Реферат на тему:
Посередництво психолога у вирішенні конфлікту
ПЛАН
1. Принципи психологічного посередництва.
2. Бар’єри комунікації в конфлікті.
3. Процес психологічного посередництва.
4.Тренінг подолання конфліктів
Тренінг подолання конфліктів.
Існує три основні способи вирішення конфлікту:
* силове рішення (боротьба, що призводить до виграшу чи програшу);
* роз’єднання сторін (відхід, відмова від вирішення);
* інтегративне рішення.
Вирішення конфлікту шляхом спільного пошуку і реалізації
взаємовигідного рішення ми називаємо подоланням.
Пошук мирних засобів вирішення конфлікту є конструктивнішим, ніж
силових тому що:
– Конфлікт заважає досягненню цілі і збереженню значимих відносин,
заважає нормальному функціонуванню більшості соціальних систем;
– Конфлікт неминуче супроводжується руйнівними переживаннями, які
скорочують життя конфліктуючих сторін.
Коли конфлікт фруструє суб’єкта, його діяльність ускладнюється,
початкова мета стає важкодосягненою. Вирішення конфлікту включає чотири
етапи:
1.Врегулювання власних переживань.
2.Аналіз конфлікту (пріоритетів, інтересів, побоювань, обставин) і
вибір стратегії його вирішення.
3.Реалізація стратегії вирішення конфлікту.
4.Досягнення мети.
Врегулювання власних переживань. Так як будь-який конфлікт
характеризується інтенсивними емоційними реакціями і переживаннями,
здібність опонентів до аналізу ситуації і прийняттю зваженого рішення
мінімальна. Тому перший крок до подолання конфлікту – це володіння
емоціями.
Аналіз конфлікту. Аналіз конфлікту передбачає виявлення предмету,
учасників, їх пріоритетів, інтересів, побоювань, обставин; вибір
стратегії його вирішення на основі прогнозу наслідків різних сценаріїв
розвитку подій.
Реалізація стратегії вирішення конфлікту. Застосовуються дії,
спрямовані на усунення факторів, що фруструють діяльність.
Якщо засобом подолання конфлікту вибираються переговори, процес
може включати наступні етапи:
1.Підготовка переговорів.
2.Основний процес:
– врегулювання емоцій,
– налагодження відносин,
– угода про правила переговорів,
– вияснення позицій,
– визначення інтересів, які стоять за позицією,
– висунення взаємовигідних варіантів,
– досягнення згоди по найкращим варіантам на основі справедливих
критеріїв.
3.Реалізація угоди.
Для успішного управління конфліктом в першу чергу необхідно
володіти емоційними реакціями. Емоційна реакція виникає у відповідь на
значиму подію чи її передбачення. Можна виділити наступні етапи в
протіканні емоцій:
1.Процес сприйняття події, формування психічного образу і
символізація його в свідомості.
2.Емоційна оцінка події.
3.Внутрішнє емоційне переживання.
4.Зовнішня емоційно-насичена поведінкова реакція.
5.Емоційний слід після виходу із ситуації.
У відповідності з цими етапами методи управління емоціями можна
розділити відповідно на п’ять груп:
1.Спрямовані на зміну процесу сприйняття події;
2.Спрямовані на зміну емоційної оцінки сприйнятої події;
3.Спрямовані на зміну процесу внутрішнього емоційного переживання
внутрішнього емоційного переживання події;
4.Спрямовані на зміну зовнішньої, доступної для спостереження
реакції;
5.Спрямовані на зміну емоційного сліду, який залишився після
завершення конфліктної взаємодії.
Групи методів управління емоціями.
Інформаційне повідомлення “Руйнівні переживання та невиправдані
почуття”.
Практикум.
Мета роботи
Вивчення емоційних станів, що супроводжують конфліктну взаємодію.
Хід роботи.
Кроки з 2 по 5
виконуються кожним
учасником тренінгу
індивідуально, 6-й – в робочій
групі численністю 6-8 чол.
1.Пригадайте, коли і де в останній час ви переживали перераховані
вище руйнівні переживання.
2.Складіть таблицю, де проти кожної групи переживань (С) опишіть
ряд ситуацій (А), у відповідь на які у вас виникають ці емоції.
Спробуйте пригадати по декілька ситуацій на кожну групу емоцій. Можливо,
деякі з емоційних переживань вам не властиві, ви їх ніколи не
відчуваєте. В такому випадку пропустіть відповідну рубрику.
Таблиця 1. Перелік ініціюючих подій
С
Негативна емоційна реакція А
Ініціююча подія
· Емоції тривожної групи (хвилювання) 1)
2)
· Емоції агресивної групи (гнів, образа) 3)
4)
· Емоції аутоагресивної групи (через мірне почуття вини) 5)
6)
· Емоції депресивної групи 7)
8)
· Сильний смуток 9)
10)
3.Опишіть, що ви зробили в кожній ситуації: ваші переживання і
ваша поведінка у відповідь. Зверніть увагу на те, що важливо описати не
тільки ваші вчинки у зовнішньому плані поведінки, але і ваші емоційні
переживання при цьому.
Таблиця 2. Перерахунок негативних відповідей.
А
Ініціююча подія С
Моя негативна відповідь на подію:переживання і поведінка (черезмірні,
руйнівні переживання і неконструктивна поведінка)
1-10 з таблиці № 1 1)
2)
…
10)
Тема. Зміна емоційних наслідків ситуацій
Негативні переживання приводять нас до деяких ірраціональних
переконань, що пояснюють ці переживання. В свою чергу, самі переконання
знову і знову спонукають переживати “улюблені” емоції, підтверджуючи
“правильність” цих рішень. Ці рішення (переживання + переконання)
“підштовхують” нас до трактування подій і навіть здійсненню вчинків, які
їх підкріплюють і оправдовують. Періодично ми згадуємо конфліктні
ситуації і нас охоплює гнів.
Як людина може подолати свої конфлікти?
· Змінити свою поведінку, наприклад, перестати відкрито
суперничати;
· Змінити свої емоційні реакції, перестати гніватися;
· Змінити свої переконання.
Іноді нам нелегко розлучитися з емоцією, яка оволоділа нами: якщо
у вас було з кимсь тяжке зіткнення, ви можете утримувати образу. В
ідеалі емоції повинні зробити свою справу і залишити вас. Прихована
образа приносить мало користі.
Подібно до того, як в сьогоденні ми здібні не тільки
підпорядковуватися чи бунтувати, але і активно вибирати, ми здібні також
змінювати наше ставлення до спогадів минулого, тим самим змінюючи наше
прийняття теперішнього.
Техніки, які використовуються для завершення негативних
переживань, що залишилися в минулому конфліктами.
Висловлювання того, що накопичилося.
Якщо ви вирішили висловити негативні почуття, які накопичилися,
ставлення до якоїсь ситуації чи людини, ви можете зробити це ефективне
при дотриманні деяких умов:
* Ставте собі за мету покращення ситуації.
* Уникайте прагнення покарати іншу сторону чи звинувачувати її в
чомусь.
* Ставте за мету покращення взаємовідносин і діалогів.
* Використовуйте для вираження ваших почуттів формули ефективного
зворотного зв’язку.
* Прагніть до того, щоб уникнути повторення подібних ситуацій.
Звільнення від гніву за рахунок вилучення уроків із ситуації.
Час і зусилля, потрачені в конфліктній ситуації, не будуть
здаватися вам витраченими, якщо ви зможете поглянути на конфлікт як на
можливість навчитися чомусь. Такий підхід допоможе вам звільнитися від
негативних емоцій, так як навчить ефективно себе поводити в аналогічних
ситуаціях.
Рефреймінг.
Зміна емоційної реакції на ситуацію може бути пов’язане із зміною
оцінки того, що відбулося. Зміна оцінки може бути наслідком зміни
сприйняття ситуації; когнітивне переструктуровування ситуації – одна з
можливостей. Воно спирається на закономірності процесу сприйняття.
Психічний образ оцінювальної життєвої ситуації – явище цілісне,
системне. Сприйняття окремої події, яка ініціювала руйнівні переживання,
залежить від того, в який контекст ця подія розміщується суб’єктом.Зміна
контексту призводить до зміни сприйняття і, як наслідок, до переоцінки
життєвої ситуації. Таким чином, когнітивне переструктуровування – це
зміна сприйняття окремої події шляхом розміщення її в інший контекст.
Розглянемо деякі способи реорганізації сприйняття.
* Зміна часової перспективи сприйняття події.
* Зміна соціального контексту.
* Трансформація співвідношення негативних і позитивних аспектів.
* Підготовка до негативних наслідків
* Зміна сприйняття наміру.
* Принцип платні.
* “Розмахування кулаками після бійки”.
Десенсибілізація.(метод, розроблений Дж.Вольпе)
1.Спочатку ситуації, які породжують тривогу чи страх,
вибудовуються в ієрхаїчну систему – від тих, які викликають незначну
тривогу до таких, які хвилюють дуже сильно. Наприклад, людина, яка
прагне оволодіти ораторським мистецтвом, може не відчувати тривоги,
виступаючи перед своїм приятелем в кімнаті, але трясеться від страху при
одній думці про виступ перед аудиторією.
2.Потім людина навчається техніці м’язової релаксації.
3.Людина уявно “повертається” до ситуації, де вона відчувала
страх, причому вона починає свою “подорож в минуле” з найлегшої
ситуації. Так як при цьому вона знаходиться у стані релаксації, її
досвід перебування в ситуаціях, що хвилюють відрізняється від звичного:
важко одночасно відчувати тривогу і бути розслабленим. Поступово
проходячи у своїй уяві ситуації в напрямку від простих до складних, вона
набуває можливості реагувати на них інакше, ніж страхом.
Інші стратегії ослаблення стресу:
· Плач.
· Фізична активність.
· Інтенсивна трудова діяльність.
· Вербалізація переживань
· Взаємодія з іншими з метою вирішення проблеми
· Гумор.
· Дозвілля.
· Література
· Музика.
· Відпочинок.
· Релаксація.
· Вирішення проблем.
Практикум.
Мета роботи
Вивчення технік зміни емоційного наслідку конфліктної ситуації.
Хід роботи
Пригадайте подію, яка досі викликає у вас образу і невдоволення.
1.Подумайте, чи здібні ви вилучити якусь користь з цих обставин?
2.Якщо б вам прийшлось пережити їх знову, що б ви змінили, а що б
залишили без особливих змін?
3.Що ще необхідно зробити, щоб, щоб залишити образу? Що вам
заважає залишити її? Чи може вам просто потрібно висловитися? Ви хочете
отримати вибачення? Чи побачити, що інша сторона прикладає зусилля для
виправлення стану? Що вам потрібно для того, щоб розлучитися з цим
почуттям?
4.Використовуйте метод візуалізації для роботи з неприємними
спогадами.
– Етап 1. Релаксація.
– Етап 2. Повернення до ініціюючої події.
– Етап 3. Відновлення приємних спогадів.
– Етап 4. повторне повернення до ініціюючої події.
– Обговоріть ваші висновки в робочій групі.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
