Сценарій уроку
Прийди, прийди, весно, прийди, прийди, красна
Театралізоване свято зустрічі весни
По весняному прикрашений зал. На видному місці в глиняній вазі віточки
верби (котики). До залу заходить “Весна” – дівчина у квітчастому
вбранні, на голові – віночок з квітів.
ВЕСНА:
Добрий день, мої любі друзі!
Я – Весна, я – Весна.
Поспішаю до березня в гості,
Всім в дарунок тепло принесла.
Скрізь засіяла ранні квіти
І травичку шовкову, м’яку…
(Діти кидаються до неї, а в цей час заходить “Зима” – дівчина в білому
одязі, на голові шапка зелена, оздоблена ватою, ніби покрита снігом.)
ЗИМА:
Ти засіяла квіти?
Не поспішай радіти!
Я їх вкрию снігами…
ВЕСНА: Яка ж бо ти люта, сестро! Лютуй не лютуй, а час твій пройшов.
Людям ти добряче наобридла холодами та віхолами. Он як потягнулись до
мене діти, щоб хоч трішки себе зігріти.
ЗИМА: Мене теж чекали, щоб після праведних справ відпочити. І дорослі і
діти раділи моїм великим святам, пухкому снігу, свіжому морозу. З
задоволенням ліпила малеча снігових баб, гралась у сніжки, каталась на
санях і ковзанах…
ВЕСНА: Так, сестро, це було – та все пройшло. Надоїла, ти, своїми
холодами. Хочеться всім зняти теплий одяг і замінити його легким,
весняним та за роботу взятись.
ЗИМА: Яка робота? Я зараз сюди холоду напущу, скрізь сніжком притрушу.
(Вибігає).
ХЛОПЧИК: Нам не хочеться вже зими, що ж робити? (Звертається до Весни).
Що ж воно тепер буде? Знов почнуться морози?
ВЕСНА: Не бійтесь, любі діти. Ми ще позмагаємось з Зимою, побачимо, хто
кого переможе. А тільки ж ви мені допомагайте…
ДІТИ: Допоможемо! Ти тільки підкажи, що треба робити?
ЗИМА (заходить до залу): Попрацювала так, що аж стомилася! Все стало як
в січні місяці!
ВЕСНА: Сестро, ну нащо ти йдеш наперекір часу? Звичайно, тобі не
хочеться залишити свої володіння, але ж треба.
ЗИМА: Хто сказав що треба?! Я нікуди звідси не піду. Своїм місцем тобі
не поступлюсь. Та тебе, Весно, ніхто й не чекав…
ВЕСНА: А ти про це спитай у дітей, чекали вони мене чи ні?
ЗИМА: Спитаю. (Звертається до дітей). Друзі, я добре пам’ятаю, як раділи
ви мені: пісеньки співали, вірші повивчали, загадки, приказки,
прислів’я… А що знаєте ви про Весну?
ХЛОПЧИК: Все знаємо! Ми готувались до зустрічі з Весною.
ЗИМА: Якщо це дійсно так, то мені доведеться покинути ваш край, але якщо
ви, хоч на одне моє запитання не дасте відповіді – я звідси нікуди не
піду! І вас заморожу! Домовились?
А скажіть мені, що ви знаєте про березень місяць?
І уч.: Наші пращури зустрічали Новий рік 13 березня, коли пробуджувалась
природа.
II уч.: Астрономічна весна припадає на 20 березня. Які назви першого
місяця весни ви знаєте?
III уч.: Місяць березень має такі назви: березоль, березіль, март,
капельник, протальник, зимобор, соковик, марець, красовик…
Які ви знаєте народні свята березня?
І уч.: На 14 березня припадає Явдоха.
II уч.: 22 березня – Сорок святих. В цей день жінки випікають 40
“жайворонків” або “голубків”.
III уч.: 30 березня – Теплого Олекси. Цей день вважається весняним.
ЗИМА: А тепер читайте вірші, присвячені Весні, а я послухаю. Ви їх,
мабуть, не знаєте…
(Діти читають вірші, за кращі – Весна вручає призи).
ЗИМА: А ще що ви вмієте робити?
ДІВЧИНКА: Хороводи водити.
(Діти з Весною стають у два кола, беруться за руки і водять хоровод.
Див.додаток 1).
ЗИМА: А тепер сідайте, відпочивайте, а тим часом я вас запитаю: які ви
знаєте прикмети весни?
(Відповідають):
Побачив шпака – весна прийшла.
З берези тече багато соку – літо буде дощове.
Жайворонки прилетіли – настане стійке тепло.
На Сорок святих буде погода – буде на гречку урода.
Гарний день на Явдоху – на врожай огірків і опеньків.
Яка Явдоха, таке й літо: теплий вітер – на мокре, вітер з півночі – на
холодне.
Голуби воркують – тепло чують.
Довгі бурульки – весна буде затяжною…
ЗИМА: А танці ви знаєте?
ДІТИ: Знаємо!
ВЕСНА (до дітей): Поводимо “Кривого танця”?
ДІТИ: Поводимо!
(Всі стають в один ряд, беруться за руки, ідуть один за одним, звиваючи
рядок “змійкою” і співають):
А в Кривого танця
Та не вивести кінця!
Треба його та виводити,
Лад йому та знаходити.
А як його вести?
Як віночок плести?
І сплела віночок
На шовковий шнурочок.
Коли б я була знала,
Начетверо перервала б
Начетверо перервала б
Та й під ноги потоптала б
Чорними чобіточками,
Золотими підківочками.
А хто буде в Кривім танці,
То пожене свині вранці.
$
\
–
6
gdBRu
ЗИМА: А хто з вас знає прислів’я та приказки, пов’язані з весною?
(Відповідають).
Березень уночі тріщить, а вдень плющить.
В Марці всяко буває – він на літо повертає.
Як звеселилася вівсянка – кидай сани, бери віз, викинь шубу, з печі
злізь!
Проспівав байбак – ховай у затінок сіряк.
Прийшов Хома, вважай зими нема. (06.03).
Март всіх місяців варт.
Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай…
ВЕСНА: В яких книжечках про це вичитали?
ДІВЧИНКА: Василь Тимофійович Скуратівський, письменник і етнограф,
написав дуже хороші книжки: “Погостини”, “Обереги пам’яті”, “Місяцелік”,
“Покуть” і інші. Ось з них ми про все це і дізнались.
ЗИМА: Ну а весняні народні ігри рідного краю ви знаєте?
ХЛОПЧИК: Знаємо!
ЗИМА: Пограйтесь, а я подивлюсь.
(Діти проводять ігри “Панас”, “Довга лоза”, “Блоха”. Див.додаток 2).
ЗИМА: А з чим весна до вас прийшла? Які подарунки принесла?
ДІТИ:
Ой, весно, весно, днем красна,
Що ти нам, весно, принесла?
ВЕСНА:
Принесла вам літечко,
Щоб родило житечко.
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались дівочки,
Пісеньки співали,
В решето складали.
ЗИМА: Оце і всі подарунки?
ДІТИ:
Ой, весно, весно, днем красна,
Що ти нам, весно, ще принесла?
ВЕСНА:
Ой принесла тепло
І добреє літечко.
Коробочку з веретінцями,
А скриньочку з червінцями,
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
Малим дітям по яблучку.
ДІВЧИНКА: Весно красна, ти нам в дарунок принесла тепло, проліски,
зелену травичку, сонячну погоду… Ми тебе чекали і теж подарунки для
тебе приготували.
ХЛОПЧИК: Дарунків багато і нам хочеться щоб ти визначила, які ж з них
найкращі. Ми їх робили своїми руками.
(Діти вручають шпаківні, віночки та букети з весняних квітів. Весна
розкладає на столі всі подарунки, дякує і називає кращі. За найкращі
поробки вручає призи).
ЗИМА: Я багато почула, побачила і переконалась, що настав час мені
поступитись місцем. Діти прекрасно підготувались до зустрічі Весни.
Молодці! До побачення в грудні місяці! Не згадуйте лихим словом!
(Вибігає).
ВЕСНА:
Діти любі ви мої,
Я за вас радію.
Про таких друзів, як ви
Вже давненько мрію.
Працьовитими зростайте:
Вчіться і читайте,
Поважайте вчителів,
Батькам помагайте.
Я ж тепло вам принесла,
Радість подарую
Красне літечко зустріну
Й далі помандрую.
Додаток 1
Подоляночка
Більші за зростом діти роблять велике коло. В середині нього – ще одне
коло. Його утворили менші діти. Посеред кола ставлять дівчинку
Подоляночку. Вона прикрашена віночком з квіточок або з вербових
прутиків. Подоляночка присідає в центрі меншого кола. Два кола рухаються
в протилежні сторони.
Дівчата з першого кола співають:
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона стояла –
До землі припала.
Дівчата з меншого кола заводять своєї:
Ой, устань, устань, Подоляночко,
Протри очки, як ті скляночки.
Та берися в бочки
І скачи у скочки!
Подоляночка підводить голівку, протирає кулачками очі. Потім встає,
береться руками в боки і пританцьовує.
Додаток 2
Панас
Хлопці і дівчата обирають Панаса, зав’язують йому очі хустинкою,
виводять на середину й обертають, питаючи:
Панасе, Панасе,
На чому стоїш?
– На камені!
– Що продаєш?
– Квас!
Лови мишей, та не нас!
Відпускають Панаса, а самі розбігаються. Він починає ловити дітей. Кого
зловить – той стає Панасом.
Довга лоза
Грають тільки хлопці, які стають один за одним на відстані 2-х метрів.
Нагинаються, а гравець, який стоїть позаду, розганяється, перестрибуючи
через кожного і стає попереду. Так роблять всі по черзі.
Блоха
Двоє стають поряд, а третій стрибає перед ними. Його питають:
Блоха, блоха, чи дуже лиха?
– Як укушу, то знатимеш.
Пара розбігається в сторони, а третій женеться за ними. Кого дожене –
той стає “блохою”. Гра починається спочатку.
Література:
1. Дитячий фольклор Херсонщини/Обл. Центр відродження національної
культури.-Херсон, 1994.-22 с.
2. Ковальчук О.В. Українське народознавство. -К.ІОсвіта, 1992.-176 с.
3. Культура і побуг населення України: Навч.посібник,- К.: Либідь,
1993.- 288 с.:іл.
4. Скуратівський В. Місяцелік: Український народний календар. – К.:
Мисгецтво,1993.- 208с.:іл.
5. Скуратівський В. Погостини, або дванадцять мандрівок у глибинь
століть. – К.: Веселка,1990.-128 с.:іл.
6. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. –
К.:Либідь,1994.- 256с.:іл.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter