.

Особистісне зростання студентів в процесі професійного навчання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
375 3288
Скачать документ

Реферат на тему:

Особистісне зростання студентів в процесі професійного навчання

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПЕРЕДУМОВИ ТА ЧИННИКИ ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ СТУДЕНТА В
ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

ЧАСТИНА І. ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ В
ПРОФЕСІЇ

ЧАСТИНА ІІ. ПРОФЕСІЙНЕ МИСЛЕННЯ СТУДЕНТА ЯК МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

РОЗДІЛ ІІ.ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА У ПРОЦЕСІ
ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

ЧАСТИНА І. ОСОБИСТІСТЬ СТУДЕНТА ЯК СКЛАДНЕ СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ.

ЧАСТИНА ІІ. РІВНІ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ

ЧАСТИНА ІІІ. ПОЗАНАВЧАЛЬНА ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТА ЯК ЧИННИК
ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ ЙОГО ОСОБИСТОСТІ

ЧАСТИНА ІV. ПРОФЕСІЙНА ЗОРІЄНТОВАНІСТЬ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ЯК
ЧИННИК РОЗВИТКУ ФАХОВОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Одним з найбільш спірних питань в педагогіці та психології вищої школи є
питання виховання студентів. Виховання може розглядатись як вплив на
особистість з метою формування необхідних вихователю, вищому навчальному
закладу, суспільству рис, або як створення умов для саморозвитку
особистості в процесі навчання у вищому навчальному закладі. На наш
погляд останнє визначення виховання є найбільш суттєвим та
гуманістичним. Згідно положень гуманістичної психології (Г. Олпорт, А.
Маслоу, К. Роджерс, Ш. Бюлер) забороняється будь-який прямий вплив на
особистість, які б цілі (виховні або терапевтичні) цей вплив не
переслідував. Кожна особистість є неповторною та унікальною, і будь-яке
штучне обмеження вільного виявлення та розвитку особистості зменшує її
творчій потенціал, перешкоджає її «самоактуалізації». Існування
особистості обумовлене постійним виходом за межі самої себе, прагненням
до зростання та розвитку, спрямованість якого вихователю дуже важко
передбачити заздалегідь, і він не має права приймати відповідальні
рішення за вихованця, навіть якщо вони (рішення) здаються йому
(вихователю) елементарними. Головний прийом виховання – це прийняття
людини такою, якою вона є, без прямих оцінок та настанов. Але це не
означає, що вихователь має зайняти пасивну позицію по відношенню до
вибору та принципових рішень, які приймає його вихованець. Підлітки,
враховуючи їх обмежений життєвий досвід, брак знань та недостатнє
засвоєння надбань культури, часто самі не можуть відкрити для себе
широке коло різноманітних можливостей та вибору. Завдання вихователя
полягає у розкритті цього кола для вихованця з виявленням власного, але
ненав’язливого оціночного ставлення до того чи іншого вибору,
можливості, тим самим зберігаючи за вихованцем право на самостійне
прийняття рішення та самостійні судження. В іншому випадку, коли спосіб
вираження оціночного ставлення є надміру однозначним та директивним,
відповідальність за будь-які наслідки прийнятого рішення вихованець
перекладе з себе на вихователя.Однією з найважливіших завдань виховання
є допомога вихованцю у виробленні індивідуального стилю життя,
діяльності та спілкування, якому сприяє знання вихователем психологічних
та психофізіологічних особливостей студентів, що обумовлюються їх
соціальним статусом, віком та характером основної діяльності.Викладачі
часто сприймають студента як «машину», що обробляє інформацію, слухає
лекції, читає підручники, виконує завдання, та демонструє свої знання на
заліках та екзаменах, що нерідко призводить до безособових та
неадекватних вимог, з якими студент просто не може впоратися.Побудова
оптимальної програми професійного навчання залежить від врахування
можливостей та потреб студентів. Але особливості пізнавальної сфери
особистості прямо пов’язані з усіма іншими її підструктурами та
особистістю в цілому. Успішне професійне навчання як діяльність
студентів залежить не тільки від ступеня володіння прийомами
інтелектуальної діяльності, вона обумовлена особистісними параметрами –
стійкою системою ставлень студента до навколишнього світу та до самого
себе. Становлення цієї системи, особистісне зростання студента у процесі
професійного навчання, формування його соціальної зрілості розглянуті в
наступних розділах.

РОЗДІЛ І. ПЕРЕДУМОВИ ТА ЧИННИКИ ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ СТУДЕНТА В
ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

ЧАСТИНА І. ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ В
ПРОФЕСІЇ.

