сценарій
ВИХОВНИЙ ЗАХІД:
“Подорож козацькими стежками”
Вчитель: Романчук С.І.
Печеніжинська ЗОШ
І-ІІІ ст.
Мета: розширити знання учнів про історію славного українського козацтва,
Запорозької Січі, гетьманів, виховувати в учнів почуття патріотизму,
національної гордості, любові до України.
Обладнання: портрети гетьманів Д.Вишневецького, Б.Хмельницького,
П.Сагайдачного, символи України, картини на козацьку тематику, виставка
книг: Д.Яворницький “Історія запорізького козацтва”, “І.Сірко”, А.
Кащенко “Із історії запорозького козацтва”, Т. Шевченко “Кобзар”,
М.Грушевський “Ілюстрована історія України”.
Вступне слово вчителя:
Сьогодні ми з вами помандруємо козацькими стежками. Славна і багата
історія нашого народу. Героїчну сторінку в неї вписали славні запорожці,
степові рицарі, оборонці української землі. Тож згадаймо про козаків,
які колись безкрайніми степами вітром літали, шаблями ворогів змітали,
на чайках по Дніпру гуляли, Крим руйнували. В Стамбул завертали.
Пройшло все: одна слава зосталась і слава та не вмре, не поляже, про
лицарство козацьке вам сьогодні розкаже. Розкаже вона і про Байду,
П.Сагайдачного, гетьмана Богдана, грізного опа тама І.Сірка.
Учень. Забули ясні зорі
Козацьких хоровод.
Бої на Чорнім морі,
Гармати Жовтих Вод.
Забули вже портами
В Парижі та Москві,
Як шану віддавали
Козацькій коругві.
Забула вже Європа
Ту силу молоду,
Що біля Конотопа
Розбила вщент орду.
А ми заспіваймо,
Забути не даймо,
А ми пам’ятаймо
І всім нагадаймо
Героїв у нашім роду.
Забули тугодуми,
Як воля січова
Творила віщі думи
Збирала в кров слова.
А ми заспіваймо,
Забути не даймо,
А ми запам’ятаймо
І всім нагадаймо,
Що слава козацька жива!
Козак: Гей, починалось все з дикого поля!
Вільному – воля! Полеглим тополя!
Мертві ганьби не ймуть.
Та не раз усміхалась козакам доля!
Учениця. За дніпровими порогами, за південними дорогами,
За степами, за широкими, наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку сильную, цінували волю вільную.
Україну свою рідну як зіницю берегли.
Козак. Було колись в Україні – ревіли гармати,
Було колись запорожці – вміли панувати!
Козачка. Панували, добували і славу, і волю.
Минулося… осталися могили на полі
Козак. Було колись добре жити, на тій Україні!..
А згадаймо! Може, серце хоч трохи спочине.
Ведучий 1. В історії нашого народу є багато героїчний сторінок, та
найцікавіша – це історія запорізького козацтва. Тож сьогодні ми з вами
загадаємо як зародилась Січ, як козаки боронили рідну землю, про славних
гетьманів.
Ведучий 2. Причинами виникнення козацтва були. Польське панування, що
змушувало селян втікати в степи від кріпацької неволі, та ще більшим
лихом були набіги турків і татар на українській землі. В боротьбі проти
турецької навали та свавілля польської шляхти українських народ створив
власне військо – козацтво.
Втікачі селились за Дніпровими порогами і на острові Хортиці заклали
першу Січ – фортецю. Козаки казали: Січ – мати, а Великий Луг – батько”.
2 Ведучий. То хто ж вони – козаки? Це вільні люди. І постає в уяві
образ сильних, мужніх і сміливих героїв, захисників рідної землі,
православної віри. У через століття вчувається шелест козацьких знамен,
брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит ординців,
плач невільників і бій, як блискавка, як межа між життям і смертю.
1 Ведучий. Перша Січ закладена на острові Хортиця близько 1554 р. Її
засновником став легендарний Байда – Вишневецький. Він перший вирішив
покласти край турецьким нападам на Україну, зібравши під своїм
керівництвом чимале військо, Байда організував сміливі походи в Крим,
громив турецькі фортеці на Чорному морі. Через зраду попав в полон до
турецького султана, загинув мученицькою смертю.
Вірш Ой, я Байда, Байда Вишневецький,
Що колись мене повісив цар турецький.
Що у Царгороді та й мене схопили,
Тай за ребро гаком, гаком зачепили.
У раю сидів я, дуже я занидів
Бо вже України років сто не видів.
– Одпусти – на землю, – говорю Петрові. –
Там же мої діти, чи живі-здорові?
Там же мої діти в третьому коліні.
Що вони там роблять тепер на Вкраїні?
2 Ведучий. Попід гору доріженька веде,
Доріженькою отаманчик іде
Отаманчик попереду іде,
Козаченьків за собою веде.
Марширують України сини
І співають всі весело вони:
Отамане, отаманчику наш!
Веди, батьку, ти на ворога нас!
Козаченьки марширують, ідуть,
Нехай буде щаслива їм путь.
На сцену виходять козаки.
Та в нс поповнення!
Чиї ж ви будете?
Ми – сини славного українського народу.
Ну що ж, будемо знайомі.
Це я – козак Богдан
У мене шапка і жупан,
У мене самопал-рушниця
І шабля рідная сестриця.
А я – Іван Пізній
Бо пізно родився,
Та з ворогом в Січі
Не раз уже бився.
У мене, Івана
У мене спис калений,
Знають ляхи польські
Й турок нехрещений.
Я – Данило
Я – Степан
В нас на двох – один жупан
І одна гармата, –
Буде ворог України
Від нас лихо мати.
Болять мене старі рани,
Та болять ще й досі,
А як ляха десь зачую
То аж крутить в носі.
Та так крутить! Та так крутить!
Що не можу спати.
Мушу тому пану-ляху голову відняти,
А як скінчу ту роботу,
то повеселюся,
Бо я зроду сам Підкова –
Гаврилом звуся.
Я на чайці у поході
Не в одній бував пригоді
В Цареграді і в Стамбулі:
Турки труть ще й досі гулі,
Бо в бою бував не раз
України син –Тарас.
А я козак – Голота
Не боюся ні вогню, ні меча,
Ні третього болота.
Випиваю не раз горілки кварту,
І цілу ніч можу нести варту.
Там, де козак Голота стоїть,
Навіть Меха не пролетить
А я – козак Ромко
Б’ю з пістоля громко
І точно вціляю –
Тверду руку маю.
Під моєю булавою
Наклав турок головою,
Наклав турок, наклав лях,
Не один панисько,
Бо не знає в бою страху
Козачок Онисько.
Ведучий 1. Слава козаків була в їх ватажках. Крізь бурхливі століття
пронесла до нас пам’ять славетні імена. Петро Сагайдачний належав до
найосвіченіших людей свого часу. Здійснив багато морських походів.
Піклувався про розвиток, науки, культури. Здобув блискучу перемогу над
турками під Хотином, відбивши бажання турків стати завойовниками Європи.
Помер П.Сагайдачний від рани одержаної у битві під Хотином.
Ведучи 2. Довго терпів наш народ неволю і гніт Польщі. Б.Хмельницький
очолив Національно-визвольну війну, саме йому судилося зіграти епохальну
роль у нашій історії відродити українську державу – Гетьманщину.
Входить учень перевдягнений за Б. Хмельницького.
Б.Хмельницький. – А що, козаки, дасте слово сказати?
Козаки. – Говори, батьку!
Б.Хмельницький. Здоровенькі були, шановна громадо!
Бачу, зустрічаєте мене радо.
Вирішив я завітати, щоб минувшину згадати.
Ведучий 1. Відгомоніли бурі і грози, пройшли століття і літа,
А жаль стискає серце й досі, як Берестечко пригада.
О, як летіла світом слава! Трощив панів народний гнів!
Були вже Корсунь і Пилява, Блискучий Зборів, Київ, Львів
Ведучий. Богдане, Богдане ти живеш у згадках,
Ми вклоняємось тобі від усіх нащадків
Богдане, Богдане! Батьку наш гетьмане!
Твоя слава на Вкраїні повік не зів’яне!
Козак 1. Серед визначних вождів найяскравішою постаттю був Іван Сірко.
22 рази козаки обирали його кошовим отаманом. За своє військове життя
І.Сірко брав участь у 55 походах і завжди, виходив переможцем. Сірка
прозвали турки “Урус-шайтаном”, тобто українським чортом. Пізніше Сірко
очолив повстання проти царських воєвод. За це кошовий попав у царську
немилість і був засланий у Сибір.
Козак 2. Цар не любив Сірка і побоювався його. Але коли 300 тисяч турків
перешли Дунай і хмарою посунули на Україну, в цей час цар згадав про
Сірка. Запорожці зажадали від царського уряду повернення на Січ грози
бусурманів. Цар змушений був поступитись. Сірко з військом запорожців,
завдавши ворогам величезних втрат, визволив з неволі багатьох братів.
Козак 1. О, до нас прибув посланець Султана Мухамеда ІV. Входить
посланець, читає:
Посланець: “Султан Мухамед ІV Запорозьким козакам…”
Я, Султан Мухамед, брат сонця і місяця,
Онук і намісник Божий, державець царств
Македонського, Вавілонського, Єрусалимського,
Великого і Малого Єгипту, Цар над царями,
Лицар ніким не поборений вояка, не вступний
Оборонець гробу Ісуса Христа, пестун Самого Бога,
Надія і утіха мусульман, острах і великий
Оборонець християн, наказую вам, запорозькі козаки!
З доброї волі піддатися мені без суперечки
і мене вашими наскоками не турбувати більше.
Султан турецький Мухамед ІV.
Козаки сміються.
Отаман: Відписуй!
Писар: “Запорозькі козаки турецькому султанові:
Отаман: Ти – шайтан Турецький, проклятого чорта брат і товариш, і самого
Люципера секретар, який ти в чорта лицар? Не будеш ти годен синів
християнських під собою мати. Твого війська не боїмось, землею і водою
битимемось з тобою.
Запорожець 1. Вавілонський ти кухар, Македонський Колесник;
Запорожець 2. Єрусалимський броварник, Олександрійський козолуп;
Запорожець 3. Великого і Малого Єгипту свинар, Вірменська свиня;
Запорожець 4. Татарський сагайдак, Каменецький кат.
Запорожець 1. Самого Гаспида онук, усього світу і півсвіту блазень, а
нашого Бога дурень.
Писар: Числа не знаємо, бо календаря не маємо.
Місяць у небі, а рік у книзі, а день так, як у нас,
так і у вас – поцілуй за це ось куди нас.
Кошовий отаман І.Сірко з низовим військом Запорізьким.
Ведучий 1. А зараз запрошуємо вас розгадати вікторину.
Що означає слово “Січ”?
На якому острові знаходилась Запорозька Січ?
Що вам відомо про Байду?
Скільки було порогів на Дніпрі?
Чим прославився гетьман Б.Хмельницький?
Який гетьман прославився у битві під Хотином?
Що означає слово “клейноди”?
Що означає “булава”. Який вона мала вигляд?
Хто перший вручив Запорозькому війську клейноди?
Як прозвали турки кошового отамана І.Сірка?
Назвіть козацьке прислів’я про Січ та Великий Луг.
Які битви виграли козаки під час Визвольної війни?
Ведучий 2. Наша подорож завершилась. Ось вона – Січ – гніздо нашої
вольниці, нашої історії, слави, пам’яті. Наша пам’ять про славне минуле
має підкріплюватись добрими справами, успішним навчання. Ми маємо бути
достойними тих славних лицарів, запорозьких козаків, оборонців рідної
землі.
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
