Особливості та структура економічної свідомості суб\’єктів соціального простору. (реферат)

Реферат на тему:

Особливості та структура економічної свідомості суб’єктів соціального
простору.

Важливим питанням економічної психології як однієї з найперспективніших
сучасних наукових дисциплін є структура та особливості економічної
свідомості суб’єктів соціального простору. Донедавна російські (А.
Абалкін, П. Бунич, А. Аганбегян, Т. Заславська, В. Куликов, Г. Попов, А.
Кітов) та західноєвропейські й американські дослідники (Г. Мюнстерберг,
Г. Тард, Дж. Катона) найбільше уваги приділяли обґрунтуванню
необхідності враховувати психологічні фактори в економіці, а також
проблемам моделювання економічних процесів прийняття рішень.
Представники західноєвропейської та американської економічної
психології, як правило, дотримуються необіхевіористичної позиції та
здебільшого розглядають саме економічну поведінку. Натомість А. Філіппов
і С. Ковальов підкреслюють важливість розгляду економічної свідомості як
предмета економічної психології, застерігаючи тим самим від перетворення
економічної психології на психологічну економіку [6].

Мета полягає у визначенні особливостей, структури економічної
свідомості, її форм та механізму функціонування.

Економічна свідомість –одна з центральних категорій сучасної економічної
психології. Вона входить до системи понятійних координат науки та
означає результати сприйняття суб’єктом тієї частини оточуючої
дійсності, яка пов’язана з економікою, а також його свідомі дії та
стани, нею обумовлені.

Економічна свідомість піддає дійсність емоційній оцінці, забезпечує
економічну діяльність – у попередньому проектуванні дій та передбаченні
їх наслідків, контролюванні економічної поведінки і керуванні нею, у
здатності особи давати собі раду в оточуючому матеріальному світі, у
власному економічному житті. Отже, економічна свідомість – не просто
образ економічної дійсності, а особлива форма психічної діяльності,
орієнтована на відображення і перетворення економічної дійсності.

М. Бункіна та В. Семенов зазначають, що економічна свідомість
особистості формується на основі життєвих переживань, нагромадженого
досвіду та подолання труднощів [1].

Враховуючи різноманітність економіко-психологічних підходів та
можливостей їх застосування, О. Дейнека [3] звертає увагу на феномен
економічної свідомості, притаманний господарюючому суб’єктові, що в
російській науці стало традицією. Під економічною свідомістю, на її
думку, слід розуміти системну складову свідомості, вищий рівень
психічного відображення людиною економічних відносин.

Більшість дослідників економічної свідомості та економічного мислення
розглядають економічну свідомість як внутрішньо суперечливе,
багаторівневе утворення, яке в узагальненому вигляді відображає ступінь
знайомства суб’єкта з економікою та раціональне ставлення до неї [5].

Економічна свідомість тісно пов’язана з економічною поведінкою,
виступаючи в якості раціональної основи суб’єктивних її механізмів. Вона
пов’язана також з економічною системою, являючи собою її суб’єктивний
фундамент, так би мовити, “особистісну основу”.

Структура економічної свідомості в узагальненому вигляді може бути
представлена за допомогою схеми (див. малюнок 1).

Розглянемо основні форми економічної свідомості.

Традиційно їх виділяють три: – масову, групову та індивідуальну.

У першому вимірі економічна свідомість визначається як масова свідомість
суспільства (або його частини) стосовно економічних питань, що мають
важливе для багатьох значення та далекосяжні економічні наслідки. Масова
економічна свідомість розглядається як особлива підсистема, що з
специфічними механізмами детермінації та відповідно відносною
автономією. Але водночас економічна свідомість є лише частиною ширшої
системи масової свідомості, яка включає в себе ще й інші – неекономічні
компоненти. В цьому випадку економічна свідомість – лише особливий
сегмент масової свідомості.

У конкретному вираженні масова економічна свідомість визначається трьома
групами факторів.

По-перше, це рівень сподівань людей та оцінка ними своїх можливостей
впливу на економічну систему.

По-друге, це соціально-економічні цінності великих груп людей, що
складають основу їх економічного вибору (наприклад, це можуть бути такі
цінності, як стабільність, рівність, всезагальність, корисність,
економічна та соціальна справедливість).

По-третє, це швидкозмінні думки та настрої, пов’язані з оцінками
існуючого економічного становища в країні, регіоні та на окремому
підприємстві.

Малюнок 1

Структура економічної свідомості

Масова економічна свідомість обумовлює найтиповіші масові варіанти
економічної поведінки.

У другому вимірі економічна свідомість розглядається як групова, тобто
як узагальнена свідомість краще організованих конкретних груп людей,
наприклад, соціальних класів, певних прошарків населення. Групова
економічна свідомість розглядається як сукупність думок та уявлень, які
визначають основний зміст та напрямок економічної активності цієї групи.

У третьому індивідуальному вимірі економічна свідомість розглядається як
особлива якість окремої особистості, здатної певним чином сприймати
економічну ситуацію, більш або менш точно її оцінювати та відносно
цілеспрямовано діяти. Вона є такою функцією людської психіки, сутність
якої полягає в творчому перетворенні зовнішнього економічного світу у
зв’язку з враженнями, що постійно надходять, із попереднім досвідом, у
виділенні себе з навколишнього економічного середовища і протиставленні
йому як суб’єкта об’єктові. Тут найбільший інтерес становлять
суб’єктивно-психологічні особливості, типові характеристики, структурні
компоненти свідомості та поведінки особистості в економіці. Важливого
значення набуває вивчення процесів формування індивідуальної економічної
свідомості, засобів оволодіння та засвоєння різних групових її
варіантів.

Для кращого розуміння сутності економічної свідомості зупинимося на її
структурних компонентах, серед яких виділяють:

1. Економічні емоції та почуття, що виникають при переживанні людиною
економічних процесів, які можна поділити на:

· праксичні емоції (задоволення результатами та процесом праці);

· гностичні (пов’язані з пізнанням);

· глоричні (бажання визнання та пошани);

· пугнічні (бажання подолати страх, небезпеку, відчути азарт, ризик);

· альтруїстичні або егоїстичні при обміні та споживанні.

2. Перцептивна сфера економічної поведінки (сприйняття грошей та
заощаджень; ставлення до товарів, послуг; несвідома перцепція у рамках
маркетингової галузі економічної психології – психологія споживача,
реклами, методи продажу).

3. Економічні уявлення та економічне мислення. Економічні уявлення – це
уявлення про те, як функціонує економіка, як створюється суб’єктивний
економічний образ: здатність людини або соціальної групи відображати,
розуміти економічні явища, пізнавати їх сутність, засвоювати та
співставляти економічні поняття, категорії, теорії з вимогами
економічних законів, з об’єктивною реальністю та на основі цього
будувати власну економічну діяльність.

Економічне мислення, в свою чергу, є системою поглядів людини на
закономірності економічного розвитку, сутність економічних явищ і
процесів та причини їх виникнення. Таке мислення є структурним елементом
людського мислення загалом. Визначальним фактором змісту економічного
мислення є характер існуючих відносин власності, місце людини у
суспільному розподілі праці, рівень її освіти. Найважливішими елементами
економічного мислення є уміння знаходити оптимальні рішення для
зростання економічної ефективності окремого підприємства, галузі та
народного господарства, оволодіння найновішими методами технологічних,
проектно-конструкторських розробок, техніко-технологічна культура,
орієнтування на раціональне використання економічних і природних
ресурсів. Правильне економічне мислення забезпечує раціональне
управління діями людини на робочому місці, у масштабі підприємства.

Економічне мислення буває:

· шаблонним, коли рішення приймається за звичаєм, на рівні здорового
глузду;

· творчим, яке характеризується виробленням нових методів вирішення
завдань та досягнення мети.

4. Вольові компоненти економічної свідомості – це економічні норми,
економічний інтерес, економічний вчинок, економічна діяльність [3].

Економічні норми, як правило, закріплюються юридично, набуваючи статусу
правових, та наділяються відповідними засобами контролю (санкціями) за
невиконання.

Економічний інтерес розвивається на основі мотиву, але під регулярним
впливом норм. Якщо розглядати власність як певну форму влади економічних
благ над людиною, то економічний інтерес – це форма дії влади власника
на волю суб’єкта господарювання та джерело господарської активності [4].

Економічні інтереси є формою вияву різних типів і форм відносин
власності. Відповідно до їх кількості розрізняють кількість типів і форм
економічних інтересів. Так, існування трьох основних типів власності
(приватної, колективної та державної) зумовлює існування приватних,
колективних та суспільних економічних інтересів.

Економічні інтереси визначаються місцем людей в економічній системі. Ці
інтереси є формою прояву відповідних видів економічних потреб,
усвідомлення їх окремим індивідом, трудовим колективом та суспільством.
Кожний суб’єкт економічних відносин є носієм конкретного інтересу.
Скільки суб’єктів економічних відносин, стільки й економічних інтересів.
Серед цієї групи інтересів виділяють особистий, колективний і
суспільний. Особистий виражає необхідність задоволення різноманітних
потреб окремої людини; колективні інтереси – потреб трудового колективу;
суспільні – сукупних потреб суспільства.

Суспільні інтереси мають такі складові свого прояву:

· суспільно-економічні інтереси – частина інтересів держави та інших
суб’єктів господарювання збігається (наприклад, оподаткування в розумних
межах, виділення державних інвестицій, тарифне стимулювання експорту);

· інтереси самоконтролю та оптимізації громадянського суспільства –
держава не може бути виразником інтересів одного класу чи прошарку, в
демократичному суспільстві вона частіше виступає як інститут консенсусу.

Економічний інтерес трудового колективу залежить від форми власності: на
державних, акціонерних і приватних підприємствах він має різний зміст.

Особистий економічний інтерес охоплює потреби, пов’язані з реалізацією
приватної власності, прав володіння та користування, управління,
отримання доходів.

Кожна людина одночасно є носієм різних економічних інтересів, оскільки
вона виступає в різних іпостасях: по-перше, як індивід; по-друге, як
представник певної верстви суспільства; по-третє, як член певного
трудового колективу. Суспільний та колективний економічні інтереси
персоніфікуються лише в індивіді.

Економічні інтереси можна класифікувати і за іншими критеріями. За
ознакою важливості розрізняють інтереси головні та другорядні, за
часовою ознакою – поточні та перспективні, за об’єктом інтересів –
майнові, фінансові, інтелектуальні, інтереси режиму праці та вільного
часу, комфорту, умов праці й життя; за ступенем усвідомлення – дійсні та
помилкові [2].

В узагальненому вигляді класифікація економічних інтересів представлена
на малюнку 2.

Реалізація економічних інтересів здійснюється через досягнення їхніми
суб’єктами конкретних економічних цілей. Так, реалізація індивідуальних
інтересів забезпечується через зростання індивідуальних доходів. Засобом
реалізації колективних інтересів є максимізація прибутку та фонду
заробітної плати (наприклад, для підприємств державного сектора, що
функціонують на комерційних засадах господарювання). Нарешті, засіб
реалізації суспільного інтересу – максимізація національного доходу та
мінімізація фонду відшкодування створюваного суспільного продукту.

Економічний вчинок – це особистісна форма економічної поведінки.
Економічний вчинок включає творчий акт вибору цілей та засобів
економічної поведінки.

Економічна діяльність – це активна взаємодія з економічною системою, в
ході якої людина виступає суб’єктом, який цілеспрямовано впливає на
об’єкт та задовольняє в такий спосіб власні економічні потреби.
Економічна діяльність є, крім того, сукупністю соціально-економічних та
організаційно-виробничих зв’язків між господарюючими суб’єктами в
процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ,
послуг і доходів.

Для остаточного з’ясування сутності економічної свідомості зупинимося на
механізмі її функціонування.

Малюнок 2

Класифікація економічних інтересів

Основним механізмом функціонування економічної свідомості є ктивне
відображення оточуючої дійсності. Усвідомлення забезпечує не лише
пасивне, дзеркальне відображення, але й гарантує перетворююче цю
дійсність відображення відповідно до потреб та інтересів суб’єкта.

Економічна свідомість функціонує у системі безперервних прямих та
зворотних зв’язків з оточуючою дійсністю. Прямі зв’язки забезпечують
отримання адекватної економічної інформації. Зворотні ж дають можливість
діяти, спираючись на ці дані. Відображення є підставою для поведінки,
результати якої, в свою чергу, забезпечують подальше відображення
реальності, що змінилася. Дійсність, що відображується (прямі зв’язки),
забезпечує її активне перетворення (зворотні зв’язки), яке знову
відображується для подальшого перетворення.

Основними функціональними формами актуалізованої економічної свідомості
можна вважати знання, оцінки та переконання.

Знання – це суто когнітивний продукт економічної свідомості, засвоєна
суб’єктом одержана ззовні або самостійно вироблена ним економічна
інформація. Економічні знання передбачають збереження в пам’яті
засвоєного матеріалу для того, щоб застосовувати його на практиці в
реальних економічних ситуаціях, а також для здобуття нових економічних
знань.

Економічні оцінки – це результат співвідношення поточної економічної
інформації з попереднім економічним досвідом, збагачений емоційним
ставленням відповідно до вагомості для суб’єкта інформації, що ним
отримується.

Економічні переконання – це стійка, упорядкована система поглядів, що
виступає в якості економічного світогляду суб’єкта. Формування таких
переконань спирається на глибокі знання та оцінки економічних явищ, але
вони не переходять у переконання автоматично, а виробляються на основі
особистого економічного досвіду людини в результаті економічної
діяльності. Економічні переконання, що стали мотивом поведінки людини,
визначають її ставлення до економічної сфери діяльності.

Таким чином, нами запропоновано структуру економічної свідомості, дано
характеристику її компонентів, функціональних форм та механізму
функціонування.

Висновки

1. Економічна свідомість – це одна з центральних категорій сучасної
економічної психології, системна складова свідомості, вищий рівень
психічного відображення економічних відносин людиною.

2. Економічна свідомість тісно пов’язана з економічною поведінкою,
виступаючи як раціональна основа суб’єктивних її механізмів, та з
економічною системою – являючи собою її суб’єктивний фундамент.

3. Виділяють такі структурні компоненти економічної свідомості:

· економічні емоції та почуття, що виникають при переживанні людиною
економічних процесів;

· перцептивна сфера економічної поведінки;

· економічні уявлення та економічне мислення;

· вольові компоненти економічної свідомості (економічні норми,
економічний інтерес, економічний вчинок, економічна діяльність).

4. Усвідомлюючи кардинальні зміни, які відбуваються в житті країни,
подальша розробка теоретико-методологічних проблем економічної
психології набуває особливої актуальності.

Література:

1. Бункина М. К., Семенов А. М. Экономика и психология. На перекрестке
наук. – М.: Дело и Сервис, 1999. – 263 с.

2. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічної
теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995. – 471 с.

3. Дейнека О. С. Экономическая психология: Учебное пособие. – СПб.:
Издательство С.-Петербургского университета, 2000. – 160 с.

4. Мельников С. И. Активизация экономических интересов через обновление
собственности: Автореф. канд. дис. Л., 1990.

5. Спасенников В. В. Экономическая психология как научная дисциплина,
специализация студентов и область практической деятельности. В кн.:
Региональная экономика, наука и инновации. – Калуга, «Эйдос», 1997. – С.
370 -374.

6. Филиппов А. В., Ковалев С. В. Психология и экономика //
Психологический журнал. -1989. — №.1. — С. 26.

7. http://www.politik.org.ua

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *