Державний нагляд в системі стандартизації. Порядок атестації і повірки засобів вимірювань. Який порядок оформлення результатів перевірки вашого підпри

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Метрологія і стандартизація»

ПЛАН

1. Державний нагляд в системі стандартизації

2. Порядок атестації і повірки засобів вимірювань

3. Який порядок оформлення результатів перевірки вашого підприємства
щодо дотримання вимог метрологічного забезпечення

Список використаної літератури

1. Державний нагляд в системі стандартизації

Державна стандартизація є важливим для всіх без винятку напрямків
діяльності держави –метрології, сертифікації, державного нагляду та
захисту прав споживачів.

На разі національна технічна нормативна база України складається з понад
22 тисяч стандартів. За кількісними показниками вона цілком відповідає
рівню розвинутих країн. Але головною її вадою залишається недостатня
оновлюваність (переважна більшість стандартів не переглядалася понад 10
років) і низький рівень гармонізації з міжнародними нормами (10%).

Важливим і беззаперечно позитивним надбанням Держстандарту України є
прийняття “процедурних” нормативних актів. Зокрема, для визначення
порядку реалізації норм Закону України “Про підтвердження відповідності”
від 17 травня 2001 р. № 2406-III, Закону України “Про вилучення з обігу,
переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та
небезпечної продукції” від 14 січня 2000 р. № 1393-XIV, Декрету Кабінету
Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм
і правил та відповідальність за їх порушення” від 8 квітня 1993 р. №
30-93, і подальшого вдосконалення організації та порядку проведення
державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил Державний
Комітет стандартизації, метрології та сертифікації України (далі –
Держстандарт) Наказом № 321 від 3 червня 2002 р. затвердив Інструкцію
про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів,
норм і правил (далі – Інструкція про державний нагляд). Цей документ є
необхідною передумовою, з одного боку, створення контрольованого
ринкового середовища й захисту прав та законних інтересів споживачів
товарів, робіт (послуг), а з іншого – регламентує взаємодію суб’єктів
підприємницької діяльності з Держстандартом як органом контролю та
нагляду у відповідній сфері.

Інструкція замінила попередньо видані й чинні нормативні акти (КНД
50-001-93 Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил
“Порядок здійснення державного нагляду”, затверджений наказом
Держстандарту України від 27 травня 1993 р. № 78а). Вона встановила
загальні вимоги щодо порядку проведення, розгляду й оформлення
результатів державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил
(далі – державний нагляд), крім будівельних норм і правил, при
розробленні, виробництві, випуску, зберіганні, транспортуванні,
використанні, експлуатації, реалізації та утилізації продукції
суб’єктами підприємницької діяльності, в тому числі оптовими
торговельними (збутовими) організаціями, за винятком стадії реалізації
товарів у сфері роздрібної та оптово-роздрібної торгівлі, випуску й
реалізації продукції на підприємствах громадського харчування та надання
послуг громадянам як споживачам. Дія вказаної Інструкції поширюється на
Держстандарт України та його територіальні органи – державні центри
стандартизації, метрології та сертифікації (ДЦСМС), а також на суб’єктів
підприємницької діяльності.

В Інструкції вказано, що державний нагляд за додержанням стандартів,
норм і правил, технічних регламентів з підтвердження відповідності,
технічних регламентів, за станом засобів вимірювальної техніки, а також
інших вимог, пов’язаних з якістю продукції, здійснюється шляхом
проведення періодичних або постійних перевірок з вибірковим або
суцільним контролем.

Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, станом
засобів вимірювань, а також інших вимог, пов’язаних з якістю продукції
(надалі — стандартів, норм і правил), здійснює Державний комітет України
по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України) і
його територіальні органи — центри стандартизації, метрології та
сертифікації (надалі — органи державного нагляду), а також інші
спеціально уповноважені на те органи.

Діяльність спеціально уповноважених органів визначається окремими актами
законодавства.

Голова Держстандарту України одночасно за посадою є головним державним
інспектором України, а його заступники — заступниками головного
державного інспектора України з державного нагляду за якістю продукції,
додержанням стандартів, норм і правил.

Директори центрів стандартизації, метрології та сертифікації
Держстандарту України одночасно за посадою є головними державними
інспекторами Республіки Крим, області, міста, а їхні заступники —
заступниками головного державного інспектора Республіки Крим, області,
міста з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів,
норм і правил.

Начальники управлінь, їхні заступники, начальники відділів, спеціалісти
Держстандарту України, керівники підрозділів, їхні заступники та
спеціалісти центрів стандартизації, метрології та сертифікації, на яких
покладено здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм
і правил, одночасно за посадою є державними інспекторами з державного
нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил.

Службові особи, які здійснюють державний нагляд за додержанням
стандартів, норм і правил, повинні бути атестовані у порядку,
встановленому Держстандартом України.

Головні державні інспектори, їхні заступники і державні інспектори
користуються правами, визначеними цим Декретом.

Координація робіт по державному нагляду за додержанням стандартів, норм
і правил, а також взаємодія з аналогічними органами інших країн
покладаються на Держстандарт України.

Об’єктами державного нагляду є:

1) продукція виробничо-технічного призначення, товари народного
споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування,
в тому числі продукція, що пройшла сертифікацію, — на відповідність
стандартам, нормам і правилам;

2) продукція імпортна — на відповідність діючим в Україні стандартам,
нормам і правилам стосовно безпеки для життя, здоров’я й майна людей і
навколишнього середовища;

3) продукція експортна — на відповідність стандартам, нормам і правилам
або окремим вимогам, обумовленим договором (контрактом);

4) атестовані виробництва — на відповідність установленим вимогам щодо
сертифікації продукції.

Державний нагляд здійснюється за планами органів державного нагляду або
за зверненнями громадян у формі перевірки додержання:

стандартів, норм і правил, крім будівельних норм і правил, при розробці,
виробництві, випуску, зберіганні, транспортуванні, використанні,
експлуатації, реалізації та утилізації продукції, за винятком стадії
реалізації товарів у сфері торгівлі, випуску і реалізації продукції на
підприємствах громадського харчування та надання послуг громадянам як
споживачам, шляхом проведення періодичних або постійних перевірок через
вибірковий або суцільний контроль;

стабільності якості сертифікованої продукції, правил проведення
випробувань продукції.

Перевірка за зверненнями громадян проводиться відповідно до
законодавства про порядок розгляду пропозицій та заяв громадян.

Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого
визначаються Держстандартом України.

Органи державного нагляду відповідно до покладених на них завдань:

1) здійснюють перевірку додержання стандартів, норм і правил;

2) вносять у встановленому порядку пропозиції про скасування, обмеження
строку дії або перегляд стандартів, норм і правил, якщо вони не
забезпечують якості продукції, безпеки життя, здоров’я й майна людей і
навколишнього середовища або суперечать чинному законодавству;

3) здійснюють аналіз роботи підприємця з питань додержання стандартів,
норм і правил;

4) узагальнюють результати державного нагляду, аналізують причини
порушень стандартів, норм і правил;

5) забезпечують оперативне вжиття заходів до припинення порушень
стандартів, норм і правил, усунення причин їх виникнення;

6) інформують органи державної влади і громадськість про стан справ із
додержанням стандартів, норм і правил;

7) вносять на підставі висновків державного нагляду пропозиції органам
державної виконавчої влади, органам місцевого і регіонального
самоврядування про удосконалення комплексу заходів щодо підвищення
якості продукції;

8) розробляють і проводять заходи, спрямовані на підвищення ефективності
своєї роботи з державного нагляду;

9) забезпечують взаємодію з правоохоронними та іншими спеціально
уповноваженими на те органами державного нагляду, товариствами
споживачів з питань контролю за якістю продукції.

Головні державні інспектори, їхні заступники, державні інспектори
(надалі — державні інспектори), які здійснюють державний нагляд за
додержанням стандартів, норм і правил, є представниками органів
державної виконавчої влади.

Фінансування робіт щодо здійснення державного нагляду за додержанням
стандартів, норм і правил провадиться за рахунок коштів, передбачуваних
державним бюджетом.

Працівники правоохоронних органів сприяють посадовим особам
Держстандарту України та його територіальних органів у виконанні ними
службових обов’язків, пов’язаних з державним наглядом за додержанням
стандартів, норм і правил.

Посадові особи Держстандарту України та його територіальних органів під
час виконання своїх службових обов’язків, пов’язаних з державним
наглядом за додержанням стандартів, норм і правил, перебувають під
захистом закону.

Держава гарантує захист життя, здоров’я, честі, гідності та майна
посадових осіб і членів їх сімей від злочинних посягань та інших
протиправних дій.

Посадові особи Держстандарту України та його територіальних органів, на
яких покладено здійснення державного нагляду за додержанням стандартів,
норм і правил, підлягають обов’язковому державному страхуванню.

Порядок та умови страхування посадових осіб визначаються Кабінетом
Міністрів України.

У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв’язку з виконанням
службових обов’язків, посадовій особі виплачується компенсація в розмірі
від річного до п’ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня
втрати працездатності), а в разі її загибелі — сім’ї загиблого
виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового
утримання за останньою посадою, яку він займав.

Збитки, завдані майну посадової особи Держстандарту України та його
територіальних органів або членів її сім’ї у зв’язку з виконанням нею
службових обов’язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок коштів
державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

2. Порядок атестації і повірки засобів вимірювань

Державна метрологічна та метрологічна атестація засобів вимірювальної
техніки — дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення
їх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів
до застосування.

Засоби вимірювальної техніки, не призначені для серійного виробництва в
Україні або для ввезення на територію України партіями, на які
поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають державній
метрологічній атестації.

Засоби вимірювальної техніки, не призначені для серійного виробництва
або для ввезення на територію України партіями, на які не поширюється
державний метрологічний нагляд, підлягають метрологічній атестації.

(Згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»).

Тобто, державна метрологічна атестація (метрологічна атестація)
проводиться для засобів вимірювальної техніки, що не підлягають
державним випробуванням. у тому числі для:

засобів вимірювальної техніки, які не призначені для серійного
виробництва;

експериментальних (дослідних) зразків засобів вимірювальної техніки,
виготовлених під час науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських
робіт, що передають в експлуатацію;

вбудованих вимірювальних каналів виробів, які за своїм прямим
функціональним призначенням не є засобами вимірювальної техніки;

одиничних зразків засобів вимірювальної техніки, які виготовляють
серійно та використовують в умовах чи режимах експлуатації, відмінних
від наведених в документації на ці засоби вимірювальної техніки або для
яких необхідно встановити індивідуальні метрологічні характеристики;

засобів вимірювальної техніки, які не призначені для ввезення в Україну
партіями.

Організація та порядок проведення державної метрологічної та
метрологічної атестації регламентується ДСТУ 3215.

Атестації підлягає випробувальне обладнання, що відтворює нормовані
зовнішні впливаючі фактори та (або) навантаження.

Атестація випробувального обладнання проводиться з метою визначення
нормованих точносних характеристик обладнання, їх відповідності вимогам
нормативно-технічної документації та встановлення придатності обладнання
до використання.

Атестації підлягають:

дослідні зразки;

обладнання, що виготовляється серійно та модернізується;

обладнання, що виготовляється у одиничних екземплярах;

імпортне обладнання.

До експлуатації допускається випробувальне обладнання, що визнане за
результатами атестації придатним до використання.

H

c

D

F

H

c

???????¤?¤?$???????I?Випробувальне обладнання підлягає первинній,
періодичній та, у разі необхідності, позачерговій атестації.

Основні положення та порядок атестації випробувального обладнання
регламентуються ГОСТ 24555.

Повірка засобів вимірювальної техніки — встановлення придатності засобів
вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний
нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх
метрологічних характеристик.

Повірці підлягають засоби вимірювальної техніки, що перебувають в
експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж,
видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а
також:

вихідні і робочі еталони метрологічних центрів та територіальних
органів;

вихідні еталони підприємств і організацій;

засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час державних
випробувань, державної метрологічної атестації та повірки засобів
вимірювальної техніки, а також під час калібрування засобів
вимірювальної техніки для інших підприємств, організацій та для фізичних
осіб.

Види повірки: первинна, періодична, позачергова, інспекційна та
експертна.

Засоби вимірювальної техніки визнають придатними до застосування, якщо
результати повірки підтверджують їх відповідність метрологічним та
технічним вимогам до цих засобів вимірювальної техніки, встановленим у
нормативних чи експлуатаційних документах.

Організація та порядок проведення повірки засобів вимірювальної техніки
регламентується ДСТУ 2708.

3. Який порядок оформлення результатів перевірки вашого підприємства
щодо дотримання вимог метрологічного забезпечення

За результатами кожної перевірки складається акт державного
метрологічного нагляду. Форма акта державного метрологічного нагляду на
підприємстві наведена нижче. В акті повинно бути відображено стан справ
з усіх питань перевірки, а також розкриті причини порушень чинного
законодавства у сфері метрологічної діяльності, стандартів,
метрологічних норм і правил, що були виявлені під час її проведення. До
акта додаються: довідка про стан засобів вимірювальної техніки за
визначеною формою; довідка про результати інспекційної повірки засобів
вимірювальної техніки за визначеною формою.

Відповідальність за повноту, достовірність та об’єктивність викладених у
акті державного метрологічного нагляду результатів перевірки несе
керівник перевірки. Представники органу виконавчої влади або
підприємства, які перевірялися, мають право в письмовій формі викласти
особисту думку щодо результатів перевірки, яка додається до акта
державного метрологічного нагляду.

У разі відмови керівника органу виконавчої влади або підприємства від
підписання акта державного метрологічного нагляду керівник перевірки
робить відповідний запис у цьому документі, фіксуючи відмову. Акт
державного метрологічного нагляду в цьому випадку вважається дійсним.

На підставі акта державного метрологічного нагляду, у разі виявлення
порушень чинного законодавства в галузі метрології, стандартів,
метрологічних норм і правил, державний інспектор в установленому
порядку:

забороняє шляхом видачі припису застосування, випуск з виробництва,
ремонту та у продаж і видачу напрокат засобів вимірювальної техніки та
виконання робіт, пов’язаних з вимірюваннями.

анулює результати повірки засобів вимірювальної техніки, які були
забраковані за результатами інспекційної повірки;

вносить пропозиції про тимчасове зупинення дії або анулювання свідоцтв
про уповноваження на проведення державних випробувань і повірки
засобів вимірювальної техніки та атестації методик виконання
вимірювань, атестатів акредитації на проведення калібрування засобів
вимірювальної техніки та вимірювань за формою, наведеною в додатку 9;

вносить пропозиції щодо передання до правоохоронних органів матеріалів
про порушення метрологічних вимог;

складає протоколи про адміністративні правопорушення у сфері
метрологічної діяльності за формою, наведеною в додатку 10;

встановлює терміни усунення порушень чинного законодавства у сфері
метрології, стандартів, метрологічних норм і правил;

ознайомлює, під підпис, керівника органу виконавчої влади або
підприємства з актом державного метрологічного нагляду;

надає матеріали державного метрологічного нагляду на розгляд керівнику
Держспоживстандарту або відповідного територіального органу.

Акт державного метрологічного нагляду в 10-денний термін з моменту
закінчення перевірки надсилається:

органу виконавчої влади або підприємству, що перевірялося;

територіальному органу, який узагальнює матеріали перевірок за
конкретними напрямками державного метрологічного нагляду;

відповідному підрозділу Держспоживстандарту (при потребі);

правоохоронним та іншим органам (при потребі).

Перший примірник акта зберігається в Держспоживстандарті або у
відповідному територіальному органі.

У випадку, коли з вини посадових осіб допущені порушення тягнуть за
собою, відповідно до чинного законодавства, кримінальну
відповідальність, матеріали перевірки надсилаються до відповідних
державних органів.

Органи Державної метрологічної служби мають право інформувати органи
прокуратури та внутрішніх справ у випадках створення органом виконавчої
влади або підприємством перешкод для здійснення державного
метрологічного нагляду з метою припинення факту порушення чинного
законодавства.

Органами Державної метрологічної служби здійснюється контроль за
виконанням органом виконавчої влади або підприємством приписів шляхом
проведення повторних перевірок. Здійснення контролю по усуненню
недоліків, зазначених в приписі, може проводитись і без виїзду на
підприємство ( організацію) в разі надання останнім
звіту про усунення виявлених недоліків і підтверджуючих документів, що
засвідчують їх усунення. Результати повторних перевірок оформляються
актом контролю виконання приписів за визначеною формою.

При усуненні порушень, зазначених у приписі, державний інспектор знімає
заборону і видає підприємству рішення про можливість поновлення
метрологічних робіт за визначеною формою.

Витрати на повторну перевірку оплачують відповідні підприємства,
організації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

Форма акта державного метрологічного нагляду на підприємстві

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ

ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ

_______________________________________________________________________
_____

(назва територіального органу Держспоживстандарту)

Акт № ____

від «__» __________ ____ р.

державного метрологічного нагляду

за забезпеченням єдності вимірювань

________________________________

(зазначається сфера поширення

________________________________

державного метрологічного нагляду)

(назва підприємства)

(підпорядкування)

(адреса)

Керівник підприємства

(ініціали, прізвище, телефон)

Головний метролог або відповідальний за забезпечення єдності вимірювань

(ініціали, прізвище, телефон)

Підстава:_______________________________________________________________
___

(назва, дата і номер документа, назва територіального

________________________________________________________________________
________

органу Держспоживстандарту, який видав завдання)

Складений: Державним(и) інспектором(ами) з державного метрологічного
нагляду.

Керівник перевірки:
________________________________________________________

(ініціали,
прізвище)

Присутні:
_________________________________________________________________

(посади, ініціали, прізвища
відповідальних осіб

________________________________________________________________________
__

підприємства)

Перевірка проводилася з “__»_____ ___ р. по “__” _____ ___
р.

1. Вихідні дані

Дається коротка характеристика метрологічної діяльності підприємства.
Наявність метрологічної служби або наказу щодо призначення
відповідального за метрологічне забезпечення, затвердженого Положення
про метрологічну службу, інформація щодо видів метрологічної діяльності
тощо. Короткі результати попередніх перевірок органів
Держспоживстандарту за період не менше 12 місяців, ужиті заходи. Дані
про скарги, претензії (рекламації) щодо метрологічної діяльності за той
самий період.

2. Результати перевірки повинні містити дані щодо:

2.1. Виконання підприємством вимог Закону України “Про метрологію та
метрологічну діяльність”, інших нормативно-правових актів і нормативних
документів з метрології.

3. Під час перевірки метрологічна діяльність
___________________________________

(зазначається

________________________________________________________________________
________

сфера поширення державного метрологічного
нагляду)

методиками виконання вимірювань, засобами вимірювальної техніки,
стандартними зразками та засобами випробувань забезпечена в повній (не
повній) мірі. Зазначити, яких і скільки не вистачає методик виконання
вимірювань, засобів вимірювальної техніки, стандартних зразків та
засобів випробувань стосовно кожного виду діяльності. Результати
інспекційної повірки засобів вимірювальної техніки. Довідки додаються.

3.1. Проконтрольована правильність виконання вимірювань:

________________________________________________________________________
________

(зазначаються сфери державного метрологічного нагляду)

3.2. З порушенням установлених вимог проводилися вимірювання

у:
________________________________________________________________________
______

(зазначаються сфери державного метрологічного нагляду )

Навести приклад неправильного виконання вимірювань

________________________________________________________________________
______

________________________________________________________________________
________

3.3. Стан засобів вимірювальної техніки, що застосовуються:

________________________________________________________________________
________

(зазначаються сфери державного метрологічного нагляду)

Із обревізованих засобів вимірювальної техніки ___ або ___% непридатні
до застосування. Довідка додається.

Крім того, застосовується ___ засобів вимірювальної техніки, із яких __
не пройшли державну метрологічну атестацію згідно з ДСТУ 3215.
Перерахувати засоби вимірювальної техніки, що не відповідають ДСТУ 3215,
зазначити сферу їх застосування і наслідки цього.

Інспекційній повірці піддано ___ засобів вимірювальної техніки, із яких
___ не відповідали вимогам документів на повірку. Застосовується ___
стандартних зразків, із яких ___ не відповідали ГОСТ 8.315-97.(Якщо не
проводилась, то вказати причини)

Застосовується ___ засобів випробувань, із яких ___ не відповідали
вимогам ГОСТ 24555 та ПМУ 09-98. Перерахувати засоби випробувань, які не
відповідають вимогам стандарту, зазначивши сферу їх застосування.

Установка і монтаж ___ засобів вимірювальної техніки виконані
неправильно. Навести конкретні приклади неправильного монтажу або
використання засобів вимірювальної техніки і наслідки цього.

Інші порушення вимог нормативної і експлуатаційної документації.

Метрологічний контроль і нагляд проводить:
___________________________________

(зазначити підрозділ

________________________________________________________________________
________

або конкретних осіб, № і дату наказів про їх призначення)

4. Причини порушень метрологічних норм і правил.

5. Висновки.

6.Ужиті заходи:
____________________________________________________________

________________________________________________________________________
________

Державний(і) інспектор(и)

з метрологічного нагляду __________
___________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

З актом ознайомлений ________________ _________
__________________

керівник підприємства (посада)
(підпис) (ініціали, прізвище)

Список використаної літератури

Держстандарт України, Державна система забезпечення єдності вимірювання.
Метрологічні терміни та визначення , ДТСУ 2681–94.

Інструкція про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за
забезпеченням єдності вимірювань / Наказ Держспоживстандарту України від
2005 р.

Кириченко Л.С., Чернухіна Н.М. Сертифікація та якість продукції в
сучасних умовах господарювання: Навчальний посібник. — Львів; К., 1995. 

Окрепилов В.В. Всеобщее управление качеством: Учебник. — СПб., 1996. —
Ч.1.

Орнадський В.П. Вступ до метрології, науки про вимірювання, навчальний
посібник, К.: ІДСО, 1994.

Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якісю і сертифікації:
Підручник. — К., 1997. — 152 с.

PAGE

PAGE 2

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *