.

Європейська культурна спадщина (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
535 8006
Скачать документ

Сценарій уроку

на тему:

Європейська культурна спадщина

Сутність проблеми культурної спадщини полягає в тому, що кожне нове
покоління, яке вступає у життя, певною мірою переосмислює культурні
цінності минулого порівняно зі ставленням до них попереднього покоління,
водночас зберігаючи основні традиції вітчизняної й світової культури у
найістотнішому.

Могильний А. П.

Кожен вихований європеєць повинен мати достатню уяву про безсмертні
твори величної старовини.

Пушкін О. С.

На цьому уроці Ви дізнаєтесь:

– у чому полягає європейська культурна самобутність;

– як формувалась європейська культура;

– як охороняється культурна спадщина народів світу.

Поміркуйте:

– Який зміст ми вкладаємо в поняття «європейська культура»?

– Що для Вас особисто означає термін «європейська культура»?

1. Європейська культурна самобутність.

Впродовж усієї історії Європи люди подорожували континентом, керуючись
торговельними, культурними та релігійними мотивами. Відкриття та
винаходи, ідеї та принципи, що зародилися в одній європейській країні,
зазнавали поширення в Європі та цілому світі. Тому ми не можемо готику,
як архітектурний стиль, або творіння Делакруа назвати «суто
французькими». Європа жила і живе загальними динамічними процесами,
особливо в сучасному суспільстві. Тому спільним надбанням європейської
культури є культурна спадщина стародавньої Греції і Риму, Італійського
відродження, італійського, французького і українського барокко. Як і
спільним європейським надбанням давно вже стали твори іспанців
Сервантеса і Веласкеса, австрійця Моцарта, поляка Шопена, ірландця Шоу,
українців Гоголя і Довженко.Європейська культурна самобутність полягає у
розмаїтті національних культур. Кожен народ свято оберігає свою мову,
традиції, і саме цим дбає про розвиток європейської культури

Ми знаємо, що європейська культура багатогранна, вона дала світові
безліч культурних пам’яток, мистецьких напрямків. Жоден з європейських
народів не стояв осторонь від формування нових стилів і вносив свої
особливості, мав своїх яскравих представників. Для європейців їхня
спадщина є предметом гордості.

Отже, європейська культурна спадщина – це надбання і досягнення
європейських народів, внесені ними у духовну скарбницю Європи та всього
світу. Головне гасло сучасної європейської культури: «Єдність – у
розмаїтті».

Поміркуйте та обговоріть:

– Уявіть, що Ви берете участь у соціальному опитуванні для обрання
кандидата на титул “виразний представник і поширювач” європейської
культури. Кого серед сучасних діячів української культури Ви обрали б на
цю ролі і чому?

– Доповніть власними варіантами низку тем, котрі можна запропонувати
європейцям, щоб нагадати про їхню спільну культурну спадщину: «Пошук
міст і містечок, де колись жив Моцарт», “Подорож шляхом «з варягів у
греки»…

Запитання та завдання:

І. Прочитайте рубрику «Це потрібно знати» (Додаток № 1) і дайте
відповіді на питання:

– Якими міжнародними документами в Європі регулюються проблеми
культурної спадщини?

– Чому потрібно зберігати культурно-історичну спадщину?

ІІ. У 1991 році Рада Європи офіційно запровадила щорічні вересневі Дні
європейської спадщини, які з 1999 року проводить спільно з Європейським
Союзом. Кожна країна по-своєму привертає увагу громадськості до
національних пам’яток культури, але є і спільні риси. У ці дні
передбачено відкривати для відвідування пам’ятники, зазвичай недоступні
для публіки; заходи мають освітній та єднальний характер. Незмінне гасло
Днів європейської спадщини: «Європа: спільне надбання» – спрямовує до
єднання через культуру. Україна, як член Ради Європи, бере участь у
Днях, наша культурно-історична спадщина – невід’ємна частина спільного
європейського надбання. Організуйте для учнів школи тиждень європейської
спадщини. Продумайте план заходів та сценарії для них. Найкращим
посібником у Вашій роботі буде книга “Країни і народи: Європа: Я пізнаю
світ: Дитяча Енциклопедія” (К.: Школа, 2003).

Додаток № 1

ЦЕ ПОТРІБНО ЗНАТИ

Важливу роль у питаннях збереження культурної спадщини та зміцнення
загальнолюдських цінностей в усьому світі відіграє ЮНЕСКО (Організація
ООН з питань освіти, науки і культури). Україна є членом ЮНЕСКО з 12
травня 1954 року. Щоб сприяти співробітництву та взаєморозумінню між
народами, ЮНЕСКО розроблено ряд міжнародних правових актів, кількість
яких складає кілька десятків. Серед них – Декларація принципів
міжнародного культурного співробітництва (від 04.11.66 р.), Конвенція
про охорону культурної і природної спадщини (від 16.11.72 р.), до якої у
1990 році було включено три українські пам’ятки. Список культурних
цінностей, які перебувають під захистом ЮНЕСКО, є відкритим, він може
постійно поповнюватись, сторони домовились про порядок зарахування
пам’ятки до такої, що становить «виняткову загальнолюдську цінність».
Указом Президента України визначено, що нагальною потребою є здійснення
заходів із підготовки історичних ансамблів Києва, Кам’янця-Подільського,
Чернігова, Одеси та деяких інших міст для подання їх на включення до
«Списку всесвітньої спадщини» ЮНЕСКО. Існує ще один список ЮНЕСКО –
Список об’єктів світової спадщини, які перебувають під загрозою
внаслідок природних руйнівних процесів, туристичних заходів, військових
конфліктів тощо. Прикладами таких об’єктів є Національний парк Єлоустон
(США), Руїни Анхори (Камбоджа). У 2002 році до списку ЮНЕСКО «100
пам’яток світу, яким загрожує руйнація» було включено заповідник
«Херсонес Таврійський» (м. Севастополь).

Емблема Світової спадщини ЮНЕСКО символізує взаємозалежність природних і
культурних можливостей. Чотирикутник відображає форми, зроблені руками
людини. Коло – ознака природи, яка знаходиться над людиною і водночас
символізує землю та захист.

Держави – члени Ради Європи, визнаючи, що архітектурна спадщина
найяскравіше відображає багатство та розмаїття культурної спадщини
Європи, 3 жовтня 1985 року уклали Конвенцію про охорону архітектурної
спадщини Європи. В Україні під охорону держави взято 15059 пам’яток
містобудування і архітектури, з них понад 3000 мають національне
значення.

Книжкова полиця

Історія української та зарубіжної культури. / За ред. С. Клапчука, В.
Остафійчука. – К., 2002.

Світ мистецтва. Популярна дитяча енциклопедія. – Харків, 2001.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020