Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі С.І. Мельника (реферат)

Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі
С.І. Мельника

Завершується розгляд складної кримінальної справи щодо обвинувачення
підсудного Сергія Мельника у вчиненні умисного вбивства громадянки Лелюк
Тетяни при обтяжуючих обставинах. Трагедія цієї справи подвійна:
по-перше, обірвалося життя молодої жінки, матері двох малолітніх діток,
дочки сивих немолодих батьків, коханої дружини Ігоря Степановича Лелюка;
по-друге, органи попереднього слідства звинувачують у вчиненні цього
найнебезпечнішого злочину молоду людину, Мельника Сергія Івановича, який
також має сім’ю, батьків, хорошу репутацію на роботі, за місцем
проживання, і він заперечує свою причетність до цього злочину. Ще на
початку XVII століття французький письменник Жан-Жак Руссо писав:
«Тисяча шляхів веде до помилки, а до істини — тільки один».

Сьогодні у мене складне завдання — допомогти суду знайти істину. Вона
одна по справі: або підсудний Мельник винний у вчиненні умисного
вбивства гр-ки Лелюк при обтяжуючих обставинах, або — невинний. Вийти на
шлях істини мені допоможе ретельний аналіз доказів, зібраних на
попередньому і судовому слідствах.

Органи попереднього слідства звинувачують Сергія Мельника в учиненні
умисного вбивства гр-ки Тетяни Лелюк біля її будинку № 4 по вул.
Рівненській, 22 лютого 1996 року близько 20 години за таких обставин:
Мельник зустрів Лелюк і запропонував вступити з ним у статевий зв’язок.
Лелюк відмовила, тоді Мельник узяв із землі камінь і наніс удар
потерпілий з метою подолати її опір. Коли Лелюк знепритомніла, він
відтягнув її на город біля будину № 6, двічі зґвалтував, а потім з метою
приховати вчинений злочин убив її.

Кримінальна справа за фактом убивства гр-ки Тетяни Лелюк була порушена
24 лютого 1996 року слідчим прокуратури за ознаками злочину,
передбаченого ст. 94 Кримінального кодексу України.

20 березня 1996 року в районному відділі внутрішніх справ свідок Мельник
зізнався у вчиненні зґвалтування та вбивства гр-ки Лелюк. І з ним, як
свідком по справі, було проведено відтворення обстановки та обставин
події.

20 березня Мельник був затриманий як підозрюваний у вчиненні злочину,
передбаченого п. «ж» ст. 93 КК, і допитаний прокурором району без участі
захисника. 21 березня слідчий пред’явив Мельнику обвинувачення і допитав
його без участі захисника.

На думку органу попереднього слідства, винність Мельника у вчиненому
злочині доведена такими доказами:

• показаннями Мельника як свідка, підозрюваного, обвинуваченого;

• протоколом відтворення обстановки та обставин події;

• висновком експертизи речових доказів, згідно з якими кров на одязі
підсудного не виключає походження від потерпілої;

• висновком судово-медичної експертизи.

У судовому слідстві ці докази були ретельно перевірені. Так, підсудний
Сергій Мельник в суді своєї вини не визнав і пояснив, що на попередньому
слідстві його змусили зізнатися у вчиненні згвалтування та вбивства
Тетяни Лелюк працівники міліції, але після арешту він відмовився від
показань, даних на початковому етапі слідства. 22 лютого 1996 року він
закінчив роботу о 19 годині і разом із співпрацівником Доденком пішли на
автобусну зупинку. Довго чекали автобуса. На своїй зупинці «Рівненська»
вийшов і пішов додому, в будинок № 12. Він проходив біля будинку № 4,
але нікого не зустрічав. Вдома він був, як завжди, після 20 години, а
точніше, десь о 20 годині 20 хвилин. Потерпілу він не знав. Місце події
йому показали працівники міліції. Спочатку йому розповідали, що сталося
і як, а потім допитали його як свідка злочину. Але він категорично
відмовлявся від попередніх показань на слідстві і заявляв суду про свою
непричетність до цього злочину.

Свідок Доденко підтвердив суду, що він з Мельником закінчили роботу о 19
годині і разом пішли на автобусну зупинку, довгенько, десь хвилин 30—35,
чекали транспорта, разом сіли в автобус і поїхали. Мельник зійшов на
зупинці «Рівненська», а він поїхав далі, додому.

 

?

?

e

Kразом дивилися «Новини» ОРТ. Сергій завжди приходить з роботи і
спочатку дивиться «Новини» ОРТ, а потім вечеряє. Він рідко встигає на
початок новин, тому що працює до 19 години, а транспорт ввечері працює
погано.

21 березня 1996 р. Сергія затримала міліція за вбивство, якого він не
вчиняв і не міг вчинити. Як вважає Мельник Тамара, її чоловіка затримали
тільки тому, що він завжди повертається з роботи десь близько або після
20 години і виходить на зупинці «Рівненська», в районі якої і було вбито
жінку 22 лютого.

У судовому засіданні були допитані експерти, які проводили експертизи по
цій справі.

Експерт Івашко Василь у суді підтвердив висновки експертизи речових
доказів. Відповідно до висновку «на майці, штанах Мельника встановлена
кров людини, яка може походити як від потерпілої, так і від підсудного,
чи іншої людини з групою крові ОХВ. І в підсудного, і в потерпілої
однакова група крові. Статеву належність крові встановити неможливо».

Підсудний Мельник суду пояснив, що за день до його арешту, тобто десь 19
березня, він вранці голився і порізався, декілька плям крові залишилися
на майці та штанах.

У цій частині показання підсудного підтверджує свідок Мельник Тамара,
вона бачила плями від крові на майці Мельника Сергія, котрий пояснив, що
голився і порізався, і запропонувала йому переодягти майку, але Сергій
відмовився, бо запізнювався на роботу.

Під час судового слідства були досліджені акт та висновки медичної
експертизи. З висновків вбачається, що сперма, виявлена у Лелюк, не є
наслідком зґвалтування потерпілої підсудним за обставин, які були
покладені органом попереднього слідства в основу обвинувачення Мельника.
Вона може походити або від декількох осіб, або від однієї особи з групою
крові АВО. У Мельника група крові ОХВ. Чи є Мельник так званим
парадоксальним виділювачем, встановити експертам не вдалося.

Всупереч вимогам ст. 21, 45, 46 Кримінально-процесуального кодексу після
затримання як підозрюваного у вчиненні вбивства при обтяжуючих
обставинах Мельнику не роз’яснили його права мати захисника, побачення з
ним до першого допиту. Не роз’яснили обвинуваченому Мельнику його право
мати захисника і побачення з ним перед пред’явленням обвинувачення за п.
«ж» ст. 93 Кримінального кодексу і допитом його як обвинуваченого.

Шановні судді!

Аналіз та оцінка доказів, зібраних органом попереднього слідства,
ретельне їх дослідження в суді дають підстави вважати, що обвинувачення
Мельника у вчиненні умисного вбивства гр-ки Лелюк при обтяжуючих
обставинах даними судового слідства не підтверджується. Викладене
дозволяє зробити висновок: участь підсудного Мельника у вчиненні даного
злочину не доведена.

У зв’язку з цим я відмовляюся від обвинувачення, висунутого органом
попереднього слідства відносно Мельника Сергія Івановича за п. «ж» ст.
93 Кримінально-процесуального кодексу, і пропоную суду його виправдати
за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину.

Шановні судді!

Вважаю, що виправдувальний вирок по даній кримінальній справі сприятиме
встановленню істини. Шлях до. істини єдиний — виправдати невинного,
реабілітувати його чесне ім’я, репутацію.

ЛІТЕРАТУРА

Андриевский С.А. Драмы из жизни. Защитительные речи. — Петроград, 1916.

Аннушкин В.И. Первая русская риторика. — М., 1989.

Античные риторики. — М., 1978.

Апресян Г.З. Ораторское искусство. — М., 1978.

Аристотель. Риторика // Античные риторики. — М., 1978.

Арістотель. Поетика / Пер. Б. Ієна. — К., 1967.

Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990.

Безменова Н.А. Неориторика: проблемы и перспективы // Семантика.
Коммуникация. Стиль. — М., 1983.

Бельчиков Ю.А. Говори ясно и просто. — М., 1980.

Бондаренко 77. С. Судова промова. — Львів, 1972.

Васильев А.Н. Основы культуры речи. — М., 1990.

Введенском Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. — М., 1984.

Вернидубов І.В. Проблеми підтримання державного обвинувачення за
законодавством України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 1992.

Виклади давньослов’янських легенд або міфологія, укладена Я.Ф.
Головацьким. — К. 1991.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *