Урок на тему:
Новела М.Хвильового “Я (Романтика)”
МЕТА. Дослідити образну систему новели, проблематику , стилістичні
особливості та ідейний зміст для досягнення розуміння учнями
світоглядних позицій автора та ствердження гуманістичних ідей твору на
противагу антигуманним.
Формувати в учнях етичні цінності, гуманістичну філософську концепцію.
ОБЛАДНАННЯ. Репродукція картини П.Пікассо “Герніка”.
Хід уроку
І. Перевірка і систематизація знань теми попереднього уроку
Завдання і запитання до учнів
1. Коли було написано М. Хвильовим “Я (Романтика)” і яка тема твору?
2. Який жанр твору? Пригадайте особливості новели як різновиду
оповідання.
3. Охарактеризуйте образи твору, підкреслюючи лаконізм авторських
характеристик, виразні художні деталі (використовуючи зроблені вдома
записи). Розкрийте символічний зміст образів.
В ході обговорення формулюються стислі характеристики персонажів і в
зошити поступово записується план образної системи новели:
1) матері (матір Марія – Божа й вселюдська мати – центральний
гуманістичний символ новели, символ надії, любові, життя, материнського
всепрощення );
2) доктора Тагабата (доктор Тагабат – “людина з холодним розумом і
каменем замість серця”, безглуздо жорстокий п’яниця й людожер );
3) дегенерата (дегенерат – вартовий революції з душею “палала з
гільйотини”);
4) Андрюші (Андрюша – людина з нормальною психікою, “чекіст мимоволі”);
5) інсургента “Я” – образ розкрити у розвитку, акцентуючи на моменті
остаточного зламу і ролі в ньому дегенерата та на ставленні “Я” до інших
постатей, виведених у творі: тамуванні відрази, виправданні того, що не
можна виправдати, в собі і в інших – “Я думаю: так треба”. ( “Я” –
“м’ятежний” син – “чекіст, але й людина”, комунар, що у вогні фанатизму
вбиває рідну матір і відтоді вже остаточно не людина, а тільки чекіст)
4. Опишіть печально-похмурий колорит тла, на якому розгортаються
трагічні події; визначте його ідейно-художню функцію.
5. Сформулюйте ідею новели.
Робота над темою уроку
Учитель проводить анкетування учнів (можливе коротке обговорення)
1. З якої літери вам хочеться писати слова “Бог”, “мати”, “людина”?
2. Чи відчуваєте ви в собі посів християнства?
3. Яке місце у становленні свідомості мають займати Біблійні заповіді?
Коментар учителя
Біблійні заповіді в тлумаченні фанатиків більшовизму втратили силу
морального закону.
– Шануй отця і матір твою – дивлячись, хто вони.
– Не убивай – дивлячись кого.
– Не давай кривавих свідчень – дивлячись, чи корисно. Це був теоретично
обґрунтований терор – безперервний і безнадійний, і він деморалізував
людей.
“Злочин і кара – це в рамках психології і моралі. Але безкарний злочин і
безбожна вседозволеність – це безум, що агонізує і котиться з безодні в
безодню.
Бог творить позитивною силою любові і надихає нею свої творіння.
Диявол має негативну силу, і ця руїнна сила ненависті була суттю
більшовизму.
Тому всі найкращі слова стали словами-пастками. “Правдою” назвали
газету, яка узаконила всяку брехню і обман – аби на користь революції. І
це ключ до всієї жовтневої “революційної законності”, якою розпочався
весь ланцюг терористичних актів, що були визнані за ефективні засоби для
досягнення перемог рад людиною на шляху до маячних цілей. Весь шлях – це
ланцюг страшних і нелюдських засобів, що використовували людину як
матеріал, як раба рабів.
Ленінський декрет 5 вересня 1918 року про червоний терор був декретом
над усіма декретами”. ( Є. Сверстюк ).
Питання до учнів
Чи одне й те саме, на вашу думку, відсутність святині й принципова
відсутність святині?
Обговорення
Це різні речі. Відсутність святині людина може визнати, як сором, як
біду, як власну ваду. Принципову відсутність святині людина перетворює
на гасло і накидає його всім. Звідси усі гострі, жорстокі, негативні
гасла і плакати більшовиків – з націленими гвинтівками і багнетами –
культ ненависті. Все разом набирає характеру епідемії. Блудний син стає
позитивним героєм часу. Інші, ті, з-поміж кого вийшли такі “герої”,
кричать, хто гучним, а хто німим криком, викрикуючи з себе кров і душу,
як на цій репродукції. І хай ця картина написана з іншого страшного
приводу (учитель уточнює – з якого), художник виразив, що відчуває
людина, безсила перед насильством.
Учитель. Ця похмура трагедія, зокрема й розгорнута перед нами М.
Хвильовим, має три виміри. Спробуємо визначити їх:
1. Образно-описовий. (Це печальне море розлитої пам’яті, яке болить і
ятрить душу).
2. Морально-етичний. (Вина злочинців у скоєному).
3. Містично-ідеологічний. (Це нелюдські злочини, запрограмовані у рамках
феномену більшовизму і комунізму).
(
Література: Агєєва В. П. М. Хвильовий. - К., Наукова думка, 1995. Сверстюк Є. Блудні сини України. - К., Товариство "Знання " України., 1993. М. Хвильовий. Я (Романтика).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
