.

Одеська область (реферат)

Язык:
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
621 14148
Скачать документ

Реферат на тему:

Одеська область

Коротка історична та статистична довідка

Одеська область була утворена постановою IV позачергової сесії
Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету XII скликання від 9
лютого 1932 року. Область була утворена у складі 4 міст обласного
підпорядкування (Одеси, Кіровограда, Миколаєва, Херсона) та 46 районів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 вересня 1937 року з Одеської
області була виділена Миколаївська область у складі міст Миколаєва,
Херсона, Кіровограда та 29 районів. У серпні 1940 року до Одеської
області було приєднано райони колишньої Автономної Молдавської
Радянської Соціалістичної Республіки. 15 лютого 1954 року Президія
Верховної Ради СРСР своїм указом затвердила подання Президії Верховної
Ради УРСР про ліквідацію Ізмаїльської області та передачу її території
до складу Одеської області.

Нинішня Одеська область складається з обласного центру – м. Одеси, 26
адміністративних районів та 6 міст обласного значення.

Одеська область розміщена на крайньому південному заході України. Вона
межує з Вінницькою, Кіровоградською, Миколаївською областями, а також на
суші та на морі з Республікою Молдовою, Румунією, Болгарією, Туреччиною.
Область займає територію північно-західного Причорномор’я від гирла
річки Дунай до Тілігульського лиману (морське узбережжя в межах області
простягається на 300 км), а від моря на північ – на 200-250 км. Загальна
площа території області складає 33,3 тис. кв. км (5,5% території
України), що майже відповідає розмірам території Республіки Молдова
(33,4 тис. кв. км).

За попередніми даними всеукраїнського перепису 2001 року, на території
області мешкає 2469 тис. осіб, що складає 93% в порівнянні з даними
перепису 1989 року. Серед них 1155,4 тис. чоловіків (47% від загальної
кількості жителів) і 1313,6 тис. жінок (53%). В області переважає міське
населення. Чисельність міських жителів складає 1624,6 тис. осіб (66%),
сільських – 844,4 тис. (34%).

В області налічується 18 міст (3,9% міст України), в тому числі 6 –
обласного значення, 12 – районного, 33 селища міського типу та 1143
сільських населених пункти. Серед міст Одещини переважають малі з
населенням до 50 тис. чол., а в 12 містах чисельність жителів не
перевищує 25 тис. чол. У малих містах та селищах міського типу проживає
38,4% міських жителів, в обласному центрі – 66,6%. На частку середніх
міст (50-100 тис. чол.) припадає 6% міських поселень, а концентрують
вони 12,7% міського населення області.

Аналіз політичної структуризації регіону

Станом на початок 2003 року обласним управлінням юстиції Одеської
області зареєстровано осередки 120 політичних партій України. Про
рейтинг політичних партій та політиків в області можна скласти враження
на основі підсумків виборів до рад різних рівнів. Найбільші депутатські
корпуси в представницьких органах місцевого самоврядування області мають
Аграрна партія України, Комуністична партія України, СДПУ(о),
“Демократичний союз”, виборче об’єднання “Жінки за майбутнє”,
Соціалістична партія України, НДП. Це свідчить передовсім про те, що
саме ці політичні сили мають найбільш розвинуту організаційну структуру
або організаційну підтримку в області.

У 2002 році на виборах до Верховної Ради України в мажоритарному окрузі
4-відсотковий бар’єр подолали в області Комуністична партія України
(26,2%), виборчий блок “За єдину Україну!” (14,37%), Соціал-демократична
партія України (об’єднана) (8,03%), Соціалістична партія України
(7,51%), виборчий блок Віктора Ющенка “Наша Україна” (6,62%). Блок
Наталії Вітренко набрав в області 4,18% голосів, але за загальними
результатами виборів по країні до Верховної Ради України не пройшов.
Протилежна ситуація склалася при голосуванні за блок Юлії Тимошенко. На
Одещині за нього проголосували лише 3,20% виборців, однак за підсумками
загальнонаціонального голосування блок провів своїх представників до
парламенту.

Помітну кількість голосів на цих виборах вдалося вибороти в області
також всеукраїнському політичному об’єднанню “Жінки за майбутнє”
(3,17%), Партії зелених України (3,16%), політичній партії “Яблуко”
(2,59), “Команді озимого покоління” (2,45%), Комуністичній партії
України (оновленій) (2,09%), Українській морській партії (1,24%),
виборчому блоку “Демократичний партія України – “Демократичний союз”
(0,99%). Іншим учасникам виборчої кампанії переступити одновідсоткову
межу не вдалося.

За результатами голосування в одномандатних округах до Верховної Ради
України були обрані одинадцять депутатів, серед них шість
самовисуванців: голова Жовтневої районної адміністрації м. Одеси, член
Партії регіонів Ігор Йосипович Резнік, начальник Одеського морського
торговельного порту, член Народно-демократичної партії Микола
Пантелеймонович Павлюк, голова Державного департаменту рибного
господарства України Микола Миколайович Шведенко, народний депутат
України, член “Трудової України” Володимир Іванович Мазуренко, народний
депутат України Юрій Борисович Крук, тимчасово непрацюючий, член
Народно-демократичної партії Ігор Іванович Плохой.

Виборчий блок політичних партій “За єдину Україну!” провів по
одномандатних округах Одещини 4-х депутатів: члена Аграрної партії
України, народного депутата Василя Антоновича Калінчука, президента
Одеського банківського союзу, члена Партії регіонів Леоніда Михайловича
Клімова, начальника Іллічівського морського торговельного порту, члена
Партії промисловців і підприємців України Станіслава Кириловича Стребка
та керуючого СП “Панком ЮН”, члена Аграрної партії України Олексія
Олексійовича Козаченка. До парламенту було також обрано висуванця
Української морської партії, народного депутата України, голову Вищої
ради юстиції України, президента Одеської національної юридичної
академії Сергія Васильовича Ківалова.

Таким чином, лише блок “За єдину Україну!” зміг провести в одномандатних
округах своїх представників до парламенту. Майже всі одномандатники від
Одещини ввійшли до складу парламентської більшості, так само як і
обраний за списком СДПУ(о) президент приватного підприємства “Торговий
дім “Каштан” Олександр Геннадійович Грановський.

Натомість народні депутати України, обрані за партійним списком “Нашої
України”, стали членами опозиційних фракцій: це лідер Партії захисників
Вітчизни Юрій Анатолійович Кармазін та колишній одеський міський голова
Едуард Йосипович Гурвіц. За партійним списком Комуністичної партії
України був обраний до Верховної Ради перший секретар Одеського обкому
цієї партії Володимир Васильович Аніщук.

У порівнянні з 2002 роком результати попередніх виборів до Верховної
Раду України в багатомандатних округах та за партійними списками в
округах Одеської області були більш пропорційними. У 1998 році в
одномандатних округах перемогли 2 кандидати від Комуністичної партії
України, 1 – від виборчого блоку Соціалістичної партії України та
Селянської партії України “За правду, за народ, за Україну!” та 8
самовисуванців. 4-відсотковий бар’єр в області тоді здолали КПУ
(28,23%), Партія зелених України (10,74%), виборчий блок “За правду, за
народ, за Україну!” (7,39%), Аграрна партія України (6,20%), Народний
рух України (4,08%). Фіналісти виборчих змагань за депутатські мандати в
парламенті НДП та ПСПУ отримали в області відповідно лише 3,58% і 2,82%.

На Одещині простежується тенденція підтримувати представників чинної
влади, що особливо яскраво проявилось у ході президентських виборів 1999
року. Так, у першому турі Л. Кучма набрав 36,93% голосів, П. Симоненко –
24,79%. Серед інших кандидатів більше 1 відсотка голосів вдалося набрати
одеситу Ю. Кармазіну (1,59%), Ю. Костенку (1,13%), Є.Марчуку (6,30%), О.
Морозу (8,38%), Н. Вітренко (11,33%). За результатами другого туру
чинний глава держави набрав 52,83% голосів.

Оцінка стану економічного розвитку регіону

Економіка Одещини відіграє помітну роль у господарському комплексі
України. Область є головним морським зовнішньоторговельним виходом
країни, обслуговує міжнародні транзитні вантажо- і пасажиропотоки,
виконує найважливіші транспортно-розподільчі функції на національному і
міжнародному рівнях. Вона є провідним регіоном України за рівнем
розвитку морегосподарського комплексу і галузей, пов’язаних з
використанням ресурсів моря і світового океану.

Історично Одеський край вважається важливим регіоном інтенсивного
сільського господарства з високою часткою зрошуваного землеробства й
розвинутою індустрією переробки сільськогосподарської продукції. За
своїми можливостями він є одним з найбільш перспективних рекреаційних
регіонів приморського типу, що виділяється і завдяки наявності великих
об’єктів природно-заповідного фонду регіонального, національного і
міжнародного рівня та має гарні перспективи для розвитку
біосферно-природоохоронного сектора економіки.

Водночас Одещина є одним з найбільш перспективних регіонів України щодо
розвитку зовнішньоекономічної діяльності, спільного підприємництва,
формування спеціальних (вільних) економічних зон. Область має значний
науково-технічний і проектно-конструкторський потенціал і є центром
підготовки кадрів, а також здійснення науково-технічної, інформаційної,
інноваційної та інвестиційної діяльності регіонального і національного
масштабу.

Область є одним з центрів машинобудування, легкої і хімічної
промисловості регіонального та національного рівня. Питома вага галузей
промисловості в структурі народногосподарського комплексу Одеської
області станом на 2002 рік складає:

– харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів
– 32,1%;

– легка промисловість – 1,4%;

– целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість, видавнича справа –
1,2%;

– виробництво продуктів нафтопереробки – 23,3%;

– хімічна й нафтохімічна промисловість – 13,3%;

– машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування – 3,7%;

– металургія та обробка металу – 3,9%;

– виробництво інших неметалевих виробів – 2,0%;

– виробництво і розподіл електроенергії, газоподібного палива, тепла та
води – 3,2%;

– інші виробництва – 6%.

Список найбільших підприємств області включає Одеський припортовий
завод, ВАТ “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів”, Одеський
завод прецизійних верстатів “Мікрон”, ВАТ “Лукойл – Нафтопереробний
завод”, ВАТ “Одессільмаш”, АТ “Кисеньмаш”, ВТО “Зонт”, завод
“Харчопромавтоматика”, ТОВ “Телекарт-прилад”, ВАТ “Одесакабель”, ВАТ
“Українське Дунайське пароплавство”, ВАТ “Одеський олієжировий
комбінат”, завод “Біопром-Одеса”, Одеський, Іллічівський та Ізмаїльський
морські торговельні порти, морський торговельний порт “Південний” тощо.

У січні-грудні 2002 року підприємствами області було вироблено продукції
на 4422,6 млн. грн., тобто на 7,6% більше, ніж у 2001 році.

На 2001 рік в Одеської області налічувалося (без урахування малих
підприємств) 8,2% державних промислових підприємств, 8,2% комунальних,
1,1% приватних, 82,3% колективних; 0,2% перебували у власності
міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав. За цього державні
підприємства виробляли 27,8% усього обсягу промислової продукції,
комунальні – 2,5%, приватні – 0,1%, колективні – 69,6%, підприємства
міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав – 0,0%.

На той же час в області нараховувалося 136 малих підприємств державної
форми власності (1,3%), 203 комунальних (1,9%), 3541 приватне (33,2%),
6665 колективних (62,5%) та 115 підприємств власності іноземних держав,
міжнародних організацій та юридичних осіб-іноземців (1,1%). На частку
державних малих підприємств припадало 39,8 млн. грн. випущеної
промислової продукції, комунальних – 32,7 млн., приватних – 308,8 млн.,
колективних – 1028,1 млн., власності іноземних держав, міжнародних
організацій та юридичних осіб – 33,8. Упродовж останніх років
простежується неухильне зростання кількості малих підприємств в області:
в 1998 році їх було 6215, в 1999-му – 7753, в 2000-му – 9501, у 2001-му
– 10660.

Станом на 1 січня 2003 року в області приватизовано 3884 об’єкти, в тому
числі 1121 державної та 2763 комунальної власності. У 2002 році було
приватизовано 181 об’єкт, у тому числі 73 об’єкти державної власності та
108 – комунальної. Основним способом приватизації залишається викуп
майна товариством покупців (70,4%). Розширилося застосування
конкурентних способів приватизації. На аукціонах було продано 25,7%
об’єктів. Надходження від приватизації до державного бюджету становили в
2002 році 18,6 млн. грн. До місцевих бюджетів від приватизації та
відчуження майна комунальної власності надійшло 42,2 млн. грн., у тому
числі до бюджету м. Одеси – 36,4 млн. грн., м. Ізмаїла – 1,6 млн. грн.,
м. Іллічівська – 868,9 тис. грн., м. Білгород-Дністровського – 481,5
тис. грн.

До зведеного бюджету України в січні-грудні 2002 року від Одеської
області надійшло 1735,1 млн. грн., що складає 100,7 прогнозованих
показників (це на 6,9% більше фактичних надходжень 2001 року). Доходна
частина бюджету зросла за рахунок перевиконання прогнозованих показників
по таких платежах, як прибутковий податок із громадян (на 9,5%), плата
за землю (на 11,5%), єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва
(на 35,5%).

Структура формування зведеного бюджету по Одеській області:

– прибутковий податок із громадян – 32,1%;

– податок на прибуток підприємств – 29,9%;

– податок на додану вартість – 2,6%;

– плата за землю – 5,8%;

– акцизний збір – 11,0%;

– єдиний податок із суб’єктів малого підприємництва – 5,1%;

– інші – 6,8%;

– місцеві податки і збори – 2,1%;

– податок з власників транспортних засобів – 1,5%;

– плата за торговий патент – 1,4%;

– фіксований сільськогосподарський податок – 1,7%.

До державного бюджету України за січень-грудень 2002 року надійшло 818,2
млн. грн., або 89,2% прогнозованих доходів.

В області триває післяприватизаційний період розвитку агропромислового
комплексу. Чисельність громадян, які отримали право на земельну частку
(пай), становить 373,8 тис. осіб. Серед них 366,1 тис. стали власниками
сертифікатів, які посвідчують це право, 86,7 тис. громадян отримали
державні акти на право приватної власності на землю. Середній розмір
земельного паю по області становить в умовно кадастрових гектарах 4,8
га.

Чисельність власників майнових паїв складає 346 тис. осіб, із них понад
300 тисяч отримали свідоцтва про право власності на майновий пай члена
колективного сільськогосподарського підприємства. До розподілу
затверджено майна на суму 1180,8 млн. грн., середня вартість паю
дорівнює 3413 грн.

Одеська область посідає одне з провідних в Україні місць за рівнем
залучення іноземних інвестицій. За рейтингом Інституту реформ, в 2001
році вона утримувала 5 місце і входила до групи лідерів серед областей
України за рівнем привабливості для інвесторів. За оперативними даними,
станом на 1 січня 2003 року загальний обсяг інвестицій складав 320,2
млн. дол. США, з яких на прямі іноземні інвестиції припадало 282,2 млн.
(88,4% від загального обсягу). Портфельні інвестиції становлять 5 млн.
дол. США (1,6%), інші іноземні інвестиції у вигляді фінансового лізингу,
готівки, валюти, коротко- і дострокових кредитів – майже 32,0 млн. дол.
(10%). Протягом 2002 року до підприємств Одеської області надійшло 57,1
млн. дол. США іноземних інвестицій, що в 1,8 разу більше, ніж за 2001
рік. За дослідженням Інституту реформ, за рівнем залучення інвестицій
Одеська область посіла в 2002 році шосте місце.

Засновниками підприємств з іноземними інвестиціями в області є фірми із
76 країн світу. Основними інвесторами виступають Віргінські острови
(Великобританія) – 20,6% від загального обсягу інвестицій, Сполучені
Штати Америки (17,5%), Великобританія (7,7%), Кіпр (8,7%), Швейцарія
(6.3%), Молдова (6,1%), Греція (4,9%).

Набуває розвитку вторинний ринок цінних паперів. Станом на 1 січня 2003
року портфельні інвестиції одержали 32 підприємства області. Значні
обсяги інвестицій вкладені нерезидентами з Австрії (34,8%), Російської
Федерації (24,9%) та Швейцарії (16,3%).

У 2002 році різноманітною зовнішньоекономічною діяльністю займалися 2229
підприємств, які встановили зв’язки із 167 країнами світу.
Зовнішньоторговельний оборот товарами в січні-листопаді 2002 року склав
1835,8 млн. дол. США, зрісши в порівнянні з 2001 роком на 64,6%. Експорт
товарів становив 886,4 млн. дол., а імпорт – 949,4 млн. Напрямами
спеціалізації області на світовому ринку стають наукомісткі сучасні
галузі – машино- і суднобудування, хімічна переробка. Основними
торговельними партнерами є Російська Федерація, інші країни СНД,
Туреччина, Німеччина, Італія, Іспанія, Великобританія, США. Найбільшим
експортером області є Одеський припортовий завод.

Станом на 1 січня 2002 року підприємства області інвестували в інші
країни світу 40,7 млн. дол. США (2-е місце по Україні), значну частину з
них було вкладено в економіку В’єтнаму.

В області функціонують дві спеціальні економічні зони: на території
Одеського торговельного порту – СЕЗ “Порто-франко” (термін дії 25 років
з 1 січня 2000 року), на території міста Рені – СЕЗ “Рені” (термін дії
30 років з 17 травня 2000 року).

Оцінка соціальної сфери регіону

Підприємства житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного
комплексу області забезпечують населення та інших споживачів життєво
необхідними послугами: енергопостачанням, водопостачанням,
водовідведенням, теплопостачанням, санітарною очисткою тощо. Протягом
2002 року споживачам було надано послуг у грошовому вираженні на 318,8
млн. грн., що на 9,8% більше, ніж попереднього року.

За 2002 рік ВАТ “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” було
відпущено споживачам 6065 млн. кВт. годин електроенергії (на 761,3 млн.
грн.). Проплати споживачів за електроенергію склали 97,2% проти 91,4% у
2001 році. У 2002 році в області було спожито 2556 млн. куб. м
природного газу. Населення та бюджетні установи спожили 23%,
теплопостачальні підприємства – 16,3%, промисловість – 7%, Одеський
припортовий завод – 55%. Розрахунки споживачів становили 88,6% проти 79%
у 2001 році.

За санітарно-епідеміологічними та екологічними показниками
водозабезпечення Одеська область перебуває в зоні підвищеного ризику,
оскільки постійно існує загроза виникнення осередків захворювання на
холеру та вірусний гепатит. У галузі водопостачання використовується
фізично й морально застаріле технологічне обладнання, яке має більш
високу енергомісткість, ніж сучасні аналоги. Наявні технології очищення
та знезаражування води, її транспортування і розподілу, енергетичне
обладнання, резервуари і водопровідні мережі через недостатність
фінансування застаріли й опинились у стані технічного занепаду, а відтак
стали неспроможні забезпечити достатню кількість і належну якість питної
води та стабілізувати санітарно-епідемічне становище в області. В
аварійному стані перебуває 1245 км водопровідних мереж (33% від
загальної довжини) та 372,6 км каналізаційних мереж (32%).
Централізована комунальна каналізація існує лише в 15 містах і
райцентрах. Через незадовільний технічний стан каналізаційних технічних
споруд практично всі скиди стічних вод у водойми не відповідають чинним
санітарним і природоохоронним вимогам.

уатаційні підприємства було ліквідовано з 15 січня 2003 року. Їхні
функції передаються на конкурсній основі приватним підприємствам.

Заборгованість населення за житлово-комунальні послуги, за даними
головного управління економіки Одеської обласної державної
адміністрації, станом на 10 грудня 2002 року склала 255,1 млн. грн.,
зрісши порівняно з початком року на 12,7%. Борг населення за спожитий
газ сягнув 57,6 млн. грн. (збільшився з початку 2002 року на 21,8%), за
електроенергію – 194,4 млн. грн. (збільшився на 32,1%).

Станом на 1 грудня 2002 року загальна сума заборгованості з виплати
заробітної плати складала 42,4 млн. грн. У порівнянні з даними на 1
лютого 2002 року рівень заборгованості скоротився на 35,7%. Найбільша
заборгованість на підприємствах промисловості (38,7%), транспорту
(24,3%), сільського господарства, мисливства та лісового господарства
(15,2%). Заборгованість із виплат заробітної плати установ і
організацій, що фінансуються з місцевих бюджетів, станом на 1 січня 2003
року повністю ліквідована. Заборгованості з виплат пенсій та соціальної
допомоги за рахунок Пенсійного фонду немає.

Станом на 1 січня 2003 року статус безробітного мали понад 27 тис. осіб.
Рівень зареєстрованого безробіття в області становив 1,95%. Чисельність
безробітних жителів сільської місцевості порівняно з 2001 роком зросла в
2,5 разу і склала 12,5 тис. осіб. Найвищий рівень безробіття зафіксовано
в Ширяєвському (13,8%), Ананьївському (10,9%), Балтському (9,16%),
Миколаївському (8,76%) районах. Загалом по області кожен четвертий
безробітний мав вік до 28 років, а 13% безробітних відносилися до
категорії особи, які мають право на додаткові державні гарантії
працевлаштування.

Протягом 2002 року 2,5 тис. підприємств подали списки на вивільнення
36,9 тис. працівників, кожен п’ятий з яких був працівником
промисловості. За даними оперативних обстежень обсягів прихованого
безробіття, в 2002 році на 119 підприємствах області у відпустках без
збереження заробітної плати перебували 3,9 тис. працівників, або 14,8%
від чисельності працюючих.

Пом’якшенню ситуації на ринку праці сприяла реалізація обласної програми
зайнятості. Протягом 2002 року заходами для сприяння зайнятості було
охоплено 38,6 тис. (50,1%) незайнятого населення.

За рішеннями Одеської обласної ради на 2003 рік заплановано фінансування
30 регіональних програм. У галузі освіти триває виконання обласної
комплексної програми “Діти Одещини на період до 2005 року”, регіональних
програм “Розвиток освіти Одеської області протягом 1999-2010 років”,
“Сільська школа в 1999-2005 роки”, “Освіта Одещини ХХІ століття”,
Регіональна програма підтримки обдарованої молоді на 2001-2005 роках,
Регіональна програма патріотичного виховання населення, формування
здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних
засад суспільства, цільові програми 2002 року “Передплата періодичних
видань”, “Регіональне замовлення підручників”, “Кредитування навчання у
ВНЗ обдарованих дітей з малозабезпечених сімей”. У галузі фізичної
культури здійснюється цільова комплексна програма “Фізичне виховання –
здоров’я нації”, розрахована на 2002-2005 роки. У сфері сімейної й
молодіжної політики реалізується обласна комплексна програма “Молодь
Одещини” (2000-2005 роки).

У галузі охорони здоров’я триває здійснення обласної комплексної
програми “Здоров’я” на 2002-2011 роки, а також регіональної програми
розвитку Державної служби медицини катастроф в Одеській області на
2002-2005 роки, виконуються національні програми боротьби із
захворюваннями на туберкульоз та цукровий діабет.

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

Одещина має розвинуту систему міських та регіональних аудіовізуальних
засобів масової інформації. На 7-му частотному каналі здійснює мовлення
телекомпанія “РІАК-інформ”, яка випускає інформаційно-аналітичну
програму “Ко времени”, а також виходить в ефір телекомпанія АРТ з
інформаційною програма “Новости”. На 45-му каналі працює телекомпанія
“Глас”, яка випускає програму міських новин “Вести Одессы”. 52-й канал
віддано ІСТV. На окремих каналах сусідять з місцевою рекламою СТБ,
“Новий канал”, музичний канал “М-1”, “Тоніс”. Одеська обласна державна
телерадіокомпанія розміщує власну продукцію в ефірі 38-го каналу.
Інформаційне агентство “Репортер”, що готує програми “Актуальный
репортаж” і “Новости без комментариев”, працює на 31-му каналі. На 26-му
каналі ретранслюються програми київського каналу “ТЕТ”, виходить місцева
реклама та продукція телекомпанії “Одеса плюс”. Її інформаційні програми
вирізняються критичною спрямованістю щодо діяльності міської влади
Одеси.

В обласному центрі працює більше десятка телекомпаній – операторів
кабельного телебачення. Вони здійснюють ретрансляцію багатьох
вітчизняних, російських та інших закордонних виробників інформаційної
продукції. Деякі з них випускають власні програми. У густонаселених
районах міста працюють телекомпанії “Черное море” та АРС (Київський
район), а також “Бриз”, “Норма”, “Элан” (Суворовський район), у центрі
міста – “Реноме”, “Реал ТБ”, “Эфир”, “Альфа”, “Сана плюс”. За оцінками
експертів, кабельні канали дуже часто порушують законодавство про
охорону авторських прав.

На території області послуги ефірно-кабельного телебачення надають
телекомпанії “ММДС-Україна” та “Мир-ТВ”, а територію міста та прилеглих
районів охоплює система “Митрис” телекомпанії “Черное море”.

У радіоефірі стабільне мовлення здійснюють 12 радіостанцій: “Радіо
“Глас” телерадіокомпанії “Глас”, “Русское радио”, “Армянское радио”
(103,8 FM) телерадіокомпанії АРТ, а також “Армянское радио” (104,3 FM),
“Шансон”, “Европа плюс Одесса”, “Радіо “Максимус” компанії
“Південрекламсервіс”.

Станом на 1 січня 2003 року в Одеській області зареєстровано 536
друкованих видань, у тому числі 407 газет, зокрема 145 обласного
значення (реально виходять 204) та 129 журналів. За формою власності 494
видання є приватними, 42 – комунальними. Найбільш впливовими серед них є
“Одеські вісті” (орган Одеської міської ради), “Вечерняя Одесса”
(засновник – трудовий колектив газети), “Чорноморські новини”, “Юг”,
“Слово” (засновник – ТОВ “Редакція газети “Слово” – Одеська національна
юридична академія), “Деловая Одесса”. Їх разовий тираж складає 1200 тис.
примірників.

Українською мовою випускається 38 видань, мовами національних меншин, у
тому числі російською – 251, паралельно кількома мовами – 247. На
Одещині зареєстровано 18 друкованих видань, заснованих
національно-культурними об’єднаннями. Фактично виходять у світ 5 із них
разовим тиражем 30 тис. примірників. Найвідомішими є болгаромовні газети
“Роден край”, “Україна: болгарський огляд”, “Родолюбіе”.

За цільовим призначенням серед зареєстрованих обласних друкованих видань
налічуєть-ся 123 загальнополітичних (23%), 89 рекламних (17%) і стільки
ж інформаційних (17%), 115 науково-популярних (21%).

Деякі видання мають сторінки в Інтернеті з електронними версіями
номерів. Це газета “Юг” (www.yug.odessa.ua), тижневик “Слово”
(www.slovo.odessa.ua), “Деловая Одесса” (www.delod.odessa.net),
“Вечерняя Одесса” (www.welcome.odessa.ua/vo), “Парус”
(www.parus.odessa.ua), “Всемирные одесские новости”
(www.odessitclub.org/publications/won), інформаційно-аналітичний журнал
“Порты Украины” (www.uports.odessa.ua/pu).

Послуги Інтернету надають понад 40 операторів. Великими провайдерами є
“Телематика”, “ТеНеТ”, “ЦСС-Євроком”, які мають власні зовнішні канали
або номер автономної системи, а також “Фарлеп”, “Пако”, “Укртелеком”.

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського
суспільства

В Одеській області територіальними підрозділами Міністерства юстиції
України на початок 2003 року було зареєстровано понад тисячу об’єднань
громадян, громадських і благодійних організацій. Серед них 50
професійних спілок, 400 благодійних організацій, 4 спілки роботодавців,
75 молодіжних, 39 дитячих та 186 спортивних організацій, 103 об’єднання
ветеранів і інвалідів, 31 об’єднання охорони природи, 13 об’єднань
релігійного спрямування, 48 жіночих, 43 культурно-освітніх, 8
правозахисних організацій. Діяльність громадських організацій
зосереджена переважно в обласному центрі та інших великих містах
області.

У 2003 році Одеська міська рада прийняла міську цільову програму
фінансової підтримки громадських організацій м. Одеси. У рамках програми
в 2003 році на підтримку діяльності організацій третього сектора з
міського бюджету виділяється 465760 грн., з них 200 тис. грн. – на
соціальне замовлення, 265760 грн. – на цільове фінансування діяльності
неурядо-вих організацій. Перший конкурс на обслуговування соціального
замовлення було проведе-но в місті в 2002 році. Ключовими напрямками
соціального замовлення були обрані: 1) соціальний захист інвалідів і їх
соціально-психологічна реабілітація, 2) соціальний захист громадян без
певного місця проживання, 3) сприяння зайнятості й активному довголіттю
людей літнього віку. Переможцями конкурсу в 2002 році стали відповідно
Одеське міське товариство інвалідів і ГО “Білий ангел”, благодійний фонд
“Шлях додому”, Одеське міське товариство пенсіонерів. Загальна сума
соціального замовлення в 2002 році склала 80 тис. грн.

Разом із тим 26 березня 2003 року міська влада Одеси прийняла рішення,
що ускладнило діяльність неурядових організацій. У місті було
встановлено нові принципи оплати за оренду майна комунальної власності.
Для благодійних й громадських організацій орендна плата склала 20% від
експертної оцінки вартості цих приміщень у ринкових цінах (для
порівняння: для магазинів, що торгують сигаретами й алкоголем, – 15%,
для казино і нічних клубів – 25%).

Помітну роль серед громадських організацій міста відіграє Асоціація
підтримки громадських ініціатив “Ковчег”. Її діяльність спрямована на
підтримку ініціатив громадян і місцевих товариств із метою розвитку в
Україні громадянського суспільства. Цього року асоціація ініціювала
інформаційну кампанію зі створення громадських рад при податковій
адміністрації. “Ковчег” разом з Одеською обласною організацією
роботодавців випускає газету “Соціальні інвестиції”. Це видання
спеціалізується на проблемах некомерційних організацій, їхніх взаєминах
із бізнесом та органами влади. Газета “Соціальні інвестиції” періо-дично
публікує рейтинг активності неурядових організацій за результатами
аналізу місцевих ЗМІ. Наприкінці 2002 року до першої десятки ввійшли
Асоціація громадських ініціатив “Ковчег”, Всесвітній клуб одеситів,
благодійний клуб “Здоров’я і милосердя”, Центр реабілітації молоді
“Оаза”, громадський рух “Віра, Надія, Любов”, благодійний фонд “Шлях
додому”, громадське об’єднання “Віч-на-віч”, міське товариство
інвалідів, Об’єднання молодіжних клубів, міське товариство пенсіонерів.

Значну частину фінансування некомерційні організації отримують від
благодійних організацій. Наприклад, за 2001-2002 роки тільки міжнародний
фонд “Відродження” надав підтримку понад двадцяти неурядовим
організаціям Одеси й Одеської області. Так, було створено Центр
удосконалення методів навчання та досліджень у галузі європейських
студій (благодійний фонд соціальних програм “ХХІ століття”). Яскраві
мистецькі акції проводили за підтримки фонду асоціація “Нова музика”
(міжнародний фестиваль сучасного мистецтва “Два дні й дві ночі нової
музики”) та Південноукраїнська асоціація сприяння розвитку і захисту
прав жінок “Світло”. Було надано підтримку в здійсненні проекту
Інституту регіонального розвитку, культури та просвіти “Мистецький
Вавилон”, який мав на меті зміцнення міжкультурних взаємин, а також
гармонізацію відносин між християнською і мусульман-ською громадами. На
розвиток методики і методів роботи третього сектора були спрямовані
проекти асоціації “Ковчег”, Творчого центру індивідуального розвитку.
Крім того, фонд “Відродження” підтримував соціальні програми громадських
організацій (“Екологічне здоров’я людини”, “Наші діти”, “Шлях додому”,
Одеське міське товариство інвалідів), дослідження гендерної проблематики
(Одеський науковий центр жіночих досліджень), розвиток національних
меншин (Одеський ромський конгрес “Бахтало дром”) тощо.

Уперше в Україні був створений в Одесі Фонд місцевої громади. У 2003
році фонд планує витратити на реалізацію соціальних проектів у вигляді
грантів, надаваних на конкурсних засадах, близько 50 тис. грн. Голова
ради засновників фонду – Л. Шемякін (голова правління Одеської обласної
організації роботодавців), голова наглядової ради – А. Прокопенко
(секретар Одеської міської ради).

Одеська область посідає одне з перших місць в Україні за кількістю
громадських організацій, активність яких спрямована на протидію
поширенню ВІЛ-інфекції. У цій сфері працюють громадські організації
“Наші діти”, “Віра, Надія, Любов”, “Довіра”, “За майбутнє без СНІДу”,
“Підтримка”, “Радість життя”, клуб взаємодопомоги “Життя +” та інші.
Так, наприклад, благодійний фонд “Шлях додому” здійснює проекти з
вторинної профілактики ВІЛ, запобігання бездомності, подає соціальну,
юридичну, медичну і психологічну допомогу людям без постійного місця
проживання і прописки. Фонд також видає газети “Шлях додому” та “Не
відлітай”. У 2002 році за результатами конкурсу міжнародного фонду
“Швабс фаундейшн” директор цього фонду Сергій Костін був визнаний кращим
соціальним підприємцем і в 2003 році став учасником міжнародного
економічного форуму в Давосі.

Діяльність низки громадських організацій, зокрема Одеського інституту
соціальних технологій, Центру підтримки громадських ініціатив, Асоціації
дослідників державного управління, громадської організації “Віч-на-віч”,
спрямована на розвиток локальної демократії, вдосконалення інститутів
місцевого самоврядування і державного управління. Із січня 2003 року
Одеська міська громадська організація “Віч-на-віч” започаткувала
реалізацію широкомасштабного всеукраїнського проекту “Поширення
передового досвіду Одеси в сфері проведення реформ на рівні органів
місцевого самоврядування”.

Наприкінці 2002 року було оприлюднено заяву про формування в Одесі
незалежної профспілки творчих працівників ЗМІ, до складу якої ввійшли
первинні організації профспілок працівників газет “Південь”, “Праве
діло”, “Морські відомості”, а також Гільдії власних кореспондентів.

Стан забезпечення прав національних меншин та народів

За національним складом населення області суттєво відрізняється від
інших регіонів України. Тут проживають представники понад 100
національностей та народностей, причому особи некорінної національності
складають понад 45% населення області, тоді як загалом по Україні цей
показник дорівнює 26,4%.

За даними Державного комітету статистики України, 2001 року на території
Одеської області найбільші етнічні групи складали українці (62,8%),
росіяни (20,7%), болгари (6,1%), молдовани (5,0), гагаузи (1,1%), євреї
(0,5%), білоруси (0,5%), вірмени (0,3%), цигани (0,2%). Найбільша
строкатість у національному складі спостерігається в південно-західній
частині області – в межиріччі Дністра і Дунаю. Тут переважає українське
населення (35,8%), болгари (24,8%), росіяни (17,7%), молдовани (15,2%),
гагаузи (4,6%) та ін. У північних та центральних районах населення більш
однорідне за національним складом – тут живуть переважно українці. Крім
того, останніми роками помітно зростає в обласному центрі кількість
вихідців з Південно-Східної Азії (китайців, в’єтнамців).

Станом на 1 березня 2003 року в області існувало понад 90
національно-культурних організацій з районним, міським та обласним
статусом (у 1992 році в Одеській області було зареєстровано лише 9 таких
організацій). Серед них є зокрема 4 обласних відділення всеукраїнських
об’єднань та організацій: Асоціації болгарських національно-культурних
товариств та організацій України, Всеукраїнської національно-культурної
молдавської асоціації, Всеукраїнської асоціації корейців України зі
сприяння об’єднанню Кореї, Всеукраїнського центру болгарської культури.

На Одещині зареєстровано 32 обласні національно-культурні організації. В
1999 році з ініціативи управління у справах національностей та міграції
Одеської обласної державної адміністрації було створено Раду
представників національно-культурних товариств Одеської області,
засідання якої проводяться раз на місяць.

Починаючи з 1998 року на забезпечення культурно-освітніх потреб
національних спільнот Одеської області було виділено близько 600 тис.
грн.: у 1998 році – 120 тис., у 1999 році – 125 тис., у 2000-му – 35
тис., у 2001-му – 308600, у 2002 -му та 2003-му – по 100 тис. грн. З
метою реалізації державної етнополітики і зміцнення міжнаціональної
злагоди Одеська обласна державна телерадіокомпанія започаткувала цикли
телепередач “Злагода” (виходить раз на місяць) та радіопередач
“Суцвіття” (виходить двічі на місяць). За рахунок обласного бюджету
починаючи з 2003 року друкується молдавською мовою тижневик “Лучаферул”
– додаток до газети “Голос України”. Частково фінансується робота 15
недільних національних шкіл, видання літератури.

Загалом у місцях компактного проживання національних меншин функціонують
9 шкіл з молдавською (румунською) мовою навчання та 9 – з молдовською,
румунською, російською та українською мовами навчання. У 2002 році
молдовською мовою навчалися загалом 7005 учнів, болгарською – 205. Як
предмет болгарську мову вивчають 3150, гагаузьку – 89 учнів. Крім того,
як предмет учні вивчають польську, грецьку, чеську мови та іврит.
Функціонують 10 недільних національних шкіл, зокрема німецька, чеська,
польська, вірменська, болгарська, корейська, грузинська.

На базі Палацу студентів в Одесі створено Центр національно-культурних
товариств Одеської області. Тут організації, які не мають власного
приміщення, можуть провадити статутну діяльність.

Сприяють усталенню взаєморозуміння між представниками різних етносів
міжетнічні форуми єврорегіону “Нижній Дунай”. Тут національні меншини
розселені єдиним територіальним масивом по обидві сторони кордону. В
1999 році в м. Галаці (Румунія) пройшов перший такий форум, а в травні
2001 року в м. Ізмаїлі було проведено другий. У рамках форумів було
проведено наукові симпозіуми, виставки книг, виданих мовами національних
меншин, та виробів народного декоративно-прикладного мистецтва,
відбулися паради представників різних етносів, виступи аматорських
фольклорних колективів та великі гала-концерти.

Загальні висновки

Одеська область займає вигідне географічне положення, завдяки чому вона
є важливим транспортним вузлом і центром зовнішньоекономічної
діяльності. Тут розташовані найбільші морські порти України, проходять
найважливіші транспортні і вантажні потоки. Водночас це привабливий
регіон для розвитку туризму і рекреаційної галузі. Тут існує також
розвинуте землеробство. Промисловість області спеціалізується на
переробці сільськогосподарських продуктів, нафтопереробці, виробництві
хімічних речовин, обробці металу і машинобудуванні. Одещина посідає одне
з провідних місць в Україні за рівнем залучення іноземних інвестицій.

Соціально-економічна ситуація в області характеризується стабільністю,
політичні переваги загалом відповідають загальноукраїнським показникам.
Етнічний склад жителів області доконечно розмаїтий: тут мешкають
представники понад 100 національностей. Загальна чисельність населення з
моменту попереднього перепису скоротилася майже на 7%. Область
вирізняється високим ступенем розвитку інститутів громадянського
суспільства (за кількістю громадських організацій, засобів масової
інформації).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020