.

Значення психічних травм, екзогенних та ендогенних факторів для виникнення психозу. Етапи розвитку маніакально-депресивного психозу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
439 3612
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Значення психічних травм, екзогенних та ендогенних факторів для
виникнення психозу. Етапи розвитку маніакально-депресивного психозу

Клінічна картина психічних захворювань залежить в основному від
функціональних і динамічних порушень вищої нервової діяльності.

Розрізняють: екзогенні та ендогенні причини психічних захворювань.

Всякі шкідливі фактори, що уражають мозок і нервову систему з
зовнішнього середовища – називаються екзогенними, а реакції нервової
системи і мозку на ці шкідливі фактори екзогенними реакціями.

Гострі психози виникають часто під час інфекційних захворювань: гострі
інфекційні захворювання: червоний тиф, крупозна пневмонія, рожисте
запалення і інші, при яких бактеріальні токсини, утруюючи весь організм,
поражають і центральну нервову систему.

Інфекційні захворювання: хвороби нирок злоякісна пухлина, при яких
проходить самоотруєння організму.

Всі ті захворювання. Які виникають внаслідок попадання в організм отрути
(професіональні або медикаментозні отруєння).

Однією з екзогенних факторів виникнення хвороби являється психотравма.

Проте, психотравма не завжди дає психічні захворювання. Залежно від типу
нервової системи.

Психотравма – повід до шизофренії, психозу, неврозу.

Для розвитку хвороби має значення несподіваність, тривалість і тяжкість
психотравми.

Має значення і стан хворого в момент переживання: у період клімаксу, або
тяжкого соматичного захворювання; при виснаженні нервової системи
психози виникають частіше. Основним признаком всіх екзогенних реакцій є
потьмарення свідомості.

Для розвитку психозу мають значення ендогенні фактори (спадковість,
періодичне порушення обміну речовин, особливо вуглеводного, жирового, що
приводить до порушення вищої нервової діяльності.

Маніакально-депресивний, або циркулярний психоз характеризується
настанням хворобливих приступів то у вигляді маніакального, то у вигляді
депресивного стану.

Іноді один стан змінюється іншим, нібито циклічно (циркулярний), або у
хворого протягом усього періоду захворювання лише депресивні або лише
маніакальні стани.

Між періодичними фазами хвороби, які закінчилися, спостерігаються світлі
проміжки, коли у хворих повністю відновлюється працездатність і вони
повертаються до колишньої діяльності, бо ніяких паталогічних змін у
головному мозку при цьому захворюванні немає, на відміну від тяжких
органічних процесів при шизофренії.

Найчастіше психоз починається у молодому, юнацькому віці.

Клініка.

У манікальній фазі у хворого спостерігається піднесений настрій,
ейфорія, прискорення бігу думок, відповідно до швидкості думок, хворий
голосно, не вмовкаючи, говорить, співає, складає вірші.

Він надзвичайно рухливий, не може висидіти на місці, весь час старається
чимось зайнятися, стає набридливим, у все втручається, виявляє
спостережливість і відмічає всі неполадки у навколишньому. Такий стан
триває вдень і вночі. Хворий спить 2-4 год. на добу, або взагалі не
спить. Часто хворий не зовсім критично оцінює свій стан і висловлює
думки про свої надмірні можливості, здібності (маячні думки величності),
виняткової краси.

У жепресивній фазі стан хворого протилежний маніакальноу:

Настрій пригнічений,хворий відчуває болісну тугу. Не бачить ні вчому
виходу, уперто намагається заподіяти собі смерть. На ніг заспокоєння не
настає. Хворий не може заснути. Мислення повільне, в наслідок відповідає
на запитання із затримкою, коротко.

Хворий весь час у пригніченій позі із страдницьким виразом лиця, з
похиленою головою, або весь час лежить. Рухи загальмовані, хворий не
може встати, одягнутися, умитися, самостійно поїсти. Пригнічений настрій
відповідає думкам про якусь свою винність (самообвинувачення). Хворі
вважають себе не вартими уваги, відмовляються від їди.

У цій фазі у хворого самотинно відмічаються значні порушення: сухість
шкіри, підвищення кров’яного тиску, зменшення апетиту, ослаблення
скоротливої діяльності кишечника, внаслідок чого настають стійкі запори,
хворий втрачає у вазі.

Такі самі зміни, але в меншій мірі, спостерігаються і в маніакальній
фазі.

Соматичні розлади описав вчений Протопопов.

Характерно тріада Протопопова: прискорення пульсу, розширення зіниць,
схильність до запорів.

Порушується вуглеводний обмін. Хворі, що перебувають у тяжкому
дипресивному стані через загальмованість стають безпорадними і догляд за
ними становить певні труднощі. Персонал повинен стежити за фізичним
станом хворих, щоб вони щодня робити свій туалет (умивання, чищення
зубів, полоскання рота), за харчуванням, за діяльністю кишечника. Часто
доводиться терпляче годувати хворого з ложечки, щодня робити очисну
клізму.

При лікуванні тривалим сном тривалість депресивної фази зменшується.

Треба хворого умовити самостійно попоїсти, або спробувати погодувати з
рук. Якщо це не вдається, потрібно вдаватися до штучного годування через
зонд, щоб запобігти розвитку виснаження.

Зонд це м’яка гумова трубка діаметром 0,5 см. Перед введенням його
необхідно прокип’ятити, або обмити гарячою водою з содою.

Один кінець зонда, що його вводять рот, або ніс, заокруглений з
боковими отворами.

Цей закруглений кінець треба змазати вазеліном на ІІ відкритий кінець
надягають лійку. Поживна суміш для штучного годування повинна мати
потрібну для організму кількість білків, жирів і вуглеводів, вітамінів і
солі.

Ця суміш складається: 500 гр. Молока, 2 сирих яєць, 50 гр. Цукру, 20-30
гр. Масла, 5-10 гр. кухонної солі, полівітамінів.

Нерідко до поживної суміші додають потрібні ліки, які хворий
відмовляється приймати. Суміш вводять один, або 2 рази на добу, в
кількості від 300 гр. до 1 літра (не більше). Щоб хворий не спробував
блювотним рухом видалити введену в шлунок рідину, треба після видалення
зонду тримати хворого в горизонтальному положенні.

Маніакальна і депресивна фаза триває декілька місяців, іноді до року і
більше. Покращення сну і набування у вазі є ранніми симптомами
покращення стану.

Депресивні стани частіше зустрічаються у літньому віці.

Кількість приступів у хворих різна. Проміжки між фазами, коли хворі
залишаються психічно цілком здоровими, також різна, щодо тривалості.

Циклотомія – різновидність маніакально-депресивного психозу, коли
маніакальний і депресивний стани виявляються нерізкими симптомами.

Причиною маніакального і депресивного приступів є порушення обміну
речовин вуглеводного і жирового. Зрушення в обміні речовин викликає
порушення вищої нервової діяльності. При маніакальному і депресивному
станах відмічається перевантаження збудливого процесу над гальмівним у
маніакальних станах і гальмівного над збудливим у депресивній фазі.

1) При циркулярній депресії рухове загальмування тим сильніше, чим
тяжчий стан, а при реактивній депресії загальмування не буває.

2) Хворі частіше надто рухливі, метушливі, постійно намагаються
поділитися своїми переживаннями, шукають співчуття. В тяжких випадках
бувають думки про самогубство і спроби заподіяти собі смерть.

3) Тривалість депресивного стану, що розвинувся після психічної травми
залежить від характеру цієї травми.

4) Як правило, чим більше часу минуло від моменту травми, тим менша
депресія. Нерідко в кінці депресії, коли рухове загальмування
зменшується, але тужливість ще дуже велика, хворий може заподіяти собі
смерть.

Тому при виході з депресивного стану хворі потребують ще пильнішого
нагляду.

Депресивні хворі особливо потребують теплого, ласкавого, терплячого
ставлення до себе.

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

Психоневрологічне відділення розраховане на 40 ліжок.

За період 2003-2005 років стаціонарну допомогу в відділенні отримали:

Рік 2003 2004 005 Всього

Кількість пролікованих хворих 535 569 568 1672

Нозологічний склад хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в %
відношенні.

Нозології 2003 2004 2005

Органічні розлади психіки 40,9 42,1 39,7

Непсихотичні розлади органічного походження 27,2 26,7 27,7

Внаслідок судинних захворювань 0,6 0,57 0,7

Шизофернія 16,0 19,9 14,4

Афективні розлади 8,7 6,6 14,4

Розумова відсталість 2,9 1,0 0,7

Алкоголізм та алкогольні психози 6,5 6,4 3,2

Невротичні розлади 16,4 15,7 21,4

На одну медичну сестру навантаження в середньому 20 хворих.

У зміні працює 2 медичних сестри по 12 годин день, ніч.

До робочого місця палатної медсестри відносяться: сестринський пост,
палати, відділення, процедурна, службові приміщення.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020