.

Наш весільний ювілей (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
590 12707
Скачать документ

Сценарій свята

Наш весільний ювілей

До постановника.

Зала, де буде відбуватися вечір, святково прикрашена. На столиках –
букети квітів. Окремо, біля самого сценічного майданчика, накриті
столики для сімейних пар, що святкують у цей день свій ювілей. Для
кожної пари – окремий столик. На початку вечора столи ще не накриті.
Вони прикрашаються під час дії.

5 років – дерев’яне весілля. Дерев’яний стіл з дерев’яним посудом. Квіти
бажано поставити у дерев’яну вазу.

7 років – мідне весілля. Стіл накритий жовтою чи коричневою скатертиною.
Бажано мати мідний посуд або підсвічники, чарки, блюдо для страв з
жовтого металу /мідь, латунь/.

10 років – рожеве весілля/олов’яне/. На столі у вазі – рози. Скатертина
рожевого кольору. Такого ж кольору і посуд.

15 років – кришталеве або янтарне весілля. У кришталевій вазі – білі
квіти теж білого кольору. На столі – кришталевий посуд.

20 років – порцелянове /або сонячне/ весілля. На столі – кольорова
скатертина, порцеляновий посуд.

25 років – срібне весілля. На білій скатертині – посуд і вбрання з
білого металу /це може бути мельхіор/.

Інші весілля, що можуть відзначатися:

1 річниця – ситцеве або бавовняне /рідні та друзі дарують білизну/. 

Дворіччя – шкіряне /дарують взуття, сумки, рукавички, тощо/.

Триріччя – паперове /дарують вироби з паперу, картону/.

Чотириріччя – дарувати треба улюблені квіти, чи квітчасті вироби/, бо це
квітковий ювілей.

Шестиріччя – цукрове /повинно бути багато цукерок/.

Шість з половиною років – залізне.

Восьмиріччя – жерстяне або бронзове /треба дарувати листи для духовки,
формочки для печива й тортів, кексів, ступки, тощо/.

Одинадцятиріччя – сталеве /дарують самовари, столові прибори/.

Дванадцятиріччя – полотняне /у подарунок приносять полотняні
простирадла, покривала, рушники/.

Тринадцятиріччя – мережеве /відповідно й дарувати треба мережеві речі/.

Чотирнадцятиріччя – весілля слонової кістки /подарунки у цей день
недешеві – вироби із слонової кістки або рогу/.

Тридцятиріччя – перлинне.

Тридцятип’ятиріччя – коралове.

Сорокаріччя – рубінове.

Сорокап’ятиріччя – сапфірове.

П’ятдесятиріччя – золоте.

То ж з цих річниць можна вибирати такі весілля, що є на иомент
проведення вечора.

Вечир-окликання може проводитися у будь-яку пору року.

* * *

На початку вечора звучить лірична музика, пісні про кохання. Гості
розміщуються за столиками, відповідно до запрошень. Сімейні пари, що
беруть участь у дії, сідають окремо. Вечір ведуть Господар та Господиня.

ГОСПОДАР: Добрий вечір, шановні друзі!

ГОСПОДИНЯ: Добрий, вечір, подружжя! Ми раді бачити вас на
вечорі-окликанні сімейних пар!

ГОСПОДАР: Не випадкове ми звернулися до сімейної теми. Що може бути,
дорожче для кожної людини, як не своя маленька батьківщина, своя родина,
свій дім. Яке це щастя – з радістю повертатися кожного дня до свого
рідного гнізда, де завжди на тебе чекають твоя “друга половина”, твої
діти.

ГОСПОДИНЯ: І не зважаючи на всі труднощі і проблеми, саме родина дає
кожному з нас радість і повноту життя!

ГОСПОДАР: Сьогодні ми ближче познайомимося з тими, кого вже знаємо -з
нашими односельцями, які саме у цьому місяці відзначають якусь річницю з
дня весілля.

ГОСПОДИНЯ: А з чого ж починається сім’я? Звісно з чого – з кохання. То ж
вечір наш також починається з пісні про кохання.

/Вокальний ансамбль чи соліст виконує пісню про кохання/.

ГОСПОДАР:

Чи знаєш ти світання в полі

Або в задуманих садах,

Коли від щастя мимоволі

Сіяють сльози на очах?

Щебечуть птахи, вітер лине,

Немов дитинства дальні дні.

І кожна квітка і стеблина

До тебе тягнеться в півсні.

ГОСПОДИНЯ:

А ти ідеш. На небокраї

Яка краса огнів сія!

Й разом з природою співає

Душа закохана твоя.

І тільки серце б’ється дуже.

Здається, так би вічно йшов…

Як що ти знаєш це, мій друже, –

Ти знаєш, що таке любов.

/”Чи знаєш ти”. В.Сосюра/.

ГОСПОДАР: Кохання – це прекрасне людське почуття, вічно зелене дерево
життя. Його надихаюча сила і краса особливо відчуваються у весняну пору
року. Весна… перші квіти… Чудово, якщо цю весну, ці прекрасні
почуття проносять через все життя рідні і дорогі люди – подружжя. Про
них сьогодні наша розповідь.

/Господар та Господиня підходять до одного із столиків, що стоять не
зайняті біля сценічного майданчику. Господиня прибирає стіл дерев’яними
речами, що потім стануть подарунками подружжю, яке святкує дерев’яне
весілля/.

ГОСПОДАР: На нашому вечорі присутня сім’я Коваленків. В цю пору, п’ять
років тому, поріднилися серцями Марія та Василь. За народним звичаєм цей
ювілей зветься дерев’яним весіллям. То ж від усієї душі ми вітаємо
подружжя Коваленків і запрошуємо їх за цей ювілейний столик.

/Коваленки займають місця за дерев’яним столиком/.

ГОСПОДИНЯ: Ми не випадково запросили до нас цю пару. П’ять років – це
вже стаж. Я хочу повернути вас на п’ять років назад, коли все тільки
починалося. Скажіть, ваші почуття, прагнення, уявлення про сімейне життя
– вони змінилися з часом ви самі стали іншими?

/Подружжя відповідає/.

ГОСПОДАР: Чудово, що так склалося у вашому житті. А чи навчилися ви
співати разом? Заспівайте щось, а ми вас підтримаємо.

/Коваленки заспівують, Господар з Господинею їм допомагають. їх можуть
підтримати всі присутні у залі/.

ГОСПОДИНЯ: Дякуємо вам, Марія та Василь, за пісню. Все, що ви бачите на
цьому столі – це вам подарунки! Кохання вам, щастя і здоров’я!

ГОСПОДАР: Любов та Петро Морозови в любові та злагоді прожили до мідного
або латунного ювілею. їх сімейний стаж складає 7 років. Вітаємо вас з
мідним ювілеєм і запрошуємо до нашого святкового столика.

/Морозови займають місця за столиком. Господар прикрашає його мідними чи
латунними подарунками/.

ГОСПОДИНЯ: Мені хочеться, щоб ви пригадали, скільки щасливих днів, на
вашу думку, було у вашому подружньому житті за цей період. Прошу
відповісти дружину, а потім чоловіка.

/Подружжя розповідає про те, як яскраво відзначали вони сімейні свята,
події, як готували один одному сюрпризи, несподівані подарунки/.

ГОСПОДАР: Мені здається, що ви були щасливі всі ці сім років. Але ж
сімейне життя це ще й будні. В чому ви були принципово не згодні і як
йшли на компроміс у таких випадках?

/Морозови відповідають/,

ГОСПОДИНЯ: Бажаємо вам щастя та здоров’я! Все, що на вашому столику -то
подарунки до вашого мідного весілля. А ще прийміть нашу пісню.

/Далі йде виступ фольклорного чи вокального ансамблю. Проводиться
п’ятихвилинний танцювальний антракт. Господиня прикрашає подарунками
стіл “рожевого весілля”/.

ГОСПОДАР: Ось вже 10 років пише свою сімейну біографію сім’я Федоренків
– Ганна та Петро. Десять років – пора сімейної зрілості, це пізнання
одним одного, це вже міцний сімейний будинок. То ж вітаємо Ганну та
Петра з “рожевим весіллям”.

/Ганна та Петро Федоренки займають свої місця за столиком/.

ГОСПОДИНЯ: Разом ви вже прожили чимало. А чи навчились слухати один
одного? Тоді дайте відповіді на такі запитання:

“В один з вечорів, прийшовши додому, ви помічаєте, що жінка мовчить дві
години підряд. Ваша дія?”

а/ Негайно викликати “швидку допомогу” – мабуть, з’їла що-небудь/.

б/ Лягти спати, поки тихо.

в/ Скористуватися паузою і поговорити самому.

г/ Дізнатись, чим я її так розхвилював в цей час.

д/ Якась інша дія відповідь.

/Чоловік вибирає один з варіантів відповіді/.

ГОСПОДАР: А тепер запитання до вас, Ганно. Вам необхідно провести вечір
в компанії з подругами. Що ви скажете чоловікові?

а/ Буду дуже зайнята, повернуся при першій можливості.

б/ Іду на зустріч з людьми, які можуть дістати нову імпортну сукню.

в/ Мені давно вже обіцяли вечір відпочинку, сьогодні якраз час для
нього.

г/ У дітей – батьківські збори,

д/ Знайду інший привід. Який?

/Жінка відповідає на поставлене запитання/.

ГОСПОДИНЯ: Спасибі за дотепні відповіді. Ви добре порозумілися. То ж
бажаємо вам і надалі жити в злагоді та мирі. Прийміть від нас подарунки,
які бачите на вашому столі. І запрошуємо всіх танцювати.

/Танцювальний антракт/.

/Далі Господиня прикрашає стіл “кришталевого весілля/.

ГОСПОДАР: Я зараз представлю вам ще одних ювілярів – сім’ю Козаченко їх
сімейний стаж – 15 років. І сьогодні вони відзначають кришталеве
весілля. Запрошуємо вас до святкового столу.

ГОСПОДИНЯ: Відкрию вам секрет: саме ця пара привернула нашу увагу тим,
що, на перший погляд, це люди дуже різні за характерами, /звертається до
ювілярів/ Це так?

/Вони відповідають на поставлене запитання/.

ГОСПОДАР. А ось двадцять років подружнього життя відзначають подружжя
Вознюків. Це – порцелянове /фарфорове/ весілля.

ГОСПОДИНЯ: Прошу вас піднятись сюди, бо час весіллю знов початись!
/Вознюки займають своє місце за столиком/.

ГОСПОДАР: А зараз я хочу звернутися відразу ж до двох пар – Козаченків
та Вознюків. Якщо б вам довелося йти в розвідку з жінкою, що б ви їй
доручили без побоювання? Прошу вибрати варіант відповіді та
прокоментувати її.

а/ Відвертати увагу супротивника від ваших дій.

б/ Прикривати тілом вас в разі небезпеки.

в/ Розпитати бабусь на лавочці про дислокацію ворожих військ.

г/ Носити за вами комплект боєприпасів, тому що самому важко.

д/ Щось ще?

/Пари відповідають на питання/.

ГОСПОДАР: Ну що ж, бажаємо вам успіхів, щастя у сімейному житті.

Вітаю вас з весіллям від душі,

Воно сьогодні розквіта в усій красі.

Про вас я мовлю своє слово,

Нехай воно засяв веселково!

ГОСПОДИНЯ:

На славу людям щедро ви живіть,

Завжди красою вірності світіть!

А щоб запам’ятався вам вінець,

Прийміть від нас цей куманець!

/Всім сім’ям вручаються куманці. Далі іде виступ колективу художньої
самодіяльності. Потім, якщо вони є, вшановуються срібні ювіляри/.

Весілля срібне – щастя зріле,

Його гарантія – любов.

І ми знайомимо вас з тими,

Хто шлях оцей уже пройшов.

ГОСПОДАР: А тепер ми запрошуємо до нашого гурту молоду сім’ю Кочиних. Їм
виповнився лише один рік.

ГОСПОДИНЯ: Із святом вас, молодята! Заходь, Василь! Проходь, Оксано!

ГОСПОДАР: Розкажіть, як перший рік сімейного, життя прожили – в мирі, в
злагоді?

/Молода пара чи їх свідки розповідають про своє життя, про знаменну
подію, що сталася за цей рік/.

ГОСПОДИНЯ: Навчити тебе, молода, як треба в сім’ї жити? Ось народні
заповіді:

– В чужих людях жити – треба кожному служити!

– Ти вже свекру норови, частіше батьком його зви!

– І свекрусі норови, частіше дрова в хату носи…

ГОСПОДАР: Чоловіку ж норови – частіше лазню ти топи. ГОСПОДИНЯ: 3 чим же
ви прийшли до нас?

МОЛОДИЙ: А ви покуштуйте наш пиріг, який сама хазяйка випікала. Круглий
пиріг – символ благополуччя сім’ї.

/Молода пара обносить і пригощай всіх присутніх пирогом/. /Фольклорний
ансамбль виконуй величальну пісню для молодої пари. Потім до них
звертається “срібна” пара./

ЧОЛОВІК: Ми всі за вас дуже раді, бажаємо щасливих, радісних років у
вашому подружньому житті, здоров’я, злагоди. Хочеться сказати словами
поета:

Ой, у парі, парі

Ще 100 літ вам жити,

Горя вам не знати,

Серцем не старіти.

Хай весна у серці

Розквітає знову.

Щастя вам і згоди,

Вірної любові.

ГОСПОДИНЯ:

Щоб не знали втоми

Роботящі руки,

Щоб росли такими

І ваші онуки!

/Вручаються квіти, сувеніри/.

На честь такої події прошу наповнити бокали і підняти тост за союз
люблячих сердець! /Звучить вальс/.

Запрошую ювілярів на вальс. Хай нагадає він вашу юність, ваші перші
вальси.

/Ювіляри танцюють/.

ГОСПОДИНЯ: А зараз ми проведемо старовинний обряд, що має пряме
відношення до подій, що відбуваються сьогодні. Обряд “Колодія” чи
“Колодки” відзначали напередодні Великого посту. Це був, власне,
завершальний термін, коли ще можна справляти весілля. Колодку в’язали
парубкам, що досі не оженилися або їх батькам. Іноді – дівчатам.

(До кімнати /шинку/ збираються жінки, учасниці фольклорного колективу).

–  Добрий день усім!

– Добрий день!

– Добрий день, Ганно!

– Чи всі зібралися?

– Та всі.

– Ну тоді почнемо.

/Одна з молодиць кладе на стіл палицю /за “колодку” правило також поліно
чи кийок/, а решта по черзі обкручували її полотняним шматтям. Вся ця
дія іде під пісню “Ой у полі вітер віє”.

Ой у полі вітер віє,

А жито половіє.

А козак дівчину

Та й вірненько любить : Двічі

А зайнять не посміє.     :

Ой тим її не займає,

А що сватати має.

Ой тим же він,

Ой та й не горнеться,  : Двічі

А що слави боїться.     :

Сидить голуб на черешні,

А голубка на вишні…

“Ой, скажи,, ой, скажи, серце-дівчино,  : двічі

А що в тебе за мислі?

/Вибравши цурпалок, одна з жінок кладе його на стіл/.

Наша “Колодка” народилась! /Після цього наливають чарки і вітають одна
одну з “народинами”/.

– З народинами вас!

– З новою “Колодкою”!

ВСІ:  Народився Колодій, народився!

/П’ють. Потім стають навколо стола, де лежить колодка і тричі обходячи
його, співають веселу пісню/.

Ой я молода, не базар ходила,

На базар, на базар, на базар ходила я.

Ой я молода, окуня купила,

Окуня, окуня, окуня купила я.

Ой я молода, юшки наварила,

Юшки я, юшки я, юшки наварила я.

Ой я молода, хлопця запросила,

Хлопця я, хлопця я, хлопця запросила я.

Він носа дере, скоса поглядає,

Не цілує, не цілує и не пригортає.

На полиці млинці – він на них моргає,

Він на них, він на них, він на них моргає.

Ой горе мені із таким коханням:

Без гарячих млинців нема женихання.

– Ну що ж, Колодій народився, то ж підемо по хатах в’язати хлопців,
батьків чи матерів.

/До кімнати входить молодий парубок, його оточують жінки./

– Здоров був, Мишко! Чом не оженився до сих пір?

ХЛОПЕЦЬ: Чого пристали? Не оженився і все тут.

– А чому?

ХЛОПЕЦЬ /заспівує/:

“Якби мені не тиночки”.

Якби мент не тиночки,

Та й не перелази,

Ходив би я до дівчини   : Двічі

По чотири рази.             :

Якби мені не тиночки

Та й не перетинки,

Ходив би я до дівчини   :Двічі

Та щовечоринки.            :      

Галю, серце, рибко моя,

Що мені казати,

Хотів би я тебе одну    : Двічі

Цілий вік кохати!           :

– Дивіться на нього, який сором’язливий. Жіночки, в’яжіть йому колодку.

/Жінки в’яжуть хлопцеві колодку/.

– І будеш таскати її за собою доти, доки не відкупишся.

ХЛОПЕЦЬ: Що ж ви хочете?

– Давай гроші та гостинці хороші.

/Хлопець відкупляється від колодки, жінки розв’язують його. До хати

входить молодий чоловік/.

– Добрий день, Павле. Чого прийшов? Когось шукаєш?

ЧОЛОВІК: А вам яке діло?

– А таке, що зараз почепимо “колодку”, так будеш знати, як до сих пір

не женитися.

– Розказуй, чом не оженився?

ЧОЛОВІК /заспівує/:

“У сусіда хата біла”.

У сусіда хата біла,

У сусіда жінка мила,

А у мене ні хатинки,           :  Двічі

Нема щастя, нема жінки.   :

Є у мене сусідонька –

Люба, мила дівчинонька,

Та не знаю, що робить,     :Двічі

Бо боюсь туди ходить.  І

– Ви бачили такого? Боягуз ти і дурень. Жінки, в’яжіть йому колодку.

/Чоловік не дається, а жінки валять його на долівку і прив’язують
колодку. Він так і сидить на долівці, а жінки стоять навколо нього/.

ЧОЛОВІК:’ І довго мені так сидіти?

ХЛОПЕЦЬ: Павло, відкупися краще, бо не відпустять тебе жінки живого. 
Він же втомився ось так сидіти.

– Будеш тепер знати, що треба своєчасно женитися.

– Давай же нам могорича, бо не знімемо з тебе колоду.

/Чоловік відкупляється від жінок і вони знімають з нього колоду/.

ЧОЛОВІК: Нехай вам грець. Ноги зовсім зомліли.

/Жінки тим часом пригощаються і заспівують пісню “Ой, гай, гай, гай
зелененький”/.

ГОСПОДИНЯ: Мабуть, ви погодитесь зі мною, ще нагадали нам дуже мудру
традицію, яка привчала молодь до серйозного ставлення до створення
сім’ї, свого гнізда.

/Учасники самодіяльності в’яжуть молодим парубкам колодку та ювілярам,
діти яких ще не оженилися. Вечір завершується танцювально-розважальною
програмою/.

ГОСПОДАР:  Наш вечір завершується. Дякуємо всім, хто відгукнувся на наше
запрошення прийняти участь в сьогоднішньому святі.

ГОСПОДИНЯ:  “Життя прожити – не поле перейти” – кажуть люди.  Нехай же
любов,  взаємодопомога,  віра в свою долю,  в своє щастя освітлюють вам
життєвий шлях!  На все добре!

/На прощання виконується пісня “Як сонце весняне, ласкаве”. Сл. Федика,
муз. Стефанишина/.

Як сонце весняне, ласкаве,

Хай світить вам доля ясна.

Зійшлись ви на радість,

На радість стежками,

Якими приходить весна.

В добрі, щоб повніла хатина,

Вам шана і повага за труд.

Хай внуки у вашій родині

Щасливі, веселі ростуть!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020