.

Предмет і основні проблеми педагогічної психології (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
437 5500
Скачать документ

Предмет і основні проблеми педагогічної психології

Педагогічна психологія як один із напрямів психологічної науки є
комплексною дисципліною. Грамотно здійснювати навчальний і виховний
вплив в умовах родини та школи можна, тільки добре знаючи вікові
особливості дитини та динаміку її розвитку в інтелектуальному й
особистісному плані. Тому педагогічна психологія настільки сильно
пов’язана з віковою психологією

У структуру педагогічної психології входять:

психологія навчання;

психологія виховання;

психологія вчителя.

У представленому спецкурсі плануємо досить докладно розкрити 12 тем.
Статті, присвячені кожній темі, містять як інформацію теоретичного
характеру, так і деякі прикладні психологічні рекомендації. До кожної
теми подано список літератури, щоб читач міг, по-перше, більш докладно
вивчити певний аспект теми, яка його зацікавила, по-друге, мав уявлення
та добре орієнтувався у працях авторів, які займаються проблемами та
дослідженнями в галузі психології навчання та виховання.

Предмет і задачі педагогічної психології

Предметом педагогічної психології є психологія навчання, психологія
виховання, психологія вчителя та педагогічної діяльності.

Основний зміст педагогічної психології складають психологічні
закономірності процесів навчання та виховання.

Виховання традиційне розуміється як процес організованого та
цілеспрямованого впливу на особистість і поведінку дитини. Навчання – це
процес, основна мета якого – розвиток здібностей дитини. Виховання й
навчання складають основні сторони педагогічної діяльності.

На практиці обидві ці сторони педагогічної діяльності реалізуються
спільно. Відокремити ці процеси та їх результати не представляється
можливим. Виховуючи дитину, ми завжди її чому-небудь навчаємо, а
навчаючи – виховуємо.

У педагогічній психології ці процеси розглядаються окремо, хоча такий
розподіл досить умовний. Проте виховання й навчання мають різні цілі,
зміст, методи та провідні типи їх реалізуючої активності.

Виховання має справу з почуттями, міжособистісними відносинами,
передачею соціальних цінностей та установок, норм і правил поведінки.
Виховання ґрунтується на розумінні людини людиною, людської моралі й
духовної культури.

Навчання ж має справу з пізнавальними процесами дитини, використовує
різноманітні прийоми передачі знань, умінь і навичок. Засновано навчання
на сприйнятті й розумінні людиною предметного світу.

Особливо тісно педагогічна психологія пов’язана з віковою психологією та
педагогікою.

Сфера інтересів психології в педагогіці – це насамперед особистість
учня, особистість учителя, міжособистісні аспекти освіти: особливості
міжособистісних взаємин учнів і вчителів між собою та взаємодії в
педагогічному колективі.

У самій педагогічній діяльності психологію цікавить:

1) сприйняття та прийняття дітьми різного віку навчально-виховних
впливів;

2) відповідність цих впливів законам розвитку інтелекту й особистості
дитини;

3) зміст навчальних предметів і цілей виховних впливів з погляду їх
ефективності та можливості досягнення, тому що ефект будь-якого навчання
чи виховання повинен мати розвивальний характер.

Таким чином, для педагогічної діяльності психологія встановлює що, як і
в якій послідовності необхідно передавати дітям, щоб одержати
максимально можливий ефективний результат. Із цією метою у психології
проводяться різноманітні дослідження й експерименти, на базі яких
розробляються психологічні теорії та концепції навчання (докладніше про
неї буде розказано в темі, присвяченій психологічним проблемам
навчальної діяльності).

Крім того, психологія, використовуючи можливості психодіагностики,
дозволяє правильно оцінити результати процесів педагогічного впливу.

Психологія також представляє науково обґрунтовані рекомендації з
урахуванням вікових особливостей дітей, що необхідно для постановки
цілей і задач навчання й виховання.

6

?

ae

У сфері психології знаходяться й питання психокорекції пізнавальної та
особистісної сфери дитини. Психокорекція пов’язана з практичним і прямим
впливом на дітей, учителів і батьків, її мета – зміна їхньої поведінки
та психології вбік поліпшення розвитку дітей та ефективного рішення
навчально-виховних задач.

Для найбільш ефективного функціонування навчально-виховної системи в
цілому останнім часом у школах, гімназіях і ліцеях активно створюються й
розвиваються психологічні служби.

Особлива галузь педагогічної психології – це психологія вчителя, у сфері
уваги якої знаходяться:

загальні та приватні професійні якості та риси педагога (ті, що
перешкоджають і сприяють ефективній педагогічній діяльності);

педагогічні здібності та їх діагностика;

виявлення професійної придатності до педагогічної діяльності; зміст і
методи підготовки вчителів, педагогів вищої школи та керівників системи
освіти;

наукова основа підвищення кваліфікації вчителів і викладачів, тому що
підростаючому поколінню потрібні «свіжі» знання, що відповідають
розвитку суспільства й технічного прогресу.

Уся система освіти являє собою складну ієрархічну структуру.

Основні проблеми педагогічної психології

1. Проблема сенситивного періоду. Вона пов’язана з виділенням і
максимально можливим використанням визначених вікових періодів для
розвитку тих чи інших здібностей чи якостей дитини. У даний час невідомі
всі сенситивні періоди розвитку інтелекту й особистості, їх початок,
тривалість і кінець. Швидше за все, ці періоди індивідуальні та
своєрідні. Можливо, кілька сенситивних періодів характерні для тих самих
властивостей у різні вікові періоди. Поки однозначного рішення цієї
проблеми не існує.

2. Проблема зв’язку свідомо організованого впливу та природного
психічного розвитку дитини, інакше кажучи, проблема зв’язку біологічного
дозрівання й навчання з розвитком дитини (допомагає спеціально
організоване навчання розвитку дитини чи заважає йому).

3. Проблема загального й вікового сполучення навчання у вихованні: які
пріоритети й у якому віці повинні бути, як гармонійно об’єднати процеси
навчання й виховання?

4. Проблема здійснення системного характеру розвитку дитини та
комплексного педагогічного впливу: за яким законами повинен протікати
педагогічний вплив і які його ключові моменти?

5. Проблема взаємозв’язку дозрівання й навчання дитини, її задатків і
здібностей, генетичної та середовищної обумовленості, розвитку
психологічних характеристик і поведінки дитини.

6. Проблема визначення психологічної готовності дитини до свідомого
навчання й виховання, пошук валідних засобів діагностики.

7. Проблема педагогічної занедбаності: як відрізнити безнадійно відсталу
в розвитку дитину від педагогічно запущеної; які дефекти в розвитку
можна перебороти на визначеному етапі, а які – ні?

8. Проблема забезпечення індивідуалізації навчання: яким чином можна
створити умови для індивідуального навчання (темпи, ритм засвоєння знань
з орієнтуванням на індивідуальні особливості дитини), коли навчальний
процес у цілому має груповий характер.

Методи педагогічної психології

Педагогічна психологія широко використовує різні методи, застосовувані у
психології в цілому. Найчастіше в даній галузі психологічних знань
використовуються: спостереження, усні та письмові опитування (з
урахуванням віку дітей і характеру самої проблеми), організаційні,
процедурні й оцінні методи, тестування, психолого-педагогічні висновки
та рекомендації, психологічне консультування й корекція, у тому числі й
соціально-психологічний тренінг.

Особливе місце в педагогічній психології займає психолого-педагогічний
експеримент. Специфіка його така: по-перше, він займає, як правило,
досить багато часу (іноді кілька років), по-друге, у такому експерименті
завжди має місце сукупний вплив дуже багатьох факторів, і, отже, важко
простежити точний вплив якийсь окремої перемінної.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020