.

Теоретичні та методологічні засади розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
198 1253
Скачать документ

Реферат на тему:

Теоретичні та методологічні засади розвитку регіонального
агропромислового виробництва на продовольчому ринку

Підвищення конкурентноздатності й ефективності агропромислового
виробництва потребує дій в наступних напрямках:

– поліпшення ринкового середовища, створення в сільському господарстві й
рівних з іншими галузями умов одержання ринкових доходів шляхом:

– здійснення програм регулювання основних агропродуктових ринків (зерна,
м’яса, цукру), що включають державні закупівельні й торговельні
інтервенції, митне регулювання;

– розвитку ринкової інфраструктури (товаропровідних мереж оптових
ринків, бірж), усунення адміністративних бар’єрів у торгівлі,
 поліпшення інформаційного забезпечення агропромислового виробництва,
включаючи формування інформаційно-телекомунікаційної системи,
автоматизованої інформаційної системи Міністерства аграрної політики,
геоінформаційної системи, системи інформації про ринок;

– захисту конкуренції, включаючи антимонопольне законодавство й
правозастосування (у тому числі відносно природних монополій);

– стимулювання процесу формування економічно активних суб’єктів бізнесу
за рахунок:

– зниження впливу коливань ринкової кон’юнктури на поводження
економічних суб’єктів (зміна правил і механізмів державної підтримки
сільського господарства, розвиток сільськогосподарського страхування);

– фінансового оздоровлення сільськогосподарських організацій;

– удосконалювання механізмів злиття і поглинання із метою переходу
активів найбільш активним користувачам і власникам;

– підтримки малого й середнього агробізнесу;

– розвитку вертикальної сільськогосподарської кооперації;

– розвитку ресурсного потенціалу (кадри, техніка, земля, біологічні
ресурси), подолання технологічної відсталості агропромислового
виробництва, що вимагає реалізації ряду спеціальних цільових програм:

– формування кадрового потенціалу на основі вдосконалення вищої й
середньої спеціальної сільськогосподарської освіти й створення умов для
закріплення кваліфікованих кадрів (особливо молодих фахівців) у
сільському господарстві;

– поліпшення машинно-технологічного забезпечення агропромислового
виробництва за рахунок розвитку лізингу техніки й підвищення конкуренції
на ринку лізингових послуг, удосконалення кредитування придбання техніки
суб’єктами агробізнесу, розвитку мережі машинно-технологічних послуг,
модернізації сільськогосподарського машинобудування;

– програм відтворення природних ресурсів, використовуваних у сільському
господарстві;

– стимулювання наукової та інноваційної діяльності, формування системи
інформаційного забезпечення агропромислового виробництва і поширення
передового досвіду (консультаційна служба).

При реалізації цих заходів ресурси концентруються на розвитку
пріоритетних секторів агропромислового виробництва, що припускає
освоєння перспективних внутрішніх і зовнішніх ринків, наприклад
тваринництва, орієнтованого на внутрішній ринок, експортно-орієнтованого
зернового виробництва.

Функціонування агропромислового виробництва, як єдиної системи
виробничо-переробної діяльності, може здійснюватися через сукупність
обмінних операцій купівлі-продажу сільськогосподарської сировини та
продуктів її переробки, тобто у формі продовольчого ринку. Отже,
продовольчий ринок та його регіональні складники є формою функціонування
агропромислового виробництва та його регіональних складників.

?????????±?стей окремих товарних груп та характеру процесів обміну,
доцільно відмітити його великі складові частини, такі, як різні
продуктові ринки (зерна, м’яса, молока, овочів та ін.).

Законодавче визнання багатоукладності в аграрній сфері визначило правову
сферу, у якій функціонують приватні, приватно-орендні, колективні,
індивідуальні та сімейні фермерські господарства і особисті підсобні
господарства (ОПГ) споживчого, частково споживчого (змішаного) і
товарного типу.

Функціонування даних типів господарств, як основа створення
конкурентного ринкового середовища, у виробництві продовольства
зберігається на тривалу перспективу. При визначенні основного типу
виробництва господарств, що насичують продовольчий ринок та формують
майнове і виробниче середовище продовольчого комплексу, варто виходити з
наступних критеріїв:

– визнання пріоритетності тих форм господарювання і рівня концентрації
виробництва, що склалися в секторах товарного сільського господарства;

– створення рівних умов функціонування для всіх типів господарств,
визнання їх об’єктами державного регулювання і керування;

– надання державної підтримки господарствам, що ведуть найбільш
ефективну господарську діяльність,  незалежно від форм власності і
господарювання.

Стосовно реалій функціонування аграрної сфери дані критерії реалізуються
в наступних організаційних аспектах:

– збереження великих товарних господарств, що спеціалізуються на
вирощуванні зернових, технічних і кормових культур через наукоємність
цих галузей, специфіки технології і засобів праці;

– орієнтація плодоовочівництва, картоплярства, садівництва на переважний
розвиток у приватному секторі (фірми, ОПГ) на базі горизонтальної
кооперації;

– відродження великого індустріального виробництва м’яса птиці, що
забезпечує високу конверсію кормів, оборотність засобів і рентабельність
виробництва на відміну від приватного сектора;

– розвиток масового товарного виробництва м’ясо-молочної продукції на
основі фермерських господарств і ОПГ;

– створення ринку кормових ресурсів.

При оцінці ринку продовольства необхідно вивчити тенденції розвитку
агропромислового виробництва як джерела товарних ресурсів продовольства
та сільськогосподарської сировини. Це вимагає врахування реальної
економічної ситуації та аналізу основних факторів, що прямо чи
опосередковано впливають на стан продовольчого ринку як складової
системи ринку агропромислового виробництва.

Комплексна оцінка ринку продовольства з позицій ринку агропромислового
виробництва має забезпечити відслідковування процесу формування
продовольчих ринкових ресурсів основних видів сільськогосподарської
сировини та продовольства; надати допомогу в розробці пропозицій по
стимулюванню виробництва сільськогосподарської продукції в основних
товарних зонах, підвищенню конкурентоспроможності і рівня товарності
сільгосппродукції, використанню прогресивних форм її реалізації, що
забезпечують більш повне задоволення попиту, захист інтересів
товаровиробників і споживачів продовольства.

Література:

Лукінов І.І , Саблук П.Т. Про стратегію трансформування АПК та
забезпечення продовольчої безпеки України // Економіка України. – 2000.
– № 9. – С. 62-81.

Наукові основи агропромислового виробництва в зоні степу України. Ред.
колегія: ( М.В. Зубець – голова, та інші).- К.:Логос,2004 -844 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020