Тенденції автоматизації в країнах Європи та Америки (на прикладі США)

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Тенденції автоматизації в країнах Європи та Америки

(на прикладі США)»

ПЛАН

Вступ 3

1. Головні етапи автоматизації бібліотек у США 5

2. Особливості автоматизації бібліотечних послуг у США, основні сучасні
тенденції 7

3. Перспективи запозичення досвіду бібліотек США у вітчизняній

бібліотечній справі 10

Висновки 12

Список використаної літератури 14

Вступ

Сьогодні Україна знаходиться на шляху становлення своєї держави. У цей
період особливої ваги набуває розвиток інформаційних технологій та
бібліотек як гарантів доступу до інформації. Бібліотеки України
переживають складні часи, коли їх роль у побудові незалежної України має
вирішальне значення. Останнім часом в бібліотеках відбуваються значні
перетворення, вони модернізуються, активізувалися процеси автоматизації
та комп’ютеризації, використання інформаційних технологій, надання
доступу до Інтернет. Разом з тим фінансування бібліотек, на жаль,
здійснюється за залишковим принципом і бібліотеки змушені шукати шляхи
додаткового фінансування, захищати свої права, працювати в умовах
значного збільшення попиту населення на інформаційно-бібліотечні
послуги. За таких умов для бібліотек України корисним є досвід
зарубіжних колег, передусім американських, де розвитку бібліотек
приділяється велика увага в суспільстві та усвідомлюється особлива їх
роль в інформаційному середовищі. Бібліотечна система США має давні
традиції, посідає провідне місце у світі з використання сучасних
інформаційних технологій.

Актуальність даної теми зумовлена формуванням нової парадигми діяльності
бібліотек. Практично це вбачається в переході бібліотек від
документальної до інформаційної та когнітивної парадигм розвитку.
Динамізм перетворювань у бібліотечно-інформаційній сфері, необхідність
адаптації до впливу швидко змінюваного зовнішнього середовища,
загострення конкуренції на ринку інформаційних послуг зумовлюють зміну
від стратегічного в минулому напряму — володіння документними ресурсами
до цілеспрямованої діяльності, орієнтованої на гарантування доступності
інформації, забезпечення користувачів інтегрованим та синтезованим
інформаційним ресурсом, стимулювання до використання інформації та знань
в усіх підсистемах суспільства.

Процеси інформатизації знаходяться в постійній залежності від новітніх
інформаційних технологій (НІТ), пристосовуючись до них у процесі їхнього
розвитку. У.Дайзард відмічав факт того, що «в комунікаційній та
інформаційній сферах нові технології вже давно не розвиваються лінійно,
віддалені одна від одної десятиліттями достатніми проміжками часу для
того, щоб суспільство …адаптувалося до них. …Зараз ми маємо справу з
безліччю взаємно конвергованих технологій, які змушують нас негайно
робити вибір і залишають все менше часу для виправлення помилок [2,
с.345]». Активне застосування в практиці роботи бібліотек як базових ІТ
(гіпертекстових, мультимедійних, телекомунікаційних, технології
програмування, баз даних, захисту інформації та ін.), так і спеціальних
(бібліографічних, архівних, видавничих, музейних, науково-аналітичних,
рекламних та ін.) потребує якісних змін і підвищення вимог до підготовки
та перепідготовки бібліотечно-інформаційних фахівців тощо.

1. Головні етапи автоматизації бібліотек у США

На думку вчених Р. Веста і П. Лімана, на першому етапі інформатизації,
етапі модернізації, в тому чи іншому соціальному інституті робиться те,
що вже робилось і раніше, але, з допомогою нових технологій, більш
ефективно. На другому етапі інформатизації, етапі інновацій, триває
експериментування з новими можливостями, які надають нам НІТ. Протягом
третього етапу інформатизації, фази трансформації, під впливом НІТ
відбувається фундаментальна зміна самої природи соціального інституту,
організації.

Перший етап інформатизації — модернізація.

Бібліотеки США (60-70-і рр. ХХ ст.): початок масової автоматизації;
впровадження онлайнових АБІС, активний розвиток комерційних програмних
продуктів для бібліотек і набуття бібліотекарями досвіду використання
комерційних баз даних (переважно бібліографічних); розвиток систем
корпоративної онлайнової каталогізації; створення ОСLС, ідеологією якого
було об’єднання зусиль у створенні в онлайновому режимі єдиної зведеної
БД національного масштабу для машинозчитуваної каталогізації; розвиток
бібліотечних консорціумів через створення бібліотечних корпоративних
мереж.

Другий етап інформатизації — інновація.

Бібліотеки США (80-ті рр. ХХ ст.): перехід на повністю інтегровані
АБІС, ринок яких розвивався завдяки збільшенню компаній-вендорів;
успішне вирішення завдань ретроспективної конверсії карткових каталогів
у машинозчитувану форму як самими бібліотеками, так і за допомогою
аутсорсингу; відкриття для користувачів онлайнових каталогів публічного
доступу; впровадження автоматизованої книговидачі; широке використання
комерційних БД журнальних статей; активне застосування комп’ютерних
мереж МБА; розповсюдження оптичних компакт-дисків як нової перспективи в
організації доступу до електронної інформації в бібліотеках.

Третій етап інформатизації — трансформація:

Бібліотеки США (90-і рр. ХХ ст. — початок XXI ст.): орієнтація на
обслуговування користувачів повними текстами в режимі віддаленого
доступу (24х7); подальші удосконалення АБІС як могутньої універсальної
інтегрованої системи — ядра бібліотеки інформаційного суспільства; дія в
академічних бібліотеках електронних резервів, служб ЕДД; зростання
передплати на електронні журнали; ліцензіювання онлайнових
повнотекстових БД; збільшення кількості цифрових бібліотек; зародження
2001 р. Руху Відкритого Доступу та подальше активне збільшення контенту
в інституціональних репозитаріях відкритого доступу; розповсюдження
проектів з активного створення власних бібліотечних соціальних мереж;
застосування супутникових технологій тощо.

2. Особливості автоматизації бібліотечних послуг у США,

основні сучасні тенденції

Інформатизація бібліотек у США розпочалася майже на 20 років раніше, ніж
на пострадянському просторі. На активність і швидкість її процесів
вплинув ряд факторів, які й досі обумовлюють стратегічний розвиток
бібліотек держави. Головною з цих передумов по глобальності впливу є
ранній вступ Сполучених Штатів Америки в стадію інформаційного
суспільства.

Бібліотекарям США першими в світі довелось усвідомлювати себе в реаліях
нового етапу еволюції суспільства, при цьому для університетських
бібліотек розвиток інформаційної функції, тобто тих напрямків роботи,
які надавали в результаті підвищення ефективності інформаційного сервісу
для користувачів, ще більше стимулювався стрімким процесом
інформатизації вищої освіти держави [3, с.113 ].

Ще однією сприятливою передумовою для позитивного розвитку
інформатизації бібліотек США можна вважати пріоритет цієї держави в
розробках глобальних комп’ютерних мереж. Наслідки, які витікають із дій
даної передумови, мають революційне значення для бібліотечної діяльності
в США. Це, наприклад, стосується відповідного мовного наповнення
Інтернету, що привело до кардинальних змін технологій роботи бібліотек і
стало одним із напрямків їхньої інформатизації. У 2001 р. 73%
веб-сайтів, відкритих для публічного доступу в Інтернеті, були
англомовними (для порівняння: німецькомовні — 7%, японською мовою — 5 %,
французькою — 3%; російською — 1%); 47% веб-сайтів було створено в США
(для порівняння: в Німеччині — 5%, в Японії та Канаді — по 4%, у Великій
Британії — 3%).

У результаті, Інтернет стає для бібліотек США могутнім джерелом
інформації. Працівники бібліотек використовують його як величезний і
постійно поновлюваний банк довідкової, наукової і освітньої інформації,
що довів свою надійність і став не лише рівноцінною, але й більш
ефективною заміною низки друкованих видань [3, с.114].

Розвиток такого пріоритетного напрямку інформатизації бібліотек США як
опанування Інтернет-технологій спирається на високу якість
телекомунікаційної інфраструктури в державі та високий ступень
комп’ютеризації американського суспільства. Результатом цього є
створення в бібліотеках практично всіх регіонів сприятливих умов для
віддаленого доступу до електронних ресурсів та розповсюдження
бібліотеками власних продуктів та послуг серед віддалених користувачів,
в першу чергу, викладачів і студентів ВНЗ.

N

P

n

p

®

A

Ue

p

°

TH

ється швидкими темпами освоєння нею передових інформаційних технологій,
привела до підвищення престижу бібліотек, до широкого визнання їхньої
суспільної ролі як центрів інформації.

Англійський бібліотекознавець Пітер Брофі, торкаючись питань
інформатизації книгозбірень, відзначає такі її напрямки, як впровадження
автоматизованих систем і технологій, Інтернет і мультимедіа, електронні
бібліотеки. При цьому необхідним є навчання бібліотекарів та
користувачів роботі в електронному середовищі [4].

Тема щодо різних аспектів інформатизації є провідною під час проведення
фахових міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій та
форумів у сфері бібліотек. Приміром, Джон Вилбенкс (Масачусетський
Технологічний інститут), один із доповідачів на 28-ій Міжнародній
конференції бібліотек технічних університетів (ІАТУЛ), підкреслив: «Якщо
раніше знання означало продукт, то зараз, і тим більше в майбутньому,
знання — це мережева взаємодія, а бібліотеки — це вузли даної мережі
[11]». Аналіз доповідей фахівців-практиків при розгляді інформатизації
бібліотек як процесу дозволив виокремити такі її напрямки: автоматизація
(комп’ютеризація) діяльності бібліотеки; впровадження
інформаційно-комунікаційних технологій; розвиток електронних освітньо-
наукових ресурсів; формування інформаційної культури; підготовка
фахівців для професійного використання можливостей нових інформаційних
технологій (для роботи в інформаційному середовищі).

В.О. Ільганаєва підкреслює, що «механізм реалізації та вибору
першочергових завдань інформаційної політики в різних країнах залежить
від стану економіки, високотехнологічних галузей виробництва,
соціально-комунікативного сектора, рівня інформатизації, розвитку
засобів зв’язку, телекомунікацій, загального соціально- культурного,
політичного середовища країни [1]».

3. Перспективи запозичення досвіду бібліотек США

у вітчизняній бібліотечній справі

Досліджуючи стратегічні орієнтири розвитку бібліотек України, Н.І.Апшай
відзначає визначальний вплив на їхнє функціонування і розвиток
загальноцивілізаційного процесу формування інформаційного суспільства і
соціально-політичних та економічних змін, що зумовлюють трансформацію
освітянської сфери [5]. Науковець виділяє в інформатизації бібліотек три
основних напрямки: автоматизацію бібліотечних процесів, формування
електронних бібліотек, опанування Інтернет-технологій. Інтеграція цих
напрямків є технологічним фундаментом трансформації сучасної бібліотеки
і створює підґрунтя щодо визначення її стратегічних орієнтирів.

Розглядаючи сьогоднішній стан бібліотек держави та стратегічні орієнтири
їхнього подальшого розвитку, український теоретик і практик бібліотечної
справи О.Г. Кириленко відмічає [9], що важливими напрямками
інформатизації, які обумовили розвиток технологій ресурсонакопичення,
ресурсозбереження та ресурсовикористання в бібліотеках, є:

1) максимальне використання можливостей інформаційного моніторингу;

2) формування у структурі книгозбірень електронних бібліотек;

3) розвиток кооперації та координації бібліотек у створенні
інформаційних продуктів та послуг;

4) інтеграція бібліотечно-бібліографічного та інформаційного
обслуговування;

5) організація ефективного доступу до світових
інформаційно-бібліографічних ресурсів у режимі оп-1іпе;

6) надання користувачам можливості навігації в інформаційних ресурсах за
певним профілем;

7) створення в локальних мережах єдиних комп’ютерних,
телекомунікаційних, програмних технологій, які забезпечують єдині
підходи до створення, зберігання та доступу до інформації.

Серед подальших напрямків інформатизації бібліотек, які потребують
обов’язкового проведення комплексу робіт на загальнодержавному рівні,
О.Г.Кириленко відмічає необхідність підвищення кваліфікації бібліотечних
працівників України в роботі з інформаційними технологіями та інтеграцію
інформаційних ресурсів бібліотек України на основі освоєння
інформаційних технологій інтегрованих електронних каталогів і
повнотекстових баз даних [9, 6].

Висновки

Отже, відмінність процесів автоматизованої каталогізації бібліотек США
полягає в тому, що вони вже на першому етапі (70-і рр. ХХ ст.) об’єднали
свої зусилля у створенні електронних каталогів (ЕК) і почали
обмінюватися даними в корпоративних бібліотечних мережах. У нашій
державі початок автоматизації книгозбірень припав на другу половину 80-х
рр. ХХ ст., але й досі в Україні процес введення записів до ЕК
здійснюється сепаратними зусиллями кожної окремої бібліотеки. Це знижує
темпи і якість створення ЕК, веде до дублювання робіт і нераціонального
використання фінансів.

Відмінність процесів автоматизованої каталогізації бібліотек США полягає
в тому, що вони вже на першому етапі (70-і рр. ХХ ст.) об’єднали свої
зусилля у створенні електронних каталогів (ЕК) і почали обмінюватися
даними в корпоративних бібліотечних мережах. У нашій державі початок
автоматизації книгозбірень припав на другу половину 80-х рр. ХХ ст., але
й досі в Україні процес введення записів до ЕК здійснюється сепаратними
зусиллями кожної окремої бібліотеки. Це знижує темпи і якість створення
ЕК, веде до дублювання робіт і нераціонального використання фінансів.
Американський бібліотекознавець С.Маккалум, відвідавши російські
бібліотеки, відмітила: «Мені важко збагнути, чому бібліотеки не
обмінюються даними. В Америці таке немислимо, тому що в бюджет
комплектування входить і вартість обробки книги, так що без обміну
даними неможливо економити кошти [13, с.17]». Ще однією відмінністю
бібліотек закладів освіти США від вітчизняних є їхній багаторічний
успішний досвід аутсорсингу, коли зовнішні провайдери виконують за
контрактом певні роботи, пов’язані з бібліотечно-інформаційною сферою.
Використання бібліотеками розвинутого інформаційного ринку продуктів
(АБІС, комерційних електронних ресурсів) і послуг є ефективним
інструментом інформатизації.

Удосконалення новітніх інформаційних технологій (НІТ) приводить до зміни
завдань, вирішуваних у процесах інформатизації. Розглянемо реалізацію
завдань інформатизації, враховуючи трьохфазну концепцію американських
учених Р. Веста (Каліфорнійський державний університет) та П.Лімана
(Каліфорнійський університет в Берклі) щодо поетапності процесу
впровадження НІТ. Т.В. Єременко вважає можливим використання даної
концепції в сучасних дослідженнях і застосування стадій упровадження НІТ
як основи періодизації процесів інформатизації бібліотек [3].

Практика інформатизації бібліотек в Україні свідчить про те, що вони
відтворюють аналогічні процеси, які відбувалися в цій сфері в зарубіжних
бібліотечно-інформаційних структурах. Аналіз досягнень іноземної
бібліотечної науки та практики з даної проблеми є дуже важливим [3; 4;
10]. Це дає можливість не повторювати помилок, а динамічно втілювати
найбільш ефективні підходи в практику роботи.

Список використаної літератури

Ільганаєва В.О. Інституалізація сфери інформаційної політики і проблема
вибору стратегічних напрямів / В.О. Ільганаєва // Вісн. Харк. держ.
акад. культури : зб. наук. праць. — Х., 2001. — Вип. 6. — С. 242-247.

Дайзарда У. Наступление информационного века / У. Дайзарда // Новая
технократическая волна на Западе. — М., 1986 — С. 343-355.

Еременко Т.В. Информатизация вузовских библиотек в России и США:
сравнительньїй аналіз : монографія / Т.В. Еременко. — М. : Пашков дом,
2003. — 297 с.

Брофи П. Современная библиотека учебного заведення / Питер Брофи ; пер.
с англ. А.Б. Лисица, Е.В. Маяковской ; науч. ред. пер. И.Л. Шрайберг. —
М. : Издательство «Омега-Л», 2009. — 307 с.

Апшай Н.І. Стратегічні орієнтири розвитку бібліотек вищих навчальних
закладів в умовах реформування освіти в Україні : автореф. дис. …
канд. пед. наук / Н.І. Апшай. — Х. : ХДАК, 2005. — 21 с.

Шемаєва Г.В. Електронні ресурси бібліотек України в системі наукових
комунікацій : монографія / Г.В. Шемаєва ; Харк. держ. акад. к-ри. — Х. :
ХДАК, 2008. — 289 с.

Колесникова Т. Інформатизація бібліотек ВНЗ: шляхи еволюції та сучасний
стан / Т. Колесникова // Вісник Книжкової палати. — 2010. — № 2. — С.
25-28.

Колесникова Т.О. Сучасна бібліотека ВНЗ: моделі розвитку в умовах
інформатизації / Т.О. Колесникова // Бібліотекознавство.
Документознавство. Інформологія. — 2009. — № 4. — С. 57-63.

Кириленко О.Г. Розвиток інформаційних технологій в бібліотеках ВНЗ
України: сучасний стан та перспективи / О.Г. Кириленко // Діяльність
бібліотек вищих навчальних закладів у світлі модернізації вищої освіти :
матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Севастополь, 19-21 травня 2009
р. — Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2009. — С. 3-7.

Шрайберг Я.Л. Мировые тенденции развития библиотечно-информационной
сфери, их отражение на пространстве СНГ / Я.Л. Шрайберг // Науч. и техн.
б-ки. — 2005. — № 1. — С. 25-47.

Земсков А.И. Системи откритого доступа к информации: причини и история
возникновения / А.И. Земсков, Я.Л. Шрайберг // Науч. и техн. б-ки. —
2008. — № 4. — С. 16-29.

Карташов Н.С. Сравнительное библиотековедение : учебник для студентов
библ.-инф. фак-тов вузов культури и искусства / Н.С. Карташов. — М.:
Изд-во МГУКИ; ИПО Профиздат, 2000. — 334 с.

Маккалум С. Автоматизация в России будет развиваться так же, как и в
Америке / С. Маккалум // Библиотека. — 1997. — № 1. — С. 16-17.

PAGE

PAGE 15

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *