Характеристика інформаційного забезпечення фінансового аналізу підприємства

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Фінансовий аналіз»

на тему:

«Характеристика інформаційного забезпечення фінансового аналізу
підприємства»

ПЛАН

Вступ

1. Джерела інформації для проведення фінансового аналізу 

2. Значення бухгалтерської звітності для фінансового аналізу діяльності
підприємства. Характеристика форм фінансової звітності

3. Необхідність та порядок перетворення бухгалтерського балансу в
аналітичний баланс. Методи аналізу балансу та оцінки активів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Щоб належним чином функціонувати в умовах ринкової економіки, необхідно
отримувати адекватну інформацію до і після прийняття управлінського
рішення. Особливо гострою проблема інформаційного забезпечення встала
останнім часом.

Щоб підвищити ефективність діяльності суб’єктів господарювання, потрібно
не лише дотримуватися сучасних вимог до рівня матеріально-технічних,
трудових і фінансових ресурсів, а й мати відповідний рівень
інформаційного забезпечення. Це стосується як змісту інформації, так і
технологій її отримання й обробки. Корисною буде лише вірогідна,
значуща, повна, оперативна інформація. Перехід до безпаперової
технології в управлінні дає змогу на основі опрацювання
науково-технічних, патентних, кон’юнктурних, економічних даних отримати
інформацію для вироблення ефективної стратегії управління.

Важливо виділити основні аспекти формування блоку інформаційного
забезпечення фінансового аналізу.

По-перше, для того, щоб бути ефективним, інформаційне забезпечення
повинно носити системний, а не випадковий або незв’язний характер.

По-друге, формування блоку інформаційного забезпечення повинно включати
в себе сукупність дій і процесів, таких, як збір, обробка та аналіз
даних.

По-третє, дані для оцінки можуть надходити із різних джерел, і перш за
все від самого підприємства, постачальників, покупців,
підприємств-конкурентів, статистичних і податкових органів, аналітичних
та інформаційних бюро тощо.

Фінансовий аналіз — це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового
стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової
звітності і оперативних даних.

1. Джерела інформації для проведення фінансового аналізу 

Інформація – зібрані оброблені і розподілені дані. Фінансова інформація
— зібрані оброблені і розподілені дані щодо системи економічних
відносин, які пов’язані з формуванням, розподілом і використанням
грошових коштів у процесі їх кругообігу.

Інформація для фінансового аналізу підприємства — зібрані оброблені і
розподілені дані щодо фінансових ресурсів підприємства і їх потоків,
фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності
підприємства.

До інформації, використовуваної у фінансовому аналізі і менеджменті,
пред’являються наступні основні вимоги:

· значимість;

· повнота;

· вірогідність;

· своєчасність;

· зрозумілість.

Формування інформаційної бази фінансового аналізу і менеджменту на
підприємстві являє собою процес цілеспрямованого підбора відповідних
інформативних показників для використання в процесі аналізу, планування
і прийняття управлінських рішень. Ці показники формуються за рахунок
зовнішніх (що знаходяться поза підприємством) і внутрішніх джерел
інформації.

Формування системи інформативних показників фінансового менеджменту за
рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел інформації зв’язано з галузевими
особливостями підприємств, їхньою організаційно-правовою формою, обсягом
і ступенем диверсифікованості господарської діяльності і поруч інших
умов. При цьому вся сукупність показників, що включаються в інформаційну
базу фінансового менеджменту, вимагає проведення попередньої
класифікації.

Показники, формовані з зовнішніх джерел інформації, поділяються на три
основні групи:

· показники, що характеризують загальноекономічний розвиток країни;

· показники, що характеризують кон’юнктуру фінансового ринку;

· показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів.

Показники, формовані з внутрішніх джерел інформації, поділяються на дві
основні групи:

· показники фінансового обліку підприємства;

· показники управлінського обліку підприємства.

Показники фінансового обліку підприємства. Система показників цієї групи
складає основу інформаційної бази фінансового менеджменту. На основі
цієї системи показників виробляється аналіз, прогнозування, планування і
прийняття оперативних управлінських рішень в усіх напрямках фінансової
діяльності підприємства. Перевагою показників цієї групи є їхня
уніфікованість (що дозволяє використовувати типові технології й
алгоритми фінансових розрахунків), регулярність формування (не рідше
одного разу в квартал) і високий ступінь надійності (звітність,
формований на базі фінансового обліку, представляється зовнішнім
користувачам і підлягає зовнішньому аудиту).

Показники управлінського обліку підприємства. Цей вид обліку
розвивається у зв’язку з переходом підприємств України до
загальноприйнятої у міжнародній практиці системи бухгалтерського обліку.

У фінансовому менеджменті в процесі організації управлінського обліку на
підприємстві використовуються показники окремих видів витрат і
фінансових результатів, формовані по наступним блокам:

· по сферам діяльності;

· по видам продукції;

· по регіонам діяльності;

· по «центрам відповідальності» (тобто по окремим структурним одиницям і
підрозділам).

Управлінський облік будується індивідуально на кожному підприємстві.
Склад його показників і регулярність їхнього представлення визначаються
конкретними задачами фінансового менеджменту. Результати управлінського
обліку використовуються для контролю поточної фінансової діяльності й
оцінки її ефективності, формування фінансової стратегії і політики по
окремим аспектам фінансового розвитку підприємства.

2. Значення бухгалтерської звітності для фінансового аналізу діяльності
підприємства. Характеристика форм фінансової звітності

Стандартний баланс підприємства складається з двох частин. У першій
частині показуються активи, у другій — пасиви підприємства. Обидві
частини завжди збалансовані: підсумкова сума рядків по активу дорівнює
підсумковій сумі рядків по пасиву. Називається ця сума валютою балансу.
По кожному рядку балансу підприємства заповнюються дві графи. У першу
графу заноситься фінансовий стан на початок звітного року (вступний
баланс), а в другу графу — на кінець року (остаточний баланс). Баланс
підприємства складається винятково на основі сальдового балансу головної
книги бухгалтерського обліку. До його складання обов’язково повинні бути
вивірені обороти і залишки на кінець року по всіх синтетичних рахунках
(субрахунках). При цьому повинні бути зроблені бухгалтерські записи по
всіх операціях, що відбувалися, закриті всі операційні рахунки, виявлені
фінансові результати й оформлені проводки по податках.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» (далі — ПCБУ
2) встановлюється форма і визначаються вимоги до змісту балансу. Нова
форма балансу складається з трьох розділів активу і п’яти розділів
пасиву.

АКТИВ ПАСИВ

І. Необоротні активи

 

ІІ. Оборотні активи

 

ІІІ. Витрати майбутніх періодів І. Власний капітал

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

ІУ. Поточні зобов’язання

У. Доходи майбутніх періодів

Мал.1. Структура балансу

Як видно з мал. 1, традиційна структура балансу:

Актив = Пасив

приведена у відповідність із рівнянням балансу, яке використовується у
міжнародній практиці:

Активи = Власний капітал + Зобов’язання.

Активи і зобов’язання, у свою чергу, розділені на необоротні й оборотні
(довгострокові і поточні) відповідно до періоду, протягом якого активи
будуть реалізовані чи використані, а зобов’язання — погашені. Дотримання
цього правила необхідно для здійснення аналізу показників балансу.

У ПСБУ 2 не дані пояснення з приводу того, яким саме образом
здійснюється класифікація активів і зобов’язань, хоча названі дві ознаки
класифікації по терміну їхнього чи використання погашення:

— 12 місяців з дати балансу (під датою балансу розуміють останній
робочий день року — 31 грудня);

— операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців (під операційним
циклом розуміють проміжок часу між придбанням запасів для здійснення
діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з них
продукції, товарів і послуг).

Кошти вважаються оборотними активами, якщо немає ніяких обмежень щодо
їхнього використання підприємством. Інші активи і зобов’язання спочатку
поділяються стосовно операційного циклу підприємства, а потім керівником
підприємства для них обирається ознака класифікації, відповідно до якого
вони будуть віднесені до оборотних чи необоротних (довгострокових чи
поточних).

f

h

h

таких можна відразу віднести статті розділів «Витрати майбутніх
періодів», «Доходи майбутніх періодів», «Забезпечення майбутніх витрат і
платежів». При аналізі інших статей варто виходити з конкретних обставин
підприємства.

3. Необхідність та порядок перетворення бухгалтерського балансу в
аналітичний баланс. Методи аналізу балансу та оцінки активів

У практиці використовуються різні моделі (форми) балансу:

Форма Балансове рівняння

Горизонтальна Активи = Зобов’язання + Власний капітал

Вертикальна Активи = Зобов’язання + Власний капітал

Вертикальна Активи — Зобов’язання = Власний капітал

 

Крім того, статті балансу можуть бути приведені в порядку збільшення
їхньої ліквідності (терміну погашення) чи, навпаки, у послідовності, що
характеризує зниження ліквідності (терміну погашення).

З урахуванням цих обставин баланси можуть мати різний формат:

Американський або традиційний формат балансу   Європейський
(британський) формат балансу

Постійні активи

 

400 Власний капітал

 

350

Постійні активи

 

400 Власний капітал

 

350

Поточні активи

 

600 Довгострокові кредити

150

Поточні активи

 

600 Довгострокові кредити

150

  Короткострокові

зобов’язання:

·кредити- 200

·кредиторська

заборгованість -300

Робочий капітал

 

100 Короткострокові

зобов’язання:

кредити- 200

Всього активів

1000 Всього пасивів

1000

Всього активів

500 Всього пасивів

500

Мал. 2. Формати балансового звіту.

Робочий капітал = Поточні активи — Короткострокові зобов’язання

В американському форматі балансового звіту відображаються всі види
активів і пасивів, що дозволяє більш глибоко структурувати оборотні
активи і зобов’язання. Це допомагає розраховувати і деталізувати
ліквідність і фінансову стійкість компанії. Однак у даному форматі
утрудняється аналіз довгострокової перспективи функціонування бізнесу,
оскільки значну частку в балансі займають поточні активи і пасиви, що,
по визначенню, повинні бути покриті протягом року.

Даний формат зручно використовувати для діагностики і традиційного
аналізу:

· структури активів і пасивів;

· ліквідності і фінансової стійкості;

· фінансового циклу;

· грошових потоків.

У європейському форматі (зокрема в британському форматі балансового
звіту) виключені з розгляду поточні зобов’язання як окремий елемент
балансу. Вони входять у поняття робочого капіталу і на їхню величину
зменшена валюта балансу. Це дозволяє оперувати активами і джерелами
коштів, якими оперує компанія в довгостроковій перспективі. При аналізі
використання постійного капіталу краще використовувати даний формат.

У даній методиці використовується традиційний формат балансового звіту.
Активи в ньому згруповані по ступені ліквідності. Для розрахунку окремих
показників використовується групування показників в агрегованому
балансі.

Основні форми звітності українського бухгалтерського обліку (Баланс і
Звіт про фінансові результати) незручні для використання в аналітичних
цілях. Їх доцільно перевести в більш наочний вигляд – Агрегований баланс
і Вертикальний аналіз фінансових результатів.

Необхідність такого перетворення викликана:

частою зміною самих форм звітності й у силу цього неможливості без
агрегування порівняння різних періодів діяльності підприємства;

незручною для прямого аналізу формою угруповання статей у стандартному
балансі, у тому числі і в останній його формі;

необхідністю привести їх до виду більш близького до міжнародних
стандартів;

аналітичними цілями дослідження.

Агреговані форми вигідно відрізняються від стандартних бухгалтерських
форм. Упорядкування активів і пасивів дозволяє легко і просто його
аналізувати. Знаючи принципи угрупування, можна зіставляти окремі статті
і визначати їхнє попереднє співвідношення, навіть не прибігаючи до
розрахунків.

Методи фінансового аналізу, які застосовуютьсяпри аналізі балансу:

Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з
попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури підсумкових
фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на
результат у цілому.

Трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом
попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції
динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних
особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі
значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний,
прогнозний аналіз.

Аналіз структури і динаміки статей балансу показує:

• яка величина поточних і постійних активів, як змінюється їхнє
співвідношення, а також за рахунок чого вони фінансуються;

• які статті ростуть випереджальними темпами, і як це позначається на
структурі балансу;

• яку частку активів складають товарно-матеріальні запаси і дебіторська
заборгованість;

• наскільки велика частка власних засобів і в якому ступені компанія
залежить від позикових ресурсів;

• яке розподіл позикових засобів по терміновості;

• яку частку в пасивах складає заборгованість перед бюджетом, банками і
трудовим колективом.

При оцінці структури балансу важливо відслідковувати різкі зміни у
величині окремих статей, а також звертати увагу на динаміку статей, що
займають найбільшу частку в балансі.

Дуже важливо знаходити причини різких змін, щоб була можливість
спрогнозувати подальший розвиток подій і вчасно чи запобігти послабити
несприятливі тенденції.

Висновки

Отже, формування інформаційної бази фінансового аналізу і менеджменту
на підприємстві являє собою процес цілеспрямованого підбора відповідних
інформативних показників для використання в процесі аналізу, планування
і прийняття управлінських рішень. Ці показники формуються за рахунок
зовнішніх (що знаходяться поза підприємством) і внутрішніх джерел
інформації.

Формування системи інформативних показників фінансового менеджменту за
рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел інформації зв’язано з галузевими
особливостями підприємств, їхньою організаційно-правовою формою, обсягом
і ступенем диверсифікованості господарської діяльності і поруч інших
умов. При цьому вся сукупність показників, що включаються в інформаційну
базу фінансового менеджменту, вимагає проведення попередньої
класифікації.

Інформаційною базою для фінансового аналізу підприємства є дані:

— балансу (форма № 1);

— звіту про фінансові результати (форма № 2);

— звіту про рух грошових коштів (форма № 3);

— звіту про власний капітал (форма № 4);

— дані статистичної звітності та оперативні дані.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану
підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту
(таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній
звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми,
нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової
діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й
«ноу-хау». Відповідно до чинного законодавства України підприємство має
право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник
підприємства.

Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємозв’язані один з
одним, їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану
підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.

У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить
про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме
здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого
капіталу.

Звіт про фінансові результати відображає ефективність (неефективність)
діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає
фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та
доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період
(квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

Для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівні
підприємства треба використовувати дані, які відповідають певним
правилам, вимогам і нормам, є зрозумілими та прийнятними для
користувачів. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у
попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати
лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за
єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв
та правил.

Список використаної літератури

Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. акад.. НАНУ, проф. М.Г.
Чумаченка.- К.: КНЕУ, 2001.- 540 с.

Івахненко В.М. Курс фінансового аналізу. – Навч. посіб..- 3тє вид.,
перероб. і доп.К: ”Знання-Прес”, 2002.- 190 с.

Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності.
–К.: ЗАТ “Нічлава”, 1999.- 204 с.

Кручок С. Г. Оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. —
2002. — № 8.

Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія.
— К.: Вид-во КНЕУ, 2001. — 387 с

Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану
підприємства.: КНЕУ, 1999. – 132 с.

Поліщук Н. В. Інформаційне забезпечення регулювання результатів
діяльності підприємства // Фінанси України. — 2002. — № 1.

Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві.- Вид. 3-є,
перероблене і доповнене. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 209 с.

PAGE

PAGE 4

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *