Документ, його роль та місце в управлінській діяльності

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Документ, його роль та місце в управлінській діяльності

У процесі діяльності людини, будь-якого об’єкта, суб’єкта, підприємства
створюються документи, які відображають цю діяльність і показують
інформаційні зв’язки людини і суб’єкта. «Матеріальний об’єкт з
інформацією, закріпленою створеним людиною способом для передачі у часі
та просторі» — так визначає документ ГОСТ 16487-83 «Діловодство та
архівна справа. Терміни та визначення». Документи використовуються в
усіх сферах діяльності людини, відображають факти, події, явища
об’єктивної дійсності та розумової діяльності людини. Інформація в
документі може бути зафіксована будь-яким способом: письмово, у вигляді
креслення, малюнка, фотографії, за допомогою звукозапису. Таким чином,
документ, перш за все, виконує інформаційну функцію. Але він виконує й
інші функції: передачу інформації на відстані, накопичення та зберігання
інформації, доказу, обліку. В управлінській діяльності на перший план
виступає управлінська функція. Документ якнайтісніше пов’язаний з усіма
формами управлінської діяльності і є засобом реалізації покладених на
апарат управління функцій, наприклад, планування, обліку, фінансування,
контролю та ін.

Один окремий документ — це одиничний акт документування. Діяльність
суб’єкта відображає сукупність документів, взаємопов’язаних та
взаємодіючих, які становлять системи документації. ГОСТ 6.10.1-88
«Уніфіковані системи документації. Основні положення» визначає систему
документації як сукупність взаємопов’язаних документів, що
застосовуються у певній сфері діяльності.

Розглядаючи документи як форму відображення діяльності об’єктів та їх
суб’єктів, можна виявити значну кількість систем документації,
взаємопов’язаних та підпорядкованих.

Найбільш загальною і цілісною системою, що займає вищу сходинку на
ієрархічних сходах документостворення, можна розглядати загальнодержавну
систему документації, яка включає всі види систем документації, що
виникають та взаємодіють в державі. Вона розподіляється на ряд
підсистем, які можна класифікувати за різними ознаками (територіальними,
функціональними, за рівнем управління тощо).

В літературі і практичній діяльності насамперед виділяють функціональні,
які мають міжгалузеве значення, та галузеві системи документації.
Функціональні системи документації: планова, звітно-статистична,
матеріально-технічного постачання, фінансування та ін. — в тому або
іншому обсязі властиві для всіх органів управління.

Галузевими прийнято вважати системи документації, які функціонують і,
відповідно, відображають діяльність органів галузевого призначення
(об’єкти та їх суб’єкти, відділи, управління, виконкоми місцевих рад).

Функціональні і галузеві системи документації, в свою чергу, можна
поділити на підсистеми за напрямками діяльності. Можна також розподілити
системи документації за рівнем управління, наприклад, системи
документації по міністерству освіти, вузу, школі та ін.

Між системами інколи важко провести чіткі межі, оскільки вони дуже тісно
взаємопов’язані. Розвиток електронно-обчислювальної техніки та
впровадження автоматизованих систем управління вимагали приведення
документів до однорідності як за формою, так і щодо послідовності
розташування в них інформації. З кінця 1960-тих років в колишньому
Радянському Союзі набула поширення діяльність з розробки уніфікованих
систем документації, які містять інформацію, необхідну для керівництва у
певній сфері діяльності. Створення уніфікованих систем документації —
один із найважливіших напрямків розробки АСУ.

На даний час діє більше двадцяти загальнодержавних уніфікованих систем
документації, кожна з яких визначається державним стандартом. Такий
державний стандарт видається на кожну систему. Але документи, розроблені
в різних системах, що використовуються в управлінні на різних рівнях,
повинні мати єдині уніфіковані форми. Уніфіковані форми документів
проектуються на основі ГОСТу 6.10.5-87 «Уніфіковані системи
документації. Вимоги щодо побудови формуляра-зразка».

gdU?8

загальнодержавних, галузевих та ін.

На підставі ГОСТ 6.10.5-87 складаються формуляри-зразки та уніфіковані
на їх основі форми документів майже всіх уніфікованих систем
документації. Однак для уніфікованої системи організаційно-розпорядчої
документації форми документів розробляються на основі державного
стандарту за ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів».

Сам процес створення документа називається документуванням. Під системою
документування розуміють сукупність процесів зі створення та опрацювання
всіх документів у суб’єкті. Система документування передбачає наявність
визначених норм і вимог не тільки щодо складання і оформлення документа,
а й щодо порядку роботи з ним, опрацювання, руху, зберігання документа.
Ці норми закріплюються, в свою чергу, законотворчими та
нормативно-методичними документами.

З використанням ЕОМ, коли інформація, яка знаходиться в документах,
закладається в пам’ять машини, коли стало можливим швидко отримати
будь-яку частину цієї інформації і в будь-яких комбінаціях, більш
виправданим стало поняття інформаційно-документаційного забезпечення
управління, яке включає всю сукупність процесів з одержання,
опрацювання, зберігання та видачі споживачеві інформації та документів
як її носіїв.

Вся управлінська діяльність тісно пов’язана з роботою над документами,
оскільки.для прийняття будь-якого рішення необхідна інформація з
питання, що розглядається, носієм якої є документ — об’єкт праці в
сфері управління. Тому удосконалення процесу роботи з документами є
найважливішим напрямком підвищення продуктивності праці в сфері
управління. Роль управління постійно зростає внаслідок розвитку
суспільства, його політичних, економічних, культурних, соціальних
зв’язків, зростання обсягів документаційної інформації.

Працівники управлінського апарату більшу частину робочого часу
використовують на складання, погодження, опрацювання документів та
інформації, що міститься в них. Ця робота займає 60 %, а в окремих
випадках — до 80 % їх робочого часу. Для значної частини працівників
сфери управління, таких, як статисти, економісти, бухгалтери, секретарі,
оператори та ін., робота з документами та їх аналіз, опрацювання
інформації в них становлять основний зміст роботи.

Значну роль в упорядкуванні роботи з документами й оптимізації
документаційних процесів відіграла Єдина державна система діловодства,
затверджена Кабінетом Міністрів України. Єдина державна система
діловодства являє собою науково упорядкований комплекс правил,
нормативів і рекомендацій щодо організації і ведення документаційного
забезпечення управління, починаючи з моменту створення або отримання
документа і до відправлення його в архів. В ЄДСД можна виділити чотири
основні напрямки удосконалення документаційного забезпечення
управлінської діяльності апарату: уніфікація і стандартизація
документів; раціональна організація обігу документів і зберігання
документів; економіка, планування та організація праці персоналу, що
займається діловодством; автоматизація та механізація праці управлінців.
У 1973 році, коли ЄДСД була створена, тільки починалось впровадження
EOT, тому основні положення ЄДСД базувались в основному на механізації
процесів складання і оформлення документів. Впровадження ЄДСД дозволило
досягнути певної однорідності в організації діловодства в країні. В
рамках ЄДСД були розроблені перші стандарти на уніфіковану систему
організаційно-розпорядчої документації. Основні положення ЄДСД і ГОСТи
на УСОРД стали головними нормативно-методичними документами, на підставі
яких організовувалось і удосконалювалось документаційне обслуговування в
СРСР в 70-80 pp. XX ст. Впровадження ЄДСД в апаратах міністерств і
відомств не тільки дозволило привести документаційне обслуговування у
відносну однорідність в галузі, але й створило передумови для переходу
до активного впровадження АСУ.

Впровадження EOT в управлінні, в свою чергу, вимагає переробки основних
положень ЄДСД з урахуванням змін технологій складання і опрацювання
документів.

У наш час підготовлена і діє як нормативно-методичний документ нова
редакція ЄДСД, яка отримала назву Державної системи документаційного
забезпечення управління (ДСДЗУ). Ця система базується вже на ЕОМ, але
водночас враховує і можливості традиційного ручного опрацювання
документів.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *