.

Фітотерапія при гіповітамінозах (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 1731
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com –
рефератний сайт №1 в Україні!

Реферати, контрольні роботи, курсові та дипломні роботи з 70-ти
напрямків. БЕЗКОШТОВНО!

Фітотерапія при гіповітамінозах

Гіповітаміноз

Захворювання, спричинені відсутністю вітамінів в організмі
(авітамінози), тепер на Україні не зустрічаються. Інколи у дітей
розвивається стан, пов’язаний з нестачею вітамінів,— гіповітаміноз. Для
дитячого організму характерними є значна енергія росту, напруження
процесів обміну, і тому потреба у вітамінах у нього значно вища, ніж у
дорослих.

У періоди посиленого росту (перші 2 роки життя, 6—8 років 1 період, що
передує статевому дозріванню, 12—14 років) дитина потребує підвищеної
кількості вітамінів.

У недоношених дітей гіповітаміноз через малий запас вітамінів в
організмі, функціональну неповноцінність печінки та інших органів
виникає надзвичайно легко. Він може розвинутися внаслідок впливу
зовнішніх (екзогенний, аліментарний) і внутрішніх (ендогенний) факторів.

Аліментарний гіповітаміноз розвивається при недостатньому надходженні
вітамінів з їжею (недостатня кількість фруктів, овочів, соків, пізнє
введення овочевих прикормів, тривале вигодовування коров’ячим молоком
тощо).

Ендогенний гіповітаміноз розвивається у разі порушення всмоктування
вітамінів у травному каналі або при частковому руйнуванні їх
(захворювання шлунка, жовчного міхура, кишок). Гіповітамінози можуть
також виникати при тривалих і тяжких інфекційних захворюваннях, нестачі
білків і надлишку вуглеводів в організмі, вживанні деяких лікарських
препаратів.

Вітаміни (життєві аміни) поділяють на такі: жиророзчинні (ретинол,
ергокальциферол, токоферол, вікасол) і водорозчинні (тіамін, рибофлавін,
піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пангамат — вітамін В, аскорбінова
кислота, нікотинова кислота, рутин, біотин — вітамін Н).

Гіповітаміноз А. Ретинол надходить в організм у готовому вигляді з
м’ясною та молочною їжею (масло, коров’яче молоко), з рослинною їжею
(морква, шпинат, шипшина, капуста, помідори) у вигляді провітамінів
(каротинів), з яких він синтезується в клітинах слизової оболонки кишок
і печінки.

Клініка. При гіповітамінозі А спостерігаються схильність до гнійничкових
уражень шкіри, сухість та тьмяність волосся, ламкість нігтів, нічна
сліпота (гемералопія), погіршення кольорового зору; у дітей грудного
віку — попрілість, пліснявка, стоматит, бронхіт, знижується стійкість
організму до інфекцій. При тривалому дефіциті ретинолу діти відстають у
масі та зрості.

Профілактика полягає в правильному годуванні дітей, коли виключається
дефіцит білка, вітамінів. Потреба в ретинолі новонародженого та дітей
перших місяців життя задовольняється тією кількістю вітаміну, що
міститься в грудному молоці. Рекомендується використовувати в раціоні
продукти, в яких є ретинол.

Профілактична доза ретинолу для дітей — 3300 мг (1 мг=• 0,93 мкг
ретинолу (вітаміну А). Форма випуску: флакони по 10 мл концентрованого
препарату, розчиненого в олії (1 мл — 100000 МО, в одній краплі — 3300
МО). Для лікування застосовують олійний розчин у разовій дозі 5000—10000
МО, в добовій — 20 000 мг (2—3 тижні).

Гіповітаміноз С виникає при недостатньому вмісті аскорбінової кислоти в
їжі, найчастіше зустрічається у дітей, які перебувають на штучному
вигодовуванні.

Основні джерела аскорбінової кислоти такі: солодкий перець, петрушка,
кріп, зелена цибуля, помідори, капуста, шпинат, щавель, салат, картопля,
апельсини, лимони, мандарини, черешня, смородина, суниці, аґрус,
горобина, шипшина, печінка, листки чаю.

Клініка гіповітамінозу С: діти стають малорухливими, на шкірі
з’являються дуже дрібні петехії, особливо легко вони виникають на
обличчі, шиї, верхній частині тіла після тривалого кашлю, плачу. При
травмі, уколі виникає крововилив. Б осаді сечі є невелика кількість
еритроцитів при відсутності захворювання нирок. Для затяжних форм
гіповітамінозу С властиві уповільнене збільшення маси тіла, затримання
росту, виснаження.

Гіповітаміноз С зумовлює схильність до інфекції, тому його перебіг часто
ускладнюється отитом, нієлітом, пневмонією і т. д.

Профілактика полягає у своєчасному призначенні настою шипшини, соків
(смородинового, яблучного). Додатково взимку призначають аскорбінову
кислоту (по 30-50 мг на день).

Лікування. Профілактичну дозу аскорбінової кислоти подвоюють і вводять
перорально або внутрішньовенне залежно від віку по 1—4 мл 5 % розчину
(50—200 мг аскорбінової кислоти). Одночасно призначають рутин.

Гіповітаміноз Р. Вітамін ? (рутин, цитрин) має виражену дію на стінки
судин; Основні джерела його ті самі, що й аскорбінової кислоти. Він
посилює її дію, сприяючи відновленню дегідро-аскорбінової кислоти в
аскорбінову і переводячи з неактивної форми в активну. Гіповітаміноз
рутину тісно пов’язаний з С-віта-мінною недостатністю, тому окремо
говорити про його клініку недоцільно. Потреба дитини на добу —10—25 мг.
У зв’язку з біофункціональною близькістю препарат рутину випускають у
поєднанні з аскорбіновою кислотою; він дістав назву аскорутину.

Гіповітаміноз, зумовлений недостатністю вітамінів групи В.

До цієї групи входять фолієва кислота, тіамін, рибофлавін, нікотинова
кислота, піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пая-гамат, біотин і
пантотенова кислота.

Вітаміни групи В беруть участь у забезпеченні нормальної функції
серцево-судинної, м’язової, кровотворної систем, мозку, регулюють
обмінні процеси в організмі.

Джерелом вітамінів групи В є пивні дріжджі, шпинат, горіхи, риба,
помідори, гриби, печінка, субпродукти. Вітаміни групи В синтезуються
мікрофлорою кишок, нестача їх має комплексний характер.

Тіамін міститься в злакових і бобових культурах, печінці, субпродуктах,
нежирній свинині. Нестача його (хвороба 6epi-6epijj значно поширена у
країнах Сходу.

Клінічні прояви: серцево-судинна недостатність, ураження нервової
системи та травного каналу (нудота, блювання, відсутність апетиту).
Гіповітаміноз ВІ є однією з головних причин розвитку гіпотрофії. Для
нього характерні розлади функції органів травлення: втрата апетиту,
схильність до диспепсії, блювання. Спостерігається ціаноз шкіри, її
мармуровість внаслідок розширення вен, холодні кінцівки.

Добова потреба дитини в тіаміні — 1—2 мг. З лікувальною метою приймають
полівітамінні препарати («Ундевіт», «Пангек-савіт» та ін.),
парентерально вводять 5—6 % розчин тіаміну. Разова лікувальна доза
становить таку кількість міліграмів тіаміну, скільки років дитині, але
не більше 10 мг.

Гіповітаміноз В2. Рибофлавін бере участь у процесах росту ? відновлення
тканин. При його дефіциті знижується засвоєння білків, порушується
всмоктування жирів, знижується імунітет.

Основними джерелами рибофлавіну є злакові і бобові культури, печінка,
субпродукти, яйця.

Клініка: стоматит, заїда, тріщини і кірочки в куточках рота, сухість і
синюшність губ, сухий яскраво-червоний язик, Світлобоязнь тощо.
Вважають, що авітаміноз В 2 в поєднанні з авітамінозом В. І зумовлюють
картину недостатнього розвитку кишок.

Добова потреба до 1 року— 1 мг, до 3 років— 1,5 мг, старше 3 років — до
3 мг. Разова доза, яка застосовується з лікувальною метою, становить
2—10 мг.

Гіповітаміноз PP. Нестача нікотинової кислоти в організмі веде до
виникнення пелагри (шершава шкіра). В наш час істинна пелагра
зустрічається тільки в країнах Азії, Африки. Виникнення захворювання
пов’язане з недостатнім харчуванням, відсутністю в їжі яєць, м’яса,
свіжих овочів. Найчастіше вона проявляється наприкінці зими і на початку
весни.

Клініка. Схуднення, лущення, огрубіння і пігментація шкіри,
яскраво-червоний (лаковий) язик. Потім розвивається слинотеча, виникає
відчуття паління в роті.

Розгорнута клініка нестачі нікотинової кислоти характеризується
наявністю тріади Д: дерматит, діарея, деменція. У дітей раннього віку
можна виділити основний симптом — стійкий пронос, який не піддається
звичайному лікуванню, але швидко ліквідується після призначення
нікотинової кислоти. Рідше спостерігаються зміни на шкірі у вигляді
пігментації на лобі, шиї, тильній поверхні фаланг, живота, в ділянці
пахвових і пахвинних складок. Такі діти справляють враження погано
вимитих. Іноді бувають різко виражені зміни слизової оболонки рота і
язика (гіперемія і згладжування сосочків).

Нервово-психічні зміни в ранньому віці виражені слабо.

Профілактика. Повноцінне харчування з введенням до раціону продуктів, що
містять нікотинову кислоту (м’ясо, яйця, крупа, риба, дріжджі). Потреба
організму дитини в нікотиновій кислоті становить 5—20 мг на рік життя.

Лікування. Правильна дієта з оптимальною кількістю повноцінних білків і
вітамінів, особливо комплексу В. Нікотинова кислота — 6—12 мг на рік
життя дитини. Призначають у таблетках по 10 мг, драже— 15 мг, у розчинах
1 і 5 % до 10 і 15 мг. Разова доза препарату залежно од віку — від 5 до
30 — 50 мг, при пелагрі — до 200 мг на добу.

Гіповітаміноз В с. Фолієва кислота синтезується мікрофлорою кишок. При
нестачі її в організмі гальмується еритропоез, виникають розлади
травлення (пронос, гастрит), паралічі та судороги, розвивається анемія.
Добова потреба дитини — 1 мг. Лікування проводять протягом 2—3 тижнів по
1—2 мг на день.

Гіповітаміноз К. Філохінони — вітаміни коагуляції, підвищують здатність
крові зсідатися, синтезуються мікрофлорою кишок, всмоктуються тільки при
наявності жовчі. Джерела філохінонів — капуста, шпинат, помідори, горох,
печінка. Нестача їх дає характерну клінічну картину у новонароджених. З
2—3-го дня життя знижуються кількість протромбіну в крові і здатність
крові зсідатися. У деяких дітей спостерігаються криваве блювання
(гематемезис), випорожнення з домішками крові (мелена), носові і пупкові
кровотечі, нерідко крововиливи в шкіру, підшкірну основу і
внутрішньочерепні.

j l r ? ? ? P

Ae

l n p r ? ? ? Ae

дування новонароджених, оскільки їхні кишки при народженні стерильні і
лише поступово заселяються мікрофлорою, що бере участь у синтезі
філохінонів, які рекомендується призначати жінкам перед пологами.

Гіповітаміноз В е. Основні джерела піридоксину: зернові та бобові
культури, яловичина, печінка, телятина, свинина, баранина, сир, риба
(тріска, тунець, лосось та ін.).

Клініка. Зниження апетиту, нудота, дерматит. У маленьких дітей —
затримка у рості і збільшення маси тіла, м’язова слабкість, посилення
шкірних проявів ексудативного діатезу, ек-8еми, дерматиту, судороги.

Добова потреба в піридоксині для дітей до 1 року — 0,5 мг, від 1 року і
більше — 1 мг. З лікувальною метою його вводять ентерально чи
парентерально (1—5 % розчин) в разовій дозі від 3 до-30 мг.

Гіповітаміноз В12. Джерела ціанокобаламіну — печінка, субпродукти, риба,
яйця. Клінічно гіповітаміноз його проявляється анемією. Добова потреба
становить 0,5—2 мкг. З лікувальною метою вводять парентерально розчин
ціанокобаламіну до 30 мкг на добу.

Вітаміни в рослинах

Вітаміни – це фізіологічно активні речовини, які виконують різні
біологічні й фізіологічні функції. Деякі вітаміни входять до складу
ферментів, інші є проміжними продуктами обміну речовин, постачальниками
функціональних груп. Частина вітамінів (група В, С, Р) водорозчинні,
інші (А, Е, Д, К) – жиророзчинні.

Вітамін А містять зелені частини таких рослин, як люцерна, конюшина,
кропива, петрушка, салат, морква, томати, горобина, червоний перець,
абрикоси, шипшина. Вітамін А захищає епітелій, забезпечує нормальний
стан шкіри, слизових оболонок очей, сприяє загоюванню ран.

Вітамін В1 (тіамін) містять зелені частини рослин, зовнішні частини
зернівок, горіхи, картопля, пивні дріжджі, морква. Регулює вуглеводний
обмін.

Вітамін В2 (рибофлавін) є в рослинних і тваринних продуктах. Багато його
у дріжджах, пророщених зернах злаків.

Вітамін В3 містять поверхневі шари зернівок (висівки). Бере участь у
процесах дихання тканин.

Вітамін В5 (РР) – у насінні і молодих паростках пророщених зерен злаків,
в арахісі, горосі, картоплі, капусті, томатах, гречці. Є активатором
вуглеводного, жирового і фосфорного обміну.

Вітамін В6 (піридоксин) – у дріжджах, насінні злаків. В організмі
утворюється з піридоксалю і піридоксаміну.

Вітамін Вс (фолієва кислота). Міститься у шпинаті, грибах, дріжджах.
Бере участь у біосинтезі тиміну, що входить до складу РНК, тобто є
важливою сполукою для росту і білкового обміну; застосовують при
лікуванні променевої хвороби та анемії мегалобластичній.

Вітамін В12 (ціанокобаламін) зустрічається в зелених рослинах,
актиноміцетах. Прискорює синтез ДНК і таким чином сприяє росту клітин,
бере участь у створенні еритроцитів.

Вітамін С (кислота аскорбінова). Найбільше аскорбінової кислоти у
цибулі, часнику, редисці, лимонах, шпинаті, чорній горобині, смородині.
Бере участь в окисно-відновних реакціях.

Вітамін Д (кальціферол) утворюється в організмі при ультрафіолетовому
опроміненні з ергостерину, який містять зелені рослини. Є антирахітичним
вітаміном.

Вітамін Е (токоферол) у насінні зародків жита, пшениці, льняній та
оливковій олії, шипшині, арахісі, салаті, любистку, пастернаку,
обліписі, горіхах.

Вітамін К (філохінон). Велика кількість цього вітаміну у зеленій масі
рослин. Захищає організм від кровотеч, тобто сприяє зсіданню крові.

В організмі деякі вітаміни можуть накопичуватись у печінці, нирках
(вітамін А).

У лікарських рослинах містяться збуджувальні засоби, здатні стимулювати
активність окремих органів і систем організму. Так, наприклад, кофеїн,
який міститься у листі чаю або зернах кави, проявляє стимулюючу дію на
ЦНС, а через неї на весь організм.

Деякі лікарські рослини здатні проявляти загальнотонізуючу, адаптогенну,
актопротекторну дію. Вони тонізують життєві процеси, нормалізують
кровообіг, дихання, травлення, підвищують здатність людини
пристосовуватись до стресових ситуацій (елеутерокок, женьшень, аралія,
лимонник китайський, родіола, арніка, тирлич).

***

Для запобігання гіпо- та авітамінозу найкорисніше вживати соки свіжих
овочів та фруктів. Та оскільки ці дари природи до весни так само
виснажилися, як і ми, люди, нам слід відкривати невичерпні природні
комори вітамінів.

Однією з них є шипшина. У її плодах міститься до 7% аскорбінової кислоти
(у 50 разів більше, ніж у цитрусових, і в 10 разів більше, ніж у
смородині). І це, повірте, не єдине їхнє достоїнство. Тому плоди шипшини
незамінні ще й для лікування атеросклерозу, гострих та хронічних
інфекцій, кровотеч. Ось кілька рецептів вітамінних чаїв. Відвар плодів
шипшини: 2 ст. л. плодів залити 500 мл води кімнатної температури,
нагріти на водяній бані 30 хв, настояти 1 год, процідити, вживати по 100
мл тричі на день до їди та перед сном.

Фармацевтична промисловість випускає сироп плодів шипшини, який вживають
по 1 ч. л. 4 рази на добу. Ще один дарунок природи – сосна звичайна.
Приготуйте відвар з 30 г свіжої хвої (попередньо промивши її холодною
перевареною водою). Потім залийте 250 мл води кімнатної температури,
нагрійте на киплячій водяній бані впродовж 30 хв, охолодіть, процідіть,
пийте по 50 мл 4 рази на добу.

Можна приготувати настій фіалки триколірної: 2 ст. л. подрібненої
сировини залити 500 мл окропу, настоти 1 годину, процідити, пити по 100
мл 4 рази на день за 20 хв до їди. Або ж настій листя і сухих плодів
суниці лісової (2 ст. л. суміші – порівну) залийте 500 мл окропу,
доведіть до кипіння, дайте настоятися 1 годину, вживати як чай по 100 мл
4 рази на добу. Зрештою, зверніться в аптеку. Фармацевтична
промисловість випускає вітамінні чаї. Їх корисно вживати і взимку, і
навесні, і після перенесених травм, інфекцій, у післяопераційний період,
словом, усім ослабленим зимою і недугами людям.

Вітаміни групи В, в основному, надходять в організм з продуктами
тваринного походження, зі злаковими та бобовими рослинами. Їх нестача
часто викликана вживанням великої кількості рафінованої їжі (виробів з
борошна вищого сорту, очищеного рису, манної крупи і т.д.). Розвитку
гіповітамінозу вітамінів цієї групи сприяє й алкоголізм.

Вітамін В1 відповідає за обмін речовин, додає енергії, зміцнює нервову
систему, має протипухлинну дію. Нестача його може викликати порушення
у роботі серцевого м’яза, поліневрити. Міститься у печінці, хлібі
грубого помелу, бобових, картоплі, дріжджах.

Вітамін В2 відповідає за роботу очей, енергію, шкіру, нервову систему.
При недостатності виникають дерматити, порушення діяльності центральної
системи, сонливість, загальна апатія. Міститься він у молочних
продуктах, яйцях, м’ясі, рибі, бобових.

Вітамін В6 теж відповідає за роботу нервової системи, кровотворення,
регулює обмін амінокислот у печінці, бере участь у жировому обміні. При
недостатності вітаміну В6 можуть виникати дерматити, особливо волосяної
частини голови, заїди, “географічний” язик, відчуття печії у ротовій
порожнині, анемія та розлади шлунково-кишкового тракту. Міститься
у м’ясі, більше у свинині, печінці, птиці, рибі, кукурудзі, квасолі,
гречці, дріжджах, шпинаті.

В12 відповідає за кровотворення, бере участь у синтезі гемоглобіну.
Також незамінний в обміні жирів і вуглеводів. При недостатності вітаміну
В12 розвивається дефіцитна анемія, може бути загальна слабкість, втома,
втрата апетиту, порушення моторики шлунково-кишкового тракту, нудота,
блювота, ураження нервової системи. Міститься у рибі, кукурудзі,
бананах, печінці, яйцях, дріжджах.

У весняну пору найчастіше спостерігається гіповітаміноз вітаміну С. Його
добре зберігають цитрусові завдяки високому вмісту органічних
натуральних кислот. Але вживати їх краще у вигляді соків, міксів,
розведених невеликою кількістю води. Можна порадити шипшину — джерело
вітаміну С. 15–20 грамів сухої шипшини забезпечать добову дозу вітаміну
С.

Вітамін С відповідає за роботу імунної системи, розщеплення холестерину
в печінці. Крім того, сприяє засвоєнню заліза, білків, інших вітамінів
та кальцію. Тому від наявності вітаміну С в харчуванні залежить ще і
стан кісткової системи. Вітамін С — сильний антиоксидант, препарати з
ним рекомендують під час грипу та прийому антибіотиків, які буквально
“вимивають” усі вітаміни з організму. Сонливість, кровоточивість судин,
носові кровотечі, запалення ясен — можливі ознаки недостатності цього
вітаміну. При таких ознаках треба їсти болгарський перець, білокачанну
капусту, цитрусові, листові овочі, ківі, смородину, горобину, пити
відвари з шипшини та малини.

Телятина, гречка теж містять вітамін С, але засвоюватися він буде краще,
якщо страви з цих продуктів збризнути чимось кисленьким.

Вітамін D регулює обмін кальцію і фосфору. Від нього залежать стан
кісток, зубів і наш імунітет. Міститься у рибі, печінці, жовтках яєць,
авокадо, риб’ячому жирі.

Е — вітамін молодості. Він захищає від старіння, вважається сильним
антиоксидантом і укріплює імунітет. Якщо не вистачає вітамінів групи Е,
відбувається збій у роботі всіх внутрішніх органів, насамперед
ендокринної системи, статевих залоз, у вагітних може виникати порушення
розвитку ембріону. Цього вітаміну багато в олії, рибі, яйцях, хлібі
грубого помелу, листковому салаті, шпинаті, усіх горіхах, оливках.

Дорослій людині рекомендується приймати протягом дня не менше 400 грамів
овочів, фруктів та ягід (4–5 видів овочів, не рахуючи картоплі та три
види фруктів). Зможете більше — дуже добре. Тим більше, що ідеальних
умов зберігання овочів не існує, за зиму вони втрачають більшу частину
вітамінів. Краще всього їсти їх сирими — термічна обробка теж зменшує
кількість корисних речовин. Непоганий варіант — зелена цибуля, вирощена
на підвіконні, кріп та петрушка. Тоді ви точно знатимете, що
не отримаєте разом з вітамінами дозу нітратів. За добу бажано з’їдати
150 грамів м’яса, одне яйце, 60–70 грамів риби (можна замінити м’ясо
птицею, тією ж рибою, це вже залежить від смаків кожного), обов’язково
вживати молочні продукти.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020