РЕФЕРАТ
На тему:
Укладання волосся.
Елементи зачісок.
Після того, як волосся вимите, підстрижене, пофарбоване, виконана
хімічна завивка або навпаки — волосся випрямлене, за допомогою укладання
йому надається завершальна форма та вигляд.
Перукарська практика на потребу сучасних стилів зачісок пропонує широкий
вибір варіантів укладання волосся. Можна сушити волосся під ковпаком
сушарки або скористатися феном, надати волоссю нового вигляду
спеціальним термоінструментом або викласти його вручну тільки пальцями.
Буває достатнім застосувати одну з відомих технік укладання волосся, але
частіше перукар користується декількома прийомами і, комбінуючи їх у
роботі, втілює модні тенденції у створенні зачісок.
Волосся укладають, надаючи йому потрібної форми, створюючи обрану
зачіску, з урахуванням певних елементів.
З поняттям «проділ» знайомляться при вивченні зон волосяного покриву. В
укладанні волосся проділ відіграє роль елемента зачіски. У зачісках
застосовуються також напівпроділи, які відрізняються від проділів
довжиною (рис. 7.1).
Рис. 7.1. Проділ у зачісках
Хвиля – частина зачіски, де волосся має плавний згин І обмежене двома
лініями — кронами Існують хвилі низькі, широкі, глибокі, пласкі Залежно
від положення волосся відносно обличчя розрізняють лицьові та зворотні
хвилі Лицьові хвилі направлені на обличчя своєю виступаючою дугою,
зворотні йдуть від обличчя Розрізняють також косі, прямі, поперечні
хвилі (рис 72)
Рис 7.2 Зачіски з використанням хвиль
Крон — найвища частина хвилі, місце згину волосся, де воно змінює свій
напрямок на зворотний І відділяє одну хвилю від іншої. Крони бувають
високі та низькі, гострі (тонкі) та тупі (товсті).
Чілка, як і проділ, є важливим елементом зачіски. Змінюючи форму чілки,
впливають на сприйняття зачіски загалом. Чілки розрізняють за густотою
волосся, довжиною, методом стрижки, формою окантування, способом
пофарбування. Чілка може бути яскраво виявленою або входити до основної
маси волосся тім’яної зони. Зовнішній вигляд чілки можна змінити,
виконавши укладання окремих пасом волосся, завитків або локонів (рис.
7.4).
Окремим елементом та основою зачіски вважають завите волосся.
Рис 7 4. Чілка як елемент зачіски
Локон — пасмо волосся, завите в трубочку та викладене у формі спіралі.
Локони можуть бути закручені вгору або вниз. Розрізняють локони
горизонтальні, вертикальні, косі, спускні (рис. 7.5).
Рис. 7 5 Зачіска із локонів
Буклі — тупіруване, вичесане та викладене в тугі валики волосся
(рис 7.6)
Рис 7.6 Зачіски з буклями
Валик — начесане та викладене у вигляді валика по крайовій лінії росту
волосся (рис. 7.7).
І
Рис. 7.8. Завитки з короткого волосся
Рис 7.7. Зачіски з валиками
Завиток — частина локона в один оберт пасма навколо форми або кінець
пасма, завитий кільцем (рис. 7.8).
Рельєф — пасма волосся, розділені борознами (рис. 7.9).
Рис 7.9 Рельєф.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ветров А. Парикмахер – стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.
2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. –
2003. – №4. – С. 32-33.
3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.
4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер.
«cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.
5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.
6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.
7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.:
Академия, 2002.
8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. —
М.: Эксмапресс, 2002.
9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. —
Ростов-на-Дону: Март, 2002.
10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.
11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.
12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.
13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. –
К.: 1990.
14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.
15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.
16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. —
2004. – №5.- С. 38-39.
17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы,
2002.
18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.-
С. 48-50.
19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.
20. «Зеркало моды». – К.: – 1999-2004.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
