.

Тривожність, як психологічна причина виникнення невротичності особистості школяра (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
359 2710
Скачать документ

Реферат на тему:

Тривожність, як психологічна причина виникнення невротичності
особистості школяра

В психологічній літературі відомо, що тривале переживання тривоги,
емоційного дискомфорту, невміння поводити себе в стресових ситуаціях,
контролювати та регулювати себе  призводить до виникнення невротичності
особистості, як властивості, що негативно впливає на розвиток
особистості в підлітковому  та юнацькому віці, призводить до негативних
наслідків в поведінці: невміння оволодіти собою, своє поведінкою,
невміння стримувати себе та регулювати, затримується розвиток вольових
зусиль та  самовдосконалення.

Невротичний стан особистості може виникнути в результаті емоційних
конфліктів, непорозумінь, переживання  тривоги, постійних хвилювань,
розладів в спілкуванні з оточуючими людьми. Надмірна занепокоєність в
навчанні підлітка чи старшокласника, незадоволеність кінцевим
результатом особливо при сприйманні низьких балів в навчанні, коли учень
бачить вину в цьому не в собі, а в оточуючих близьких людях,  вчителях –
цей невротичний стан може стати нав’язливим і тривалим, виникає
нездатність подолати труднощі, оптимально вирішити особисту проблему,
відсутність ефективних особистісних дій.

Як вважають психологи Дубровіна І.В., Ісуріна Г., Карвасарський Б.,
Петрунек В. та інші, психічний стан невротичної особистості пов’язаний з
глибинним почуттям неповноцінності. Як вони відмічали, що велика тривога
особистості, постійні хвилювання та інші ознаки – прояви того психічного
стану, який називають “компульсивним” чи “обсесивним”  неврозом, коли
особистість відчуває, що трапиться щось незвичайне і жахливе, це часто
пов’язано з глибоким віруванням в Бога, коли особистість настільки
містично вірить в забобони, божественне покарання, “кінець світу”,
“армагедон”, що не може реально сприймати оточуючий світ.

Невротична особистість через свій страх, високу тривогу відмовляється
від певних дій, загальмовує їх, ніяк не набереться хоробрості перебороти
свою слабкість, безвілля, проявити вольове зусилля для досягнення мети.
Невротичний стан супроводжується високою втомлюваністю, біллю в м’язах,
слабкістю, головокружінням, депресією, дратівливістю, тобто тими
емоційними розладами, що характеризуються апатією, пригніченням,
почуттям втрати, емоційним   виснаженням.

Для психічного здоров’я та повноцінного розвитку особистості в шкільному
віці необхідно навчити учнів встановлювати рівновагу між емоційною,
фізичною, психічною напругою та розслабленням, оволодіти психотренінгом
з гармонізації своєї психіки та поведінки.

Психічне розслаблення  корисне в ситуаціях сильної нервової збудженості
чи депресії, в стані панічного страху. Ось чому важливо допомогти в
шкільному віці особистості оволодіти своєю поведінкою, навчитись
регулювати себе, встановлювати рівновагу психічних станів.

?????????!? особистісної, як психічний стан особистості). Особистісна
тривожність характеризується нервовою напругою, хвилюванням,
нервозністю. Висока тривожність викликає порушення уваги школяра,
координацію рухів, вона пов’язана з виникненням невротичного конфлікту,
з емоційними та невротичними зривами, психосоматичними захворюваннями.
Але певний низький рівень тривожності – це природна властивість
активності особистості.

Проаналізуємо отримані результати. Аналіз результатів показав, що в
учнів старших класів загальну тривожність в навчальній діяльності
виявили від 59% до 80%; переживання соціального стресу від 54% до 70%;
фрустрація потреби в досягненні успіху від 53% до 76%; страх
самовираження особистості від 50% до 70%; страх ситуації перевірки
знань  від 50% до 83%; страх  не відповідати очікуванням оточуючих людей
від 46% до 80%; низький фізіологічний опір стресам виявили від 60% до
80% учнів старших класів; проблеми і страхи в стосунках з  вчителями
виявлено у 62% учнів. В кінці навчального року ці показники дещо
знизились і становили: страх самовираження виявили вже 29% учнів старших
класів; проблеми і страхи в стосунках з вчителями виявили 26%;
переживання соціального стресу 28%; фрустрацію потреби в досягненні
успіху 40% учнів; загальну тривожність в навчанні 48%;  низький
фізіологічний опір стресам виявили 48%; страх ситуації перевірки знань
58% учнів, страх не відповідати очікуванням оточуючих 38% учнів.

За методикою Спілберга -Ханіна виявлено, що в  учнів старших класів
переважає емоційна збудженість, неврівноваженість, емоційна і психічна
нестабільність, що призводить нервову систему до перенапруги, пере
втомлюваності, дисбалансу процесів збудження і гальмування.

Так, неадекватно завищену самооцінку виявили 48% учнів, адекватну
самооцінку 20% і занижену 32% учнів. Ті учні, які виявили високі рівні
тривожності мали неадекватну самооцінку (завищену та занижену)
нестабільну, невротичну, яка викликала внутрішні емоційні переживання і
конфлікти. Наприклад, між бажанням відповідати очікуванням дорослих і
страхом перевірки знань, між бажанням самовираження в колективі і
переживанням соціального стресу, між потребою в досягненні успіху і не
можливістю до саморозкриття тощо.

За методикою Васермана визначили рівні невротизації особистості
старшокласників, так, учні з неадекватною, нестійкою і нестабільною
самооцінкою і високою тривожністю виявили нахили до високих рівнів
невротизації ( 48%), середній рівень виявили 25% учнів і низький рівень
схильності до невротичності виявили 27% учнів старших класів, що
свідчить про емоційну їх стійкість, позитивний стан емоційних
переживань, оптимізм, незалежність, товариськість.

Психотренінг, що проводився психологом під нашим керівництвом ставив за
мету виробити в учнів конструктивні способи поведінки в соціальному
оточенні і в стресогених ситуаціях, вміння контролювати і регулювати
свою поведінку, знаходження раціональних шляхів подолання перешкод,
вміння перевести ірраціональну думку в
раціональну                           (когнітотерапія), цьому сприяли
також ігрові методи, аутотренінг, релаксаційні вправи, психогімнастика,
особистісні бесіди з учнями.

Так, учні відмічали, що після психогімнастики вони стали більш
спокійніші, радісніші, терплячіше відносились до несправедливої репліки,
а раніше могли навіть побити один одного; абсолютно відсутній страх
відповіді на уроці, відчувається приплив енергії, бажання зробити щось
велике. Все це свідчить про покращення соціальної адаптованості учнів 
до соціуму, покращення їх психосоматичного стану.

Література:

1. Дубровина И.В. Диагностическая и коррекционная работа школьного
психолога. М., 1996.

2. Исурина Г.Л. Групповая психотерапия при неврозах. М., 1999.

3. Петрунек В. Нервные дети и их воспитание. М., 1998.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020