.

У чому полягає ораторське мистецтво промовця (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3173 18811
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“У чому полягає

ораторське мистецтво промовця”

У свій час ще Платон казав, що “красномовство належить до тих мистецтв,
які усе здійснюють і усього досягають словом… Адже воно зібрало й
тримає у своїх руках, можна сказати, сили усіх мистецтв!”

Красномовству властиво захоплювати серця й хвилювати їх усякими
способами. Воно то вривається в думки, то закрадається в них, сіє нове
переконання, визволяє вкорінене.

Красномовство необхідне таке, яке відкидало б усяку нещирість й
манірність, але яке, однак, мало б здоровий блиск і переймало красу від
сил своїх. Бо у промові повинно бути те саме, що буває у тілі людському,
яке бере свої істинні прикраси від доброї своєї будови.

Красномовство — це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми
звертаємося, слухали не лише без труднощів, але із задоволенням, і щоб
захоплені метою й підбурені самолюбством, вони захотіли глибше у неї
проникнути.

Істинне красномовство виникає самим природним способом із того, що
говорять, про те, що думають і чим щоденно живуть,— з думок і уявлень,
для нас цілком буденних.

Красномовство — це дар, який дозволяє нам оволодіти розумом і серцем
співрозмовника, здатність тлумачити чи навіяти йому все, що нам
потрібно.

Завдяки красномовству нас може полонити людина, на яку ми звичайно не
звертаємо уваги. Розум не лише одухотворює тіло, але певною мірою
оновлює його; почуття й думки, які змінюють одне одного, оживляють
обличчя и надають йому .то одного, то іншого виразу; розумна промова
надовго приковує увагу до однієї й тієї самої людини.

Красномовство давніх часів, тобто красномовство високе й пристрасне
більше відповідає правильному смаку, ніж красномовство сучасне; воно є
розумнішим і досконалішим, якщо ним правильно користуватися, воно завжди
матиме великий вплив на людство… Якщо я не помиляюсь, наше сучасне
красномовство належить до такого роду красномовства, яке критики давніх
часів іменували красномовством античним, тобто помірним, вишуканим і
тонким, яке більш повчало розум, ніж торкалося почуттів, і при якому
промова йшла у тоні простої розмови й розвитку аргументації.

Красномовство — це не що інше, як уміння надати красу логічним
побудовам.

Немає красномовства без думок… Але для красномовства недостатньо ще
того, що заготовлений у вас достатній запас думок:

вони надають тільки силу й служать основою. Відчуття становлять його
чарівність. Вони лише надають творінню того цілющого тепло-твору, який
зігріває душу, полонить її й рухає нею… Стрімкість, яка є достоїнством
красномовства, може бути плодом тільки душі полум’яної, чутливої й
абсолютно прив’язаної до свого предмета.

Зброя красномовства вимагає мудрості й чесності. Красномовство має
однаково як свої небезпеки, так і користь: все залежить від
використання; воно може бути й щитом невинності, й мечем мужності, й
кинджалом зломовності.

Ораторське мистецтво користується всіма вигодами поезії й усіма її
правами…

Я не знаю, чому красномовство відносять до розряду мистецтв. Воно за
своєю метою і значенням повинно стояти значно вище.

Справжнє красномовство полягає у сутності, але зовсім не у словах.

Одне слово, сказане від щирого серця, діє на наш розум сильніше усіляких
найважливіших доказів і переконливіше усіляких розмірковувань, а
особливо, коли воно сказане саме тоді, коли треба…

Красномовство — це теж вид мистецтва, і та обставина, що воно не
розвивається саме як вид мистецтва, здавалося б, суперечить духові нашої
епохи, епохи словесних битв… Можливо, слід передусім розширити коло
людей, які виступають публічно, щоб красномовство знову змогло
воскреснути як вид мистецтва. Тоді ми побачимо, що ораторське мистецтво
може виявитися у різноманітних формах і, скажімо, поряд з промовою на
зборах, надмогильним словом тощо і доповідь, і лекція можуть стати
творами мистецтва.

Якщо хто вирішив оволодіти красномовством по-справжньому, він повинен
бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості.

Оратор користується народною прихильністю лише тоді, коли завчасно
продумує, що буде говорити: лише цим доводить він свою відданість
народу, а той, хто не турбується, як буде сприйнята його промова, діє…
як людина, яка більше спирається на силу, ніж на переконання.

Ні, нічим не можна принести більшої шкоди, ніж повідомляючи брехню. Саме
так, якщо ті люди, в яких державна діяльність полягає у промовах, не
казатимуть правду, тоді хіба можна надійно керувати державою?

Оратор повинен стояти, як озброєний воїн у лаві, розв’язувати справи
великої важливості і завжди прагнути перемоги».

Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно,
вишукано і переконливо, відповідно до важливості предметів, на користь
часові і для задоволення слухачів.

Не може бути оратором і ніколи ним не був той, хто, наче воїн, який
вступає у всеозброєнні в битву, не з’являвся на форум, озброєний усіма
знаннями.

Найбільша цінність оратора — не тільки сказати те, що потрібно, але і не
сказати того, чого не треба.

Найкращий оратор є той, хто своїм словом і повчає слухачів, і дає
насолоду, і справляє на них сильне враження.

Вчити — обов’язок оратора, давати насолоду — честь, яка надається
слухачу, справляти ж сильне враження — необхідність.

Балакучих людей знав я декількох, а красномовної людини — досі жодної.
Балакучою тут я називаю таку людину, яка може досить розумно й ясно
говорити перед пересічними людьми, керуючись загальновживаними
поняттями, а красномовною — тільки ту, яка будь-який обраний нею предмет
може розкрити й прикрасити так, щоб він став більш вражаючим і пишним, і
яка засвоїла і запам’ятала всі ті знання, що можуть служити джерелом
красномовства.

Що стосується вправ для розвитку голосу, дихання, рухів тіла й, нарешті,
язика, то для них потрібні не стільки правила науки, скільки праця. Тут
необхідно з великою суворістю відбирати собі взірці для наслідування;
причому приглядатися ми повинні не лише до ораторів, а й до акторів, щоб

Оратор говорить не з тим єдино, щоб його розуміли. Головний його намір,
щоб переконати й схвилювати, у чому він не зможе

перемогти, якщо не відшукає насолоди. Він хоче увійти у розум і серце, а
це він не інакше зможе зробити як проходячи через уяву.

Говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є
властивістю мудрого, говорити багато й погано означає дурня, говорити
мало й погано є ознакою божевільного.

Гонористість — найбільша перешкода істинному красномовству. К. Нічого
немає легшого, як відрізнити людину, яка добре відчуває, але погано
говорить, від тієї, яка добре” говорить і нічого не відчуває.

Оратор, проповідник також з’являються перед публікою власною персоною,
подібно до актора… Але тут велика різниця. Оратор з’являється для
того, щоб говорити, а не для того, щоб виставляти себе напоказ: він
виступає у своєму власному вигляді, грає не когось іншого, а тільки
самого себе, говорить від власного імені, висловлює чи повинен
висловлювати тільки власні думки; оскільки людина і дійова особа тут
єдині, він на своєму місці… Але актор на сцені, розігруючи чужі
почуття, проголошуючи лише тс, що йому вказано, зображуючи часто якусь
фантастичну істоту, розчиняється і начебто щезає у своєму герої.

Без природних обдаровань оратором бути неможливо, але теорія покаже
початківцю, як слід користуватися такими фізичними засобами, які дала
йому природа, як слід впливати на розум і серце його слухачів.

Той хто бажає гарно говорити або писати, повинен обов’язково добре
мислити й хороший мати смак.

Тільки забуваючи про самих себе, можемо ми захопитися якоюсь справою і
зробити її апостолом. Політичний діяч захоплює маси, коли бореться за
дорогу для нього справу; оратор, коли виступає з промовою і турбується
тільки про успіх тієї ідеї, яку він хоче викласти перед своїми
слухачами; чим глибше у ній переконаний, чим більше захоплений нею, тим
менше він буде думати про власну особу, про те, як він увійде, як
поклониться аудиторії, чи про ефектне завершення, яке він приготував для
закінчення своєї промови.

Використана література:

Іржі Томан. Мистецтво говорити. – К., 2000.

Основи ораторського мистецтва. – К., 2002.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020