.

Подорож по сторінках улюблених казок (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1129 8945
Скачать документ

Cценарій

ВІКТОРИНА

На тему:

“Подорож по сторінках улюблених казок”

У Концепції загальної середньої освіти вказується на необхідність
формування розгорнутої навчальної діяльності (уміння вчитися) шляхом
оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і
контрольно-оцінними уміннями й навичками у різних видах діяльності.
Освітніми результатами цього є повноцінні мовленнєві уміння і навички,
здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до
праці, уміння виконувати нескладні творчі завдання, коли школяр постійно
відчуває, що він цікавий як особистість кожному вчителеві.

Центральним аспектом цього є розвиток творчого мислення школяра, зокрема
під час роботи над творчими вправами з мови та мовлення.

Така робота задовольняє наступні вимоги:

реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра, що ґрунтується на
природних інстинктивних реакціях – “дослідницькій” та “ігровій”; потребу
у враженнях, спілкуванні, самореалізації та само актуалізації;

втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного та операційонального в
пізнавальній діяльності;

відповідає основним критеріям: самостійності, гнучкості, ігровій
комбінаторності;

орієнтує не на результат, а на спосіб дії. Робота над творчими вправами
здійснюється поетапно засобами дослідницьких, ігрових творчо-прикладних
дій, у ході яких відбувається розвиток та діалектичне поєднання
образно-асоціативного видів мислення. Цьому сприяє організація
навчального процесу у вигляді ділової гри з елементами змагання,
театральної дії. В основі ділової гри, – з розподілом ролей, вибором
стратегії поведінки, планування дій, – лежить продуктивне спілкування
вчителя з учнями і зокрема учнів між собою.

У процесі ж гри для кожного учня характерні певне напруження думки,
вольових зусиль, вияв емоцій. Все це допомога гає дитині долати труднощі
під час розв’язання певного творчого завдання, яке лежить в основі гри,
підкріплює мотив досягнення і надихає на подальшу творчість.

Вирішуючи проблемну ситуацію, учень спирається на аналогію, яка поєднує
предмети не за формою, а за змістом. Втручання вчителя у творчий пошук
учня має бути обережним, зваженим, таким, що містить приховані підказки.
Вчитель має спрямувати дитину на власні розв’язки, а не насаджувати
свої.

Дитина має усвідомити сутність незрозумілого і знайти
причинно-наслідкові залежності. Адже нова ідея виникає лише тоді, коли
людина має певний запас знань і на тлі вже відомого може осягнути
незрозуміле.

Для того, щоб стимулювати розвиток творчого мислення молодших школярів.
Створюються зовнішні ігрові умови та формуються необхідні мислительні
операції за допомогою спеціальних вправ. В іграх мозок дитини начебто
тренує дійсно людську здібність – створити нові ідеї, конструкції,
об’єкти, продукти, які удосконалюють вже досягнуте, конструюють щось
принципово нове.

Творчі вправи передбачають формування вмінь переносити набуті навички в
змінені умови, застосовувати їх у нестандартних обставинах, в уявних,
умовно-реальних і природних ситуаціях. Працюючи над даною проблемою, я
намагаюся використовувати творчий підхід до кожної дитини. Намагаюся на
кожному уроці і в позакласних заходах використовувати творчі завдання,
ігри, ребуси, кросворди, рольові ігри. Зокрема, на уроках української
мови часто застосовую елементи з українських народних казок. Наприклад,
фрагмент уроку тема якого: “Вправи на закріплення вміння добирати
споріднені слова”.

(Заздалегідь учні приготували костюми, пригадали казку “Ріпка” і
саомстф6но поділили між собою ролі) Дід Андрушка.

Робота над деформованим прислів’ям.

Якпрацюєш, такімаєш.

(до слова працюєш підібрати споріднені слова)

Баба Марушка

Робота з підручником.

Вправа 61. Коментоване письмо.

(додаткові питання).

Дочка Мінка

Гра “ХТО? ЩО?”

(на сигнальній картці я показую склад наприклад:

БІ

Діти парами біля дошки записують одночасно слова назви – предметів).

білка бідок

дитина диня

Собачка Фінка

Фізкультурника

“З якої це казки…?”

(читаю уривки, учні називають назву казки)

Кицька Варварка

Словникова робота

Азбука, конструктор, пісня, іграшковий, родина.

(прочитати перші літери з останньої до першої і вийде назва нашої казки
– “Ріпка”).

Милка Сіроманка

Гра “Зачаровані слова”

БУРАІТНО

Такі уроки, на мій погляд, є ефективними. Більш того, дитина почуває
себе вільно, вона активніша, проявляє своє я.

Проте, як засвідчує аналіз літературних джерел, більшість науковців
розглядає творчу діяльність учнів, як вирішальний фактор у розвитку
мотивації навчання.

Тим часом із цією проблемою тісно пов’язано чимало практичних питань
педагогіки, зокрема таких, як формування у дітей позитивного ставлення
до навчальної діяльності, до учнівських обов’язків та багато інших, які
можна звести до одного: як пробудити в учнів бажання вчитися, прагнення
набувати знання. Уміння, навички, іншими словами, як розвивати
повноцінні мотиви навчання.

Правильно оцінюючи тенденції розвитку школи на сучасному етапі,
В.Сухомлинський дійшов висновку, що основними напрямками вдосконалення
методики навчання мають бути:

розвиток активності;

ініціативності;

самостійності учнів у навчанні;

розвиток творчого початку в розумовій праці, внесення в процес навчання
(на уроці) елементів наукового пошуку, дослідження, більш широке
використання проблемного навчання;

резервів колективних форм навчання у поєднанні з індивідуальним підходом
до кожного учня;

раціональне використання технічних засобів навчання;

унаочнення;

удосконалення форм роботи з книгою на уроці.

Для вчителя дуже важливо постійно поповнювати арсенал методів,
намагатися урізноманітнювати їх використання на окремих уроках.

Успішне оволодіння учнями змісту знань багато в чому залежить від
умілого використання методів, які викликають високу пізнавальну
активність учнів, методів, що забезпечують розливальний характер
навчання.

Успішність навчального процесу залежить і від самого учня, його бажання
працювати, активності процесу пізнання на уроці.

Учень має стати активним учасником процесу пізнання, формувати власні
знання.

В.Сухомлинський підкреслював, що виняткову роль відіграє вміння вчителя
скерувати хід думки учнів так, щоб вони активно, зосереджено прагнули
побачити невидиме, зрозуміти приховане, розгледіти незвичайне у
звичайному.

На уроці треба застосовувати такі форми і методи роботи, щоб учень був
перш за все здобувачем знань, а не пасивно запам’ятовував знання під
керівництвом вчителя.

В.Сухомлинський зауважував, що активність має проявлятися найперше в
активності розуму, в усвідомленні учнями основних причинно-наслідкових
зв’язків навчального матеріалу.

Розум має бути силою активною, творчою – лише за такої умови те, що
можна назвати справжньою розумовою працею, формує достоїнство
трудівника, милячи, шукаючої людини.

Активність учня на уроці забезпечує не тільки розумовий розвиток, а й
ставлення його до знань, до учіння в цілому.

Одна з вимог життя до школи є формування школяра як активної
самодостатньої творчої особистості.

Оптимізація навчального процесу сьогодні неможлива без піднесення
ефективності уроку, пошуку нових форм і методів роботи, які забезпечили
не лише успішне засвоєння певного теоретичного матеріалу та вироблення
відповідних практичних навичок, а й активізували б пізнавальну
діяльність учнів, спонукали б їх до творчого пошуку, самостійного
дослідження, сформували б стійкий інтерес до навчальної діяльності.

Адже одне з основних завдань учителя і полягає в тому, щоб допомогти
школяреві вчитися з інтересом, не “проходити” науки, а заглиблюватися в
їх цікавий, таємничий світ.

Провідне місце серед навчальних дисциплін у початкових класах належить
урокам рідної мови, завдяки яким класовод формує мовну культуру,
грамотність учнів.

Та не менш важливо, щоб діти ще на початковому етапі навчання відчули і
зрозуміли, що мова – це не просто правила, які треба заучувати, це
чудовий, казковий світ, захоплива наука, у якій кожне слово, розділовий
знак, правила мають свою життя, свою історію.

Особливу увагу на уроках мови бажано приділяти роботі зі словом як
основною одиницею мови, розкривати перед учнями його цікавий, багатий і
красивий вміст.

Воно має “ожити” для дітей, “заговорити” про своє походження, розвиток.
Для того, щоб учні вміли “почути” слово, з ними постійно опрацьовують
лексичний матеріал – з елементами пошуку, дослідження і навіть вигадки.
Подібні завдання можна виконувати вже в добукварний період навчання
грамоти за малюнками. Таким чином вдається сприяти розвиткові логічного
мислення, зв’язного мовлення учнів, збагачувати їхній словник та
розширювати слововживання, ознайомити з певними лінгвістичними
поняттями.

На заняттях школярі, як правило, називають слова, ділять їх на склади,
виділяють звуки, будують розповіді відповідаючи на питання. Кого ви
бачите на малюнку?

Хто які процеси виконує?

Можна запропонувати школярам загадки типу “Яке місто літає?”

“Яке місто найсолодше?”

“Яке місто названо чоловічим ім’ям?”

Можна запропонувати для вибіркового диктанту уривки з вірша Д.Білоуса
“Веселковий розмай”.

А нам, малим, усе цікаве вдвічі,

Хто звідкіля прибув до Курманів:

Вусатий дядько – з Ракової Січі,

Той – З Білої Берези,

То й- з Тернів.

А ви звідкіль? З Погожої Криниці,

Ті з Білопілля, ті – Лебедина.

Хто так назвав ті селища навколо?

Хто оспівав діброви і лани?

У небі місяць – малинове коло,

А на землі – Климентові Млини.

Красо моя ти, Сумщино,

Куди не кинь – барвистих слів розмай.

Ролин, Боромля, Липова Долина,

Березів Яр, Лука, Зелений Гай.

Учні виписують власні назви, пояснюють правопис, знаходять іменники і
визначають граматичні категорії.

Крім того, доцільно буде запропонувати дати своє трактування походження
цих назв. Припущення типу “Липова Долина” – названо так тому, що село
знаходиться в долині, де росли липи, достовірності не матимуть, але
завдання сприятиме розвитку зв’язного мовлення, мислення.

І відповідно викличе певний інтерес до того, як же, справді, виникає
найменування.

Ефективним в пізнавальному плані будуть завдання дізнатися, чому так
називається їхнє село, річка, вулиця тощо.

За всім цим може бути досить цікава історія, пов’язана з минулим, з
життям людей, що завжди викликає інтерес у школярів.

Такі завдання. Які передбачають самостійний пошук, інтуїцію, власне
твердження, домисел, сприяють посиленню інтересу до мови як навчальної
дисципліни, формуванню. В учнів наукового мислення.

Пізнання мови на різних її рівнях є джерелом різнобічних знань, засобом
розвитку мислення, мовлення, духовного збагачення людини.

Психологи відзначають: якщо на одній віковій сходинці порушуються
нормальні умови розвитку, то на наступній ми вже змушені одночасно
розв’язувати два завдання: навчання і корекція.

Тому не можна шкодувати сил на створення сприятливих умов для навчання і
розвитку саме у той час, коли дитина відкрита і готова для впливів
педагога. Це гуманно у ставленні до дитини і економічно щодо організації
навчально-виховного процесу.

Тема: Вікторина

“Сторінками улюблених казок”.

Мета: Закріпити знання дітей з українських народних казок. Розвивати
інтерес до запропонованих ігрових завдань. Впізнавати героїв знайомої
казки, співвідносити їх з назвою казки. Розвивати логічне мислен6ня.
Уяву, зв’язне мовлення. Виховувати любов до казки, допитливість,
кмітливість, бажання допомагати іншим.

Обладнання: казкові ілюстрації; предмети, які належали казковим героям,
корзина з яблуками; сигнальні картки.

Хід заняття:

І.Організаційна частина.

Бібліотечний урок до

свята «Тиждень книги»

1—2 класи

Бібліотекар. Дорогі діти, я знаю, що ви дуже любите читали і слухати
казки. Сьогодні ми проведемо подорож по сторінках улюблених казок.

Казка — це чарівна країна, де добро завжди перемагає зло.

Казок країна чарівна,

У гості й вас чека вона.

Отож часу не гайте,

У подорож рушайте.

А щоб ми не заблукали, нашим помічником у подорожі буде Читайлик. Ось
він, знайомтесь. А ти, Читайлику, запрошуй усіх дітей у подорож.

Читайлик.

Запрошую і я також

Усіх в казкову подорож!

Хто дружить із книжками,

Завжди йде поруч з нами.

Бібліотекар.

Чоловічок цей маленький

Ключ шукає золотий,

Гострий, довгий, дерев’яний

Всюди ніс встромляє свій.

Поміркуйте, поспішіть,

Як же звуть його скажіть?

Буратіно.

Добрий день, шановні діти,

Дуже радий бачить вас,

Хочу з вами подружитись,

Тож у подорож зібравсь.

Читайлик. Ходімо з нами Буратіно, разом веселіше буде.

Бібліотекар. Перегортаємо другу сторінку казок.

Читайлик.

На городі що за черга?

Дід і Баба тут стоять.

Тягнуть щось поперед себе

І не витягнуть ніяк.

Казку швидко ви впізнайте,

Всіх героїв відгадайте.

Бібліотекар.

Хто кругленький і смачненький

Із віконця скік та скік,

Втік від Баби і від Діда

До лисички на язик?

Це не Зайчик і не Котик,

Не Бичок, не Сірий Вовк,

Це веселий й

хвалькуватий,

Невгамовний… (Колобок).

Колобок.

Знать нема де правди діти,

Що хвалитись – це ганьба!

Вірю я й надіюсь, діти,

Що таких у вас нема.

Читайлик. Немає, Колобку, ходімо разом з нами, ти сам переконаєшся в
цьому.

Бібліотекар. Відкриваємо наступну сторінку.

Читайлик.

В’ється річка невеличка,

Й хлопчик у човні сидить,

З берега матуся кличе,

Щоб обідом пригостить.

І вгадать цього героя —

Справа зовсім нескладна,

Казка ця усім відома,

Про… (Телесика) вона.

Івасик Телесик.

Казку добре ви читали,

Що так швидко відгадали.

Не піддався я бабусі,

Цій старій і злій Ягусі.

Кожен з вас те певно знає,

Що добро перемагає.

Читайлик. Рушай з нами, Івасику Телесику, веселіше буде!

Бібліотекар. Перегортаємо п’яту сторінку.

Читайлик.

Що за хатка, що в ній тісно.

Миші, Зайчику, Вовку?

Ну-мо, діти, казку швидко

Відгадайте ви таку!

Мишка.

В дружбі, злагоді та мирі

Проживала в хатці я,

Зичу дітворі цій милій

Бути як одна сім’я.

Читайлик. Мишко, ходімо з нами, веселіше буде.

Бібліотекар. Перегортаємо наступну сторінку нашої казкової подорожі.
Що в ній цікавого?

Читайлик.

Що за казка, друже мій,

Незнайомка живе в ній,

Ти впізнаєш вмить її,

Одяг весь у попелі,

Мачуха все свариться,

Сестри насміхаються.

Попелюшка.

Плакати мені не личить,

Просто засмутилась я,

Що згубила черевичок

На балу у короля.

Читайлик. Не сумуй Попелюшко, у твоєї казки щасливий кінець. Ходімо зі
мною, я познайомлю тебе зі своїми друзями.

Бібліотекар. Любі діти. Всі ви чудово впоралися із завданнями. Зараз ми
підведемо підсумки і визначимо переможців подорожі, справжніх
шанувальників казок.

(Оголошуються переможці вікторини. Вони нагороджуються дитячими
книжками, а всі учасники одержують солодкі призи).

Бібліотекар. Дорогі учні! Продовжуйте дружити з книгою. Вона — джерело
знань, найкращий ваш друг і порадник.

І КОНКУРС

Загадки

1. Хоч у нього шуба є,

Та як холод настає,

Він не їсть тоді, не п’є,

І не ходить, не гуляє

А у лігво спать лягає. (Ведмідь)

2. Невеличка, зелененька не болоті

проживає, днями квакає, співає. (Жаба)

3. Всі ми взимку їх одягаєм

від морозу і холоду руки ховаєм. (Рукавиці)

4. В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її (Лисиця)

5. У підпіллі, в комірчинці

Проживає ця тваринка.

Сама маленька, сіренька,

Тоненький хвостик має,

Зерно дуже полюбляє (Мишка)

6. Сірий, зубастий по полю гуляє,

ягнят шукає. (Вовк)

Влітку сіренький,

А взимку біленький,

Довгі вуха має,

Швидко стрибає. (Зайчик)

Боюсь я вовка і лисиці

Боюсь мисливської рушниці

Тому, від страху перед ними

Я сплю з відкритими очима.

З якої казки ці речі?

Рукавичка “Рукавичка”

Яйце “Курочка ряба”

Пір’я “Кривенька качечка”

Лук і стріла “Царівна жаба”

Черевичок “Попелюшка”

Булава “Кирило Кожум’яка”

Ключ “Золотий ключик”

Солома “Солом’яний бичок”

Глечик і тарілка “Лисичка та журавель”

Зерно “Котик і півник”

Мука “Колобок”

Корзина “Червона Шапочка”

Знавці казок

Троянди, санки, сніг, олень, дівчинка, хлопчик. “Снігова королева”

Город, баба, гичка, собачка. “Ріпка”

Квітка, фея, жаба, дюйм, жук. “Дюймовочка”

Глечик, м’ясо, молоко, приятелі. “Лисичка та Журавель”

Пироги, вовк, шапочка, ліс, шафа. “Червона Шапочка”.

Дід, дівчина, лапка, пір’я, борщ, гриби. “Кривенька качечка”.

(Їжак) Місток, баба, зайчик, рак, водиця. “Коза-Дереза”.

Уривки казок

Виріс цей хлопчик з малої деревини.

У печі зміючку з’їв. Сам на дерево заліз.

Його гусенятко врятувало, на крилечка свої взяло.

Понесло до тата й мами частувати пирогами.

От замістив він тісто, приніс дрова та й розпалив у печі.

А як у печі нагріло, посадив пиріжки.

Зав’язла й лисиця зубами в смолі, ніяк не вирветься.

Баба й цього разу дідові сказала, він укинув у погріб і лисичку.

В одного чоловіка був кіт старий, що вже нездужав і мишей ловити.

От хазяїн його взяв та й вивіз у ліс (Пан Коцький).

Пас, пас хлопець її аж до вечора та й став гнати додому. Тільки до воріт
став доганяти, а дід став на воротях у червоних чоботях.

Другого дня знов пішли дід і баба по гриби. Приходять додому, аж у них і
варенички зварені. Вони знову до сусідів:

Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати,
й нюшити. Нічого не вдіє!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020