.

Фенологічні спостереження за картоплею (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
284 5722
Скачать документ

Фенологічні спостереження за картоплею

КАРТОПЛЯ.

Картопля має велике значення в народному господарстві. Вона так само, як
і хліб,— один з основних продуктів харчування для людей. Картоплею
годують тварин. Крім того, картопля — цінна технічна культура, її
переробляють на заводах і добувають крохмаль і спирт. Крохмаль
використовують для виготовлення кондитерських виробів. Спирт – технічна
сировина. Його застосовують у виробництві гуми, тканин тощо.

Рослина картоплі має корені, стебло, листки, квітки і плоди. Стебло
досягає висоти 80—90 см. Корені розвинуті слабко й розміщуються у
верхньому шарі ґрунту. Квітки білі або фіолетові. Цвіте картопля
наприкінці червня – на початку липня. Після цвітіння на рослині
утворюються плоди – зелені, а потім зеленувато-білі ягоди завбільшки з
вишню.

Особливістю рослини картоплі є те, що у грунті від стебел відходять
підземні стебла. Вони білого кольору, значно товстіші за корені. Кінці
їх потовщуються й перетворюються в бульби.

Бульби картоплі бувають круглої, овальної і довгастої форми. Зверху
бульба покрита шкіркою. Колір шкірки буває білий або рожевий. На
поверхні бульби є заглиблення. Це вічка. З одного боку бульби більше
вічок. Цю частину бульби називають верхівкою. На протилежному від
верхівки боці – основі бульби – є невелике заглиблення – місце
прикріплення бульби з підземним стеблом.

Тут вічок немає. У вічках містяться бруньки, з яких виростають пагони
нових рослин.

Бульби картоплі містять дуже багато крохмалю.

Картопля проростає при температурі 10—12° тепла. Коли садити за
холоднішої погоди, сходи затримуються, а якщо грунт дуже вологий, то
частина посаджених бульб загине. Тому картоплю садять, коли настає
стійка тепла погода.

Бульби картоплі добре ростуть при температурі 17—20° тепла, при
температурі ґрунту вище від 25° тепла вони ростуть погано.

Під час невеликих весняних і осінніх заморозків до – 1° С рослини
картоплі гинуть.

Урожай картоплі багато в чому залежить від забезпеченості рослин
вологою. Особливо потрібна волога рослинам у період від початку цвітіння
до припинення росту листя. Саме в цей час ростуть бульби. Якщо в цей
період вологи не вистачатиме, бульби будуть дрібними. Якщо пізніше
підуть дощі, ріст бульб може відновитися, але їх нормальний розвиток
порушується і вони виростають спотвореними.

Щоб виростити високий урожай картоплі, її садять на пухких, багатих
поживними речовинами грунтах. У пухкому ґрунті добре розвиваються корені
й підземні стебла з бульбами.

Під час росту корені й бульби зрушують ґрунтові частинки і розміщуються
в ґрунті. У пухкому ґрунті ґрунтові частинки зрушуються легко. Тому
бульби в такому ґрунті добре ростуть.

В ущільненому ґрунті бульби під час росту насилу зрушують грунт. Тому на
таких грунтах бульб утворюється менше, вони дрібніші й сплющені з боків.

Найкраще росте картопля в нежарке, рівномірно дощове літо. У жарку й
суху погоду бульби ростуть погано. При перших заморозках листя картоплі
гине,

Для збирання врожаю картоплі потрібна ясна, суха погода. Готуючи грунт
під картоплю, треба весь орний шар добре розпушити. У розпушеному ґрунті
корені, підземні стебла і бульби ростуть вільно, до коренів надходить
вода й повітря.

Підготовка ґрунту під картоплю полягає в оранці і внесенні добрив.

Орють під картоплю глибоко, на 25-27 см. Якщо на полі, де вирощуватимуть
картоплю, росла пшениця чи інша зернова культура, орють восени. Якщо
картоплю вирощуватимуть на тому полі, де росла капуста або інша
культура, після якої грунт лишається розпушеним і яку збирають пізно
восени, поле орють навесні.

Час оранки залежить також від ґрунту. Глинистий грунт краще орати з
осені. Навесні дуже вологий глинистий грунт висихає повільно, і оранка
затримається. Піщаний грунт висихає швидше, тому його можна орати
навесні.

Внесення добрив. Щоб виростити високий урожай картоплі, на поля вносять
добрива. Грунт під картоплю найкраще удобрювати гноєм. У ньому є всі
поживні речовини, необхідні рослинам. Крім того, угноєний грунт
пухкіший.

Угноюють грунт перед оранкою. Гній рівномірно розкидають по полю, а
потім заорюють. Він потрапляє в нижні шари ґрунту й там поступово
перегниває. Поживні речовини, які утворюються, використають не тільки
рослини картоплі, а й інші культури, що ростимуть на цьому полі після
картоплі.

Восени разом із гноєм і навесні перед садінням картоплі на поле вносять
також мінеральні добрива. Існують певні норми внесення добрив на поля, і
їх не можна збільшувати — можна зашкодити рослинам.

Весняний обробіток ґрунту під картоплю. Навесні, як тільки підсохнуть
верхні грудки на полі, зяб боронують. При цьому розпушується верхній шар
ґрунту, що запобігає його висиханню. Боронований зяб краще зберігає
вологу.

На глинистих грунтах навесні зяб переорюють, тому що вони за зиму дуже
ущільнюються. Орють на меншу глибину порівняно з оранкою на зяб. Якщо на
зяб під картоплю орють на 20-27 см, то переорюють на 18—20 см. Це
роблять для того, щоб не вивернути на поверхню ґрунту заораний восени
гній.

Піщаний грунт, якщо він був восени зораний на зяб, навесні не
переорюють. Якщо ж на піщаному ґрунті не проводили зябльову оранку, поле
орють весною.

Таким чином, глинисті грунти під картоплю орють двічі: восени на зяб, а
навесні переорюють.

Піщані грунти під картоплю орють один раз: восени або весною. Перед
садінням бульби треба перебрати, відкинути гнилі й пошкоджені хворобою,
а із здорових бульб відібрати середні за величиною, вагою 60-80 г. Такі
бульби найвигідніші для садіння. З них виростають сильні кущисті
рослини.

Дрібні бульби, вагою 20-30 г, дають менші кущі. Бульби вагою 100 г і
більше невигідно садити, бо кущі майже не відрізняються від тих, які
виростають з бульб вагою 60-80 г, а йде на садіння таких бульб майже
вдвічі більше.

Відібрані для садіння бульби виймають із сховища й кладуть під відкриті
навіси. Там вони лежать 7-10 днів. За цей час бульби прогріваються,
підв’ялюються і з вічок витикаються маленькі пагінці. Такі бульби готові
для садіння.

Є й інший спосіб підготовки бульб до садіння – пророщування. Відібрані
бульби розсипають тонким шаром у світлому теплому приміщенні і лишають
їх там на 30—35 днів. За цей час з вічок виростають короткі товсті
пагони із зеленими листочками. При садінні такими бульбами картопля
сходить швидше і достигає раніше.

Садити картоплю починають тоді, коли грунт добре прогріється. У
холодному ґрунті бульби довго не проростають і можуть згнити.

Під час садіння картоплі слід додержувати таких вимог:

бульби розкладати по одній на однаковій відстані одна від одної;

перевозити й садити пророщені бульби треба дуже обережно, не обламувати
пагонів.

Картоплю садять рядками. У рядках бульби розкладають на відстані 35 см
одна від одної. Відстань між сусідніми рядками – 70 см. Цю відстань
називають міжряддям. Коли міжряддя широке, такий спосіб садіння
називають широкорядним.

Схематично широкорядний спосіб садіння картоплі можна записати так: 70 x
35. Цифра 70 означає ширину міжряддя, а 35 – відстань між сусідніми
рослинами в рядку (в сантиметрах).

Іноді ширину міжрядь роблять меншою – 50 або 60 см.

Дуже важливо не тільки правильно розкласти бульби на однакову відстань
одна від одної, а й покласти їх на певну глибину.

При гребеневому садінні на глинистих грунтах бульби садять на глибину
10—12 см від поверхні гребеня. При безгребеневому садінні на піщаних
грунтах бульби кладуть на глибину 10-12 см від поверхні поля, на
глинистих грунтах – на 6-8 см.

Глибина, на яку садять бульби картоплі, називається глибиною садіння
бульб.

Коли бульби посадити глибше, ніж треба, сходи з’являться пізніше,
рослини ростимуть повільніше і врожай буде гіршим. Коли бульби посадити
мілко, рослинам не вистачатиме вологи і врожайність знизиться.

Добрий догляд за посадкою картоплі має дуже велике значення для
вирощування високого врожаю. Він полягає в підтриманні ґрунту в
розпушеному стані й знищенні бур’янів. Грунт боронують, розпушують
міжряддя і підгортають рослини.

Боронують двічі: до появи сходів і після їх появи. Боронуванням
розпушують верхній шар ґрунту й знищують проростки бур’янів.

Першого разу грунт боронують через 5-8 днів після висаджування картоплі.
Розпушування верхнього шару боронуванням прискорює появу сходів
картоплі. Одночасно зубці борони знищують проростки різних бур’янів.
Якщо запізнитися з боронуванням, у бур’янів встигне вирости коріння і їх
не можна буде знищити бороною.

Удруге грунт боронують відразу після появи сходів картоплі. Боронування
сходів збільшує доступ повітря до коренів рослин і прискорює їх ріст.

Коли рослини підростуть і висота їх досягне 8-10 см, починають
розпушувати ґрунт у міжряддях.

Розпушують міжряддя один раз за сухої погоди і 2-3 рази – за сирої.
Розпушування сприяє доступу повітря до коренів рослин, допомагає
проникненню вологи в нижні шари ґрунту, а також знищує бур’яни.

Глибина розпушування залежить від вологості ґрунту. Під час сухої і
жаркої погоди міжряддя розпушують неглибоко, на 8-10 см. У сиру погоду і
на вологих грунтах глибина розпушування більша -14 см. Розпушуючи
міжряддя, треба стежити, щоб не пошкоджувалися рослини картоплі і щоб у
міжряддях не лишалися бур’яни.

Підгортання. Підгортання – важливий захід догляду за картоплею.
Починають підгортати картоплю, коли рослини підростуть на 18-20 см,
перед появою пуп’янків квіток. Грунт щільно підгортають до кущика
картоплі з усіх боків, засипають ним нижню частину стебел. Звідси й
назва – підгортання.

Навколо кущика рослини утворюється горбик з ґрунту. У підгорнутому
ґрунті стебла пускають нові корені й підземні стебла. Якщо картоплю не
підгорнути, додаткові корені й підземні стебла не утворяться і врожай
бульб буде значно меншим.

На вологих глинистих грунтах картоплю підгортають двічі на піщаних –
один раз. Найкраще підгортати після дощу. Стебла засипаються вологим
ґрунтом, а це викликає ріст додаткових коренів і підземних стебел. Якщо
стебла засипати сухим ґрунтом, додаткові корені й підземні стебла не
виростуть.

У посушливих районах підгортання заміняють розпушуванням. При цьому
зберігається волога в ґрунті і рослини краще використовують короткочасні
літкі опади.

Для садіння відбирають здорові бульби вагою 60-80 г. Щоб відрізнити
здорову бульбу від ураженої хворобою, треба її оглянути. Здорова бульба
тверда на дотик і має рівне забарвлення шкірки. На ураженій хворобою
бульбі помітні великі плями сірого, коричневого або чорного кольору.
Коли надавити пляму пальцем, з бульби виступає гнилий м’якуш неприємного
запаху. Уражені бульби для садіння непридатні.

Щоб відібрати бульби вагою 60-80 г, треба:

1) зважити кілька бульб і відкласти з них ті, що мають вагу 60-80 г;

2) підібрати до них кілька бульб приблизно того самого розміру і теж
зважити. Якщо вага цих бульб буде в межах 60—80 г, значить, вони вибрані
правильно ;

3) відібрати бульби приблизно того самого розміру.

Кількість бульб під час відбирання зручно лічити відрами. Невелике відро
вміщує 7 кг бульб.

Щоб бульби дали короткі й товсті зелені паростки, їх треба за 30-35 днів
до садіння розкласти в теплому світлому приміщенні на пророщування. До
кожної бульби має доходити світло. .

Бульби на пророщування можна закладати по-різному:

1) розкласти бульби в один шар під відкритим навісом. На ніч укривати,
якщо передбачаються заморозки ;

2) розкласти бульби в один шар на стелажах і на підлозі в закритому
світлому приміщенні;

3) помістити бульби в ґратчасті ящики. Поставити ящики один на одний на
відкритому повітрі так, щоб між ними проходило світло. На ніч і під час
дощу укривати ящики поліетиленовою плівкою.

На прогрівання бульби закладають за 7-10 днів до садіння. Не можна
садити бульби, взяті щойно із сховища. Холодні бульби довго лежатимуть у
грунті, не проростаючи. Прогріті бульби швидше проростуть і зійдуть.

Щоб прогріти бульби, їх розкладають у кілька шарів у теплому приміщенні
або на відкритому повітрі.

Для прогрівання бульб потрібне значно менше приміщення, ніж для
пророщування, тому що на пророщування бульби розкладають в один шар, а
на прогрівання – у кілька шарів.

Пророщені бульби дають сходи днів на десять раніше, ніж тільки прогріті.

Важливо рівномірно розподілити мінеральні добрива по всьому полю. Для
цього треба:

1) іти точно в заданому напрямі;

2) рухаючись, зберігати рівномірний широкий крок;

3) розсипати добрива через однакові проміжки часу, наприклад щоразу,
коли стаєш правою ногою.

На початку роботи добрива вносять на невеликій контрольній ділянці. Якщо
не вистачило добрив на відміряну ділянку, це означає, що, розкидаючи їх
по полю, йшли надто повільно. Наступного разу треба йти швидше. А якщо
добрива лишились у відрі, значить, ішли дуже швидко і наступного разу
слід іти повільніше.

Розкидаючи мінеральні добрива вручну, додержують таких правил:

1) відро з добривами треба обхопити лівою рукою і притиснути його до
боку на рівні грудей. Тримати відро похило, добрива в нього насипати до
половини;

2) добрива брати в жменю правою рукою, відводити руку в сторону і
розсипати добрива справа наліво ;

3) розкидаючи добрива, йти спокійно й рівно; ступаючи лівою ногою, брати
добрива з відра, ступаючи правою — розкидати його;

4) під час роботи йти на відстані 6—8 м один від одного, розкидати
добрива тільки з підвітряного боку.

Після роботи добре вимити руки й почистити спецодяг.

Основні вимоги до садіння картоплі:

1) додержувати прийнятої ширини міжрядь (60 або 70 см);

2) розкладати бульби в рядку на однакові відстані одна від одної (на 35
см);

3) класти бульби на визначену глибину (на 10-12 см від поверхні гребеня
при гребеневому садінні або на 6—8 см від поверхні грунту при
безгребеневому садінні на глинистих грунтах).

Міжряддя картоплі розпушують вручну сапами.

Одночасно з розпушуванням у міжряддях знищують бур’яни. Під час сапання
треба розпушити міжряддя на певну глибину, підрізати бур’яни в міжряддях
і знищити бур’яни в рядках.

Розпушують міжряддя сапами на глибину не більш як 10-12 см. Під час
сапання слід додержувати таких правил:

1. Розпушуючи міжряддя на глибину 10 см, полотно сапи треба повністю
вганяти в грунт. Для цього піднімають сапу за держак приблизно на висоту
80 см від поверхні грунту і з силою опускають її в грунт.

Під час першого розпушування грунт ще не встигає ущільнитися, а тому
сапа входить у грунт без особливих зусиль. Наступні сапання на
ущільненому грунті, якщо він глинистий і підсохлий, потребують більших
зусиль.

2. Щоб підрізати бур’яни, треба, опускаючи сапу в грунт, одночасно трохи
потягнути на себе. При цьому русі бур’яни підрізатимуться гострим кінцем
сапи.

3. Розпушуючи міжряддя впоперек на всю ширину, роблять кілька ударів
сапою. Кількість ударів, залежить від ширини полотна сапи.

4. Щоб не пошкодити кущів картоплі під час розпушування, слід відступати
від рядка на 5—6 см під час першого сапання і на 6—8 см під, час
наступних сапань. Цю відстань називають захисною зоною.

5. Пересуваючись уперед по міжряддю, треба витримувати однакову ширину
захвату грунту. Вона в середньому має становити 8—10 см. За більшої
ширини захвату якість розпушування буде гіршою і не всі бур’яни
підрізатимуться. За меншої ширини захвату на виконання роботи піде
більше часу.

6. Бур’яни в рядку виривають з корінням і відкидають.

Підгортаючи картоплю, важливо додержувати таких вимог:

1. Нижня частина стебел рослин має бути засипана грунтом з усіх боків.

2. Унаслідок підгортання вздовж рядка утворюється грядка. Вона має бути
певної ширини й висоти, з добре розпушеним грунтом.

3. Підгортають звичайно після дощу, коли грунт вологий.

4. Підгортаючи картоплю, треба бути обережним, щоб не пошкодити рослин.
Залишати захисну зону 15 см.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020