.

Зміст і побудова обвинувальної промови (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
308 4054
Скачать документ

Реферат на тему:

Зміст і побудова

обвинувальної промови

Беручи участь у судових дебатах, проголошуючи обвинувальну промову,
прокурор висловлює ті остаточні і кінцеві висновки, до яких він дійшов у
результаті судового розгляду кримінальної справи, підбиває підсумки
обвинувальної діяльності. Виступ прокурора з обвинувальною промовою є
одним з найбільш відповідальних етапів підтримання обвинувачення усуді.

Відповідно до ст. 264 КПК України прокурор підтримує перед судом
державне обвинувачення. Він це робить від імені держави, від імені
суспільства.

Промова прокурора в судових дебатах, в якій підтримується державне
обвинувачення, містить аналіз доказів, висловлюються міркування про
кваліфікацію злочину, міру покарання та інші питання, які мають значення
для винесення законного і обгрунтова-вого вироку, називається
обвинувальною промовою прокурора.

Закон не визначає змісту обвинувальної промови. Але оскільки доказування
обвинувачення в суді КПК України поклав на прокурора, то в своїй промові
він повинен висвітлити питання, передбачені ст. 324 КПК:

1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;

2) чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального
закону він передбачений;

3) чи винен підсудний у вчиненні цього злочину;

4) чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин;

5) чи є обставини, що обтяжують або пом’якшують відповідальність
підсудного і які саме;

6) чи слід у випадках, передбачених ст. 26 Кримінального кодексу
України, визнати підсудного особливо небезпечним рецидивістом;

7) яка міра покарання повинна бути призначена підсудному і чи повинен
він її відбувати;

8) в якому вигляді виправно-трудової чи виховно-трудової колонії або у
в’язниці повинен відбувати покарання засуджений до позбавлення волі;

9) чи підлягає задоволенню пред’явлений цивільний позов, на чию користь
та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні
потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров’я на його
стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений;

10) що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову, і
можливою його конфіскацією;

11) що зробити з речовими доказами, зокрема з грошима, цінностями та
іншими речами, нажитими злочинним шляхом;

12) на кого мають бути покладені судові витрати і в якому розмірі;

13) який запобіжний захід слід обрати щодо підсудного;

14) чи слід у випадках, передбачених ст. 14 КК, застосовувати до
підсудного примусове лікування чи встановити над ним опікування.

Такі питання вирішуються судом при постановленні вироку.

До цих питань прокурор повинен дати також суспільно-політичну оцінку
обставин справи, що розглядається; характеристику особи підсудного;
аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

Зміст і структура обвинувальної промови визначаються передусім
обставинами справи, місцем її розгляду (справа розглядається в суді чи
виїзному засіданні), складом аудиторії, індивідуальними якостями
прокурора і зайнятою ним позицією у справі.

Йдучи в суд, прокурор повинен знати, що він буде говорити, мати тези чи
принаймні план. Ось план промови одного з київських прокурорів:

1. Суть пред’явленого обвинувачення.

2. Що пояснює підсудний.

3. Неправдивість його показань підтверджується:

• протоколом огляду від 10.03.19… р. (а. с. 16);

• протоколом обшуку (а. с. 19);

• показанням свідка — дружини підсудного (а. с. 28);

• висновком криміналістичної експертизи (а. с. 41).

4. Матеріальні цінності розтратив підсудний, що побічно підтверджується:

• показаннями працівників магазину і сусідів про те, що підсудний часто
пиячив;

• показаннями шинкарки, що за випивку завжди розплачувався підсудний;

• показаннями дружини підсудного, що зарплату чоловік повністю їй
віддавав.

5. Обгрунтування юридичної кваліфікації.

6. Пропозиції про міру покарання і долю цивільного позову. Можна
виступати і без плану, як «виступив» один із прокурорів у справі про
хуліганство:

«Товариші судді! Нам все достатньо ясно. Підсудний Карган зірвав з
клумби квітку. 1 нецензурно лаявся на жінку з дітьми, а потім влаштував
бійку з мужчиною. У справі є дані про те, що бійка була, шум і крики
також були. Прошу визнати підсудного винним і дати йому три роки» ‘.

Прокурорська практика виробила таку структуру обвинувальної промови:

вступна частина;

фабула справи (виклад фактичних обставин злочину);

аналіз і оцінка зібраних у справі доказів (аналіз доказів);

обгрунтування кваліфікації злочину;

характеристика особи підсудного;

обгрунтування пропозицій про міру покарання цивільному позову;

• аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, і пропозицій щодо
їх усунення;

• заключна частина промови.

Не завжди обвинувальна промова вміщує всі перераховані елементи в такій
послідовності. Але на практиці саме така послідовність закріпилася і
виправдала себе.

Зміст і структура обвинувальної промови, її побудова не можуть бути
однаковими і незмінними для будь-якої справи. Як не існує кримінальних
справ абсолютно схожих одна на одну, так і не повинно бути промов, які
збігаються між собою. Тому прокурор повинен уміти віднайти правильні
пропозиції різних частин промови, розподілити матеріал логічно й
послідовно.

Експозиція, розподіл матеріалу — досить важливий момент у риторському
мистецтві. «Уміла готувати, та не вміла подавати» — влучна
характеристика експозиції і про це слід пам’ятати.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020