Реферат на тему:
Районоутворюючі чинники і виробничий потенціал Північно-Східного
економічного району
Площа – 83,9 тис.км2. Населення – 6046,0 тис. осіб. Склад: Полтавська,
Сумська і Харківська області.
Північно-Східний економічний район належить до найбільш індустріальне
розвинених районів України, має вигідне економіко-географічне положення,
розташований на важливих шляхах сполучення з економічними районами Росії
і портами Чорного та Азовського морів, а також країнами Центральної і
Західної Європи, поблизу металургійних баз Донбасу, Придніпров’я. На
північному сході район межує з Курською і Бєлгородською областями
Центрально-Чорноземного району Російської Федерації, на сході – з
Донецьким економічним районом, на півдні – з Придніпровським, на
південному заході й заході – з Центральним і Поліським економічними
районами України.
Зручне економіко-географічне положення району щодо джерел сировини й
палива, сприятливі економічні та природні умови створюють високі
потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства
У районі склався потужний індустріальне-аграрний господарський комплекс.
Провідне значення має промисловість, на яку припадає 75% валового
продукту народного господарства. За рівнем розвитку промислового
виробництва, вартістю основних виробничих фондів І чисельністю
промислово-виробничого персоналу район посідає третє місце в Україні
після Донбасу І Придніпров’я. У ньому зосереджено 20% машинобудування
України. Висока територіальна концентрація промисловості визначає значні
показники обсягів товарної продукції з розрахунку на одного жителя,
особливо це стосується Харківської області, де цей показник майже на 23%
вищий, ніж у середньому по Україні. На регіон у 1998 р припадало 13,9%
усієї продукції сільського господарства, тоді як частка сільського
населення району в загальній кількості сільського населення країни
становила 12%. Район дає 15,1% валового збору зерна, 24,6% цукрових
буряків, 15,4% насіння соняшнику, 12,7% картоплі, 15,1% овочів На
Північно-Східний район припадає 13,9% виробництва м’яса (у забійній
масі), 14,8% борошна, 18,0% цукру-піску, 16.3% вершкового масла, 19,6%
продукції Із незбираного молока, 19,8% сирів жирних.
В економічному районі вдало поєднуються рівнинна поверхня, сприятливий
кліматичний режим, родючі ґрунти й значні запаси корисних копалин.
Основою територіально-виробничого комплексу Північно-Східного
економічного району є машинобудівна й металообробна, харчова, хімічна та
легка промисловість. Вони є галузями спеціалізації. Добре розвинена
промисловість будматеріалів та залізорудна.
Густа мережа залізниць, висококваліфіковані кадри й наукова база,
суміжне розташування з Донбасом та Придніпров’ям позитивно позначилися
на розвитку індустрії, зокрема машинобудування. Машинобудування й
металообробка відіграють провідну роль у структурі промислового
комплексу району; на цю галузь припадає майже 35% валової продукції. Тут
склався найпотужніший спеціалізований галузевий район машинобудування
України.
Галузі машинобудування в економічному районі представлені такими
підгалузями: енергетичне та електротехнічне машинобудування, яке
зосереджене в Харкові, де випускають парові турбіни для теплових і
атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, потужні
турбогенератори, електродвигуни й електроустаткування для тепловозів,
прокатних станів, шахтових підйомних машин, крокових екскаваторів,
устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в
металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства; у
Полтаві – заводи електротехнічних виробів, газорозрядних ламп, запасних
частин для парових турбін, устаткування для електропідстанцій. У Глухові
виробляють електронні й агрегатні вузли. Заводи важкого
компресоробудування та електропомп розміщені в Сумах, помпи також
випускають в м. Свеса.
Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розміщені
в Харкові (завод підйомно-транспортного машинобудування, що виробляє
мостові електрокрани, будівельні баштові крани).
Транспортне машинобудування зосереджене в Кременчуці (Кременчуцький
вагонобудівний завод випускає різні види вагонів), в Харківській області
(Ізюмський тепловозоремонтний завод).
Виробництво сільськогосподарських машин представлене Харків-ськими
тракторним заводом, заводом «Серп і молот», заводом тракторних двигунів;
Галешиським машинобудівним заводом (м. Карлівка), Сумським заводом
сільськогосподарського машинобудування (машини і обладнання для
сільського і лісового господарства), Охтирським заводом
сільськогосподарського машинобудування.
Впроваджується в життя спільний з Польщею проект виробництва
зернозбиральних комбайнів «Бізон» на заводі ім. Малишева (Харків).
Запчастини частково надходитимуть з Польщі, а частково вироблятимуться
на заводах України.
У районі зосереджено також виробництво устаткування для різних галузей
промисловості. Так, у Харкові випускають обладнання для легкої,
харчової, поліграфічної та промисловості будівельних матеріалів; у
Полтаві – для легкої промисловості (завод «Легмаш» випускає побутові й
промислові швейні машини). У Кременчуці завод технічного вуглецю
виробляє кислоти, луги, смоли, матеріали на хімічній основі та
функціонує завод, що випускає шляхові машини, -автоматизовані змішувачі
для приготування асфальтобетону. У Лубнах виробляється устаткування для
харчової і деревообробної промисловості, в Ромнах розміщені підприємства
поліграфічного, в Сумах – хімічного машинобудування. У Крюкові розпочато
випуск нової дорожної техніки – фронтального навантажувача, така техніка
виробляється вперше на теренах СНД.
Автомобілебудування зосереджене в Кременчуці. Тут випускають
великовантажні автомобілі загального призначення, а також підвищеної
прохідності, тягачі. Для вирішення проблеми забезпечення господарського
комплексу автомобілями малої вантажопідйомності створено спільне
підприємство з італійцями «КрАЗ-ІVЕКО».
У Харкові значного розвитку набула авіаційна промисловість. Планується
випуск літаків нового покоління -АН-140 (транспортно-пасажирські) і
АН-70 (військово-транспортні).
Верстатобудування зосереджено в Харкові (важкі круглошліфувальні
верстати загального та спеціального призначення, автоматичні лінії,
верстати високої точності з програмним керуванням); у Лубнах –
круглошліфувальні й спеціальні колові верстати високої точності.
Глухівське ВАТ «Верстатотехмаш» розпочало серійний випуск верстатів, що
не мають аналогів в СНД, для різання сортового прокату чорних та
кольорових металів усіх видів і профілів.
Прилади, точні машини, інструменти й механізми виробляють у Харкові –
контрольно-вимірювальні прилади, маркшейдерські інструменти, телевізори,
ЕОМ, калькулятори, радіоапаратуру; в Сумах – електронні мікроскопи. В
Полтаві прилади та інструменти виробляє Полтавський алмазний завод, який
будувався для забезпечення алмазним інструментом всього СРСР. Аналогічну
функцію він готовий виконувати і нині в рамках СНД. Приладобудування
зосереджене також у Лубнах, Червонозаводську.
Значного розвитку набула металообробка. Зокрема, в Полтавській області
споруджено Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, м.Комсомольськ,
який виробляє залізорудний концентрат та окотки. У Кременчуці та Полтаві
діють ливарно-механічні заводи.
Харчова промисловість району за обсягом виробництва займає друге місце
після машинобудування. Вона переробляє місцеву сільськогосподарську
сировину – зерно, цукрові буряки, насіння олійних культур, продукцію
тваринництва. В районі діють підприємства цукрової, м’ясної, молочної,
борошномельно-круп’яної, олійної, жирової, спиртово-горілчаної,
кондитерської та інших галузей харчової промисловості. Тут виробляється
10,3% найважливіших продуктів харчування від загального обсягу їх
виробництва в Україні.
Найбільше значення має цукрова промисловість, яка виробляє понад 18%
цукру в Україні. На території Північно-Східно-го економічного району є
39 цукрових заводів. Лохвицький цукровий комбінат (Полтавська область) –
одне з найпотужніших підприємств галузі в Україні. До великих цукрових
підприємств належать також Куп’янський, Орільський (Харківська область)
цукрові заводи та цукрорафінадний завод у м. Дружбі (Сумська область).
Район випускає 16,3% вершкового масла в Україні. Маслоробна
промисловість представлена значною кількістю підприємств, розміщених по
всій території району, та молочноконсервними заводами у Харківській
(Куп’янськ) і Полтавській (Кобеляки) областях. У районі працює мережа
консервних заводів. В Харкові освоїли випуск відмінної якості пива
«Рогань». яке досить успішно конкурує з київським «Оболонь» і впевнено
завоювало ринок не тільки Харківщини та України в цілому, але й країн
ближнього зарубіжжя.
Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, пластмаси,
кіноплівку, хімреактиви, дубильні препарати, барвники, лаки та іншу
продукцію. В районі сформувався нафтогазохімічний цикл виробництва.
Підприємства хімічної промисловості зосереджені в Харкові; тут
налагоджено випуск пластмас, лаків, фарб, хімреактивів, речовин
побутової хімії, фармацевтичних препаратів. У Кременчуці функціонує
нафтопереробний завод, налагоджено виробництво технічного вуглецю. В
Сумах виготовляють фосфорні добрива, сірчану кислоту, отрутохімікати,
пігменти, лакофарбову продукцію, мінеральні домішки до кормів для худоби
(ВО «Хімпром»); у Шостці – кольорову і чорно-білу фотоплівки, стрічку
для магнітофонів (ВО «Свема»); у Шебелинці – хімічні реактиви (ВО
«Хімпром»).
Легка промисловість за обсягом виробленої продукції займає трете місце в
районі після машинобудування та харчової промисловості Значного розвитку
набули текстильна (виробництво вовняних, бавовняних, трикотажних
тканин), хутрова та шкіряно-взуттєва галузі.
Найбільшим центром легкої промисловості вважається м. Ромни, його з
недавнього часу називають столицею легкої промисловості України. Частка
підприємств цього міста у випуску гардинно-тюлевих виробів становить 75,
а взуття – 34 %. За 2004 р. підприємствами легкої промисловості Сумської
області випущено продукції на суму 47,7 млн грн., Харківської – на 39,6
млн грн., Полтавської – 19,0 млн грн. Великим центром легкої
промисловості є Харків. Тут зосереджена швейна, панчішно-шкарпеткова,
суконна, взуттєва галузі, найбільше в Україні хутрове об’єднання,
канатний і шкіряний заводи.
У Полтаві функціонують бавовнопрядильна, трикотажна, швейна фабрики,
шкіряно-взуттєвий комбінат; у Сумах – швейна, суконна й шкіряно-взуттєва
фабрики.
Значного розвитку в районі набуло виробництво товарів народного
споживання. Найбільше їх виробляється в Харківській області.
У районі широко ведеться промислове й житлове будівництво. Тому тут
значного розвитку набула промисловість будівельних матеріалів:
виробництво цементу, збірних залізобетонних виробів, стінових, в’яжучих
матеріалів, черепиці, будівельної кераміки, фаянсу тощо.
Особливо виділяються потужністю Кременчуцька база будівельної індустрії
та Балаклійський цементно-шиферний комбінат. Підприємства будівельної
індустрії розміщені по всій території району: в Кобеляках, Лохвиці,
Лубнах, Миргороді (Полтавська область); Богодухові, Ізюмі, Чугуєві
(Харківська область); Конотопі, Ромнах. Лебедині, Шостці (Сумська
область). У Полтаві, Мерефі, Будах розвинена скляна й фарфоро-фаянсова
промисловість. Економічні негаразди зачепили і промисловість будівельних
матеріалів, внаслідок чого випуск нею продукції зменшився на 50 %.
Виробництво цементу, наприклад, у Харківській області зменшилось з 3892
тис. т в 1990 р. до 418 тис. т в 2004 р. Для ефективної роботи
будівельного комплексу необхідно технічно переоснастити підприємства,
поліпшити якість їх продукції, розширити асортимент будівельних
конструкцій і виробів з металопрокату, пластмас, керамічних матеріалів.
Підприємства деревообробної і меблевої галузей розміщені переважно у
великих промислових вузлах – Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці.
Сировиною для розвитку енергетики району слугують природні горючі гази,
нафта, вугілля Донбасу, торф і гідроенергія Дніпра. На Північно-Східний
економічний район припадає 20% загальнодержавного виробництва
електроенергії. Найбільше виробляють її теплові електростанції, які
об’єднані в Харківську енергосистему.
Особливе місце посідає газова і нафтова промисловість. Значну кількість
газу добувають у Харківській області. Тут знаходиться одне з найбільших
родовищ в Україні — Шебелинське (Балаклійський район). Поклади газу
належать до категорії сухих, мають високу теплоту згоряння. Крім того,
використовують попутний газ нафтових родовищ та експлуатують родовища
Полтавської області із дещо меншими запасами газу.
ЛІТЕРАТУРА
1. ГоликовА. П., Олійник Я. Б., СтепаненкоА. В. Вступ до економічної і
соціальної географії: Підручник. — К.: Либідь, 1997. — 320 с.
2. Горленко Й. А., Руденко Л. Г., Малюк С. Н. Проблеми комплексного
развития территории. — К. : Наукова думка, 1994. — 296 с.
3. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія
України з основами теорії. — К.: Знання, 1998. — С. 178—215.
4. Поповкін В. Н. Регіонально-цілісний підхід в економіці. — К.: Наукова
думка, 1993. — 210с.
5. Розміщення продуктивних сил : Підручник / В. В. Ковалевський, О. Л.
Михайлюк, В. Ф. Семенов та ін. — К.: Знання, КОО, 1998. — С. 139—179.
6. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. — К.:
Вища школа, 1998. — С. 4—10.
PAGE
PAGE 10
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
