Інформаційно-освітнє середовище дистанційного навчання. Електронні підручники (контрольна робота)

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com –
рефератний сайт №1 в Україні!

Реферати, контрольні роботи, курсові та дипломні роботи з 70-ти
напрямків. БЕЗКОШТОВНО!

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з інформатики

ПЛАН

Вступ

1. Інформаційно-освітнє середовище дистанційного навчання

2. Електронні підручники

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Інтенсивний розвиток інформаційних і комунікаційних технологій сприяють
інтелектуалізації всіх видів діяльності. Це, насамперед, відображається
в галузі освіти. Перспективною тенденцією в розвитку освіти, її
доступності, індивідуалізації є застосування комп’ютерних навчальних
систем та форми дистанційного способу навчання.

Людство вступило до нової епохи розвитку суспільства, де на перше місце
виходять знання. Йде формування інформаційного суспільства, що базується
на знаннях і має своєрідну інформаційну культуру. Відбувається
розшарування суспільства не тільки за ознакою доступу до матеріальних
цінностей, але й до інформаційних. Навчання стає нагальною потребою,
вчитися конче потрібно на протязі всього життя. Всі ці вимоги сучасного
суспільства задовольняє нова форма навчання — дистанційна.

У даній роботі спробуємо розглянути такі питання як іфнормаційно-освітнє
середовище дистанційного навчання та сутність та особливості побудови та
використання електронних підручників.

1. Інформаційно-освітнє середовище дистанційного навчання

Інформатизація освіти в Україні — один з найважливіших механізмів, що
зачіпає основні напрямки модернізації освітньої системи. Сучасні
інформаційні технології відкривають нові перспективи для підвищення
ефективності освітнього процесу. Змінюється сама парадигма освіти.
Велика роль надається методам активного пізнання, самоосвіті,
дистанційним освітнім програмам.

ДН — засноване на сучасних інформаційних і комунікаційних технологіях
навчання й підвищення кваліфікації.

Дистанційні технології навчання можна розглядати як природний етап
еволюції традиційної системи освіти від дошки з крейдою до електронної
дошки й комп’ютерних навчальних систем, від книжкової бібліотеки до
електронної, від звичайної аудиторії до віртуальної аудиторії.

Ефективність дистанційного навчання заснована на тому, що ті, кого
навчають, самі почувають необхідність подальшого навчання, а не
піддаються тиску з боку. Вони мають можливість роботи з навчальними
матеріалами в такому режимі й обсязі, який підходить безпосередньо їм.
Ефект у значній мірі залежить від того, наскільки регулярно займається
той, хто навчається. Послідовне виконання контрольно-діагностичних
завдань і випускної роботи, а також підтримка у всіх питаннях з боку
викладача-координатора забезпечує планомірне засвоєння знань.

Аналіз впровадження дистанційного навчання показує, що до реального
контингенту потенційних студентів можна віднести тих, хто часто
перебуває у відрядженнях, військовослужбовців, територіально віддалених
слухачів, жінок, що перебувають у декретній відпустці, людей з фізичними
вадами, тих, хто поєднує навчання й роботу, співробітників, що
підвищують свою кваліфікацію тощо. Й незважаючи на те, що дистанційне
навчання передбачає одержання також і базової середньої освіти, цей
напрямок не одержав активного впровадження в освітній процес шкіл,
коледжів та інших середньо-спеціальних установ освіти.

Не кожному вдається відучитися п’ять років у стінах вузу, але сучасні
технології можуть дати другий шанс. Дистанційна освіта — навчання на
відстані — стала справжньою новацією 21 століття. Віртуальний курс
лекцій дозволяє скоротити або розтягти час навчання за своїм розсудом.
Серед плюсів такого навчання називається можливість займатися в
будь-якому місці, де є комп’ютер, матеріал суворо дозований по тижнях і
збігається з усіма вимогами, які пред’являються до студентів будь-якого
вузу, крім того, у студента є можливість виконувати завдання в зручний
для нього час. Процес виконання завдань залишається за кадром.
Теоретично їх може зробити хтось інший. Для здачі сесії прийдеться
повторити подвиг Ломоносова — приїхати з рідної глибинки. Дистанційне
навчання дешевше стаціонарного, але за рахунок купівлі комп’ютера й
плати за Інтернет помітно дорожчає.

На першому курсі дистанційного навчання багато студентів страждають від
нестачі контролю з боку деканату. Головна складність — змусити себе
вчитися. Ще одна проблема — відсутність особистого спілкування з
викладачем. Питання електронною поштою нагадують запити в довідкову
службу, а семінари — інтернет-форуми.

Для одних нова система навчання — єдиний доступний спосіб одержати вищу
освіту, інші — нізащо не проміняли б традиційне навчання на дистанційне,
оскільки сприймають університет не тільки як місце навчання, але й
можливість особистого спілкування зі студентами, і з викладачами.

Ефективність дистанційного навчання для випускників і студентів полягає
і в тому, що можливість навчатися дистанційно не обмежує можливості
навчатися й удосконалюватися в професійній діяльності під час роботи на
підприємстві. Цей рівень освіти студенти вважають цілком достатнім і
можливим для здійснення своїх життєвих планів. Багато хто з них вважає,
що отримані знання відповідають успішній роботі.

Найбільш важливими компонентами дистанційного навчання є: створення
практичних ситуацій під час навчального процесу, можливість проявити
себе, самореалізуватися, чіткість організації навчального процесу,
індивідуального підходу. Найменш важливими: участь у науково-дослідній
роботі, можливість «показати себе».

У процесі дистанційного навчання студенти найчастіше використовують
навчальний матеріал на паперових носіях і в електронному вигляді.

Вміння працювати в навчальному сервері допоможуть студентам вирішувати
проблеми з навчальним матеріалом і консультуванням на відстані у вільний
час. Оцінюючи успіх у майбутній професійній діяльності, студенти, що не
мали досвіду роботи, оцінюють свої шанси трохи вище, ніж ті, хто працює
в даний момент. Навчальний сервер більшість студентів використовують
нечасто, але є ті, хто використовує його щодня. Найбільш активні у
відвідуванні навчального сервера студенти старших курсів.

Більшість студентів надають перевагу таким формам контролю:
контрольно-атестаційні роботи, реферати, вирішення практичних завдань,
оцінка рівня знань у процесі особистого інтерв’ю з викладачем,
самооцінка. Більшості студентів дистанційної технології навчання,
незалежно від курсу, навчання дається легко й позитивно на них впливає.
Так, більше половини студентів відзначили, що за час навчання вони
опанували вміння самостійної роботи, підвищили свій рівень знань і
отримали впевненість у своїх силах і планах на майбутнє. Можна зробити
висновок, що студенти доброзичливо ставляться до дистанційного навчання.

Розповідаючи про особливості дистанційних технологій навчання, можна
відзначити, що даний вид навчання підходить не для всіх. Система
підготовки в українських школах не зорієнтована на формування
самостійності в учнів, а іноді людині дана технологія просто не
підходить.

Основна мета дистанційного навчання — дозволити вчитися всім бажаючим, у
кого є прагнення одержати професію. Інтерес до даної технології навчання
опитані бачать не тільки в бажанні одержати освіту, але й у тому, що
інформаційні технології впроваджуються в наше повсякденне життя.

Потенціал дистанційних технологій оцінюється високо. Однак до можливої
заміни традиційних технологій дистанційними поки що ставляться обережно.
Часто висловлюється думка про те, що будь-якій людині необхідно надавати
альтернативу й свободу вибору освітніх технологій. Але є переконання, що
за дистанційними технологіями — майбутнє. Студенти, що навчаються
дистанційно, більш адаптовані до зовнішніх умов, вони більш самостійні,
товариські й комунікабельні, не бояться приймати важливі рішення, а
виходить, у сучасному світі бізнесу їм буде легше.

Сьогодні випускники, що навчалися дистанційно, звичайно вище оцінюють
престиж отриманої професії. Вони, як і багато хто, зазнають труднощів,
але бувають найбільш успішними й краще адаптованими в професійній сфері.
Оцінка задоволенням місцем у колективі й стосунками з керівництвом у
випускників дистанційної технології трохи вища, ніж у випускників
традиційного навчання.

Сьогодні дистанційні технології навчання вже зайняли одне із провідних
місць у середній професійній освіті. Зацікавленість в одержанні
спеціальності дистанційно зростає, а якісні характеристики фахівців
відрізняються тільки позитивними моментами: упевненістю у власних силах,
легкою адаптацією в колективі, умінням самоосвічуватися. Всебічний
аналіз дистанційного навчання підтвердив гіпотезу якісної підготовки
фахівців середньої ланки.

Вважається, що дистанційне навчання (ДН) через Інтернет у сутності являє
собою логічне продовження досвіду заочного навчання, але вже на якісно
іншому, більш високому рівні. Та практика показала: єдине, що поєднує
традиційне заочне навчання й класичну форму дистанційного навчання на
основі Інтернет-технологій — це відсутність очного спілкування між
викладачами й студентами.

Завдяки широким можливостям комунікації викладача зі студентами й
студентів між собою, дистанційне навчання виявилося ефективним не тільки
для заочної освіти. Воно вже завоювало своє місце серед викладання
різних дисциплін на денних і заочних відділеннях вузів. Популярною стала
методика так званого розподіленого навчання, що поєднає традиційні
методи спілкування викладача й студентів на лекціях і семінарах в
аудиторії, а також синхронні (одночасні) і асинхронні (із затримкою в
часі) контакти через Інтернет.

Особливо широко й ефективно можна застосовувати дистанційне навчання у
внутрішньо корпоративних системах підвищення кваліфікації
співробітників. Конкуренція на ринку й швидкість, з якою обновляється
продукція, змушують великі компанії впроваджувати власні системи
дистанційного навчання. Корпоративні освітні мережі побудували IBM і
Cisco Systems, General Motors, Ford Motors і ін. Багато хто з таких
систем значно випереджають як по складності, так і по кількості тих,
яких навчають, університетські системи ДН. При створенні 93% навчальних
програм використовуються найбільш популярні web-технології, а також
технології телевізійного повідомлення на робоче місце (streaming video
to the desktop).

За даними фірми Corporate University Xchange, що спеціалізується на
аналізі даних в області корпоративної освіти, число внутрішньо
корпоративних університетів за останні 10 років збільшилося з 400 до
1600. Якщо ця тенденція збережеться, до 2010 року їх стане більше, ніж
звичайних. Найбільш популярні дисципліни в корпоративних університетах —
менеджмент, інженерно-технічні спеціальності, управління бізнесом,
фінанси, інформаційні технології. Бум корпоративного ДО пояснюється
набагато меншими (в 2-2,5 рази), чим при традиційному навчанні,
витратами на підвищення кваліфікації. Повністю відмовитися від денної
форми навчання неможливо, та й не потрібно. Але економія часу й витрат
на залучення співробітників до єдиної системи знань — гарний стимул для
розвитку корпоративних систем ДН. Не виключено, що найбільші російські
компанії вже розробляють подібні проекти.

2. Електронні підручники

TH a f

f

??????я контролюючих ППЗ, яке забезпечує ефективний моніторинг
навчального процесу (знову ж таки, використання зворотного зв’язку
виявляється найефективнішим за безпосередньої участі у навчальному
процесі учителя).

Викладене вище не значить, однак, що у навчальному процесі за
класно-урочної його організаційної форми важко знайти місце
«електронному підручнику», тобто комплексному ППЗ з ознаками АНК,
призначеному для індивідуальної роботи.

З метою визначення місця такого ППЗ у системі засобів навчання та
визначення проблемних аспектів використання ППЗ типу електронного
підручника, спочатку слід визначити характерні ознаки ППЗ, який
відноситимемо до категорії ЕП.

Основною і необхідною складовою частиною ЕП має бути структурована база
знань, яка повинна містити навчальний матеріал у відповідності до вимог
навчальної програми, організований або у вигляді гіпертекстової
структури, або у вигляді системи гіпермедіа. Слід зазначити, що
структурування предметної галузі при цьому суттєво відрізняється від
структурування при створенні баз знань експертних систем.

Теоретичні засади формування гіпертексту з метою його застосування у
навчальному процесі розглядались у колективній монографії, яку створено
у 2000 році під загальною редакцією Ю.І.Машбиця, але більшість сучасних
ППЗ, які містять елементи гіпертекстових систем, виконано без повного
дотримання сформульованих вимог. Це пояснюється як певною надлишковістю
сформульованих вимог, так і практичними складностями реалізації
гіпертекстових систем.

Сучасні засоби формування гіпертекстового документу дозволяють
реалізацію навчальних завдань, для перевірки виконання яких потрібне
протоколювання дій учня. Такі завдання можуть виконуватись як з
використанням обміну даними між знаряддєвим ППЗ та гіпертекстовою
системою, так і з використанням власне гіпертекстових властивостей.
Система навчальних задач, яка є складовою ЕП, у залежності від
призначення ППЗ, може мати відповідне спрямування. Наприклад, якщо ППЗ
проектується як самодостатній засіб для повного забезпечення навчального
процесу, система навчальних задач повинна містити задачі усіх типів та
рівнів складності, передбачених педагогічною моделлю знань, яка
формується. Не розглядаючи окремо задач на рефлексію (власної навчальної
діяльності та навчальних досягнень, власних особистісних характеристик,
особистісних характеристик, що формуються), слід вказати, що вони
безпосередньо або опосередковано реалізуються як складові фатичного
діалогу та можуть грати роль системоутворюючих факторів та мотиваційних
чинників. Зміст предметних навчальних задач, на відміну від задач на
рефлексію, однозначно визначається предметними цілями навчання, обсягом
та глибиною предметних знань, умінь та навичок, які потрібно сформувати.
Окремо можна виділити новий тип навчальних задач, які реалізуються у
певному діяльнісному предметно орієнтованому середовищі. Використання
навчальних задач такого типу, з точки зору діяльнісного підходу до
навчання, досить ефективне, оскільки при їх розв’язуванні здійснюється
збалансоване формування як декларативного, так і операціонального
компонентів знання. Водночас реалізація моніторингу навчальної
діяльності під час виконання таких завдань із використанням ППЗ
(наприклад, аналіз графіка функції з використанням ППЗ типу GRAN,
DrGenius та подібних) вимагає вирішення дуже складних задач
протоколювання та аналізу діяльності користувача. Складність полягає у
необхідності допустимості недетермінованості дій користувача (учня) та
їх послідовності. Для задач, складніших за ті, що потребують
репродуктивного відтворення знань, не завжди можливо прогнозувати усі
шляхи та способи розв’язування.

Засоби інтерфейсу учня виділено як окрему підсистему. При їх реалізації
необхідно враховувати можливість збалансованого обрання модальності
обміну інформацією з учнем. Модальність спілкування, має домінуюче
значення для ефективного керування навчанням, тому сукупність
програмно-апаратних засобів, які забезпечують роботу інтерфейсу повинна
забезпечувати багатомодальне спілкування.

Важливою складовою АНК і ЕП є підсистеми моніторингу навчального процесу
та визначення рівня навчальних досягнень. Як правило, у реальних ЕП
підсистема визначення рівня навчальних досягнень є складовою системи
моніторингу навчальної діяльності. Необхідність виділення окремої
підсистеми визначення рівня навчальних досягнень зумовлена тим, що деякі
програмні засоби у своєму складі мають тільки розвинену систему
тестування для визначення рівня навчальних досягнень, не маючи системи
моніторингу навчальної діяльності та системи зворотного зв’язку.
Використання у ЕП систем моніторингу навчальної діяльності доцільне за
наявності системи керування навчальним процесом, або при можливості
формування інформації для вчителя, який у відповідності до неї та цілей
навчання коригуватиме навчальний процес.

Наявність у складі ЕП системи керування з елементами штучного інтелекту
робить можливою певну самодостатність засобу навчання, який при цьому
набуває властивостей АНК.

Електронний підручник, який побудовано у повній відповідності до
описаної схеми, може мати досить широке застосування, але його
використання за класно-урочної організаційної форми навчання
проблематичне, оскільки вимагає певної відстороненості учителя від
навчального процесу. До такого типу ЕП наближаються педагогічні
програмні засоби фірми «Euro Talk Ltd.» (Велика Британія,
www.eurotalk.co.uk), — серії ППЗ для самостійного вивчення мов «Talk
Nоw!» та English Platinum фірми «МультиМедиа Технологии» (Москва).
Знаряддєві складові згаданих ЕП виконано із використанням сучасних
мультимедійних засобів. Досить повно відповідають дидактичним вимогам
програмні продукти, які розроблені на замовлення фірми «ЕШКО», м. Харків
і використовуються нею.

До вдалих ЕП з елементами АНК, які можна фрагментарно використовувати і
на групових заняттях, можна віднести програмні продукти фірми «Физикон»,
деякі програмні продукти Донецького державного інституту штучного
інтелекту (зокрема «Полный курс высшей математики», який містить
матеріал з курсу математичного аналізу — диференціальне числення,
інтегральне числення, векторна алгебра, звичайні диференціальні
рівняння, приклади, мультимедійні демонстраційні матеріали).

Вдалими, на нашу думку, також є сучасні навчальні засоби, створені у
рамках проекту «Открытая книга», зокрема «Курс неорганической химии»,
автори Ананьева Е.А., Звончевская М.Ф., М. Ширяев, за ред. А.М.
Башарова, фірма «MediaPublishing»-МИФИ, який побудовано у гіпертекстовій
формі, з використанням посилань як на текстові матеріали і звукові
(вербальні) коментарі, так і на певну кількість професійно виконаних
відео фрагментів.

Одними з перших сертифікованих у Росії ППЗ типу ЕП з елементами АНК є
програмні засоби фірми 1С Репетитор — «Физика» (однокористувацька і
багатористувацька версії), «Химия» (однокористувацька і
багатористувацька версії), «Биология», розроблені у співробітництві із
Спеціалізованим навчально-науковим центром МДУ. Програмні продукти мають
практично усі компоненти, зазначені вище. Значні обсяги мультимедійних
навчальних матеріалів, які містяться у зазначених програмних засобах,
наявність засобів інтерактивної роботи із групою учнів (класом), системи
адаптивного керування навчальним процесом, дають можливість ефективно
використовувати дані програмні засоби при різних (у т.ч. класно-урочній)
організаційних формах навчального процесу.

Разом із тим, деякі розробники йдуть найлегшим і найпростішим шляхом —
створюють гіпертекстову систему, використовуючи графічні копії сторінок
паперових посібників і створеним таким чином системам присвоюють назву
«Електронний підручник з …». Приклади такого ставлення до розробки ППЗ
можна побачити у продуктах фірм «7 Волк Мультимедия», «Кирилл&Мефодий»,
серед розробок яких є і досить вдалі.

Недостатня ефективність використання ППЗ типу АНК і ЕП зумовлюється не
тільки недоліками власне ППЗ, а і недостатньою розробленістю
психолого-педагогічних, дидактичних і методичних засад їх використання у
навчальному процесі. Таким чином, сьогодні на порі не тільки ґрунтовна
розробка вимог до ППЗ типу АНК і ЕП, а і дослідження, спрямовані на
створення методичних систем, які дають можливість більш повно і
ефективно використовувати можливості засобів обчислювальної техніки у
навчальному процесі.

Висновки

Отже, сучасний освітній простір під дистанційним навчання має на увазі
комплекс освітніх послуг, які надаються широким верствам населення в
країні та за кордоном за допомогою спеціалізованої
інформаційно-освітньої системи, що базується на засобах обміну учбовою
інформацію на відстані: супутникове телебачення, радіо, комп’ютерний
зв’язок тощо.

Популярність дистанційної форми навчання залежить від того, що вона має
ряд переваг у порівнянні з традиційною. По-перше, вона не потребує
обов’язкових очних зустрічей великої кількості учнів з викладачем у
тренінговому центрі навчання. Це актуально для великих освітянських
центрів, які мають декілька філій, що віддалені територіально.
Використання електронного навчання знижує витрати на організацію курсів,
обладнання класів, заробітну платню персоналові, транспортні витрати та
багато інше. Досвід інститутів, що застосовують e-learning, свідчить, що
загальні витрати на навчання суттєво знижуються.

Друга, вкрай важлива перевага дистанційної форми навчання полягає в
тому, що у слухачів дистанційних курсів з’являється можливість навчатись
у зручний для них час та в зручному темпу.

В дистанційній формі навчальний процес можна зробити безперервним.
Інакше кажучи, у випадку появлення нових учбових матеріалів, учень
проходить курс, не очікуючи формування груп та організаційних занять.

Як відомо, у кожної людини свій стиль навчання, що характеризує найбільш
оптимальний для нього механізм засвоєння учбового матеріалу. Існує
деякий процент людей, для яких єдиним способом отримання учбового
матеріалу є аудиторна форма навчання. Однак, як свідчать дослідження,
якнайменш 80% учнів можуть ефективно засвоювати учбові матеріали в
будь-якій формі. Це значить, що абсолютна більшість людей мають
здібності до ефективного навчання в електронній формі при наявності
адекватного учбового контенту (змісту курсів).

Назва “електронне навчальне видання” закріпилося за засобами навчання,
виконаними у формі, призначеній для відтворення і застосування з
використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Залучення новітніх інформаційних технологій в процесі розробки,
створення і функціонування електронного навчального видання –
використання мультимедійних засобів, інформаційного моделювання та
грамотної навігації по представлених матеріалах – робить електронний
навчальний ресурс цікавим і корисним, надає йому певних переваг перед
поліграфічним виданням, незважаючи на те, що читання з монітора по
комфортності уступає книзі.

Виділимо основні властивості, притаманні електронному навчальному
виданню.

1. Максимальне залучення різноманітних форм представлення інформації:

· текст – представлення інформації у такому вигляді характерне для
кожної системи;

· таблиці, графіки і рисунки – рекомендується використовувати для
наочності подання інформації;

· аудіо- та відеосупровід, анімація – акцентують увагу користувача на
вивченні того чи іншого матеріалу, дозволяють показати процес у
розвитку;

· мультимедійні презентації – використовуються для наочного та
ефективного відображення різного роду інформації;

· імітаційні ділові ігри – допомагають глибше зрозуміти суть питання і
отримати певні навики у вирішенні поставлених задач.

2. Інтеграція змісту електронного ресурсу на основі міжпредметних
зв’язків і оптимізація його логічної структури з метою підвищення
системності подання інформації – модульна структура організації
матеріалу, що дозволяє працювати як з ресурсом у цілому, так і з
окремими його частинами.

Список використаної літератури

Бронштейн Е.М., Гареева Л.Р., Закирова Г.Ф.. Пакет обучающих программ
по школьной стереометрии // Материалы научно-технической конференции
«Новые информационные технологии в университетском образовании». —
Новосибирск: НГУ. — 1996. — 300 с.

Бургин М.С., Кузнецов В.И. Аксиологические аспекты научных теорий. — К.:
Наукова думка. — 1991. — 181 с.

Информационные технологии и средства дистанционного обучения: Учеб.
пособие для студентов высших учебных заведений / Ильдар Маратович
Ибрагимов; Под ред. А.Н. Ковшова. — М.: Издательский центр «Академия»,
2005.

Іванов В.Ф., Мелещенко O.K. Сучасні комп’ютерні технології і засоби
масової комунікації: аспекти застосування. — Київ: ІЗМН. — 1996.

Козлов О.А., Солодова Е.А., Холодоз Е.Н. Некоторые 1. Андреев А.А
Компьютерные и телекоммуникационные технологии в сфере образования //
Школьные технологии, 2001. №3.

Компьютерная технология обучения. Словарь-справочник / Под ред.
В.И.Гриценко, А.М.Довгялло. — Киев: Наукова думка. — 1992. — 650 с.

Моргун О.М., Підласий А.І. Комп’ютерний підручник як новий дидактичний
засіб // Педагогіка і психологія. – 1994. — N 1. — с.117-124.

Теория и практика дистанционного обучения: Учеб. пособие / Под ред. Е.С.
Полат. — М.: Изд. Центр «Академия», 2004.аспекты создания и применения
компьютеризированного учебника // Информатика и образование, 1995. —
п.З. — с. 97-99.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *