Сучасний урок англійської мови

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Сучасний урок англійської мови”

ПЛАН

Вступ

1. Можливості використання мультимедійних програм на уроках

англійської мови

2. Методи удосконалення запам’ятовування учнями на уроках англійської
мови

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Навчання — основна форма розвитку пізнавальної активності. З одного
боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які
розширюють їхній кругозір, з другого — у процесі активної пізнавальної
діяльності розвиваються навчальні можливості учнів, завдяки яким вони
можуть самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й
шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Головною умовою при
цьому є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного.

Навчання іноземної мови в середній загальноосвітній школі має
забезпечити реалізацію практичних, освітніх, розвивальних і виховних
цілей.

У школярів молодшого віку переважають ігрові інтереси, довільна
поведінка, наочнообразне мислення, практичне ставлення до розв’язування
завдань.

Зважаючи на все це, доцільно у роботі з ними на уроках іноземної мови
систематично застосовувати елементи гри у поєднані з бесідою, елементами
самостійної роботи.

Особливо плідний творчий процес, коли художник знаходиться в стані
натхнення. Це – специфічний творчо-психологічний стан ясності думки,
інтенсивності її роботи, багатства і швидкості асоціацій, глибокого
проникнення в суть життєвих проблем, могутнього «викиду» накопиченого в
підсвідомості життєвого і художнього досвіду і безпосереднього включення
його у творчість. Натхнення народжує незвичайну творчу енергію, вона
майже синонім творчості.

Сучасний урок англійської мови також сьогодне немислимий без
використання новітніх технічних засобів – комп’ютерів, предметних
ігрових програм тощо.

В даній роботі розглянемо окремі аспекти сучасного уроку англійської
мови.

1. Можливості використання мультимедійних програм на уроках

англійської мови

Інформаційні технології – вимога сьогодення, що дозволяє створити
суспільство, засноване на знаннях. Новітні інформаційні технології
стрімко ввірвалися в усі сфери нашого життя, стали такою ж реальністю,
як телефонний зв’язок чи подорожування літаком. Вони спрощують
спілкування та співробітництво. Суспільство, яке дбає про своє майбутнє,
має усвідомити колосальні можливості, привнесені новими інформаційними
технологіями, та навчитися грамотно застосовувати їх, у першу чергу, в
освіті.

Можна багато дискутувати з приводу ефективності та доцільності
використання інформаційних технологій на уроках, але не використовувати
їх було б безглуздям. Можливості сучасного уроку й системи освіти
взагалі значно розширюються завдяки використанню мультимедійних,
інтерактивних технологій, Інтернету. Сьогодні перед педагогами стоїть
важливе завдання – виховати та підготувати молодь, спроможну активно
включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства,
пов’язаний з інформацією. Ні для кого не є новиною, що дитина опановує
комп’ютер раніше, ніж навчається грамотно писати та критично читати.
Згідно з сучасною концепцією навчання дедалі більше уваги надається
оптимізації та індивідуалізації шкільної освіти.

Голова правління АТ “Diawest”, що є лідером серед національних
виробників комп’ютерів, А.Балюк “… завжди стверджував, що саме діти –
справжні рушії прогресу. Вони вміють безпомилково визначати, які напрями
розвитку науки, техніки та суспільства в цілому є найбільш
прогресивними.” Він упевнений, що саме завдяки використанню
інформаційних технологій в освіті діти “…зростатимуть по-справжньому
сучасними людьми, без комплексу провінційності, властивого старшим
поколінням, і, взагалі, повірять у власні сили, що в зрілому віці
допоможе їм ефективно використовувати власний інтелектуальний потенціал
на благо суспільства, відстоювати почуття власної гідності, творчо
працювати й перемагати в найрізноманітніших ситуаціях – словом, набувати
рис справжнього європейця”.

В Україні використання інформаційних технологій у навчальному процесі,
окрім уроків інформатики, почалося три-чотири роки тому. До цього мало
хто використовував інформацію з Інтернету з дидактичною метою. Але за
останні роки наше суспільство зробило крок уперед.

