.

Уява як відображення людиною дійсності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
23 347
Скачать документ

Уява – це відображення людиною дійсності через комбінування образів раніше сприйнятих предметів

Людина використовує в діяльності власний досвід не лише через відтворення того, що сприймала раніше. Збережені образи сприйнятих предметів, життєвих ситуацій, почутих розповідей або побачених спектаклів можуть відтворюватись у нових зв’язках, нових, незвичайних комбінаціях чи сполученнях.

Уява – це відображення людиною дійсності через комбінування образів раніше сприйнятих предметів.
 

Уява
Відтворююча Творча
– Те, що зафіксовано у знаковій системі:,словесній, числовій,
графічній. Людина наповнює знакову систему тими знаннями, що в неї є:
“читає” художню літературу, креслення деталі або приладу, план
споруди…
– Те, що буде в майбутньому.,
– Те, чого не було в дійсності.,
– Те, що існує, але не
сприймалося безпосередньо самою людиною.

 
Уява тісно пов’язана з мислення, бо образ і думка завжди поєднані. Вона сприяє передбаченню майбутньому і немовби оживлює минуле. Уява з нічого творити не може. Нові образи у процесі уяви створюються через аналітико-синтетичну переробку матеріалу, що був сприйнятий у минулому досвіді.

У цьому і виявляється специфіка уяви, бо перетворює лише те, що є в пам’яті. Так, відтворююча уява створює образи за аналогією з об’єктами і явищами природи, або за допомогою поєднання властивостей різних предметів. Чим оригінальніші комбінації новоутворених людиною образів, чим більше значення вони мають для подальшого розвитку діяльності людей, тим вищий рівень творчої уяви людини.

Уява приходить у дію на тому етапі пізнання, коли дуже велика невизначеність ситуації, дуже багато невідомого. Саме за допомогою уяви людина знаходить вихід у складній ситуації за відсутності потрібної повноти знань, які потрібні для мислення. Отже, у цьому є суттєва відмінність уяви від мислення – там, де мисленню потрібно опиратися на знання, уява працює за допомогою фантазії.

Завдяки уяві ми можемо подумки відійти за межі того, що сприймаємо безпосередньо, вона сприяє передбаченню майбутнього, “оживлює” те, що було раніше.

Уява притаманна і необхідна всім людям. Без мрії, без творчих задумок не були би збудовані космічні кораблі, гідростанції, оригінальні прилади. Уява пов’язана з нервово-мозковими і органічними процесами.

Кожному відомо, що відтворена в уяві картина небезпек може викликати прискорення пульсу, зміну дихання. Людина може навіювати собі ознаки деяких хвороб за їх відсутності, і під дією такого стійкого образу у неї навіть можуть з’явитися реальні ознаки хвороби. Було зафіксовано, що коли людина виконує певні дії в уяві, уявляє їх від початку і до кінця, таке, “програвання” сприяє кращому виконанню цих дій у реальності.

Медичним працівникам і науковцям відомі також факти, коли уява видозмінюється у зв’язку із паталогічними змінами мозкової діяльності.

Найпоказовішою видозміною є галюцинація, коли хворий “сприймає” неіснуючий образ. Цей образ настільки яскравий, що людина абсолютно впевнена в його реальності. Такі хворобливі стани можуть з’явитися у людей, які довго вживають алкоголь (так звана “біла гарячка”). І також тимчасові галюцинації викликають наркотичні речовини.
 

Практична робота

 
Проаналізуйте свою відтворюючу уяву.

Для цього спробуйте подумки розв’язати такі задачі:

  • Уявіть собі рівносторонній трикутник, кожна сторона якого дорівнює 6 м. Продовжте подумки основу трикутника ліворуч на 6 м. І правильно його через вершину трикутника проведіть ліворуч такий самий відрізок. З’єднайте кінці паралельних ліній прямою. Яка фігура утворилась.
  • Уявіть собі, що з точки А ви пройшли на південь 10 кроків, потім повернули на схід і також зробили 10 кроків, потім знову зробили 10 кроків на південь, а потім повернули на захід, пройшли стільки само, і нарешті, зробили 10 кроків на північ. Яка фігура утворилась із указаних відрізків?
  • Уявіть собі коло. Поставте в центрі кола крапку, на рівній відстані од неї усередині кола, проведіть дві паралельні лінії, а потім до цих прямих на такій самій відстані од центру проведіть дві перпендикулярні лінії. Яка фігура утворилась у середині кола?

Перевірте правильність розв’язання кожної задачі за допомогою креслення. Умовно розв’язання першої задачі можна оцінити 4 балами, другої – 5 балами, третьої – 6. Підрахуйте, скільки балів ви отримали і скільки часу пішло на розв’язання задач.

Бали:

Час:

Проаналізуйте свою творчу уяву. Для цього впродовж 20 хвилин складіть якомога більше речень, щоб в кожне з них обов’язково ввійшли зазначені нижче три слова (у будь-якому відмінку):

  • а) вітер, вода, велосипед.
  • б) малина, сир, кіно.
  • в) яблуко, пожежа, гнів.

Кожне речення оцінюється у 2 бали. Для дотепних і оригінальних речень додається по 2 бали. Якщо при складанні речення у ньому використана лише формальна сторона предмета або явища і воно може бути зараховане “з натяжкою”, за нього дається 1 бал.

Підрахуйте кількість балів:

Бали:

Висновок:
 

Як створюються фантастичні образи

 
Уява, або фантазія, є дивовижною властивістю людської психіки. У фантазіях людина виходить за межі реального світу в часі і в просторі: вона може з’єднувати і роз’єднувати те, що не розкладається і не з’єднується, переміщати речі, події, процеси з теперішнього в майбутнє, у минуле, з одного простору в інший.

Фантазія – це діяльність уяви, у якій результат створюється за допомогою зміни образу діяльності й переставляння елементів реальності. Отже, головною умовою вияву фантазії є зміна дійсності, зафіксованої у свідомості й переставляння елементів реальності. Але для того, щоб розпочати фантазувати, людина має побачити, почути, отримати уявлення утримати їх у пам’яті.

Чим більше знань, чим багатший досвід людини, чим різноманітніші її уявлення, тим більше можливостей для комбінування образів.

Розрізняють кілька прийомів створення фантастичних образів. Найпростішим є аглютинація (у перекладі з грецької – склеювання) Він полягає в тому, що беруться частини двох або кількох предметів, процесів і з’єднуються, “склеюються” так, що утворюється образ нового предмета. Цим прийомом створювалися міфічні образи у давніх народів. Так нині комбінуються деякі механізми і машини. Але широко цей прийом не використовуються, бо дуже важко втілювати подібні образи в реальність, здебільшого вони просто залишаються фантазією.

Прийомом створення творчих образів є аналогія. За її допомогою створюється образ, який де в чому схожий на існуючу річ, живий організм, дію.

Наприкінці аналогії навіть виникла спеціальна галузь інженерної науки – біоніка, яка виділяє деякі властивості живих істот як біологічних моделей і пропонує їх для створення механізмів.

Творчі образи створюються за допомогою акцентування і перебільшення (зменшення). Перше зводиться до того, що в образі, який створюється, виділяється якась частина, деталь і особливо підкреслюється. За допомогою акцентування створюється карикатура, шарж, гумореска, коли художник або письменник підмічають якусь певну рису і підсилюють їх, загострюють.

Прийом перебільшення (применшення) вирізняється вже тим, що поширюється на весь об’єкт, на всю ситуацію. Цей прийом широко використовується в народних казках, коли герой наділяється надлюдською силою.

Найскладнішим прийомом творчої уяви є типізація. Художники, письменники і скульптори значною мірою опираються саме на неї, щоб їх витвір був правдивим, життєвим. Адже в персонажі, ситуації автор має виразити не одиничну особу або подію, а типову, найпоширенішу.

З цього приводу М. Горький писав: “Як будуються типи в літературі? Вони будуються, звичайно, не портретно, не беруть окремо якусь людину, Ю а беруть тридцять – п’ятдесят людей однієї лінії, одного ряду, одного настрою і з них створюють Обломова, Онєгіна, Фауста, Гамлета, Отелло і так далі. Це все – узагальнені типи”.

Фантазія, уяві є суттєвою частиною творчого процесу, що виявляється в різних галузях людської діяльності. Той чи інший прийом творчої уяви використовується залежно від мети, що стоїть перед людиною від матеріалу, змісту фантазії, від багатства знань.

Наприклад, в інженерній справі, мабуть, найбільше значення має аналогія, у зображувальній діяльності – акцентування, типізація, у літературній праці – типізація.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020