.

Розумова діяльність людини (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
973 12147
Скачать документ

Реферат на тему:

Розумова діяльність людини

ПЛАН

Вступ

1. Мислення – як основа розумової діяльності людини

2. Складові операції розумової діяльності людини

3. Особливості розумової діяльності людини з точки зору безпеки
життєдіяльності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Розумова діяльність людини безпосередньо випливає з мислення. Мислення —
це найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої
діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне
узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв’язків
між явищами. Найважливіше значення в процесі мислення мають слова, мова,
аналізатори.

Мислення спрямовується на вирішення певних завдань — від найпростіших,
елементарних, до складних, що їх ставить саме життя. Вся розумова
діяльність (судження, розуміння, формування понять) складається з таких
розумових операцій: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція
і конкретизація.

Навіть розумова діяльність, як і фізична, має свої небезпеки, які слід
вкраховувати і уникати.

1. Мислення – як основа розумової діяльності людини

Мислення – процес опосередкованого та узагальненого пізнання людиною
предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях,
зв’язках і відносинах.

Зароджуючись у чуттєвому пізнанні та спираючись на нього, мислення
виходить за його межі. Мислячи, людина пізнає те, чого вона не може
безпосередньо сприйняти і уявити; доходить до розуміння суті явищ світу,
формує поняття про них і практично оволодіває ними.

Мислення виникає в процесі взаємодії людини із зовнішнім світом, воно є
функцією її мозку, вищою формою вияву аналітико-синтетичної діяльності.

Мислення, якщо воно правильне, відображає об’єктивну дійсність глибше,
повніше й точніше, ніж чуттєве її пізнання.

Критерій його істинності – суспільна практика.

Мислення людини відбувається з допомогою понять, кожне з яких
відображене одним або декількома словами. Процес мислення являє собою
перехід суб’єкта від наявних до нових знань.

2. Складові операції розумової діяльності людини

Пізнання нового відбувається через розумові дії (операції):

• аналіз;

• синтез;

• абстрагування;

• узагальнення;

• класифікацію.

+ Аналіз — це мислений поділ предмета, явища на складові частини,
ознаки, властивості та виділення цих компонентів.

+ Синтез — мислене поєднання в єдине ціле окремих частин, ознак,
властивостей предметів, явищ або понять.

+ Узагальнення — виділення на підставі порівняння головного, загального,
особливого або часткового, що є характерним для певного явища, предмета,
об’єкта.

+ Абстракція — виділення суттєвих особливостей групи предметів, явищ,
або понять.

+ Конкретизація — перехід від загального до часткового, зв’язок теорії з
практикою, перехід до конкретної дійсності, до чуттєвого досвіду.

Без асоціацій мислення не буває. Розрізняють три типи асоціацій:

• за суміжністю;

• за подібністю;

• за контрастом.

Асоціаціями називаються елементарні зв’язки уявлень і понять між собою,
завдяки яким одне з’явлене уявлення або поняття викликає інші.

Судження – найпростіший акт мислення, що відображає зв’язки предметів і
явищ або певних ознак.

Судження відповідає на запитання, яке виникло в процесі діяльності.
Судження – основа розуміння.

Умовиводи – це утворення з декількох суджень нового судження.

Умовивід, який знімає невизначеність і дає відповідь на запитання,
усвідомлюється як розуміння.

Розуміння – це пізнання зв’язків між предметами і явищами, що
переживається як задоволення пізнавальної потреби.

Індуктивними умовиводами (або індукцією) називається процес переходу
одиничних, часткових суджень до загального судження.

Дедуктивними умовиводами (або дедукцією) називається процес переходу від
судження, що висловлює якесь загальне положення, до судження, що
висловлює вужчі положення або частковий випадок.

Уява як вища форма розумової діяльності

У складній структурі людської психіки є така якість, як уява, або
фантазія.

Уява – це психічний процес створення образів предметів, ситуацій,
обставин через приведення наявних у людини знань у нову комбінацію.

Розрізняють два види уяви – відтворювальну і творчу.

Відтворення залежить від:

• вихідної інформації;

• суми та якості знань людини;

• наявності психологічної установки.

3. Особливості розумової діяльності людини

з точки зору безпеки життєдіяльності

Для забезпечення надійності та безпеки в складних ситуаціях слід
виділити такі риси мислення, як винахідливість, кмітливість, швидкість
прийняття рішення, критичність, розсудливість.

Психомоторні здібності характеризуються діями, спрямованими на
дрсягнення елементарної мети одним або декількома рухами.

Психомоторні здібності впливають на безпеку діяльності людини, особливо
пов’язаної з виробництвом в умовах автоматизації та механізації. При
цьому велике значення мають такі ознаки рухів та реакцій: швидкість
реакцій, швидкість руху, точність рухів, координованість, темп рухів,
ритми рухів (періодичність), надійність.

Розумова діяльність пов’язана з психічними процесами, під час яких
людина планує свої дії, оперуючи образами та мовними символами.

Людина в діяльності виступає як особистість, що має певні мотиви і
намічені цілі. Мотивами можуть виступати потреби, почуття тощо. Для
здійснення діяльності необхідно мати об’єкт діяльності, внутрішні
спонуки, а також співвідношення спонук і цілей людини, які вона хоче
досягнути в результаті своєї діяльності. Наприклад, людину до діяльності
спонукає або особисте збагачення (задоволення особистих потреб), або
неможливість фізичного існування без діяльності.

На відміну від фізичної, розумова діяльність супроводжується меншими
витратами енергетичних запасів, але це не значить, що вона є легкою.
Основним робочим органом під час такого виду діяльності виступає мозок.
Під час розумової діяльності «значно активізуються аналітичні та
синтетичні функції ЦНС, «ускладнюється прийом і переробка інформації,
+виникають функціональні зв’язки, нові комплекси умовних рефлексів,
+зростає роль функцій уваги, пам’яті, напруження зорового та слухового
аналізаторів і навантаження на них.

Для розумової діяльності характерні

*напруження уваги,

*неприйняття,

*пам’яті,

*велика кількість стресів,

*малорухомість,

*вимушена поза.

Все це зумовлює застійні явища у м’язах ніг, органах черевної порожнини
і малого тазу, погіршується постачання мозку киснем, зростає потреба в
глюкозі. Погіршуються також функції зорового аналізатора: стійкість;
ясного бачення, гострота зору, зорова працездатність, збільшується час
зорово-моторної реакції.

Розумовій праці притаманний найбільший ступінь напруження уваги — в
середньому у 5 — 10 разів вищий, ніж при фізичній праці. Завершення
робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності.
Розвивається особливий стан організму — втома, що з часом може
перетворитися на перевтому. Все це призводить до порушення нормального
фізіологічного функціонування організму.

Люди, що займаються розумовою діяльністю, навіть у стані перевтоми
здатні довгий час виконувати свої обов’язки без особливого зниження
рівня працездатності і продуктивності.

Переважно люди розумової діяльності нездатні вимкнути механізм переробки
інформації на ніч; вони працюють не лише 8 — 12 годин на добу, а майже
постійно з короткими переключеннями. Це і є підтвердженням так званої
інформативної теорії, згідно з якою людина, під час сну перероблює
інформацію, отриману в період активної бадьорості.

Фізичний і розумовий види діяльності вимагають різного напруженні певних
функціональних систем організму, тому навантаження необхідно
класифікувати відповідно до важкості і напруженості. Важкість праці — це
напруження функціональних систем, які зумовлені фізичним навантаженням.
Напруженість, своєю чергою, характеризує рівень напруження центральної
нервової системи.

Висновки

Отже, можна зробити наступні висновки:

Мислення – процес опосередкованого та узагальненого пізнання людиною
предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях,
зв’язках і відносинах.

Пізнання нового відбувається через розумові дії (операції):

• аналіз;

• синтез;

• абстрагування;

• узагальнення;

• класифікацію.

Розумова діяльність пов’язана з психічними процесами, під час яких
людина планує свої дії, оперуючи образами та мовними символами.

На відміну від фізичної, розумова діяльність супроводжується меншими
витратами енергетичних запасів, але це не значить, що вона є легкою.
Основним робочим органом під час такого виду діяльності виступає мозок.
Під час розумової діяльності «значно активізуються аналітичні та
синтетичні функції ЦНС, «ускладнюється прийом і переробка інформації,
+виникають функціональні зв’язки, нові комплекси умовних рефлексів,
+зростає роль функцій уваги, пам’яті, напруження зорового та слухового
аналізаторів і навантаження на них.Розумовій праці притаманний
найбільший ступінь напруження уваги — в середньому у 5 — 10 разів вищий,
ніж при фізичній праці. Завершення робочого дня зовсім не перериває
процесу розумової діяльності. Розвивається особливий стан організму —
втома, що з часом може перетворитися на перевтому. Все це призводить до
порушення нормального фізіологічного функціонування організму.

Люди, що займаються розумовою діяльністю, навіть у стані перевтоми
здатні довгий час виконувати свої обов’язки без особливого зниження
рівня працездатності і продуктивності.

Список використаної літератури

Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов /Под ред. В.
В. Богословского й др. – М.: ІІросвещение, 1981. – 383 с.

Общая психология: Учеб. для студентов пед. ин-тов/ІІод ред. А. В.
Петровского. – М.: Просвещение, 1986. 464 с.

Иванов-Муромский К. А. Мозг и память. – К.: Наук, думка, 1987. – 136 с.

Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – М.; Учпедгиз, 1946. -704с.

Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / ГІод ред. Ю. Б.
Гиппенрейтер, В. В. Петухова. -М.: Изд. Моск. ун-та, 1981. 400с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020