.

Музичні інсценівки за мотивами "Байок харківських" Г. Сковороди (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
199 1668
Скачать документ

Музичні інсценівки за мотивами “Байок харківських” Г. Сковороди

Сучасний погляд на використання байок Г. Сковороди в навчально-виховному
процесі в дитячих дошкільних закладах та середній школі

Славетне ім’я Григорія Савича Сковороди (1722-1794), якого в світі
називають „українським Сократом”, відомо нам, як ім’я філософа, поета і
педагога, чиї твори розповсюджувались в рукописах, композитора, чиї
твори передавались майже тільки в усній традиції, автора, що увів в
пісенний жанр філософську, суспільну та сатиричну тематику. Світоглядні
основи педагогіки Г. С. Сковороди, високоосвіченої людини свого часу,
охоплюють великий спектр виховних ідеалів сучасників, вітчизняних та
зарубіжних діячів педагогіки, літератури, мистецтва.

Як виразник демократичних ідей української культури – гуманізму і
просвітництва, Г. С. Сковорода зробив значний внесок у розвиток
вітчизняної педагогіки. Він вважав сенсом життя людини подвиг
самопізнання та саморозвитку, ідеалом його була людина праці. Першим в
історії української педагогічної думки і освіти він висунув ідею
природного виховання, вважав, що формування людини невіддільне від її
природи, а під „природою” людини розумів її схильності, обдарування від
народження, які треба розвивати шляхом навчання та наполегливої праці.

У творах Г. С. Сковороди – філософських трактатах, байках, притчах,
віршах однією з провідних є тема виховання молоді і самовдосконалення
особистості. Моральне удосконалення людини ґрунтується на освіченості та
працелюбстві, а неробство педагог вважає найбільшим злом: „Хто труда не
докладає, той до добра не прийде” (байка „Змія і Буфон”).

Г. С. Сковорода широко користується народними засобами передачі
педагогічних ідей, коли мудрість вкладається у вислови героїв казок,
притч, оповідей, байок. У більшості байок, наприклад, є життєдайна ідея,
вони спрямовані на формування вірного життєрозуміння, тут протиставлені
різні якості, властивості людини, що призводять до певних життєвих
обставин, упливають на долю дини в цілому.

Цілком вірогідною є думка про те, що не останню роль в способах
доведення змісту байок до учнів, вихованців, свого часу відігравала
музика, або музичний супровід до текстів. Відомо, що Г. С. Сковорода
грав на різних музичних інструментах, у тому числі на українських
народних, серед яких улюбленою була бандура. Як мандрівний філософі і
просвітник, педагог і поет, він користувався музикою для більш яскравого
втілення своїх літературних задумів та природного сприймання досить
складних текстів простою людиною.

Для читача тексти байок Г. С. Сковороди, що написані в прозі, складні,
хоч є серед них і невеликі за змістом. Сучасних учнів, які мають у
нашому техногенному віці величезний обсяг інформації, важко зацікавити
його старовинними байками про тварин та звірів, та ще й із повчальними
інтонаціями. Тому автори прийшли до думки про звернення до жанру
музичної байки-інсенівки, яка адресована до молодшого школяра, що
вихований на музичних ігрових формах роботи у дитячому садку. По-перше,
є потреба осучаснити самі тексти, тому зроблений більш зрозумілий та
лаконічний варіант висловів автора-філософа. По-друге, введено діючих
осіб – героїв байок, що співають, танцюють, діють за сюжетом. По-третє –
зроблено спробу використати нові, віршовані тексти пісень та куплетів
дійових осіб, не віддаляючись від основного авторського задуму.
По-четверте, музика в інсценівках – не просто супровід до текстів, це
важливий елемент для створення художнього образу, це музична
характеристика героїв.

Матеріал, наданий в художньо-творчому переосмисленні, значною мірою
відрізняється від оригіналу, але автори піклувалися про збереження
основної просвітницької, виховної та образної ідеї.

? ‚ ¶

?

‚ ?

?????ний вплив вивченої байки. У збірку музичних байок-інсценівок увійшли найкоротші та найцікавіші з „Байок Харківських". У передмові (листі до приятеля) Г. С. Сковорода називає байку „мудрою іграшкою, яка приховує в собі силу". Він пише: „Друже мій, не зневажай байкарства! Не за гаманом суди скарб, правдивим судом осуджуй. ...Нерозумну пиндючливість зустрічають за зовнішністю, випроваджують зі сміхом, а розумний жарт поважний вінчає кінець". Жанр музичної байки-інсценівки має певну лаконічність, займає час „звучання" не більше однієї середньої пісні. Тому може мати різноманітний спектр використання як у дитячому садку, так і в школі, у творчому гуртку. Проблему використання нетрадиційної форми роботи та оригінального навчального матеріалу за матеріалами спадщини Г. С. Сковороди в роботі вихователя, музичного керівника в дитячому садку, учителя в школі можна вирішити різними шляхами. Це і введення до музичних занять або до розваг з дітьми, до позакласної роботи жанру музичної байки-інсценівки на тексти за мотивами байок Г. С. Сковороди, це і введення на уроки з літератури музичних тематичних хвилинок, та багато іншого. Спираючись на програму „Малятко", можна спланувати використання вказаних жанрів у роботі в дитячому дошкільному закладі за розділами: „Гра", „Дитина і навколишній світ", „Рідна природа", „Мовленнєве спілкування", „Художня література", „У світі музики". У музичних байках-інсценівках дійові особи співають, танцюють, здійснюють музично-ритмічні рухи, відображаючи зміст твору. Елементи театралізації спираються на передбачені програмою музичних занять види музичної діяльності: слухання музики, спів, рухи під музику. У байках є розповідь „від автора" - це тексти ведучого, роль якого доручається вихователю. Ведучий не тільки промовляє текст, він є керівником дії, що відбувається за певним планом, у певний час, тобто забезпечує темпоритм міні-вистави, якою і є інсценівка. Акторські і організаторські здібності ведучого-вихователя часто є запорукою успішного проведення гри у цілому, незважаючи на можливі дитячі помилки. На відміну від байок Г.С. Сковороди в прозі, автори музичних байок-інсценівок пропонують віршовані тексти, римовані вставки і пісні, що характеризують персонажів, або розповідають про події, тому що діти краще сприймають і вивчають віршований текст. Музичні характеристик у вигляді міні-п'єс дають змогу рухатись під музику, створюючи вправи для розвитку міміки, жестів, танцювальних навичок. Завдяки наданому матеріалу вихователь або учитель має змогу творчо підійти до справи і викликати інтерес дітей до пропонованого жанру. Зозуля та Дроздик За мотивами байки Г. Сковороди Ведучий. Якось стріла Зозуля Чорного Дрозда. Зозуля. Чи тобі не нудно, Дроздик? Що робиш? Дрізд. Співаю. Хіба на бачиш? Зозуля. Я співаю частіше від тебе, але мені однаково нудно... Пісня Зозулі Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку, Весь час літаю у ліску. Співаю я своє „Ку-ку". За що же я терплю нудьгу? Дрізд. Моя відповідь така. Ти ж, пані Зозуле, тільки і робиш, що підкидаєш в чужії гнізда свої яйця. З місця на місце перелітаєш, співаєш, п'єш та їси. А я весь день у праці. Добуваю їжу для своїх діточок, дбаю про них, навчаю життю і працю свою полегшую співом. Пісня Дрозда Цілий день я працю маю, Про родину свою дбаю. Я з нудьгою не дружу, Я щасливий, бо служу. Ведучий. Безтурботно співати, пити та їсти - це не робота, а лише частина з призначеного нам. І той щасливий, хто для того п'є, їсть та спріває, щоб після відпочинку бажаніше взятися за улюблену роботу. А кому робота не в радість, значить, то не його шлях. Тому він завжди невдоволений та нещасливий. І тепер можна зрозуміти такий вислів філософа Сократа: „Одні живуть для того, щоб їсти і пити, а я п'ю і їм для тогою щоб жити".

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020