.

Робота перукаря (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
812 31317
Скачать документ

Реферат

На тему:

Робота перукаря.

План.

Робоче місце перукаря.

Дезинфікація інструментів і пристосувань.

Перукарська білизна і одяг.

Вимоги до роботи перукаря та практичні поради.

1. РОБОЧЕ МІСЦЕ ПЕРУКАРЯ

Робочі місця перукаря (рис. 1.3) обладнують різними за конструкцією
туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами різної форми,
перукарськими кріслами. Розмір дзеркала має бути не менше 60×100 см.

Для розміщення інструментів, препаратів, білизни використовуються
тумбочки, візки, шухляди в столиках.

Рис. 1.3 Робоче місце перукаря.

У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг; вони
мають вільно обертатися та регулюватися по висоті (рис. 1.4).

Для дітей передбачаються спеціальні крісла або накладні сидіння до
звичайних крісел.

Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизайнерським
рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групуватися уздовж
стін або в центрі залу.

Вважається, що відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см,
відстань між осями крісел сусідніх робочих місць — 1,8 м, а між
паралельними рядами місць — не менше 3-х метрів. Загальна норма на
робоче місце — від 4,5 кв. м.

У перукарських залах дозволяється використання пересувних сушарок для
волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або
бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції.

Рис. 1 4. Перукарське крісло

2. ДЕЗІНФЕКЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ І ПРИСТОСУВАНЬ

Знезараження інструментів спрямоване на запобігання поширенню
хвороботворних мікробів та на їх знищення. Розрізняють два способи
знезараження — хімічну та фізичну дезінфекцію.

До дезінфікуючих хімічних засобів належать перекис водню, йод, формалін,
хлорамін та нові сучасні концентровані препарати, які розчиняються до
потрібної концентрації залежно від призначення. Обов’язковою умовою
використання дезінфектантів є сертифікати відповідності. Перед
використанням дезінфектанту слід обов’язково ознайомитися з інструкцією
про правила його застосування.

Стерилізація, або фізичний спосіб знезараження, — це кип’ятіння у воді,
використання приладів, які працюють за методом термічної,
ультрафіолетової, ультразвукової або комбінованої дії, а також засобів,
призначених для стерилізації інструментарію. Допускається застосування
стерилізаторів, що мають сертифікат відповідності і дозволені до
застосування Міністерством охорони здоров’я України.

Стерилізація проводиться згідно з інструкціями використання обладнання,
затвердженими МОЗ України. Користуватись треба тільки чистими,
стерильними інструментами. Усі чисті та стерильні інструменти слід
зберігати в шафах або накритими.

Інструменти та пристосування після кожного використання підлягають
обов’язковому знезаражуванню дезінфектантами, які мають позитивний
висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи. Для цього:

а) ножиці, інструменти для манікюру, педикюру, татуажу, нанесення
макіяжу, гриму після використання необхідно механічно очищати, промивати
проточною водою, дезінфікувати та стерилізувати;

б) інструменти та предмети з пластичних мас (щітки, гребінці та ін.)
після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати,
стерилізувати засобами, призначеними для виробів з пластмаси. Ніколи не
користуйтесь брудними або пошкодженими інструментами;

в) різальну частину електричних машинок для стрижки волосся після
використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати та
стерилізувати, корпус — протирати дезрозчином;

г) затискачі і бігуді після використання необхідно обробляти
дезрозчином, механічно очищати, мити теплою водою;

ґ) змінні насадки для обладнання в косметологічних і педикюр-них
кабінетах після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати
та стерилізувати;

д) кушетки для масажу перед обслуговуванням наступного клієнта повинні
накриватися чистим, не вживаним після прання простирадлом.

У кожній перукарні мають бути аптечки з медикаментами для зупинки крові
та дезінфекції шкіри.

Якщо ви випадково порізались самі або порізали шкіру клієнта, негайно
промийте місце порізу та інструмент холодною проточною водою,
продезінфікуйте. Якщо поріз невеликий, заклейте його пластирем. Не
допускайте будь-якого контакту з кров’ю.

3. ПЕРУКАРСЬКА БІЛИЗНА ТА ОДЯГ

Перукарська білизна призначена для захисту клієнтів від зістриженого
волосся, хімічних речовин, для виконання основних операцій під час
обслуговування. До неї належать рушники, серветки, пелерини, пеньюари,
комірці.

У кожній перукарні має бути запас чистої білизни, достатній для
безперервного обслуговування протягом дня.

Під час стрижки, завивки, укладання користуються бавовняними та
синтетичними пеньюарами; при фарбуванні та хімічній завивці —
поліетиленовими й синтетичними. Для кращого захисту шкіри перед
одяганням пеньюара шию клієнта прикривають бавовняною серветкою або
одноразовим гігієнічним комірцем. Пеньюари теж можуть бути одноразовими.

Рушники потрібні під час миття голови або змочування волосся.
Практичніше застосовувати бавовняні рушники, але дозволяється
користуватися махровими та одноразовими.

Пелерини з бавовняних і синтетичних матеріалів частіше використовують
наприкінці обслуговування — під час укладання, оформлення зачіски.

Чиста й уживана забруднена білизна зберігається в окремих відведених для
цього місцях. Прання використаної білизни проводиться у пральнях або у
перукарні за наявності спеціально відведених місць. Допускається
використання програмованих машин автоматичного типу з режимом прання при
температурі 90°С у комплекті із сушильними машинами та обладнанням для
прасування білизни.

Після закінчення циклу кип’ятіння білизни обов’язковим є використання
дезінфектантів. Прання білизни вдома забороняється.

4. ВИМОГИ ДО РОБОТИ ПЕРУКАРЯ

ТА ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

Перукар працює з людьми і для людей. Етичність поведінки,
комунікабельність, вихованість, привабливий зовнішній вигляд майстра
разом із майстерністю, освіченістю, акуратністю становлять професійну
культуру, формують імідж працівника та репутацію салону.

Якість наданої послуги — це манера спілкування, організація робочого
місця, естетичні рухи та прийоми роботи, дотримання санітарних і
гігієнічних норм.

Обов’язковою умовою прийому на роботу є наявність особової медичної
книжки. Медичне засвідчення стану здоров’я проводиться систематично, раз
у 6 місяців.

Перукар під час роботи тісно контактує з різними клієнтами, тому завжди
є загроза інфікування. Насамперед потрібно стежити за шкірою рук, мити
їх або здійснювати обробку за допомогою спеціальних одноетапних засобів.
Не можна працювати з порізами, наривами на руках або із захворюваннями
шкіри.

Професіоналізм майстра підтверджується технічним рівнем інструментів, з
якими він працює. З гігієнічної точки зору в перукаря має бути не менше
двох комплектів інструментів, які почергово знезаражують.

Інструмент для роботи кожний майстер підбирає поступово, до нього
призвичаюється, цінує його. Якісним і зручним інструментом легко і
приємно працювати. Акуратне використання інструменту, утримання його в
чистоті та грамотне застосування подовжують термін експлуатації.

Чільне місце в дотриманні гігієни займають одяг і взуття. Як робочий
одяг пропонуються костюми, халати, блузони, комбінезони. За
конструкцією, оздобленням і кольором одяг може бути різним,
індивідуальним або однаковим для всіх майстрів закладу. Головна умова —
одяг має бути естетичним, зручним у ношенні та чищенні.

Якщо одяг доповнюється різноманітними особистими прикрасами, потрібно
пам’ятати, що вони не повинні заважати майстру і клієнту.

Перукар працює переважно стоячи, тому взуття слід добирати теж зручне,
легке, гігієнічне.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветров А. Парикмахер – стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. –
2003. – №4. – С. 32-33.

3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.

4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер.
«cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.

5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.

6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.

7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.:
Академия, 2002.

8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. —
М.: Эксмапресс, 2002.

9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. —
Ростов-на-Дону: Март, 2002.

10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.

11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.

12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.

13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. –
К.: 1990.

14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.

15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.

16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. —
2004. – №5.- С. 38-39.

17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы,
2002.

18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.-
С. 48-50.

19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.

20. «Зеркало моды». – К.: – 1999-2004.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020