Нові інформаційні технології кардинально вплинули на всю систему освіти,
зачепивши її зміст, форми й методи навчання, що призвело до зміни вимог
до сучасного учня. Серед усієї різноманітності методичних прийомів
використання комп’ютерних технологій Л.Скалій пропонує п’ять
найкорисніших для навчання іноземної мови студентів ВНЗ, два з яких, на
нашу думку, доцільно використовувати й у школі. 1. Управління навчальним
процесом, що дозволяє вчителеві реалізувати диференційований та
індивідуальний підхід у навчанні, використовуючи вправи та завдання,
дібрані з великої кількості Інтернет-сторінок. 2. Комп’ютерні технології
як джерело інформації. Інтернет дає можливість як учителям, так і учням
отримати доступ до художніх текстів, газет, журналів, словників,
підручників тощо. На даний момент в Інтернеті накопичено близько трьох
мільйонів Web-сторінок, створених професіоналами світу в сфері
викладання іноземних мов. Серед них можна виділити наступні: а) власне
навчальна інформація: вправи (граматичні, лексичні, фонетичні); плани й
конспекти уроків, навчальні плани; лексичні курси; б) науково-методична
інформація; в) тексти художньої літератури; г) історико-культурологічна
інформація.

Обговорюючи переваги використання новітніх інформаційних технологій у
навчанні іноземних мов, Л.Скалій порівнює традиційне навчання з
комп’ютерним. Результати цього порівняння свідчать про значні переваги
використання інформаційних технологій у навчанні іноземних мов.

Таблиця 1

Порівняння традиційного навчання з комп’ютерним

Традиційне навчання Комп’ютерне навчання

1. Лінійний текст (лише текст, без інших додаткових джерел). 1.
Мультимедійний текст (відео-, аудіо- можливості, зв’язок з великою
кількістю різноманітних джерел).

2. Можлива відсутність мотивації й зацікавленості в навчанні. 2. Висока
мотивація і зацікавленість у навчанні.

3. Обмежена кількість інформації, обмежений вибір, часто застарілі дані.
3. Необмежена кількість свіжої автентичної інформації, широкий вибір.

4. Контроль викладача (учителя). 4. Самоконтроль і координація
навчального процесу викладачем.

5. Спілкування з викладачем. 5. Можливості спілкування з носіями мови,
ознайомлення з культурою країн, мова яких вивчається.

Як зазначалося вище, комп’ютеризоване навчання іноземних мов у
загальноосвітній школі – порівняно нова форма навчання, що засновується
на ширшому використанні в навчальному процесі сучасних комп’ютерних
технологій. Незважаючи на свою юність, така форма навчання стала дуже
привабливим та перспективним напрямком у навчанні іноземних мов. Так, ще
в 1995 році П.Сердюков стверджував, що “… комп’ютеризоване навчання
взагалі та іноземних мов зокрема стане в майбутньому формою навчання, що
превалює на всіх рівнях (від дитячого садка до університету), а
персональний комп’ютер – найбільш популярним та ефективним засобом
навчання”. І дійсно, завдяки впровадженню сучасних інформаційних
технологій в освітніх закладах сьогодні неможливо уявити собі роботу
вчителя іноземної мови без використання персонального комп’ютера.

В останні роки в торговій мережі поряд з підручниками, посібниками та
зошитами з’явилося чимало автоматизованих навчальних курсів з іноземних
мов (АНК ІМ), які є мультимедійними продуктами. На екран із текстовою
інформацією подається різноманітна графіка (статичне зображення,
малюнки, фотографії, схеми, таблиці, мультиплікація, динамічне
зображення, відеофрагменти) і звук (мова, музика, функціональні шуми й
звуки). Текст і зображення можуть бути кольоровими, супроводжуватися
фонограмою та звуковими ефектами. Крім мультимедійних АНК ІМ, у процесі
навчання можуть використовуватися електронні словники, енциклопедії,
ігри-пригоди.

?жен із зазначених курсів заслуговує на увагу й знаходить свого
користувача, враховуючи вимоги програми, вік учнів, їх інтереси та
кількість годин у школі.

2. Методи удосконалення запам’ятовування учнями на уроках англійської
мови

Недарма науковці-психологи зауважують, що за бажанням пам’ять будь-якого
типу можна поліпшити. Адже головна відмінність між людьми з доброю
пам’яттю та з поганою виявляється в тому. Що одні вміють нею
користуватися, тренують її, а інші – ні.

За визначенням Е. Канта, в пам’яті є важливі три якості: швидкість
запам’ятовування, його міцність і оперативність під час відтворення.
Звичайно, скажите ви, про це говорити легко. А як же досягти ось цих
трьох вагомих якостей? Згадаймо народну мудрість: „Під лежачий камінь
вода не тече”. На думку німецького письменника Ліхтенверга, люди мало
запам’ятовують через те, що самі дуже мало думають. Отож, слід в усьому
віднаходити зміст. Не варто затуляти вуха руками й утуплюватись поглядом
у текст, повторюючи подумки рядок за рядком. Ці титанічні зусилля не
зарахуються, бо в даному разі важливим є не процес, а результат.
Останній буде значно кращим, коли знаходити в тексті провідну думку,
виділяти аргументацію. Тим більше в англійській мові, коли там навіть
деякі речення обов’язково слід перекладати саме з кінця, а сукупність
артиклів, допоміжних слів взагалі на українську мову не перекладаються.
Найважче, як ми знаємо, дитині вивчити текст з англійської, коли вона
сліпо повторює набір звуків, не розуміючи українською логічного змісту
своєї нібито зв’язної розповіді. Отже, осмислення вивчаючого – перший
крок до його запам’ятовування.

Хоча за статистичними даними лексика англійської мови в кілька разів
бідніша за українську, все-таки це для нас створює ще одні труднощі. На
позначення кількох дій, процесів, понять, явищ використовується одне й
те саме слово. (наприклад: floor – підлога, поверх; change – здача,
обмін). Щоб успішно запам’ятати усі ці явища, слід, перш за все,
ввімкнути логіку, пов’язавши між собою значення таких на перший погляд
несумісних понять. Отже, підлога і поверх: багатоповерховий будинок
характеризується тим, що має багато підлог, покладених одна на одну; а
здачу в магазині тоді тільки ми отримуємо, коли відбувається своєрідний
обмін грошей з крупніших купюр на дрібніші, тільки разом з дріб’язком
покупець забирає придбаний товар в обмін на свої гроші. Ось так.

Інша річ, коли слово в перекладі на нашу мову означає одне поняття, а за
участю прийменника, що кріпиться біля нього, воно означає зовсім друге
(to ask – запитувати, to ask for – просити; to give – давати, to give up
– здаватися і т.д.). В такому разі найкраще буде вивчити прямо зі
словника. Але не усі слова підряд, на яких погляд зупинився. При
складанні речення, коли не знаєш якогось слова і тут вчитель підказує
його переклад, обов’язково слід поцікавитись, чи змінює його значення
певний прийменник.

Далі не забуваймо про ті ж самі синоніми. Хоча їх в англійській мові не
таке велике розмаїття, та все ж вони є і значно покращують розмовну
мову. До речі, англійська мова нараховує чималу кількість епітетів на
позначення позитивної характеристики особи. Тут буде доречним уявлення
якихось привабливих об’єктів під час перелічування позитивних
прикметників.

Велику допомогу в методиці запам’ятовування лексики становить той факт,
що до 50% слів, відібраних для запам’ятовування, схожі за звучанням за
значенням на російські слова. Зокрема яскравим прикладом цього є назви
місяців року: январь – [‘jeneari], февраль – [‘febreari], апрель –
[‘aepril] і т.д. Потім такі слова, які ми в українській мові називаємо
словами іншомовного походження. В чому ж річ? А в тім, що коли ми
кажемо, мовляв, це слово латинського походження, це грецького, то в
англійській мові вони часто-густо залишаються сталими. Порівняймо:
антена – antenna, анекдот – anecdote, альманах – almanac і т.д.

Значною перевагою в шкільній програмі вивчення англійської є, на мою
думку, комплексні уроки за темами, тобто якась кількість уроків
відводиться суто на вивчення однієї теми. Відповідно й лексика до цього
підібрана максимальна. За тему „My family” (моя сім’я) діти вивчили
назви усіх родичів та рід їхніх занять англійською мовою. Потім тема
„Shopping” (покупки) дає змогу вивчити багато назв промислових та
продовольчих товарів, зокрема назви усіх овочів, фруктів, одягу,
предметів повсякденного вжитку і тому подібне. Такий метод в психології
називається методом зв’язування образів. Його можна використовувати
також і в дещо іншому, цікавішому варіанті. До прикладу, в класі, де ми
проходили практику, на уроці англійської мови вчитель запропонувала
цікаве, але й складне завдання. До дошки виходять діти поодинці і вона
читає ряд парних слів, зовсім не пов’язаних за змістом. Такі як (apple
яблуко – rather бритва, cap кварта – forest ліс, case шафа – sea море ).
Від дітей вимагалось запам’ятати найбільшу їх кількість. Вчитель за
другим разом читатиме один лише компонент з пари, а учень має промовити
другий. І так сталося, що одна дівчинка запам’ятала геть усі слова
правильно (їх було близько 30). Коли її спитали, в чому секрет
феноменальності, адже об’єкти логічно зовсім не пов’язані, дівчинка,
усміхнувшись, пояснила, що коли логіки немає, вона пов’язує речі між
собою нелогічно. Тобто яблуко вона подумки оббирала бритвою, в лісі на
деревах порозвішувала кварти, а шафу скупала в морі. І при цьому
дівчинка запевняє, що так ясно в уяві собі бачила усі ті картинки, що
більшість з них могли у неї трапитись аж до наступного уроку іноземної
мови. Поспілкувавшись з нею на перерві, ми дізнались, що вона до всього
підходить таким чином. Читаючи книгу, у неї в уяві малюється цілий
сценарій фільму, який вона здатна пам’ятати досить довгий час. Напевне,
цікаво так жити, спостерігаючи дійсність через занурення у саму себе.

Незамінною школою мислення, що допоможе усунути тугість, уповільненість
думок, може стати сама організація здобування знань: на уроці слід
створити такий логічний ланцюжок, щоб наслідок одного ставав причиною
іншого. І тоді, утримуючи ланцюг в полі своєї уваги і пам’яті, дитина
навіть з уповільненим розумовим процесом, починає мислити.

Висновки

Отже, інформаційні технології – вимога сьогодення, що дозволяє створити
суспільство, засноване на знаннях. Новітні інформаційні технології
стрімко ввірвалися в усі сфери нашого життя, стали такою ж реальністю,
як телефонний зв’язок чи подорожування літаком. Вони спрощують
спілкування та співробітництво. Суспільство, яке дбає про своє майбутнє,
має усвідомити колосальні можливості, привнесені новими інформаційними
технологіями, та навчитися грамотно застосовувати їх, у першу чергу, в
освіті.

комп’ютеризоване навчання іноземних мов у загальноосвітній школі –
порівняно нова форма навчання, що засновується на ширшому використанні в
навчальному процесі сучасних комп’ютерних технологій. Незважаючи на свою
юність, така форма навчання стала дуже привабливим та перспективним
напрямком у навчанні іноземних мов.

В останні роки в торговій мережі поряд з підручниками, посібниками та
зошитами з’явилося чимало автоматизованих навчальних курсів з іноземних
мов (АНК ІМ), які є мультимедійними продуктами.

Значною перевагою в шкільній програмі вивчення англійської є, на мою
думку, комплексні уроки за темами, тобто якась кількість уроків
відводиться суто на вивчення однієї теми.

Список використаної літератури

Близнюк М. І. Курс лекцій з методики викладання англійської мови. —
Чернівці, 1997. — 161 с.

Гергель А. Ф. Методичні рекомендації до підручника з англійської мови
«Рушаймо!». — К.: ТОВ «Навчальна книга», 2001. — 31 с.

Мисечко О. Є. Методика навчання англійської мови в середній школі. —
Житомир: Полісся, 2002. — 256 с.

Несвіт А. М. Ми вивчаємо англійську мову. — К.: Генеза, 2006. — 222 с.

Ніколаєва С. Ю., Гапонова С. В., Скляренко Н. К., Хоменко Е. Г.,
Голованчук Л. П. Практикум з методики викладання англійської мови у
середніх навчальних закладах. — К.: Ленвіт, 2004. — 360 с.

Роман С. В. Методика навчання англійської мови у початковій школі. — К.:
Ленвіт, 2005. — 208 с.

Богданов І., Сергєєв О. Школа сідає за комп’ютер (практична можливість
та дидактична доцільність інформаційних технологій) // Відкритий урок. –
2004. – №1-2. – С. 18-20.

Вєтрова І., Вєрбенко В. Перше слово – “мама”, друге – “комп’ютер” //
Відкритий урок. – 2004. – №1-2. – С. 49-51.

Грецька О.О. Використання електронних енциклопедій у навчанні іноземних
мов // Іноземні мови. – 2002. – №2. – С. 38-40.

Костюк Т. Діти – справжні рушії прогресу // Відкритий урок. – 2004. –
№1-2. – С. 28-29.

Кужель О.М. Можливості використання мультимедійних курсів у навчанні
читання на початковому ступені середньої школи // Іноземні мови. – 2001.
– №2. – С. 8-10.

Палій О.А. Методичний огляд мультимедійних комп’ютерних курсів з
німецької мови // Іноземні мови. – 2001. – №1. – С. 62-64.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *