.

Комп’ютер і шляхи його використання при вивченні суспільно-гуманітарних предметів

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
74 1968
Скачать документ

ДОПОВІДЬ

на тему:

«Комп’ютер і шляхи його використання

при вивченні суспільно-гуманітарних предметів»

ПЛАН

Вступ

1. Комп’ютер як засіб навчання та об’єкт вивчення на заняттях

2. Організаційні моменти використання комп’ютера та комп’ютерної техніки
у дисциплінах суспільно-гуманітарного циклу

3. Методичні аспекти для використання сучасних інформаційних технологій
навчання

4. Дидактичні можливості використання засобів

інформаційних технологій навчання

5. Ефективність застосування сучасних інформаційних технологій навчання
при вивченні дисциплін фундаментального циклу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

На початку XXI століття відбуваються глибокі перетворення у всіх сферах
громадського життя. Сучасний етап розвитку інформаційної цивілізації
жадає від кожної країни відповідної перебудови системи використання
новітніх досягнень інформаційних технологій. Один з важливих компонентів
цієї перебудови — підготовка кадрів, що володіють уміннями і навичками
пошуку, обробки й аналізу економічної інформації. Підготовка кадрів
повинна починатися в середній школі і продовжуватися у вищих навчальних
закладах.

Основний напрямок удосконалювання навчального процесу будь-якої
дисципліни в майбутньому — це застосування комп’ютерних інформаційних
технологій (КІТ). КІТ ґрунтуються на сучасних апаратно-програмних
засобах, інформаційних технологіях, розподіленій обробці даних у
мережах, на використанні економіко-математичних методів і моделей,
систем підтримки прийняття рішень і експертних систем.

Удосконалювання методів і засобів сучасних КІТ створюють реальні умови
для їхнього використання в системі утворення з метою розвитку творчих
здібностей людини на кожнім кроці його життя. Із застосуванням
комп’ютера у навчанні, зокрема при вивченні суспільно-гуманітарних
предметів, сьогодні пов’язують реальні можливості побудови відкритої
системи освіти, у якій кожна людина може вибрати свою траєкторію
навчання. Використання комп’ютерів сприяє індивідуалізації навчального
процесу за рахунок програмування й адаптації навчальних програм. Зовсім
нові можливості для навчального процесу відкривають Internet і
телекомунікаційні технології, засновані на глобальних мережах і
інтелектуальних комп’ютерних системах.

1. Комп’ютер як засіб навчання та об’єкт вивчення на заняттях

У сучасному світі персональний комп’ютер став символом
науково-технічного прогресу. Від масштабів використання мікропроцесорної
обчислювальної техніки і сучасних інформаційних технологій істотно
залежить науково-технічний та економічний потенціал суспільства. В
сучасній школі саме життя диктує необхідність введення в шкільну
практику електронної обчислювальної техніки, яку розглядають як
ефективний засіб навчання.

В навчальному процесі комп’ютер може бути як об’єктом вивчення, так і
засобом навчання, тобто можливі два напрямки комп’ютеризації навчання.
При першому засвоєння знань, умінь і навичок веде до усвідомлення
можливостей комп’ютера, і його використання при розв’язанні різнорідних
задач, що об’єднано терміном комп’ютерна грамотність. Відомий
американський вчений С. Пейперт вважає: “… діти, які у дошкільному
віці не почали систематично спілкуватися з комп’ютером, у підлітковому
віці безнадійно відстають (порівняно з “комп’ютерщиками”) у розумовому
розвитку.

Використання комп’ютера, як засобу навчання відкриває такі дидактичні
можливості:

1) формування науковості навчання;

2) інтенсифікація процесу навчання;

3) здійснення активних методів навчання;

4) сприяння мотиваційній стороні навчання;

5) здійснення систематичного та об’єктивного контролю знань і вмінь
учнів та студентів;

6) звільнення вчителя та викладача від чорнової роботи.

Саме вони складають основу комп’ютеризації навчання як соціального
процесу. На початковому етапі комп’ютеризації навчання головна увага
приділялась вивченню будови комп’ютера і мов програмування.

2. Організаційні моменти використання комп’ютера та комп’ютерної техніки
у дисциплінах суспільно-гуманітарного циклу

У міру розроблення навчальних ігор, спеціальних мов програмування і
пакетів програм стала чітко простежуватися тенденція до використання
комп’ютерів як засобу навчання різних предметів шкільної програми. У
перспективі передбачається поступово замінити традиційні наочні й
технічні засоби навчання мікропроцесорними засобами, а як інформаційну
базу використовувати лазерні цифрові відеопрогравачі для відеодисків і
системи відеотексту.

В усіх розвинутих країнах ведуться пошук найбільш дієвих організаційних
форм та методів навчання, які б могли забезпечити індивідуальний підхід
до кожного учня, встановити оптимальний темп та рівень складності
навчання, а також виробляти у дітей вміння та навички самостійно
працювати над навчальним матеріалом.

Однією із основних переваг комп’ютерного навчання є можливість
індивідуального підходу до учнів з урахуванням психолого-педагогічних
особливостей кожного.

Комп’ютер, як засіб навчання, знайшов своє використання у предметах як
природничого, так і гуманітарного циклу, про що свідчать праці
вітчизняних та зарубіжних вчених. Окремі вчені та вчителі-новатори
доводять, що навчання деяких конкретних дисциплін можливе через
комп’ютерні ігри.

Не дивлячись на очевидну популярність персональних комп’ютерів в
системах освіти різних країн світу, нерозв’язаних проблем, пов’язаних з
комп’ютерною технологією, ще досить багато. І головні з них необхідно
віднести до програмного забезпечення, з одного боку, та до ергономічної
проблеми “людина-машина”, з іншого.

Використання комп’ютерної техніки у фундаментальних науках має свої
особливості. Можливості сучасних засобів комп’ютерної техніки
відкривають перспективу систематичного використання їх на уроках
гуманітарних та фундаментальних дисциплін при виконанні різних
навчальних завдань. Застосування комп’ютера в навчанні стане активним і
переважаючим у порівнянні з існуючою методикою, якщо будуть знайдені
такі його форми, при яких отримуються якісні і кількісні переваги. Під
якісними перевагами, в даному випадку, розуміється розширення можливості
аналізу явищ і процесів (а відповідно, більш глибоке і усвідомлене
вивчення курсу певної дисципліни), під кількісними – звільнення
додаткового резерву часу на уроці.

Використання персонального комп’ютера значно розширює можливості уроку
(лекції, семінарського чи практичного заняття, лабораторного), дозволяє
візуалізувати розв’язування ряду задач, проводити демонстрацію “уявних”
експериментів, використовувати мультиплікацію.

 

3. Методичні аспекти для використання сучасних інформаційних технологій
навчання

Необхідно відзначити, що програмоване навчання внесло в систему освіти
ідеї науково-технічного прогресу, що зв’язані з автоматизацією людської
діяльності і введенням електронно-обчислювальної техніки, про що
свідчать роботи авторів, які працюють в даному напрямку.

А тому розробка повноцінних програмних продуктів навчального призначення
– дорогоцінна справа, оскільки для цього необхідна спільна праця
висококваліфікованих спеціалістів: психологів, викладачів–предметників,
комп’ютерних дизайнерів, програмістів.

Основні вимоги, які повинні дотримуватися в програмних засобах, що
орієнтовані на застосування в освітньому процесі, – це легкість і
природність, з якими учень може взаємодіяти з навчальними матеріалами.

Програмні засоби можна характеризувати ще такими властивостями як
оригінальність і точність.

Не відкидаючи важливості класифікації ІТН, відмітимо, що для їхнього
ефективного застосування педагогу в першу чергу необхідно орієнтуватися
у відповідному програмному забезпеченні.

Програмне забезпечення, що використовується в ІТН, можна розбити на
декілька категорій:

– навчальні, контролюючі і тренувальні системи;

– системи для пошуку інформації;

– моделюючі програми;

– мікросвіти;

– інструментальні засоби пізнавального характеру;

– інструментальні засоби універсального характеру;

– інструментальні засоби для забезпечення комунікацій.

Під інструментальними засобами розуміють програми, що забезпечують
можливість створення нових електронних ресурсів: файлів різного формату,
баз даних, програмних модулів, окремих програм і програмних комплексів.
Такі засоби можуть бути предметно-орієнтовними, а можуть і практично не
залежати від специфіки конкретних задач і областей застосування.

Охарактеризуємо перераховані категорії програмного забезпечення більш
детально.

Застосування інформаційних технологій для оцінки якості навчання дає
цілий ряд переваг перед проведенням звичайного контролю. Перш за все, це
можливість організації централізованого контролю, що забезпечує
обхватити весь контингент учнів. В подальшому, комп’ютеризація дозволяє
зробити контроль більш об’єктивним, який не залежить від суб’єктивності
викладача. В теперішній час у практиці автоматизованого тестування
застосовуються контролюючі системи, що складаються із підсистем
наступного призначення:

– створення тестів (формування банку питань і завдань, стратегії ведення
опитування і оцінювання);

– проведення тестування (представлення питань, обробіток відповідей);

– моніторинг якості знань учнів на протязі всього часу вивчення теми або
навчальної дисципліни на основі протоколювання ходу і підсумків
тестування в динамічно поновлювальній базі даних.

Розробка сучасних контролюючих систем базується на дотримані основної
вимоги: система повинна бути абстрагована від змісту, рівня складності,
тематики, типу і предметної направленості окремих тестових завдань і
здатна працювати на ізольованих комп’ютерах, в локальній мережі і в
мережі Інтернет. Подібна стандартизація дозволяє не підходити для
створення кожного наступного тесту і обробки його результатів до послуг
програмістів, а, засвоївши певну систему, наповнювати її змістову
частину з різних дисциплін на основі загальних принципів. В цьому
випадку легше підготувати: педагогів – до формування тестів, а учнів –
до проходження тестування.

В теперішній час у багатьох навчальних закладах розробляються і
використовуються автоматичні навчальні системи (АНС) з різних дисциплін.
АНС включає в себе комплекс навчально-методичних матеріалів
(демонстраційні, теоретичні, практичні, контролюючі) і комп’ютерні
програми, які керують процесом навчання. Розробка спеціальних програм
зазвичай передбачає розв’язання певних задач комп’ютеризації навчального
процесу.

Комп’ютерна технологія навчання учнів загальноосвітніх шкіл передбачає:
управління процесом навчання з боку вчителя, ознайомлення з теоретичним
матеріалом шкільних предметів; індивідуалізацію та персоналізацію
процесу засвоєння навчального матеріалу, а також автоматизованого добору
пакета контрольних завдань і вправ для його закріплення; перевірку рівня
засвоєння матеріалу та виконання контрольних завдань; оцінювання якості
знань; ознайомлення з додатковими відомостями з конкретного предмету
(розділу, теми) в режимі інформаційно-пошукової системи (ІПС);
тестування учнів (з метою профорієнтації), нагородження (заохочення) їх,
за добре засвоєний на уроці матеріал, комп’ютерними іграми; створення
ряду екзаменаційних матеріалів, запитань з використанням генератора
випадкових чисел.

Для забезпечення вказаних цілей створюються педагогічні програмні засоби
(ППЗ). Функціональні особливості їх полягають у тому, що вони
орієнтовані на роботу з комп’ютерною технікою, які мають високо
розвинуте програмне забезпечення, забезпечують постійний оперативний
зв’язок учнів з комп’ютером, з учителем, учителя з кожним учнем, мають у
своєму складі різні типи програмних продуктів (навчаючих, моделюючих,
ігрових програм, текстових редакторів, тренажерів, тощо).

Оскільки навчально-виховний процес – це, передусім, процес формування
особистості, то до розробок ППЗ ставляться особливі вимоги. Вони повинні
розроблятися на основі системного підходу, враховуючи логіку навчання,
наступність у вивченні шкільних предметів, при цьому слід дотримуватися
техніко-педагогічних і санітарно-гігієнічних норм, а також техніки
безпеки.

Дидактичні вимоги до ППЗ включають забезпечення надійної роботи
зворотного зв’язку, самоконтролю, індивідуалізації та диференціації
процесу навчання, а саме: при вивченні теоретичного матеріалу й
закріпленні його за допомогою розв’язування контрольних завдань та
вправ.

Методичні вимоги до ППЗ передбачають послідовну комп’ютеризацію
навчальних курсів, а в подальшому – і всього навчального процесу,
виведення на екран дисплея високоякісної, об’ємної та наочної
інформації, яка сприятиме аналогічній роботі учнів, не відволікаючи
уваги від основної ідеї, заохочення до праці кожного, формування
впевненості у своїх знаннях і вміннях.

Використання ППЗ повинно надавати користувачеві свободу, обмежену лише
рамками предметної галузі (наприклад, з матрицею можна робити будь-які
елементарні перетворення в будь-якій послідовності, головне – знайти її
ранг), тобто користувач не повинен знаходитися під пресом алгоритму
розв’язування задачі, що визначений на стадії написання ППЗ.

Створення якісних ППЗ для персональних комп’ютерів, комп’ютерних
технологій навчання можливе тільки на основі добре розробленої
відповідної теорії, котра і являється теорією програмованого навчання.

Класифікація навчальних програм та інших засобів навчального циклу
відбувається за такими принципами: комп’ютерний підручник,
предметно-орієнтовні середовища (мікросвіти, моделюючі програми,
навчальні макети), лабораторний практикум, тренажери, контролюючі
програми, довідники, бази даних навчального призначення.

Наступний етап введення комп’ютерної техніки в навчальний процес
пов’язаний з розробкою спеціальних навчальних програм, розроблених для
конкретних предметів: математики, фізики, біології, географії, хімії,
креслення, української, російської, іноземної мов та ін.

Зрозуміло, що характер програмного забезпечення для різних предметів
повинен бути різним. Якщо для гуманітарних, в першу чергу, потрібні
програми, що мають великі об’єми інформації, то для природничих –
програми, які допомагають розвитку логічних і аналітичних здібностей.

До числа сучасних дидактичних засобів навчання на уроках відносяться
педагогічні програмні засоби (ППЗ), їх ще називають комп’ютерними
навчальними програмами, комп’ютерними дидактичними засобами і т.п. Вони
реалізуються в навчальному процесі через персональні комп’ютери. Не
заглиблюючись в термінологію, відмітимо, що застосування ППЗ в навчанні
конкретних дисциплін дозволяє істотно інтенсифікувати навчальний процес,
підвищує якість навчально-пізнавальної діяльності та її
результативність. При цьому комп’ютер розглядається як новий
техніко-педагогічний засіб, який спонукає до перетворення і розширення
можливостей навчального процесу.

Зміст ППЗ при навчанні конкретних дисциплін визначається змістом
навчального предмету, метою вивчення (метою уроку) і послідовністю
подання навчального матеріалу, застосування комп’ютера у відповідності з
характером дисципліни, як науки.

Всі ППЗ, що використовуються для комп’ютерної підтримки процесу вивчення
матеріалу з дисципліни і контролю його засвоєння можна умовно поділити
так: демонстраційні; ППЗ, які служать для контролю і оцінки знань; для
виконання вправ на закріплення і повторення знань; для дослідження
природних явищ; інформаційно-довідкові.

В літературі пропонується два типи ППЗ з фундаментальних дисциплін,
використання яких дозволяє організувати самостійну пізнавальну
діяльність учнів. Програмними засобами першого типу є моделюючі ППЗ, в
яких реалізовані імітаційні моделі різних явищ або технічних пристроїв.
Програмні засоби другого типу відносяться до діалогових ППЗ творчого
характеру.

Для реалізації кожного із типів ППЗ необхідний відбір навчального
матеріалу різного характеру. В моделюючих, як правило, імітуються
природні явища або процеси, які описуються відомими математичними
залежностями; для діалогових характерне звернення до задач прикладного
характеру.

?

??$?

*

I

(nZ

l

?

?

?

(

*

E

I

lnX

?

?

?

????¤?¤?$??????? ?На сьогоднішній час розроблено цілий комплекс
навчальних програм з проблемними ситуаціями з фундаментальних та
гуманітарних дисциплін. Висвітлюється методика розробки навчальних
програм і її реалізація. Вважається, що сучасні ППЗ повинні мати
пророблений сценарій, який наповнений змістовим матеріалом з конкретного
курсу, а також привабливим дизайном, по можливості з елементами
анімації. Логічно, щоб сценарій майбутньої навчальної програми розробляв
вчитель або викладач вузу, який має глибокі знання свого предмету і
досконало володіє методикою викладання. Повинна бути документація для
ППЗ. Документація до ППЗ поділяється на дві категорії – технічна і
методична. Технічна документація висвітлює прийоми інсталяції і роботи з
програмним продуктом, а в методичній викладаються рекомендації з
використання програмного продукту в процесі навчання.

Для проведення уроків з комп’ютерною підтримкою широкого застосування
набувають програмні засоби у вигляді педагогічних програмних розробок
(ППР). Сам зміст ППР визначається змістом навчального предмету.

ППР вміщує матеріал, який вивчається за програмою в навчальному закладі.
Це книжечка, в якій повністю написано розширений текст прослуханої
лекції, практичного або лабораторного заняття, яка супроводжується
комп’ютером, з усіма зображеннями, таблицями і навіть числами, що
відтворюються на моніторах. До складу ППР входить дискета (кілька
дискет), компакт-диск або будь-які інші носії електронної інформації, на
яких записано програму для комп’ютера, за якою він працює на занятті і
якою можна скористатися при самостійному опрацюванні матеріалу, а також
додатковий матеріал (наприклад, електронні енциклопедичні дані чи
пояснення). Деякі ППР містять набір слайдів.

Крім того, кожна ППР має у своєму тексті короткі рекомендації щодо
роботи з програмою (де є назва і опис програми). Тут також є вказівка
про позначення, якими необхідно користуватися і яку вони виконують
функцію. В електронній програмі для комп’ютера може бути закладена
можливість використовувати покажчик, а в ППР даватися детальний опис
користування ним при проведенні заняття.

Для деяких ППР потрібно створити картки супроводження, і весь матеріал
програми розбити на (умовні) розділи. Кожний розділ містить вибрану
добірку матеріалу, яка описує той чи інший процес. Наприклад, якщо нам
необхідно викликати конкретний розділ, для цього треба натиснути
маніпулятором “миша” на піктограму, яка несе інформацію про ”Розділ”, а
внизу (або в іншому зручному місці) монітора з’явиться запит ”Розділ
№?”. Після вказування номера розділу програма почне працювати з
вказаного місця.

Відмітимо, що учні, в яких є власні комп’ютери або які мають доступ до
комп’ютера, можуть використовувати ППР для опрацювання прослуханого
матеріалу, відпрацювання практичного заняття або як виконання домашнього
завдання. Однак учитель може використовувати ППР для підготовки до
уроку.

Користуючись ППР, учитель сам може визначити рівень викладання залежно
від того, чи подається цей матеріал у загальноосвітній школі загального
типу, чи в навчальному закладі з поглибленим вивченням дисципліни, чи
навіть у навчальних закладах різних ступенів акредитації.

За останній час приділяється значна увага необхідності застосування
комп’ютерних технологій в навчанні, де доцільним вважається використання
в навчальному процесі електронних книг, довідників, енциклопедій.

Електронні книги можуть бути використанні в навчальному процесі в таких
формах:

1. В якості навчального посібника.

2. Як графічний і анімаційний доробок до основного матеріалу
безпосередньо на уроці при поясненні нового матеріалу.

Використання електронних книг вбачається не тільки на уроках
інформатики, а і на уроках з інших предметів.

Електронні підручники, які розробленні – це не просто набрані тексти в
електронному варіанті, хоча в них і присутні деякі елементи: повний
зміст, предметний і іменний покажчики, довідники.

4. Дидактичні можливості використання засобів

інформаційних технологій навчання

Питання дидактичних можливостей використання найсучасніших засобів
інформаційних технологій (телекомунікації, інтерактивне відео,
мультимедіа) висвітлюються у роботах вітчизняних та зарубіжних
науковців. Однак в освіті ще багато невирішених проблем, пов’язаних із
запровадженням СІТН. Головні з них, як свідчать дослідження багатьох
вітчизняних та зарубіжних вчених – це створення високоякісного в
дидактичному плані програмного забезпечення та підготовка педагогів, які
б володіли методикою використання СІТН і засобами їх застосування.

Остання проблема, на наш погляд, є визначальною, оскільки будь-які
технічні засоби навчання й педагогічні технології якісні такою мірою,
наскільки підготовлені до їх  використання педагоги. Найсучасніші
комп’ютери із найкращим програмним забезпеченням не будуть ефективно
використанні, якщо педагог не має достатньої технічної та методичної
підготовки. Проблема удосконалення підготовки вчителів до використання
засобів СІТ привертає увагу багатьох дослідників, при цьому
розглядаються загальні питання формування комп’ютерної грамотності та
інформаційної культури педагога, проблеми, які необхідно розв’язати у
педагогічних закладах освіти у справі інформаційної підготовки майбутніх
вчителів, завдання та зміст цієї підготовки.

Слід відзначити, що надмірна інформація так само обеззброює людину, як і
її недостатність або невчасність. Необґрунтоване використання засобів
СІТ у навчальному процесі може виявитися шкідливим, або навіть згубним
для правильного розвитку учня.

На основі використання універсальних засобів опрацювання інформації
(СІТ) відкриваються широкі перспективи диференціації навчання, розвитку
творчого потенціалу, пізнавальних здібностей кожного учня, вдається
значно зменшити навантаження, надати навчальному процесу творчого
дослідницького характеру. Це приваблює учнів, результати праці приносять
їм задоволення та спонукають набувати нові знання.

 

5. Ефективність застосування сучасних інформаційних технологій навчання
при вивченні дисциплін фундаментального циклу

Суттєве завдання поліпшення всієї справи освіти молоді, її суспільного,
трудового, морального, естетичного, фізичного виховання у відповідності
з потребами суспільства і перспективною метою розвитку
науково-технічного прогресу диктує необхідність підвищення якості освіти
і виховання майбутніх громадян суспільства. При цьому необхідно
забезпечити якомога більш високий рівень викладання кожного предмету і
місце оволодіння основами науки, вдосконалити форми, методи і засоби
навчання.

В зв’язку з цим велика увага приділяється питанням використання сучасних
інформаційних технологій навчання, в основі яких є використання
комп’ютера та комп’ютерної техніки.

До основних проблем застосування персональних комп’ютерів та
комп’ютерної техніки в навчальному процесі відносять:

1. Визначення функції різних організаційних форм, методів і засобів
навчання в досягненні освітніх, виховних і розвиваючих цілей.

2. Створення таких режимів занять, які забезпечать економне використання
навчального часу.

3. Встановлення міжпредметних зв’язків.

4. Визначення методичних основ розробки навчально-методичної
документації.

5. Впровадження нових методик навчання, котрі забезпечують оптимізацію
навчального процесу і комплексне застосування обчислювальної техніки.

Перераховані проблеми є загальними і випливають із сутності
навчально-виховної діяльності.

Для підвищення ефективності уроків важливе значення мають різні прийоми
активізації пізнавальної діяльності учнів (проблемне навчання,
фронтальний експеримент, експериментальні задачі, творчі завдання,
самостійні роботи учнів, програмовані завдання тощо).

Проте, важливою є проблема ефективного поєднання сучасних і традиційних
технологій навчання. Основна лінія розвитку СІТ – інтелектуалізація
функцій, які реалізуються при допомозі комп’ютера.

Ефективність навчання за допомогою засобів СІТ досягається завдяки:

1) широкому спектру візуальних можливостей;

2) значному розширенню варіативності задач з метою формування
різнобічних умінь і навичок;

3) можливостями моделювання спільної діяльності учня і педагога на
будь-якому етапі навчання;

4) широкій діалогізації навчального процесу, значному розширенню кола
об’єктів діалогу;

5) значній гнучкості управління навчальною діяльністю на основі широкого
варіювання “поля самостійності”, широкої індивідуалізації навчання,
психологічно обґрунтованого розподілу керуючих функцій між учнем і
засобами СІТ.

Слід відзначити, що надмірна інформація так само обеззброює людину, як і
її недостатність або невчасність. Необґрунтоване використання засобів
СІТ у навчальному процесі може виявитися шкідливим, або навіть згубним
для правильного розвитку учня. Тому важливо вивчити і обґрунтувати
напрямки ефективного застосування СІТ в навчальному процесі.

На основі використання універсальних засобів опрацювання інформації
(СІТ) відкриваються широкі перспективи диференціації навчання, розвитку
творчого потенціалу, пізнавальних здібностей кожного учня, вдається
значно зменшити навантаження, надати навчальному процесу творчого
дослідницького характеру. Це приваблює учнів, результати праці приносять
їм задоволення та спонукають набувати нові знання.

Ефективність навчання з використанням комп’ютера в значній мірі залежить
від якості навчальних програм. При низькій їх якості комп’ютер не
виправдовує тих надій на підвищення ефективності навчання, які на нього
покладають.

Основний показник високої якості навчальної програми – це ефективність
навчання. Великі демонстраційні можливості і висока ступінь
інтерактивності системи самі по собі не можуть служити основою для того,
щоб рахувати навчальну програму корисною. Ефективність програми частково
і повністю визначається тим, наскільки вона забезпечує досягнення
передбачених цілей навчання.

Питання про те, наскільки ефективна навчальна програма, може бути
вирішене лише після її апробації. При цьому кожна навчальна програма
повинна задовольняти певні психолого-педагогічні вимоги.

Апробація проходить на основі педагогічного експерименту. Педагогічний
експеримент проводять в три етапи: перший етап – констатуючий; другий
етап – пошуковий; третій етап – формуючий.

Перший (констатуючий) етап. Як правило включає: аналіз
науково-методичної літератури, програм та підручників; вибір навчальних
закладів; добір технічного обладнання; добір вчителів (педагогів) і
контингенту учнів; бесіди з вчителями (педагогами), учнями; аналіз даних
з навчальних дисциплін з яких проводиться експеримент за попередні
чверті та роки; розробка ППЗ та ППР; анкетування.

На другому етапі (пошуковому) проводиться розробка методичного апарату і
проходить пошук ефективних засобів, методів та організаційних форм у
вибраних класах (групах).

Третій (формуючий) етап – навчаючий експеримент, в процесі якого
проходить експериментальна перевірка методики застосування комп’ютера та
комп’ютерної техніки на уроках та проводиться аналіз отриманих
результатів.

Згідно даних, які отримані до 2000 року, лише 5% програм, які були
розроблені, в американській школі вважалися ефективними. На сьогодні
положення змінюється: психологи і педагоги починають співпрацювати з
програмістами. Якість програм покращується і все більше відповідає
особливостям пізнавальних процесів у дітей на різних етапах їх розвитку.

В наш час в США є багато програм для навчання, наприклад, англійської
мови, математики, біології і т.д. Використання цих програм орієнтовано
на закріплення тих навичок, які вже сформувалися на уроці в класі.

Тенденція розвитку педагогічної науки, необхідність підвищення наукового
рівня і практичної ефективності педагогічних досліджень вимагають все
ширшого впровадження засобів сучасних інформаційних технологій у
дослідницьку діяльність.

Аналізуючи досвід роботи зарубіжних фахівців з даної проблеми, бачимо,
що ефективність використання комп’ютерної техніки в системі освіти, не
дивлячись на достатні надійні результати, ще підлягає ретельному
дослідженню для отримання підтверджених висновків педагогічної
цілеспрямованості та їх включення до складу сучасної загальноосвітньої
школи. До таких засобів навчання відносяться перш за все персональні
комп’ютери, інтерактивне відео, телекомунікації, технологія CD-ROM,
програми штучного інтелекту.

Більшість дослідників вважають за необхідне продовжити науковий пошук
найбільш ефективних шляхів використання комп’ютера в практиці навчання.
Такі задачі стоять практично перед всіма дослідниками в цій галузі в
США, Франції, Німеччині, Японії, Канаді, Австралії, Південній Кореї.

Значення комп’ютера для системи освіти ще неповністю усвідомлене
педагогами. Потрібні подальші дослідження. Не можна не погодитися з
думкою канадських дослідників М. Леклерк, Л. Дюбек і І. Беніном про те,
що якщо персональний комп’ютер стане розв’язанням проблеми для дуже
невеликої кількості школярів (хоча 20%), то вже заради цього варто ним
зацікавитись.

Впровадження комп’ютерної техніки в навчальний процес має як
пізнавальний, так і економічний потенціал. Найбільш виправданим
застосуванням комп’ютерної техніки при навчанні фундаментальних та
гуманітарних дисциплін стали лекційні, практичні, самостійні,
семінарські заняття, лабораторні практикуми, курсові та дипломні
проекти, а також тренувальні заняття, тести та заняття в режимі
“тренажер”.

Висновки

Отже, застосування комп’ютера при вивчені суспільно-гуманітрарних
дисциплін допомагає розкривати такі функції навчання: загальноосвітню,
навчальну, ознайомлюючу, інформаційну, контролюючу, виховну, розвиваючу,
трансформаційну, систематизуючу, самоосвітню, інтегруючу, координуючу.

Одним із засобів керування розвитком інтелекту і підвищення його
організованості на сучасному етапі є інформатизація суспільства, що
ґрунтується насамперед на розвитку інформаційних комп’ютерних
технологій. Значення інформаційної технології величезне – вона формує
передній край науково-технічного прогресу, створює інформаційний 
фундамент розвитку науки і всіх інших технологій.

Дуже важливою властивістю інформаційної технології є те, що для неї
інформація є не тільки продуктом, але і вихідною сировиною. Особлива
роль приділяється всьому комплексу інформаційної технології і техніки в
структурній перебудові економіки убік наукоємності. Більш того,
інформаційна технологія є свого роду перетворювачем всіх інших галузей
господарства, як виробничих, так і невиробничих, основним засобом їхньої
автоматизації, якісної зміни продукції і, як наслідок, їх переходу
частково або цілком у категорію наукомістких. Пов’язаний з цим і
працезаощаджувальний характер інформаційної технології, що реалізується,
зокрема, у керуванні багатьма видами робіт і технологічних операцій.

Безсумнівною перевагою інформаційної технології є те, що вона сама
створює засоби для своєї еволюції. Формування системи, що
саморозвивається – найважливіший підсумок, досягнутий у сфері
інформаційної технології.

Таким чином, усі вищевикладені риси інформаційної технології вказують на
те, що вона й у майбутньому залишиться самим перспективним видом
технології, що допомагає людині впевнено крокувати шляхом прогресу.

На основі аналізу застосування комп’ютера як засобу навчання стає
зрозумілим, що застосування комп’ютера при вивчені різних дисциплін як у
школах, так і у вузах на різних видах занять є дуже перспективним, хоча
і потребує чимало зусиль науковців для створення методики використання
комп’ютера при навчанні конкретних дисциплін, для конкретних видів
занять, для певного контингенту учнів.

Список використаної літератури

PAGE

PAGE 14

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020