.

Соціально-психологічні особливості молоді з різним ступенем інтересу до політики (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
523 2367
Скачать документ

Реферат з соціології

Соціально-психологічні особливості молоді з різним ступенем інтересу до
політики

Політика – це сфера особистісного самовизначення чи сфера
маніпулятивного нав’язування? Як не дивно, більшість дослідників
погоджується саме з першою тезою. Але для, того щоб особистість почала
самовизначатися, тобто формувати стійкі й осмислені політико-ідеологічні
переконання, настановлення, ідеали, норми поведінки, формувати вміння
спостерігати й усвідомлювати явища навколишнього життя, у неї має
з’явитися хоча б елементарна зацікавленість і мінімум знань про
політичну дійсність.

У дослідженні ми не випадково зосередили увагу на юнацькому віці, адже в
цей період відбувається інтенсивне формування системи ціннісних
орієнтацій, оволодіння поняттєвим мисленням, накопичується соціальний
досвід.

Молодь формує систему ціннісних орієнтацій через розширення сфери
спілкування, спостереження за різноманітними формами поведінки,
поглядами, ідеалами, що збільшує можливості робити самостійні вибори, у
тому числі й політичний. Поява власних соціальних і політичних
настановлень, переконань, орієнтацій свідчить про активний зацікавлений
пошук свого Я в соціумі. Проте численні соціологічні дослідження
свідчать, що тільки незначний відсоток молодих людей виявляє інтерес до
сфери політики і є політично активним. Від чого ж залежить низька чи
висока зацікавленість політикою, бажання чи не бажання орієнтуватися в
суб’єктах політико-ідеологічного простору, активність або пасивність
молодої когорти в обстоюванні своїх громадянських прав? Ми припускаємо,
що однією з причин є існування певного набору соціально-психологічних
особливостей, що відрізняє політично активну і пасивну молодь.

І з практичного, і з теоретичного погляду розкриття
соціально-психологічної суті інтересу до політики дає унікальну
можливість увиразнити соціально-психологічні особливості особистості в
умовах визначення нею політико-ідеологічних преференцій. Відтак виявлені
значущі соціально-психологічні якості політично зацікавленої молоді
дадуть змогу впливати на формування значущих настановлень, що
приводитиме до суттєвих трансформацій внутрішньої позиції щодо участі в
політичному житті суспільства.

Як об’єкт дослідження соціально-психологічні особливості привабливі тим,
що вони є досить стійкими особистісними характеристиками, які визначають
специфіку як інтересів, так і основної стратегії життя, утворюють
загальний і когерентний стиль мислення. Наше дослідження було спрямоване
на виявлення особистісної і міжособистісної специфіки тих груп молоді,
які по різному виявляють інтерес до політичних процесів у суспільстві,
надають різного значення формуванню в них політико-ідеологічних
орієнтацій.

Відповідно до дослідницької мети в березні-травні 2002 року було
обстежено 116 студентів двох вузів – Київського славістичного
університету та Академії державної податкової служби України.
Використано 11 опитувальників і методик, які діагностують загалом 103
якості (показники, індикатори). Добір методик здійснювався відповідно до
результатів експертного опитування, метою якого було виділення із
запропонованого переліку соціально-психологічних механізмів ті, які
сприяють появі інтересу до політики. До отриманого списку можливих
механізмів ввійшли такі:

самоствердження, самовизначення, самоактуалізація;

автономізація, індивідуалізація, інтроспекція;

адаптація, акомодація;

групування, стереотипізація, соціальне порівняння, каузальна атрибуція;

ідентифікація, імітація;

конкуренція;

емпатія, співпереживання;

саморегуляція, самоконтроль, самопідкріплення;

переконання, інтеріоризація;

переоцінка цінностей.

Для диференціації респондентів у групи за рівнем інтересу до політики
(який розглядався як незалежна ознака в математичному аналізі
результатів) ми використали “Методику діагностики вияву інтересу до
різних сфер життя” модифікувавши при цьому “Методику діагностики ступеню
задоволення основних потреб” [2, 634]. Залишивши загальну структуру
тесту, ми змінили його змістове наповнення. Виокремлення сфер життя, до
яких молодь має інтерес, було здійснено на основі контент-аналізу
молодіжної преси. Усього таких сфер вийшло дев’ять, серед них і сфера
політики. Випробуваним було запропоновано порівняти кожну окрему сферу
життя з усіма іншими, тобто побудувати ієрархію сфер за їхньою
привабливістю.

За рівнем прояву інтересу до політики випробувані розподілилися на три
групи: низький, середній і високий. Як і передбачалося, значна частина
молоді (47%) має низьку зацікавленість політичними процесами в
суспільстві .

Такий стан не випадковий, тому що в юнацькому віці відбувається
становлення не лише соціальне, а й особистісне, саме в цьому віці
приділяється значна увага професійному самовизначенню, подружньому
виборові. І тільки для невеликої частини молодих людей (24%) юнацький
вік стає періодом вироблення політико-ідеологічних цінностей.

Є й інші причини низької зацікавленості молоді політикою. Одна з них –
політичне незнання, якому протиставляється добра обізнаність в інших
сферах, висока раціональність, із якою добиваються поставлених цілей в
особистому житті. Причиною такого незнання може бути складність,
невизначеність соціальних, економічних і політичних питань для тих, хто
не має безпосереднього доступу до відповідної інформації. Незнання і
заміщення понять сприяють тому, що не формуються навички політичної
участі, політичний досвід. Для більшості молоді політико-економічна
сфера здається чимось “недосяжним”, адже її не можна безпосередньо
відчути і вплинути на неї (особливо таке ставлення характерне для групи
з низьким інтересом до політики).

Друга причина – особливість сприймання політичних новин, коментарів як
розважальної інформації, а не до важливої сторони життя. Крім того,
більшості громадян політика видається “брудною” справою для ледачих,
нецікавих, зажерливих, примітивних людей. Таке розчарування призводить
до зниження інтересу та негативізму як домінуючого модального ставлення
до політики.

Ще однією особливістю є ґендерні відмінності. Серед осіб із низьким
рівнем інтересу до політики дівчат майже втричі більше, ніж юнаків, а в
групі з високим рівнем ми можемо спостерігати обернену тенденцію: юнаки
переважають більш як утричі. Цю тенденцію можна пояснити, наприклад,
впливом соціальних стереотипів, які орієнтують, що політика, участь у
ній, політичне лідерство, політична активність є для жінок вторинними,
бо для політичної сфери характерний маскулінний тип відносин, що
характеризується домінуванням, упевненістю, незалежністю. Політична
сфера вважається за непідхожу діяльність для жінок. Крім того, різна
політична соціалізація орієнтує чоловіків і жінок на різні рольові
стратегії поведінки, різні ставлення до політики.

Результати використаних методик і опитувальників піддано факторному та
дисперсійному аналізові (дисперсійний аналіз застосовувався в просторі
факторних значень випробуваних), висновки за якими дали підстави
говорити про соціально-психологічну структуру свідомості груп молоді,
яка виявляє чи не виявляє зацікавленості політичною сферою. Факторний
аналіз використано для того, щоб згрупувати соціально-психологічні
якості на основі їх очевидної змістової близькості, стійкої кореляції в
один узагальнений параметр. Для цього проведено факторизацію змінних
ознак з використанням методу головних компонент. Після Варімакс
обертання отримано восьмимірний інваріантний підпростір загальних
факторів.

Фактор 1 “Самодостатня індивідуальна позиція в житті – Невротична
залежність” виражає протистояння у особистості двох тенденцій: прагнення
цінувати свою діяльність, сприймання життя в його неперервності,
відповідальність за власні вчинки, повага до себе, розуміння власного Я,
і поступки перед зовнішнім тиском, схильність брати на себе
відповідальність за інших, уникання розв’язання проблем, відстороненість
від соціальної активності.

Фактор 2 “Активна творча самореалізація” свідчить про готовність до
особистісного зростання, роботу над собою, духовне вдосконалення.
Особистість орієнтується на активне особистісне самоствердження, у якому
вона діє спонтанно й невимушено.

Фактор 3 “Альтруїстична залежність – Упевненість” відображає боротьбу
двох тенденцій, а саме: превалювання в соціальній взаємодії постав і
настановлень на задоволення інтересів інших на шкоду власним,
демонстрування зацікавленості в соціальній взаємодії і, на протилежному
полюсі, бажання відстоювати власні інтереси.

Фактор 4 “Адаптивна самодостатність” підкреслює тенденцію до врахування
й відстоювання власних уподобань, інтересів, які водночас не шкодять
інтересам інших, сформованість умінь налагоджувати контакти із
соціальним оточенням.

Фактор 5 “Урівноважена контрольованість життя” свідчить про наявність
переконань у можливості контролювати власне життя, прагнення вільного
вибору, бажання приймати рішення та реалізовувати свої життєві задуми.

Фактор 6 “Прагнення ідеалу, богемність – Залежність від зовнішніх
оцінок, дотримання соціальних норм” демонструє такі протилежні
тенденції: прагнення до творення естетичного, красивого середовища
навколо себе, яке було б унікальним, непересічним, і настановлення на
сімейне життя, урахування думки оточення, конформність у соціальній
взаємодії.

Фактор 7 “Вимогливість до життя – Зрілість” відображає тенденцію до
протистояння двох якостей: одна – це залежність особистості від
поставленого нею ж високого рівня домагань і вимог до життя, друга –
належна амбітній зрілій особистості свобода, що виявляються не лише у
можливості ставити далекосяжні цілі, так і в упевненості в їх
досягненні.

Фактор 8 “Владна домінантність” демонструє настановлення на лідерство,
егоїстичність у більшості видів діяльності та міжособистісних взаєминах.
Такі асоціальні настановлення сприймаються як належні, моральні, які
гарантують особистісну безпеку і впевненість у завтрашньому дні.

За результатами факторного аналізу було провено факторне шкалювання, за
допомогою якого можна визначити чи є статистично значуща різниця у вияві
головних компонент факторної моделі між респондентами груп із різним
рівнем інтересу до політики. У результаті цієї процедури отримано так
звані факторні значення індивідуальних факторних профілів респондентів
[1; 3, 52]. Потім за допомогою дисперсійного аналізу (ANOVA) визначено
структурну специфіку у вияві головних компонент для респондентів із
різним інтересом до політико-ідеологічних цінностей суспільства.
Результати аналізу за факторними балами респондентів із груп з низьким і
високим рівнем інтересу дали значущі відмінності у вияві першого
(F=14,59 р‹0,0003), шостого (F=6,17 р‹0,02) і восьмого фактору (F=12,84
р‹0,0006). Соціально-психологічні якості, які згрупувалися в першому і
восьмому факторах, значно частіше характерні для осіб, які ввійшли в
групу з високим інтересом до політики, якості згруповані шостим фактором
частіше проявляються у випробовуваних групи з низьким рівнем інтересу до
політики (рис.1).

Рис 2. Порiвняння факторних значень груп випробовуваних із рiзним рiвнем
iнтересу до політики

Аналіз факторних балів респондентів груп із низьким і середнім рівнем
інтересу дав нам значущі відмінності у прояві першого (F=4,16 р‹0,04),
другого (F=5,04 р‹0,03) і шостого (F=4,20 р‹0,04) факторів. Отримані
результати дозволили нам стверджувати, що соякості, які об’єднав перший
фактор, значно частіше виявляються у осіб групи з середнім рівнем
інтересу, другий і шостий – частіше виявляються у осіб групи з низьким
рівнем інтересу.

Порівняння факторних значень респондентів груп із середнім і високим
рівнем не дало значущої різниці із жодного фактору, що може свідчити про
відсутність суттєвих відмінностей у структурі соціально-психологічних
якостей отриманих факторів між респондентами цих груп. Водночас
твердити, що ці групи подібні, теж не можна, позаяк
соціально-психологічні якості, які характерні для групи з високим рівнем
виявляються значно виразніше, ніж у групі із середнім рівнем.

За результатами аналізу соціально-психологічного змісту отриманих
факторів, що впливають на інтерес до політики, і їх вияву в реальній
політичній активності можна дати системну характеристику кожної групи
зокрема.

Активна, домінантна позиція властива представникам групи з високим
інтересом до політики. Студенти цієї групи орієнтовані на поцінування
своєї діяльності, сприймання життя в його неперервності, для них
характерна відповідальність за свої вчинки, повага до власної
особистості, розуміння власного Я, яке включає розуміння й повагу до
іншої особи. Але не завжди зацікавлені політикою такі однозначно
самодостатні. Їм доводиться долати в собі бажання поступитися перед
зовнішнім тиском, бажання уникати розв’язання проблем.

Представники цієї групи націлені на лідерство, егоїзм у більшості видів
діяльності і міжособистісних взаєминах. Такі асоціальні настановлення
сприймаються як належні, моральні, що гарантують особистісну безпеку та
впевненість у завтрашньому дні. Представникам групи з низьким рівнем
інтересу до політики притаманна готовність до особистісного зростання,
роботи над собою, духовного вдосконалення. Молодь, яка вирізняється
такими настановленнями, орієнтується насамперед на внутрішні
переживання, має високий креативний потенціал, поцінує творчість інших.
У багатьох випадках представники цієї групи прагнуть до створення
естетичного середовища навколо себе, яке б було унікальним,
непересічним, але в той же час змушені протидіяти чи підлягати впливу
соціального оточення, яке вимагає орієнтуватися на соціальне схвалення,
мати низьку ініціативність, виявляти конформність у соціальній
взаємодії.

Випробувані з групи із середнім рівнем, як і групи з високим рівнем,
тяжіють до поцінування власного здоров’я, мають настановлення як на
результат діяльності, так і на процес діяльності. Цей феномен можна
пояснити маргінальним, невизначеним становищем групи, у яку ввійшли
“середнячки”. Ця група, визначаючи свої політико-ідеологічні уподобання,
орієнтується, як правило, на думку соціуму, а не на власну (як це робить
група з високим рівнем інтересу). На відміну від респондентів із групи з
низьким рівнем вони не такі романтичні й творчі, їх не так цікавить
неординарне розв’язання проблемних ситуацій, але вони й не з таким
ентузіазмом, як респонденти з групи з високим рівнем прагнуть досягти
поставленої мети за будь-яких умов. В осіб “середньої” групи не
простежується чітких орієнтацій на суспільне визнання і бажання займати
власну позицію, на відміну від групи з високим рівнем. За будь-якої
взаємодії в умовах дефіциту інформації для них характерно діяти
емоційно, резонуючи із ситуацією у якій вони перебувають. Можливо,
респонденти цієї групи під час виборів становлять ту нестійку,
невизначену частину електорату, яка приймає рішення “в останній момент”
і за яку борються ситуативні суб’єкти політичного процесу.

Таким чином, виявлена восьмифакторна структура якостей особистості дала
змогу увиразнити набір соціально-психологічних якостей, важливих для
політико-ідеологічного самовизначення молоді, а й об’єднати респондентів
у гомогенні групи як такі, що мають схожі соціально-психологічні
характеристики і особливості. Чітко простежується значуща кореляція між
показниками контрольованості життя, активності, настановленнями на
домінування, владарювання і високим рівнем інтересу до політики.
Водночас було виявлено цікаву залежність між настановленнями на творчу
самореалізацію, креативність, терпимість, поступливість і низьким рівнем
інтересу до політики: випробувані з низьким інтересом до політики
самовиражаються в тих сферах життя, які не пов’язані з реалізацією
настановлень на владу, домінування. Випробовувані із середнім рівнем
інтересу займають невизначену, нестійку, але водночас “перспективну” (з
точки зору подальшого розвитку) позицію.

ЛІТЕРАТУРА

Окунь Я. Факторный анализ. – М.: Статистика, 1974

Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / Ред.
– сост. Д.Я.Райгородский. – Самара: БАХРАХ-М, 2000

Факторный, дискриминантный и кластерный анализ. – М.: Финансы и
статистика, 1989

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020