Сценарій свята
Міс Весна
Ведуча
Ведучий
Учасниці конкурсної програми (8 осіб)
Журі (п’ять осіб)
Господарі конкурсних салонів: Художник, Модистка, Мистецтвознавець,
Шеф-кухар
Свято-розвага відбувається в актовому залі школи.
Приміщення прикрашене гірляндами із квітів, кольоровими стрічками,
рожевими, червоними та білими повітряними кульками. Стільці для глядачів
розставлені по периметру залу.
По чотирьох кутках гральної території встановлені декорації конкурсних
салонів — «Образотворчого», «Модельного», «Світського» та «Кухарського».
Звучить весела музика. До залу входять ведучі.
Ведуча. Доброго дня, друзі!
Ведучий. Привіт усім. Ми щиро вітаємо найпрекраснішу половину нашої
шкільної спільноти зі святом весни. Любі дівчата, весна — то ваша пора.
Вона схожа на вас, бо така ж гарна, юна, весела і ніжна. Ми, хлопці
школи, вирішили зробити вам подарунок — присвятити сьогоднішню конкурсну
програму весні і вам.
Ведуча. (звертається до ведучого). Ти і мене вітаєш?
Ведучий. Звичайно, я навіть висловив тобі комплімент, ще там, за
кулісами.
Ведуча. Так, пригадую. Ти назвав моє святкове вбрання «класним
прикидом», а вигляд — просто «відпадним». Нічого собі компліментик…
Ведучий. Між іншим, ці слова красномовно свідчать, що сьогодні я у
захваті від тебе.
Ведуча. Знаєш, щиро кажучи, мені б хотілося, щоб ти захоплювався мною не
лише у свято, а й у будь-які інші дні. І компліменти висловлював у більш
приємній формі.
До речі, ти не забув, що нам доручено вести конкурсну програму? До того
ж не звичайну, а святково-весняну. І учасники її — дівчата нашої школи.
Ведучий. Це я пам’ятаю добре.
Ведуча. Тож постарайся сьогодні час від часу відзначати їхню красу та
чарівність. І підбери якомога витонченіші компліменти, щоб не образити
конкурсанток. Вони і так хвилюються.
Ведучий. Слухаю і підкоряюся, пані! Так добре?
Ведуча. Чудово, ти схоплюєш усе на льоту.
Ведучий. Отже, запрошуємо наших учасниць!
Звучить музика. До залу входять учасниці, поділяються на дві команди, по
4 осіб у кожній. Глядачі та ведучі вітають їх оплесками.
До залу вносять два конверти.
Ведуча (звертається до учасниць). Дівчата, зараз за допомогою цих
конвертів ми визначимо, як називатимуться ваші команди.
Ведучий запрошує вийти наперед по одній дівчині від
кожної команди. Дівчата беруть на вибір по одному конверту,
вголос читають запитання, вкладені у них, і дають відповіді.
Відповідь на запитання — це назва команди.
1-й конверт: «Як називається пора пробудження природи? (Весна.)
2-й конверт: «Що таке заповітне бажання?» (Мрія.)
Ведучий. Чудово, тепер ми знаємо, що одна команда називатиметься
«Весна», а інша — «Мрія».
Ведуча. А сьогоднішня конкурсна програма має назву «Весняний променад».
Команди здійснять невеличку приємну прогулянку і відвідають кілька
салонів.
Ведуча видає кожній команді «Чекову книжку», куди господарі салонів
будуть записувати призові бали.
Ведучий. Перший легкий променад, команди здійснять до «Образотворчого»
салону.
Звучить музика. З-за декорації «Образотворчого» салону виходить
Художник. Він дає обом командам такі завдання:
1. Намалювати емблему команди.
2. Скласти девіз команди.
3. Дати відповіді на запитання.
Запитання команді «Весна»
Які жанри класичного образотворчого мистецтва ви знаєте? (Натюрморт,
пейзаж, портрет.)
Як називається дощечка для змішування фарб? (Палітра.) Які фарби
потрібно змішати, щоб отримати зелений колір? (Синю та жовту.)
Запитання команді «Мрія» Що таке натюрморт і з чого він може складатися?
(Натюрморт — композиція з продуктів харчування (овочів, фруктів, дичини
та ін.) або будь-яких інших предметів (посуду, квітів, та ін.).)
Як називається жанр образотворчого мистецтва, що відтворює краєвиди?
(Пейзаж.)
Який колір можна отримати, змішавши червону та синю фарби? (Фіолетовий.)
Перші два завдання конкурсу журі оцінює за п’ятибальною системою. За
кожну правильну відповідь третього конкурсу команди отримують по одному
балу.
Художник записує результати команд у їхні «Чекові книжки».
Ведучий. Що ж, продовжуємо променад.
Ведуча. Наступна прогулянка — до «Модельного» салону.
Звучить музика. З-за декорації «Модельного» салону виходить Модистка.
Вона дає обом командам такі завдання:
1. За допомогою гофрованого паперу, фольги, газет, клею, ножиць та
шпильок створити вбрання сезону весна-літо 2006.
2. Продемонструвати вбрання і прорекламувати його.
3. Назвати якомога більше відомих кутюр’є. (Валентино, Карден, Зайцев,
Юдашкін, Лагерфельд, Пако Рабана, Гуччі, Версаче та ін.)
4. Дати відповіді не запитання.
Запитання команді «Весна»
Як називається зйомний елемент жіночої зачіски, вироблений зі штучного
або натурального волосся? (Шиньйон.) У якій країні до національного
чоловічого костюму входиті спідниця? (Шотландія.)
Запитання команді «Мрія»
Назвіть три класичні довжини спідниці? (Міні, міді та максі.) Що таке
фіжми? (Каркас для спідниці у вигляді обруча, який закріплювався на
лінії талії.)
Перші два конкурси журі оцінює за п’ятибальною системою. Команда, яка
перемагає у третьому конкурсі, отримує чотири бали. За кожну правильну
відповідь четвертого конкурсу команди отримують по одному балу.
Модистка записує результати команд у їхні «Чекові книжки».
Ведучий. Наші учасниці виявляють не лише ерудицію, але й дивовижні
винахідливість, фантазію та чудові грацію й смак
Ведуча. А тим часом ми наближаємось до «Світського» салону. У давнину
освіченими вважались дівчата, які добре знали ся на музиці та
літературі. От ми і перевіримо, чи відповідають цим вимогам знання наших
учасниць.
Звучить музика. З-за декорації «Світського» салону виходить
Мистецтвознавець. Він дає командам такі завдання:
2. Назвати якомога більше відомих пар. (О. Пушкін — Н. Гончарова, Джон
Леннон — Йоко Оно, Майстер — Маргарита, Антоны — Клеопатра, Ромео —
Джульетта та ін.)
Прослухати уривок музичного твору і визначити його назву та автора.
Запропоновані твори: «Пісня Сольвейг» Е. Гріга; «Танок із шаблями»
(балет «Спартак») А. Хачатуряна; «Вальс квітів» -(балет «Дускунник») П.
Чайковського; «Місячна соната» Л. Бетховена. 4. Дати відповіді на
запитання.
Запитання команді «Весна» Як називається найменший музичний ансамбль?
(Дует — складається з двох осіб.)
Як у музиці називають найнижчий чоловічий голос? (Бас.) Як називається
найменша складова будь-якого музичного твору? (Нота.)
Запитання команді «Мрія» Як називається вищий навчальний музичний
заклад? (Консерваторія.)
Як називається музичний ансамбль, що складається з п’яти осіб?
(Квінтет.) Як у музиці називають високий голос хлопчика? (Дискант.)
Перший конкурс журі оцінює за п’ятибальною системою. Команда, яка
перемагає у другому конкурсі, отримує три бали. За кожну правильну
відповідь третього конкурсу команди отримують по одному балу. Кожна
правильні відповідь четвертого конкурсу варта два бали.
Мистецтвознавець записує результати команд у їхні «Чекові книжки».
Ведуча. Давно відома істина: шлях до серця чоловіка пролягає через його
шлунок. І перевірити це ствердження належить нашим дівчатам в останньому
салоні — «Кухарському».
Звучить музика. З-за декорації «Кухарського» салону виходить Шеф-кухар.
Він дає командам такі завдання:
1. Із запропонованого набору продуктів «винайти» бутерброд.
2. Дати бутерброду назву і прорекламувати цю невеличку страву.
3. Сервірувати на двох стіл до сніданку.
Команди дають скуштувати бутерброди Шеф-кухарю та журі. Порадившись із
Шеф-кухарем, журі оцінює усі конкурси за п’ятибальною системою.
Шеф-кухар записує результати команд у їхні «Чекові книжки».
Заповнені «Чекові книжки» ведучі передають у журі для підведення
загальних підсумків конкурсної програми.
Ведучий (звертається до глядачів). Поки журі підраховує бали команд, ми
проведемо таємне голосування. А запитання його таке: хто з учасниць
конкурсу заслуговує на титул «Міс Весна»?
Ведучі проводять голосування та визначають переможницю.
Звучить музика. Наперед виходять усі учасники свята-розваги.
Журі оголошує результати програми та називає команду, яка стала
переможницею.
Ведучі оголошують ім’я дівчини, яка отримала звання «Міс Весна».
Усі учасниці конкурсної програми отримують пам’ятні подарунки.
Ведуча. От і добігає кінця наше свято.
Ведучий. Але весна лише розпочинається. Сподіваємось, що вона принесе
багато приємних подій та сонячних днів нашим красуням.
Звучить музика. Свято-розвага закінчується.
ЕКОЛОГШНИЙ ВЕЧІР У ШКОЛІ
На сцену виходить Продавець повітря (старшокласник). На грудях у нього
лоток зі складеними парасольками, коробками з написом «Чисте повітря»,
пляшками з яскравою етикеткою «Жива вода».
Продавець повітря: Чисте гірське повітря! Купуйте «живу воду». Остання
«жива вода» на Землі! Парасольки від кислотних дощів — для всіх і
кожного! Купуйте цілюще чисте гірське повітря! Тільки у нас! Натуральна
«жива вода»… (На сцену вибігають покупці — учні).
Продавець повітря (зрадів покупцям): Купуйте парасольки від кислотних
дощів. «Живу воду»! Останню «живу воду» на Землі! (Покупці здивовані).
Перший: Парасолька від кислотного дощу?
Другий: «Жива вода»?
Третій: Чисте повітря?
Продавець повітря: Саме! Останні екземпляри. Тільки в нас! Поспішайте!
Купуйте носові хустинки від смогу!
Четвертий покупець: Навіщо?
П’ятий: Кому потрібна «Жива вода»?
Шостий: Все це бабусині казки!
Продавець повітря (з сумом): Бабусині казки… Ні, молоді люди, це вже
не казки, це сумна статистика. Ще трохи, і на Землі не залишиться ні
краплини справжньої чистої води, котру я називаю «живою». А за один вдих
скоро доведеться платити таку ціну!
Перший: Яку ж?
Продавець повітря: Навіть страшно вимовити… Ціною всьому може стати
людське життя! Наше й наших дітей…
Другий: Так він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки від
смогу, парасольки від кислотних дощів.
Продавець повітря: Так-так… Чудові парасольки від кислотних дощів…
Третій: Та він божевільний!
Четвертий: Повітря о-о-он скільки!
П’ятий: А води? Пий — не хочу! І все безкоштовно.
Шостий: Та він звичайний шахрай!
Перший: Ходімо, немає про що з ним розмовляти!
Другий: На наш вік всього вистачить!
Продавець повітря: А після вас?
Третій: Що буде після нас — нікому не відомо…
Четвертий. Після нас — хоч потоп!
Продавець повітря (схвильовано): Люди! Невже вам не страшно? (Гуркоче
грім… чути шум дощу).
Продавець повітря: Ось… Я ж казав, кислотний дощ!
П’ятий: Накаркав!
Шостий: Не може бути!
Продавець повітря: Швидше беріть парасольки! Це страшний дощ. Від нього
шкіра стає сірою, життя згасає…
Перший: Ущипніть мене, я, мабуть, сплю.
Продавець повітря: Ні-ні, це останнє попередження! Скоріше беріть
парасольки!.. (Шум дощу стає сильнішим. Покупці розбирають парасольки,
ховаються під ними від дощу).
Другий покупець: Мені страшно.
Продавець повітря: Страшно… Скоро лише в кіно можна буде побачити
світанки й присмерки, лише в музеях збережеться чисте повітря й жива
вода, ранкова роса і грибний дощ… Та й хто буде ходити в такі музеї?
Третій: А сонце?
Четвертий: Невже зникнуть птахи?
П’ятий: І ми ніколи не побачимо пролісків?
Шостий: Не вдихнемо аромат конвалій?
Перший: Не зануримося у прохолодну річку?
Другий: Як же так? Це несправедливо! Невже я ніколи не побачу райдугу?
(Продавець повітря хитає головою).
Всі: Ні! ми не згодні! Нехай буде веселка!!!
Перша ведуча: Наша планета не витримує екологічних потрясінь: Чорнобиль,
засухи в Африці, виснаження озонового прошарку атмосфери, скорочення
розмаїття фауни і флори, кислотні дощі над Європою, «парниковий ефект»,
проблема промислових відходів… І перелік цей можна продовжити.
Друга ведуча: Загрозлива екологічна ситуація склалася в Україні.
Природоохоронними органами у 1990 році було визначено найбільш
забруднені, неблагополучні в екологічному плані міста, серед яких
Горлівка, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ,
Макіївка, Маріуполь, Одеса та ін. (Читання вірша, написаного власноруч
учнем).
Чому шалені бузувіри
Природу нищать, мов кати?
Невже їх породили звірі?
(Та й звір не робить підлоти).
Де наші ріки та озера,
Де кришталева та вода?
Чому замулені джерела?
Чому спіткала нас біда?
Колись давно усім на диво
Цвіли прекрасні міста-сади,
Неначе дівчина вродлива.
Тепер над ними — сивий чад!
Еней, що з пекла повернувся,
Якби в Україну завітав,
То з жаху, мабуть, відсахнувся б
Та й знов у пекло почвалав.
Перша ведуча: Великої шкоди завдають природні браконьєри. Це вони винні
у тому, що весною журавлі не летять на знайомі місця. Це вони відібрали
пісні птахів у Землі. Це вони зводять бульдозером шишкінський бір,
осушують левітанівський омут…
Друга ведуча: Птахи, риби і звірі в душі людей дивляться. Всіх їх
жалійте, люди, не вбивайте. Небо без птахів — не небо! Море без птахів —
не море, А земля без звірів — не земля…
Перша ведуча: Пропонуємо вашій увазі сатиричну сценку «Браконьєри». (У
ній беруть участь два юнаки Один високий на зріст, а другий низький).
Для сценки потрібні такі атрибути:
1. Великий плетений кошик.
2. Бутафорська риба.
3. Сіті бутафорські.
4. Міліцейський кашкет, червона пов’язка та свисток.
Для сценки-пантоміми потрібно підібрати музичне оформлення.
(На сцену знову виходять покупці-учні).
Перший: Нам жити в одній сім “і.
Другий: Йти в одному строю.
Третій: Летіти в одному польоті…
Четвертий: Давайте збережем
Ромашки на полі
П’ятий: Латаття на річці
Шостий: І клюкву в болоті.
Перша ведуча: О, яка природа-мати
Терпляча й добра.
Але, щоб її
лихо не спіткало,
Давайте збережем її.
Друга ведуча: Коли суджено дихати
Нам повітрям одним,
Давайте ми всі
Навік об’єднаємось!
(Всі беруться за руки).
Перший: Давайте наші душі збережем!
Всі: Тоді і на Землі
Й самі ми збережемся.
Звучить фонограма «Аве Марія»
Тема. Т. Г. Шевченко, поема «Сон».
Мета: виховувати співчутливе ставлення до скривджених, бажання допомогти
ближньому, емоційність у сприйнятті творів красного письменства;
розвивати мислення школярів за допомогою логічних операцій узагальнення,
порівняння, аналізу; вміння учнів сприймати художній твір цілісно, в
єдності змісту й форми; показати, як художнє слово поета виразило
протест народу проти колонізації України та ганебної ролі в цьому
процесі Петра І та Катерини II; ознайомити учнів з поняттям «іронія»,
«сарказм», «гротеск»; виховувати у дітей культуру слухання, почуття
патріотизму.
Тип уроку: аналіз твору.
Обладнання: ілюстрації до твору, підручник, тексти.
Я не знаю ні в одній європейській літературі подібної поезії, написаної
в подібних обстановках…
І. Франко, стаття «Темне царство»
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання. 1) Основні мотиви творчості Шевченка
періоду «Трьох літ».
2) Дати ідейно-художній аналіз поезії «Заповіт».
II. Мотивація навчання школярів. Оголошення теми завдань та епіграфа
уроку
Розповідь про історію написання твору і його роль в особистому житті Т.
Шевченка.
III. Сприйняття навчального матеріалу
1. Читання твору і коментування його змісту
— Як ви розумієте назву твору?
— На що вказує підзаголовок «комедія»?
— Хто до Шевченка використовував традиції народної сатири у світовій
літератури? Обґрунтувати думку, провести літературні паралелі.
— Як ви розумієте зміст епіграфа до твору, взятого із Біблії?
— Яка головна думка втілена у вступі до поеми?
— З якої картини починається твір? Яким Шевченко змальовує закріпачене
село? Чим викликано такий контраст? (З’ясування ролі антитези)
— За допомогою яких художників засобів підкреслено злидні кріпаків? В
яких словах викрито жорстоку експлуатацію?
— Які філософські роздуми про долю країни, про тих, хто править і панує
в ній містяться в даній частині твору?
— Знайдіть в І частині комедії рядки, що в доказом великої любові поета
до рідного краю.
— Де смислово-емоційний центр цієї частини?
— Що символізує образ полум’я в даному уривку?
— Якою в вашій уяві постає картина засніженого Сибіру у II частині?
— Чому Сибір автор називає домовиною, а засланців — мерцями?
— Кого поет назвав «царем волі»? Підберіть опорну лексику для
характеристики узагальнюючого образу декабриста.
Яке враження справив на поета царський парад у III частині?
— Про яких «земляків з циновими ґудзиками» йдеться у творі?
— Яке ставлення у поета до Петра І та Катерини II? Проілюструйте це
висловами із поеми. Як підкреслюється ставлення поета до царів минулих
епох.
— Розкрийте ідейний зміст рядків, у яких автор описує царя і царицю.
— Якими методами цар керує державою? (Коментар сцени «генерального
мордобитія»)
У такій наполовину тільки фантастичній картині змалював Шевченко
безграничну самоволю царя, не зв’язану ніякими правилами, а найменше
правилами здорового розуму. Тою картиною генерального мордобитія
Шевченко дуже вдачно заклеймив пануючу за царя Николая систему, при якій
царська воля та брутальна сила були всім, а людське чуття та
справедливість уважалися нічім.
(/. Франко)
— Порівняйте епітети і порівняння, за допомогою яких автор змальовує
образ декабриста, з епітетами і порівняннями, якими змальовано і
схарактеризовано царя і його прибічників.
— Якими засобами комічного це досягається?
4. Бесіда.
— Що спільного в ідейно-художньому змісті поема «Сон» і поезій «Якби ви
знали, паничі», «І виріс я на чужині»?
— Чи можна кінцівку твору вважати алегоричною?
— Який ідейний смисл має епізод перетворення ведмедя на кошеня?
Прокоментуйте ці рядки. (Паралель з Андерсеном — «А король то голий…»)
5. Робота над композицією твору.
— Осмисливши зміст поеми, сформулюйте тезу, яка б розкрила головну думку
твору.
— Як строфічна будова поеми сприяє розкриттю ідеї поеми?
— Чи справедливо відзначила критика, що цим твором автор показав себе
поетом, наскрізь національним?
6. Пояснення вчителя щодо особливостей методу критичного реалізму в
літературі
1) правдиве змалювання «типових характерів у типових обставинах»;
2) глибокий інтерес до суспільних проблем;
3) викриття і засудження суспільного зла;
4) демократизм, народність, художня досконалість творів.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Самостійна робота учнів над питанням:
Доведіть на основі рядків твору, що автора гнітить не тільки соціальне і
національне безправ’я народу, а й рабська покора, наївність, байдужість.
Чи актуальна ця тема сьогодні?
V. Домашнє завдання
Вивчити сцену «генерального мордобитія» напам’ять, виписати крилаті
вислови твору.
Тема. Ліричний цикл віршів «В казематі», його провідні мотиви.
Мета: розкрити головну думку поезій, написаних Шевченком в III відділі
каземату, ознайомитися з поняттям «ліричний цикл»; виховувати емоційне
сприйняття поезій, бажання через виразне читання вдосконалювати свої
творчі здібності читця; розвивати вміння логічно і послідовно доводити
своє твердження, вміння зіставляти і робити висновки на підставі
спостережень над текстом твору.
Тип уроку: комплексне застосування знань.
Обладнання: підручник «Історія України» за 9 кл., «Кобзар», факсимільні
видання Малої та Більшої книжки Т. Шевченка, портрети членів
Кирило-Мефодіївського товариства, титульні сторінки справ по
Кирило-Мефодіївському товариству, малюнок Т. Г. Шевченка «У в’язниці» із
серії «Притча про блудного сина».
Лиш сивий морок в стінах каземату —
У цій тюрмі лихій.
Вологе світло ллється із-за ґрат
На вбогий стіл, на цемент, на кайдани,
І недописані рядки горять,
Немов у серці рани.
Кесар Андрійчук, «Шевченко в казематі»
Хід уроку
I. Відтворення опорних знань
— За що 1847 р. Шевченка було кинуто за ґрати Петербурзької фортеці?
— У якому головному питанні розходилися думки учасників
Кирило-Мефодіївського товариства?
— Значення товариства в історії нашої країни.
— Чому Т. Шевченка було покарано найтяжче?
II. Повідомлення теми і мети уроку
III. Сприйняття та первісне усвідомлення нового матеріалу (спонукальний
метод)
1. Бесіда, що ознайомлює учнів з важливою роллю Т. Шевченка в
Кирило-Мефодіївському товаристві.
1) робота з підручником «Історія України 9 кл., с. 72;
2) демонстрація титульних сторінок у справі Товариства;
3) коментування рішення царя Миколи І щодо Шевченка.
— Чого ж так злякався цар, прочитавши рядки поеми «Сон»?
— Як ви гадаєте, чи злякався Шевченко присуду, застогнав, почав просити
помилування у царя як багато хто з братчиків?
4) демонстрація Малої і Більшої книжечок Т. Шевченка, з’ясування їх ролі
в житті поета і цінності в загальнонаціональному значенні;
5) виразне читання поезій «Згадайте, братія моя», «Ой одна я, одна»,
«Ой три шляхи широкії», «В неволі тяжко, хоча й волі…», «Чи ще ми
зійдемося знову?», визначення їх провідних мотивів.
6) Слухання пісні «Садок вишневий коло хати».
2. Бесіда за змістом, твору.
— Як ви гадаєте, які джерела появи цього ідилічного твору в таких
драматичних умовах?
— Яким побачив поет літній вечір?
— З якими творами Шевченка, написаними раніше, перегукується поезія?
— Які художні деталі допомагають зробити картину зоровою? Зачитати
рядки вірша, які підтверджують цю думку.
— Визначити головну думку твору.
3. Евристична бесіда за змістом вірша «Мені однаково…»
— Що хвилює автора найбільше?
— Яке головне слово у поезії? Що дає підстави так думати?
— Коли це слово говорить читачеві, що найбільше терзало душу поета?
— Хто ліричний герой, чиї переживанні і роздуми описані автором?
— У яких рядках змальовано близьке майбутнє?
— Як у творі висловлено розпач від думки, що поет так мало встиг зробити
для народу?
— Як ви розумієте образний вислів «на нашій — не своїй землі»?
— Чи актуальна ця тема сьогодні?
— Де у творі лірична кульмінація?
— Чия доля передусім тривожить автора?
— В яких рядках звучить висновок-роздум? Сформулюйте його своїми
словами.
— Які рядки епіграфа до уроку підкреслюють висловлене автором у творі?
— На якого легендарного міфічного героя схожий автор поезії «Мені
однаково…»? Чим саме?
— Яку найзлободеннішу проблему нашого часу передбачив Шевченко ще 1847
p.?
4. Словникова робота.
З’ясування значення слів егоїст, альтруїст, визначення поняття ліричний
цикл.
IV. Закріплення набутих знань
1. Групова робота.
Завдання І групі
Яким в уяві Шевченка постає майбутнє України?
План відповіді
1) Що позитивного відбулося в Україні після здобуття нею статусу
незалежної держави?
2) Значення української мови для сучасного українського суспільства.
3) Спільність шляхів розвитку слов’янських народів і їхній
взаємозв’язок.
Завдання II групі
У яких творах письменників світової літератури звучить мотив любові до
батьківщини?
План відповіді
1) Прізвища митців і назви творів (бажано зачитати окремі речення з
поезій).
2) Чи загрожує ця любов до батьківщини якоюсь розправою над поетом
(письменником)?
3) Чому так жорстоко Шевченка покарали за цю любов?
Завдання III групі
Прокоментуйте слова Шевченка: «Історія мого життя становить частину
історії моєї батьківщини».
План відповіді
1) Умови культурного і соціального розвитку України у XIX столітті.
2) Методи боротьби з політичними злочинцями (приклади).
3) Чи міг Шевченко, зрозумівши суть «національної ідеї», піти іншим
шляхом?
2. Робота над малюнком Т. Шевченка «У в’язниці» із серії «Притча про
блудного сина».
— Яка надзвичайно яскрава деталь у зображенні головного героя підкреслює
умови життя народу в умовах феодально-кріпосницької Росії? (Героя закуто
у кайдани).
Такої емоційної напруженості, якої досяг тут Шевченко, такої сили
виразу, широти узагальнень, революційної спрямованості не було в жодному
творі мистецтва того часу.
V. Підбиття підсумків уроку
Оцінка роботи класу над досягненням мети уроку. Заохочення окремих учнів
словами похвали.
Бесіда.
— Чому, на вашу думку, не було суду над Шевченком?
— Про що свідчить той факт, що Шевченко і в тюрмі не змінив своїх
демократичних поглядів і переконань?
— Дати визначення ліричного циклу.
— Який провідний мотив циклу «В казематі».
VI. Домашнє завдання
Вивчити поезію «Мені однаково…» напам’ять.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
