери, репери);

– радикально-конструктивні (панки, екстремістські політизовані
субкультури лівого і правого напрямку);

– кримінальні (гопники, любери).

У кінці 80-х – початку 90-х роках в Україні спостерігався „субкультурний
бум”, проте на сьогоднішній день він вже стих.

Коротко охарактеризуємо зазначені субкультури.

Субкультура хіпі є однією із найстаріших молодіжних субкультур на
території Росії та України. Цей рух розвивався хвилями. Перша хвиля
відноситься до кінця 60-х початку 70-х, друга у 80-х, всередині 90-х –
третя хвиля. Зовнішній вигляд хіпі третьої хвилі досить традиційний:
довгі розпущені коси, джинсовий одяг, на шиї „ксивник”. На руках –
„фенічки” (саморобні браслети із бісеру). Даний атрибут вийшов за рамки
атрибутики лише хіпі, і поширився у молодіжному середовищі. Від
„класичних хіпі” третю хвилю відрізняють такі атрибути як колечка в
вухах, пірсинг. Представникам цієї субкультури властивий потяг до
самопізнання. Вони сповідують змішану філософію, в якій переплились
буддизм, вірування індійців.

Індіаністи вивчають культуру індійців та прагнуть її в точності
відтворити. Ці молоді люди є чимось середнім між клубом любителів
американських індійців та релігійно-містичним рухом. Відмітити слід ряд
позитивних рис: колективізм та екологіям.

У молодіжній культурі 80-х – 90-х роках появився толкіністський рух. Він
пов’язаний із іменем відомого англійського письменника Дж. Толкіна (на
слензі – професора). Його книжки „Володар кілець”, „Сільмаріліон” та
інші відносяться до жанру фантазі – казкової фантастики. Толкін майстер
особливої атмосфери розповідей, при якій читач уявляє себе героєм
книжки. Цей фактор викликав соціально культурний феномен – рольові ігри
по книжкам Толкіна. Рольова гра дуже близька до сценічної постановки.
Роз приділяються ролі, , готується реквізит і граки проходять так би
мовити екзамен на знання фантастичного світу. В 1993-94 р. ця
субкультура пережила кризи росту, його подолали шляхом розширення
діапазону рольових ігор, не тільки цього одного автора, але і інших
письменників-фантастів, комп’ютерним іграм, сторінками спілкування через
Е-mail.

З певними нюансами можна віднести до романтичної субкультури також і
байкарів та хакерів. Традиційно їх відносять до субкультур відповідно
спортивного та інтелектуального спрямування. Байкери, мотоциклісти, яких
в нас називають рокерами. Вітчизняна субкультура байкерів є досить
поширеною.

Хакери (комп’ютерні фанати) – молодіжна субкультура, яка знаходиться в
процесі формування. Чисельна кількість хакерів поки що є незначною. Вони
спілкують через комп’ютерну сітку. Їх пік ще не настав.

Із субкультур гедоністично-відпочинкових охарактеризуємо рейверів (від
анг. Незв’язна мова). Вони виникли у 80-х в США а у нас отримали
поширення лише в 90-х. В музичному змісті стиль рейв – наслідок злиття
стилю техно і ейсид-хаус. Для цієї субкультури є характерними нічні
дискотеки з гучним звуком, промені лазарів. Для одягу характерні яскраві
фарби з використанням штучних матеріалів. Поширення цієї культури йшло
паралельно із поширенням наркотиків, зокрема „екстазі”. Прийняття
наркотичних речовин з метою „розширення свідомості” стало невід’ємною
частиною рейверської культури.

Ролерами називають любителів роликових коньків. Вони люблять спортивний
одяг яскравих кольорів. В основному до них належать старшокласники, але
є і студенти. Цікаво, що переважну більшість ролерівських компаній
очолюють дівчата. До них належать молоді люди із заможних сімей.

Панки відносяться до радикально-деструктивних, проте вони ніколи не були
сильно впливовими. Їхній пік припадав на 90-ті роки. Зараз появилося
багато розгалужень: хеві-метал, треш-метал. В рамках
радикально-конструктивних субкультур виділяють також і анархо-лівацьку
та правоекстреміську субкультури. Анархісти проти будь-яких виборів,
проекстреміські угруповання б’ють іноземців.

Кримінальна молодіжна субкультура (гопники, мотальники, любери), розквіт
якої припадав на 80-ті роки. Будь-яка молода людина, що не належала до
цих угрупувань могла бути побитою, ограбленою, чи навіть піддатися
сексуальному ґвалтуванню.

Література:

Волков Ю. Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов
В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю.Г. Волкова.
– Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.

Головатый Н.Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. – К., 1999.

Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. – К., 1997.

Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб.
заведений. – М. Издательский центр «Академия», 2002.

Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. –
М.: Академический Проект, 2001.

Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України
Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.

Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020