Реферат на тему:
Виступ перед негативно налаштованою аудиторією
У такому разі важливо відповідно налаштувати себе, не допускати
необдуманих дій та конфліктів. Не бажано під час виступу:
• сперечатися;
• прагнути закликати до логіки чи здорового глузду;
• радити чи вказувати, що ті чи інші особистості повинні робити, як
поводитися;
• наказувати;
• висміювати;
• ігнорувати інтереси негативно налаштованих особистостей;
• запитувати про мотиви їхньої поведінки;
• відповідати на атаку протидіями;
• “грати на нервах” тощо.
У разі негативно налаштованої аудиторії постарайтеся вдатись до
наступного:
• попередньо з’ясуйте свою мету й позицію, все, про що ви говорите,
повинно бути зрозумілим;
• зберіться з думками, аби досягти поставленої мети, пам’ятайте, що
будь-який експромт повинен бути підготовленим;
• дотримуйтесь фактів. Проробляйте все вдома, щоб не “збили вас із
пантелику”;
• ввічливо попросіть конкретизувати поставлені запитання;
• уникайте необдуманих відповідей, записуйте запитання, щоб виграти час;
• розуміючи, що репліка має провокаційний характер, заспокойтеся,
примусьте себе полічити до десяти і дайте осмислену відповідь;
• відповідайте стисло;
• не давайте можливості “причепам” повернути вас знову до вже
обговореного, зауважте, що зазначену проблему можна обговорити в
індивідуальному порядку;
• будьте уважні до реплік;
• дуже обережно добирайте фрази для відповідей;
• якщо довкола галас, то можна сказати: “Я була б дуже щаслива, якби
могла почути вас!”. Але …;
• якщо ви відчули, що в когось є прагнення негативно вплинути на
аудиторію, то можна сказати: “Вважаю, що кожен гідний сказати своє
слово!”;
• якщо звинувачення спрямовані на вашу адресу, кажіть, що для
розв’язання цієї проблеми є чимало шляхів, тому все осягнути важко;
• коли в залі відсутня тиша, можна кинути ремарку чи репліку: ” …такий
шум заважає мені сказати вам основне …”.
У такій ситуації бажано говорити рішуче й зрозуміло, зберігаючи
самоконтроль.
Така поведінка на 70 % підвищить вас над “зловмисниками”.
Нарада та її підготовка
Кожна людина в житті повинна навчитися рахувати гроші й дорожити часом.
Народна мудрість
Нарада потрібна задля пошуку ідей та шляхів вирішення проблем під час
контактів із зацікавленими особами. Проте у світі поширена думка, що
нарада — чи не найдорожчий вид управлінської діяльності (багато
учасників і значні втрати робочого часу). Водночас багато людей
отримують інформацію і можуть дати свою оцінку проблемам, які
розглядаються.
У сфері управлінської культури розрізняють проблемні, інструктивні,
оперативні наради.
Готуючи нараду, необхідно визначити порядок денний і заздалегідь
розіслати його її учасникам. Неетично запрошувати на нараду по телефону
і “на цю ж хвилину”. Адже кожен управлінець, особистість розподіляє свій
час і теж має нести відповідальність за виконання вчасно запланованої
справи. Нарада — праця колективної думки і не бажано розпорошувати її
через дрібниці. Аби не гаяти часу даремно, керівники практикують на
відповідно відведений час запрошувати підлеглих у їхніх службових
справах, а вирішивши, відпускають їх на робоче місце.
Нарада має тривати близько 45 хвилин. Психологи вважають, що
фізіологічна втома при спільній праці настає через годину. Тому
довготривалі наради неефективні, бо в такому разі приймаються рішення
будь-які, аби тільки швидше закінчилася нарада.
Приміщення має бути прохолодним, без телефонів, у ньому повинна бути
належна вентиляція, свіже повітря, щоб учасники наради працювали якомога
продуктивніше.
Бажано попередньо підготувати проект рішення наради. Головою зборів
доцільно обирати авторитетну людину, що знає справу. На нараду
запрошувати тих, хто може висловити корисну для справи думку.
Виступаючих на нараді бажано готувати наперед, а також продумувати
пропозиції щодо розв’язуваних проблем, готувати наперед і враховувати
суттєві думки під час виступів.
На зборах бажано дотримуватися чіткого регламенту (3-5-10 хвилин).
Доповідь має бути стислою, інформаційно-проблемною, без принижень
окремих людей, але з певними зауваженнями та відзначенням окремих осіб,
робота яких заслуговує на увагу. Бажано, щоб виступали люди різного
статусу, тоді нарада буде ефективною і цікавою для вивчення громадської
думки.
На наради слід виносити крім проблем організації і проблеми
співробітників, які працюють в установі, фірмі. Цікаво, наприклад, що
для японського підприємця досить важливо вкладати гроші на потреби
персоналу, а в нас, як не прикро, не завжди виплачують заробітну платню
тим, хто працює. Тому японцеві фірма — “велика сім’я”, і тому він,
розповідаючи про себе, спочатку називає фірму, посаду, а потім своє
ім’я. Є резон над цим задуматися керівникам і нашим управлінцям.
Цінувати час — важлива риса управлінця
Кожна раціонально використана хвилина — ваш здобуток на все життя.
Народна мудрість
Скільки жити — Господь відміряв кожному. Через те людина, зокрема
управлінець, має усвідомити, що чим більше добрих справ зробить він, тим
ефективніїпими будуть його управлінські рішення, тим кращим стане наше
буття.
Якщо ви запитаєте себе, як закінчили черговий рік, то навряд чи зможете
дати конкретну відповідь. Проте є потреба досить серйозно рахуватися з
часом. Проаналізувавши, як і на що його витрачено, можна побачити, що
кожний з нас чомусь марнував час. А важливо використовувати його
раціонально. Для цього рекомендуємо:
1. Використовуйте час тільки на розв’язання найпотрібніших і
найцікавіших проблем.
2. Розподіляйте час таким чином, щоб його вистачало для справ і
відпочинку.
3. Не потрібно підганяти час. Не прагніть витиснути з нього більше, ніж
це можливо, бо виснаження організму забере потім у вас більше енергії,
часу.
4. Якщо для вирішення справи маєте багато часу, то використайте
зекономлений час з користю для справ і сім’ї.
5. Уникайте неорганізованих людей, що відбирають у вас час або хочуть
виграти його для власних інтересів.
6. Намагайтеся спростити буденні справи, аби мати час для пізнання
навколишнього світу.
7. Не відкладайте роботу, а виконуйте її одразу.
8. Ніколи не говоріть, що не варто чогось починати, бо мало часу: час
дасть відповіді й зробить своє.
9. Бажано планувати свій час на день, тиждень, місяць, рік, а потім
робити самоаналіз: чим збагатилися і як розпорядилися часом.
Переконання як чинник майстерності управлінця
Управління — це робота з людьми, яка немислима без цілеспрямованої
переконливої дії. Що означає “переконати” людину на виконання справи?
Переконати — це означає спонукати людей на досягнення поставленої мети
словом, справою, своїм прикладом, цілеспрямованою організацією. Щоб
переконати людей, намагайтесь дивитися на речі очима цих людей.
Спілкування з аудиторією має бути ефективним. Інакше її не переконаєш
чинити так, а не інакше.
Поради:
• Талановитий управлінець, керівник може домагатися від ординарних
працівників екстраординарних результатів.
• Прагніть дати повну інформацію слухачам.
• Повідомлення мають бути простими й зрозумілими.
• Не перебільшуйте складність проблеми, яку належить розв’язати.
• Робіть повідомлення цікаво, не допускайте буденності й стандартів.
• Не шкодуйте часу для з’ясування проблемних питань.
• Будьте коректним, чітким, переконливим, делікатним у взаєминах.
• Будьте переконані в тій справі, до якої спонукаєте інших.
• Не залишайте без аналізу жодного випадку невдачі або промаху.
• Керуйтесь у праці трьома “не”: не розпорошуйтеся на дрібниці; не
розгублюйтеся; не піддавайтеся стресові.
• Пам’ятайте, що людину можна прогнівити не лише словом, а й мімікою,
жестами, недоброзичливим поглядом.
• Прагніть справляти приємне враження на присутніх.
Тест “Чи вмієте ви вести ділову бесіду?” (для самоконтролю)
Дайте відповідь “так” (+) або “ні” (-) на запитання.
1. Чи задовольняє вас реакція людей, з якими ви зустрічаєтесь уперше?
2. Чи маєте звичку закінчувати фрази, які розпочав ваш співрозмовник,
оскільки він говорить дуже повільно?
3. Досить часто нарікаєте, що не дають усього необхідного для того, аби
успішно закінчити доручену роботу?
4. Коли критикують думку, яку ви поділяєте, або колектив, у якому
працюєте, то чи заперечуєте ви або ж чи виникає у вас подібне бажання?
5. Чи можете передбачити, чим займатиметеся в найближчі шість місяців?
6. Коли потрапляєте в товариство, де присутні незнайомі вам люди, то чи
намагаєтеся приховати свою власну думку з обговорюваних питань.
7. Чи вважаєте, що в будь-яких переговорах завжди хтось стає переможцем,
а хтось обов’язково програє?
8. Чи говорять про вас, що ви вперті й твердолобі?
9. Чи вважаєте, що на переговорах завжди треба вимагати вдвічі більше за
те, що ви хочете отримати в остаточному підсумку?
10. Чи важко вам приховувати свій поганий настрій?
11. Чи вважаєте за потрібне заперечити з усіх пунктів тому, хто висловив
протилежну думку?
12. Чи приємно вам часто змінювати вид діяльності?
13. Чи зайняли ви ту посаду, про яку мріяли?
14. Чи вважаєте допустимим користуватися слабкостями інших заради
досягнення своєї мети?
15. Чи переконані, що можете легко знайти аргументи, здатні легко
переконати інших у вашій правоті?
16. Чи старанно готуєтеся до зустрічей і нарад, у яких вам потрібно
взяти участь?
Контроль
Запишіть собі по одному балу за кожну відповідь, що збіглася з
наведеними нижче відповідями:
1 — ні; 2 — ні; 3 — ні; 4 — ні; 5 — так; 6 — ні; 7 — ні; 8 — так; 9 —ні;
10 — так; 11 —ні; 12 — так; 13 —ні; 14 — ні; 15 —ні; 16 —ні.
Порада: максимально залучайте творчий потенціал колективу!
Для досягнення поставленої перед колективом мети управлінець, керівник
колективу мусить докласти зусиль, аби максимально використати творчий
потенціал колективу. Для цього бажано:
• Пропонувати співробітникам роботу, сприятливу для їхнього ділового
спілкування.
• Проводити збори, на яких радитися у справах відділу, колективу.
• Зберігати неформальні групи в колективі.
• Створювати умови для соціальної активності працівників.
• Пропонувати співробітникам більш творчу, змістовнішу роботу.
• Забезпечувати зворотний зв’язок відповідно з досягнутими результатами.
• Оцінювати й заохочувати всі позитивні напрацювання кожного
співробітника.
• Залучати підлеглих до вироблення рішень з тих чи інших проблем.
• Делегувати підлеглим частину своїх прав і повноважень.
• Забезпечувати просування по службі ініціативних підлеглих.
• Організувати постійну підготовку та перепідготовку професійної
компетентності службовців.
• Давати співробітникам роботу, яка потребувала б від них повної
самовіддачі й відповідальності.
• Постійно розвивати у співробітників зацікавленість до творчості та
інновацій.
• Дати можливість відкрито висловлювати думки й критику.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Биркенбилъ М. Молитовник для шефа. — М., 1993.
2. Бороздина Г. В. Психология делового общения. — М., 1998.
3. Бройнинг Г. Руководство по ведению переговоров. — М., 1996.
4. Вечер Л. С. Секреты делового общения. — Минск, 1996.
5. Государственная служба: культура поведения и деловой этики. — М.,
1999.
6. Гримах Л. П. Общение с собой. — М., 1991.
7. Доналъдсон М. Н. Умение вести переговоры. Для чайников. -М., 1998.
8. Зазыкин В. Г. Основы психологии проницательности. – – М., 1997.
9. Кан-Калик В. А. Грамматика общения. — М., 1995.
10. Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров. — М., 1997.
11. Конецкая В. П. Социология коммуникации. — М., 1997.
12. Обозов Н. П., Щёкин Г. В. Психология работы с людьми: Учеб. пособие.
— 5-е изд., стереотип. — К., 1999.
13. Панасюк А. Ю. Управленческое общение: Практические советы. — М.,
1990.
14. Сулимова П. С. Социальная работа и конструктивное решение
конфликтов. — М., 1996.
15. Чмут Т. К. Культура спілкування. Навч. посіб. — Хмельницький, 1996.
16. Юнг К. Психологические типы. — М., 1996.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
