Уроки образотворчого мистецтва
“Інтерактивний розвиток фантазії учнів”
(6-й клас)
На сучасному етапі розвитку українського суспільства в умовах
реорганізації освіти та системи виховання сучасні педагоги розуміють
велику роль мистецтва у формуванні високоморальної та розвинутої творчої
особистості. Тому відповідно до Державного освітнього стандарту
загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції загальної
мистецької освіти та головної мети освітньої галузі «Естетична
культура», назріла необхідність доповнень у класичних формах залучення
школярів до мистецтва.
Зокрема йдеться про потенціал інтегративних підходів, які є одним із
засобів інтерактивної форми уроку. Так, основу програми «Мистецтво»
(5–8-ті класи), розробленою під керівництвом Л. Масол, закладено принцип
єдності національних і загальнолюдських художніх цінностей,
поліхудожньості та полікультурності, що втілюється у вивченні художніх
мов різних видів мистецтва, які мають багато спільних елементів та
ознак. Програма стимулює вчителя до самостійного пошуку найоптимальніших
виграшних поєднань і багатозначних зв’язків різнопланових цінностей двох
і більше видів мистецтва. Також над цією проблемою працювали такі
автори, як Л. Ващенко, О. Щолокова, С. Коновець, В. Тименко та інші, які
бачать переваги інтегративних курсів і міжвидове інтегрування для
застосування в загальноосвітніх закладах.
Перш за все розглянемо, як розкривається зміст поняття «інтерактивні
форми навчання». Словник іншомовних слів за редакцією академіка АН
України О. Мельничука дає таке визначення поняттю «інтер…» (лат.
іnter…) — префікс, що означає перебування поміж, періодичність дії;
активність — посилена діяльність, діяльний стан. Таким чином, періодичне
посилення активності або періодичне переведення в діяльний стан визначає
поняття «інтерактивний». Для сприяння розвитку фантазії та уяви, що є
складовими творчого потенціалу, та врахування художніх інтересів
особистості вчитель може застосовувати ситуації вибору учнями
різнорівневих за складністю завдань, тем, технік і матеріалів для
виконання художніх робіт і сприйняття мистецьких творів, активізувати
різноманітними методами та прийомами пошук у вирішенні завдань.
Ми пропонуємо до розгляду методологію інтерактивної форми мистецької
освіти, яка враховує вимоги сучасної педагогіки. Вони складаються із
завдань, які містять у собі:
Освітні — спрямовані на активацію уяви та фантазії. Передбачають
формування практичної діяльності, уміння аналізувати та інтерпретувати
мистецькі твори та дитячі малюнки, навчатися споглядати їх різними
способами: статичний — сприймати їх через внутрішній світ, пропускати
через свої відчуття на рівні порівняння чи поєднання емоційного стану та
виразити їх; динамічний — сприймати через зовнішні відображення
мистецьких творів, тобто «оживлювати» образи картини чи скульптури
рухами, театральною діяльністю, обрядовими дійствами. Спробувати уявити
собі, яким чином зображені образи набули тієї чи іншої пози. Пластичними
або гострими рухами передати стан природи, що відтворив художник у
своєму мистецькому творі. Створювати творчі композиції за мотивами
мистецьких творів, видів і жанрів мистецтва, малювати варіації на теми
та імпровізувати за творами митців. Застосування таких нестандартних
завдань є одним із засобів стимулювання інтересу до мистецтва.
Розглянемо деякі з них. Так, запропонуємо учням провести аналіз на
порівняння ряду робіт на одну тему, виконаних дітьми різних вікових
категорій. Спроектувати аналіз запитаннями: чим можна ускладнити чи
доповнити сюжет? Що змінити, які художні техніки, матеріали застосувати,
тобто відтворити картину на площині в об’ємі — скульптуру, рельєф,
паперопластику? В якому жанрі або виді мистецтва намалювати її?
Визначити мету створення малюнка (навчитися художній техніці, чи він
носитиме рекламний характер чи прикрашатиме інтер’єр тощо). Такий аналіз
активізує творчий процес, з’являються нові ідеї та образи у розкритті
теми. Це ж стосується завдань-диктантів. Учень під диктовку створює
композицію, має швидко розташувати зображення так, щоб утворився сюжет.
Завдання на часткове копіювання якогось фрагмента відомої картини чи
малюнка вчителя, а далі придумати та розширити його за своєю фантазією
або подивитись на картину та спробувати відтворити побачене. Вправа на
реставрування форми та малюнка посуду за уламком.
Розвивальні — спрямовані на використання нетрадиційних методів
запропонованого матеріалу як один із засобів впливу на творчий потенціал
дитини.
Сюди відносяться використання набутих учнями знань з інших навчальних
дисциплін; долучення різноманітних терапій — арт, арома, музичні,
аутотренінги, релаксація, медитація. Застосування непоширених художніх
технік (пальчиковий метод, малювання пластиліном на склі, лиття води у
форми, ліплення з мокрого піску тощо) та матеріалів (малювання лаком для
нігтів, губною помадою, тінями для повік, коректором, «ліплення»
утеплювальною пінкою, гіпсовим бинтом тощо), використання різних
предметів (палички, корпуса кулькової ручки, овочів), застосування
імпровізації в поєднанні різноманітних технік. Використання вчителем
різноманітних прийомів ознайомлення дітей із процесом змішування
кольорів. Так, палітра може бути у вигляді склянок, у яких знаходяться
барвники. Переливаючи їх з одного посуду в інший, діти спостерігають
хімічний процес утворення різноманітних відтінків. Таким прикладом може
бути накладання кольорових світлофільтрів один на другий, у якому учні
спостерігають оптичне змішування кольорів. Далі школярам пропонується
самостійно придумати вид палітри. Ця вправа спрямована на засвоєння
вмінь змішувати та отримувати нові кольори та відтінки. Аромати також
можуть активізувати натхнення дітей. Особливо якщо їх застосувати на
уроках малювання пейзажів, натюрмортів. Включаються нюхові аналізатори,
які ви-кликають у дитини асоціації з приємними спогадами, що позитивно
впливає на її емоційний стан.
Виховні — містять у собі незвичайні форми проведення уроку як засіб
формування здатності проявляти творчу діяльність: урок на виставці, у
музеї, на екскурсії, у магазині, у майстернях митців — живописців,
гончарів, різьбярів, вишивальниць і т. д., в ательє, редакції тощо.
Пропонуються різноманітні види уроків — шоу, вернісаж, конференція,
аукціон, обрядових дійств. Проводити рольові ігри — сесія
мистецтвознавців, зустріч інопланетних митців. Теми виховних завдань
спрямовані на розвиток не тільки нових образів та ідей, а включають у
себе загальнолюдські цінності. До них відносяться створення проектів
(колективні форми роботи) з оформлення інтер’єра не лише у своїй школі,
а й в інших навчальних закладах, виготовлення подарунків, сувенірів як
благодійної допомоги ветеранам, громадянам похилого віку,
дітям-інвалідам, сиротам тощо. Виїзд і проведення уроків образотворчого
мистецтва, підготовлені учнями за своїм розробленим планом, і пропозиції
тем уроків (роль учителя, митця та інше). Проведення конференцій зі
своїх надбань у мистецтві. Розглянемо тему «Створення проекту.
Оформлення ви-ставки дитячих малюнків» (робота у групах). Це завдання
несе в собі дух змагання. Дітям дуже подобається перемагати, коли їм
довіряють, дають можливість самостійно вирішити якесь питання,
поставлену перед ними задачу. Самостійне вирішення завдання школярем
спрацьовує на активне творення, видумування чогось нового, тобто він
робить відкриття. Це дає йому впевненість у своїх можливостях. Учитель
допомагає учням у визначенні критеріїв, які дадуть змогу вибрати кращий
проект, заохочувальні номінації для інших проектів; демонструє
послідовність виконання проекту, ескізи готових проектів, зразки шрифтів
і шрифтових композицій; роздає проспекти із планом проектування.
Завдання передбачає декілька етапів у досягненні мети. Назва проекту.
Тема виставкових робіт. Визначення форми та кольору шрифту. Оформлення
малюнків. Розробка схеми розташування у приміщенні. Виготовлення ескізу
каталогу виставки, запрошення. Форма проведення виставки (аукціон,
благодійна, ярмарок тощо). Підібрати музичне оформлення. Основне
завдання уроку — навички написання шрифту, його розташування на аркуші
паперу, підбір кольору та форми. Тобто таке звичайне завдання, подане в
інтерактивній формі, учні виконають із творчим підходом, мобілізують усю
свою фантазію та уяву.
Творчий розвиток особистості на уроках образотворчого мистецтва — це
засвоєння нею необхідних художніх навичок і прийомів, розвиток фантазії
та уяви, тобто усвідомлення сутності явищ і предметів реальної дійсності
з точки зору їх відповідності або невідповідності особистості моральним
та естетичним вимогам, що вироблені людською культурою. Інтерактивні
форми сприяють такому розвитку школярів і тим самим забезпечують
самостійний пошук різноманітних зв’язків, художніх співставлень,
аналогій, паралелей між видами мистецтв і дійсністю, наслідком яких має
стати формування в особистості здатності цілісно бачити та сприймати
світ, що зумовлює високий потенціал творчості, виховуватиме потребу в
художньо-творчій самореалізації, сприятиме духовному самовдосконаленню.
Тема «Скільки років писанці?»
(На вибір: розпис мальованки; виготовлення шкрябанки або дряпанки.)
Урок — інтегрований (обрядові дійства).
Поняття: розпис, мальованка, шкрябанка або дряпанка.
Основна мета заняття: створення мальованої композиції на об’ємі;
поглиблення розуміння змісту та художньої виразності символів і знаків у
процесі створення мальованок і дряпанок; сприйняття творів
декоративно-прикладного мистецтва як невід’ємної частини традиційної
національної культури; виховання національної гідності та любові до
національних надбань через народне мистецтво; розвиток емоційного
задоволення від естетично виконаної роботи та причетності до народних
традицій.
Художньо-творча діяльність
Створення довільної композиції за мотивами народних мальованок і
дряпанок.
Формування відчуття композиції у процесі ознайомлення з розписом яєць.
Підбір кольорових відтінків для виразності композиційного розпису на
яйці.
Набуття вмінь розпису на об’ємній поверхні.
Використання пісень, віршів, уривків з художньої літератури, легенд.
Ознайомитися з українським традиційним мистецтвом розпису яєць.
Уміти розписувати мальованку та виготовляти дряпанку.
Знати види розпису яєць: крашанку, писанку, мальованку, шкрябанку або
дряпанку, крапанку.
Вступ (на вибір)
Уривок з поеми «Княжна»
Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні —
Неначе писанка, село
Зеленим гаєм поросло.
Т. Шевченко
Я — писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
І. Міщенко
Крутилася писаночка наша,
Як крутилася уся земля.
Схилимося низько
з «Отченашем» —
І сходить сонечко здаля.
Красу свою земля являє:
І квітку, й писанку, і луг…
«Христос воскрес!» —
Я привітаюсь,
Щоб інший радість
Теж відчув.
Ангеліна Балан
ХІД УРОКУ
Писанці вже понад тисячу років. Звичай розписувати писанки походить ще з
дохристиянських часів. Україна здавна славилася самобутнім народним
мистецтвом — писанкарством. Удосконалюючись протягом багатьох століть,
вона стала на-дбанням національної культури, тому відома в усьому світі.
Разом з нашими земляками, які шукали кращої долі за межами рідної землі,
українська писанка потрапила до інших країн. Колекції їх є в
Лондонському королівському музеї, Краківському та Празькому музеях.
Багато американців, канадців, австралійців, німців теж уважають писанку
своєю. А пам’ятник писанці встановлено в канадському місті Едмонтоні
(фотографія пам’ятника писанці в підручнику «Усі країни світу»).
Після довгої холодної зими люди завжди чекали на повернення сонця, яке
споконвіку давало світло, а тепло сприяло пробудженню природи, розвитку
рослинного та тваринного світу. Так найважливішим символом на писанці
було й залишається зображення Сонця. Українці споконвіку вірили в
магічну силу писанки та були переконані, що вона приносить щастя, добро,
достаток, захищає людей від зла. Писанки, мальованки та інші види
розписів яєць присвячувались не тільки різноманітним святам, а й порам
року, визначним історичним датам і подіям, дню народження.
Для створення малюнка на яйці необхідно знати їх символіку. Знаючи
значення символів, можна читати «написаний» малюнок як текст,
розпізнавати послання майстра. Окрім того, розписане яйце прикрашало
інтер’єр. Малюнки на яйцях писали не лише у вигляді орнаментів, а й у
задовільній композиції. Орнамент — своєрідний зашифрований текст у
вигляді знаків, стилізованих малюнків квітів, тварин, пташок. Вони
діляться на геометричні, рослинні, зооморфічні або змішані. Ритм у ньому
складається на принципі чергування елементів чи групи елементів.
Різноманітні за формою та характером лінії в поєднанні з кольором несуть
у собі розповідь про природу всесвіту та місце людини в ньому.
Розглянемо значення деяких символів: квіти символізують любов, красу,
доброзичливість, радість, достаток, збереження життя. Птахи — перші
вісники весни, вони символізують відновлення життя та природи.
Виноградний мотив символізував братерство, доброзичливість і
довготривалу вірну любов.
Гілки лавра — вічність, славу, перемогу.
Дубове листя — чоловічу силу, Божу справедливість, красу.
Калина, липа, верба, тополя — жіночу красу.
Вишня — дівочу красу, причарування.
Колосок пшениці, жита — достаток.
Яблуко, слива — мудрість та здоров’я.
Смерека — вічне життя та юність.
Святий знак — хрест — символ всесвіту, знак чотирьох пір року, сторін
світу, оберіг від хвороб і нещастя.
Охоронниця житла — берегиня — оберіг усього земного.
Знак вічності — безконечник — сонячний рух.
Символ засіяного лану — квадрат.
Символ землі — ромб.
Символи кольорів
Зелений — воскресіння природи, молодість, красу та радість, добробут.
Блакитний — безхмарне небо, чисте повітря, космічний простір, майбутнє.
Червоний — сонце, радість, ранішню зорю, любов і надію, літнє тепло,
зрілість.
Чорний — ніч, тьму, надра землі, землю й родючість.
Білий — день, світло сонця, життя, вічність, багатство, радість добра та
краси.
Білий і чорний — день-ніч, зима-літо, південь-північ.
Жовтий — Сонце, зорі, Місяць, урожай, приріст покоління.
Коричневий — земля й родючість.
На кожне свято тло яйця має свій колір:
Різдво — жовтий, білий.
Великдень — білий, червоний.
Трійця — зелений.
Івана Купала — червоний.
Маковій — червоний.
Спас — білий.
Богородиця — блакитний.
Піст — чорний, фіолетовий.
Практичне завдання
Створення ескізу композиції розпису. Нанесення малюнка на яйце за
ескізом.
Завершення уроку
Визначення найкращих робіт у номінаціях: сюжетна композиція, пісня
квітів, довершеність, витонченість, майстерність, кольорова ніжність,
суто українська, фантазійна, космічна, магічна.
Елементи обрядового дійства
Учні шанобливо вклоняються гостям, запрошуючи їх на «вечірницю», де
парубки та дівчата розписуватимуть яйця, щоб обмінятися ними. Заспівують
пісні (тексти пісень знаходяться на столах), фрагментарно звучить запис
народних пісень як фон «вечірниць». По закінченню роботи над розписом
яйця учні виконують обрядову гру обміну яйцями. Ідучи один супроти
одного, дівчина та хлопець утворюють струмок, що перетворюється на
хоровод із двох кіл, одного кола, закручену спіраль, розкручену спіраль,
стають рядочком (можливо із залученням до дійства гостей), уклоняються
гостям.
Оформлення класного приміщення
І варіант. Парти розставити у вигляді двох довгих столів для дівчат і
хлопців. Один стіл (укритий мальованою скатертиною) стоїть посередині
кімнати як демонстраційна вітрина. На ньому розташовано різноманітні
композиції із розписаних яєць.
ІІ варіант. Розмістити парти за схемою символу тризубця у плані. Дівчата
працюватимуть за центральним столом, хлопці — на правому та лівому крилі
символу. На дошці розташовані таблиці, плакати, малюнки, листівки тощо;
на учнівських столах — зразки мальованих яєць, значення символів, тексти
пісень, віршів.
Гості сидять за столом біля протилежної стіни від дошки. Перед ними
лежать декілька плакатів, листівок чи малюнків із зображенням розписаних
яєць, фарби, пензлики, склянки з водою.
Оздоблення шкільної форми елементами українського одягу
Вишиванка, стрічка, імітація вінку, пояс, різноманітні прикраси (корали,
намисто, дукати, гривна тощо).
Одяг для вчителя: національний український одяг.
Обладнання уроку: підготовлене яйце до розпису та шкрябання, фарби,
пензлик, склянка для води, серветка, цвях.
Візуальні мистецтва: різноманітні писанки, плакати із зображенням
писанок, таблиці символів, понять.
Музичні твори: фрагменти українських народних пісень до Великодня.
Народні обрядові пісні весняно-літнього циклу.
Орієнтовне домашнє завдання
У вільний час відвідати музей декоративно-прикладного мистецтва й
отримати насолоду від споглядання мистецьких творів народних майстрів,
зокрема писанкарства, відчути причетність до народних традицій.
Словник понять і мистецьких термінів
Декоративно-прикладне мистецтво — розділ декоративного мистецтва, який
охоплює різні галузі творчості, що створюють художні вироби для побуту.
Писанка — вид розпису яйця, на якому за допомогою символів і знаків
утворюють орнамент.
Крашанка — яйце, викрашене в один колір.
Крапанка — декорування яйця різнокольоровими крапками.
Шкрябанка або дряпанка — укрите підфарбованим воском яйце, яке
прокарбовують гострим предметом.
Мальованка — яйце, розписане за допомогою пензлика фарбами у стилі
народних майстрів із творчою композицією.
Література:
1. Нелюта А. М. Словник образотворчого мистецтва. — Харків, 1996. — С.
290.
2. Ничкало С. А. Короткий тлумачний словник. — К. «Мистецтвознавство»,
1999. — С. 68.
3. Ружицький В. А., Малініна А. О. Основи петриківського розпису. —
Харків, «Скорпіон», 2003. — С. 30.
4. Скуратівський В. Г. Місяцелик. — К.: «Мистецтво», 1993. — С. 100.
5. Твори українського образотворчого мистецтва в школі. Методичні
рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва. — К., 1997. — С.
127.
6. Шевченко Т. Г. Кобзар. — К.: «Дніпро», 1985. — С. 640 (с. 341).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