Питання професійного самовизначення та самоактуалізації виникає тоді,
коли центральне місце у взаємодії «людина-професія» належить,
безперечно, самій людині. В психолого-педагогічній літературі проблема
професійного самовизначення тісно пов’язана з проблемою активності
молодої людини (в нашому випадку випускника школи) в умовах вибору
майбутньої професії. «Вибір професії – це процес прийняття молодою
людиною рішення відносно отримання соціально значущого результату:
вступу до дорослого життя в якості працівника, учасника суспільної
праці.» Вибір професії може співпадати з професійним самовизначенням, за
умови, що випускник школи обирає професію згідно своїх здібностей,
інтересів, схильностей та прагнень. Якщо випускник обирає професію
випадково, наприклад, по знайомству, по суспільній моді на дану професію
та ін., то вибір професії не співпадає з професійним
самовизначенням.Питання самоактуалізації постає, в основному, коли
випускник середнього спеціального та вищого навчального закладу
займається обраною їм трудовою діяльністю.Професійне самовизначення та
самоактуалізація випускника школи це довготривалий процес розвитку його
ставлення до майбутньої професії та до самого себе як до потенційного
суб’єкту професійної діяльності. В даному випадку випускник школи займає
активну позицію: він сам обирає професію і сам проходить період
професійного навчання, сам будує свою власну професійну кар’єру, за
допомогою реалізації власного інтелектуального та особистісного
потенціалу. Особливість процесу професійного самовизначення та
самоактуалізації полягає в тому, що цей процес триває протягом всього
професійного, та часто всього життєвого шляху людини. Професійне
самовизначення випускника школи вимагає від нього пошуку «своєї
професії», яка б відповідала його нахилам та можливостям. Професійна
самоактуалізація включає в себе пошук « себе в професії», професійного
іміджу, власної професійної ролі, образу Я, індивідуального стилю
професійної діяльності, окреслення для себе професійних перспектив та
досягнення їх, нових професійних цілей, прагнення до гармонійного
розкриття та утвердження свого творчого потенціалу.В процесі
професійного самовизначення випускник школи займається самоаналізом,
самопізнанням та самооцінюванням власного хисту та ціннісних орієнтацій.
Його дії направлені на розуміння ступеня відповідності власних
особливостей вимогам професії, яку він обирає; на розвиток власних
можливостей в процесі професійного навчання та підготовки з метою
досягнення більш повної відповідності самого себе щодо обраної
професії.Активне самовизначення складається з самопізнання (усвідомлення
власних інтересів, схильностей, особливостей свого характеру та
темпераменту), самооцінювання (порівняння результатів самопізнання з
наявними уявленнями про професійні вимоги щодо обраної професії), та
саморозвиток (цілеспрямоване само формування в собі властивостей,
необхідних для успішного виконання майбутньої професійної діяльності.
Активне самовизначення молодої людини розкривається у пріоритеті
досягнення поставлених цілей, перетворенні умов соціальної та
професійної ситуації та їх врахування відносно поставлених цілей. В
актуальній діяльності людини можуть домінувати або умови ситуації, або
власні цілі, з чого можна зробити висновок про ступінь її активності в
процесі самовизначення. Про пасивність особистості свідчать залежність
людини від обставин, ситуації та цілей інших людей. Молода людина, що
здатна подолати несприятливі обставини на шляху втілення власних
намірів, характеризується високим рівнем активності в процесі
професійного самовизначення.

ЧАСТИНА ІІ. ПРОФЕСІЙНЕ МИСЛЕННЯ СТУДЕНТА ЯК МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

Розвиток науки і техніки характеризується зростанням наукової
інформації, генералізацією знань, посиленням інтеграції та диференціації
наук. Майбутній спеціаліст повинен оволодіти високорозвиненим
аналітичним мисленням, інтелектуальними вміннями та навичками, мати
високий творчий потенціал.Професійне мислення виникає в результаті
пізнання, осмислення об’єктивно –суб’єктивних взаємодій студентів та
викладачів, які безпосередньо впливають на розвиток та становлення
соціальної зрілості особистості своїх вихованців.Професійне мислення
студентів формується як професійна розумова здатність, яка дозволяє
осмислювати, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, оцінювати
практику, робити великі відкриття, активно творчо й ефективно
здійснювати їх реалізацію.Приведемо нижче наступні параметри наукового
професійного мислення майбутнього спеціаліста:- здатність аналізувати
явища навколишньої дійсності та факти ф їх цілісності, взаємозв’язку та
взаємозалежності;- здатність співвідносити професійні дії із завданнями
та результатами конкретної ситуації;- здатність здійснювати в єдності
аналіз і синтез явищ та процесів, розрізняти істинність та хибність;-
здатність спостерігати генезис взаємовпливу певних процесів та явищ;-
здатність використовувати у розумовій практиці всі типи та способи
мислення;- здатність відмовлятися від шаблонів і стереотипів, які
існують, відшукувати нові оцінки, узагальнення, підходи, дії;- здатність
у теорії та практиці рухатися від абстрактного до конкретного і розумово
рухатися у зворотному напрямку;- здатність використовувати теорію та
нові ідеї в практичному, творчому пошуку;- здатність співвідносити
тактичні й стратегічні дії;- здатність практично застосовувати логіку
фактів та переконливу аргументацію в діалозі з іншими;- здатність
виявляти розумову гнучкість та оперативність.Мислення спеціаліста
безпосередньо містить у собі його практичну діяльність і спрямоване на
адаптацію загального знання до конкретних практичних ситуацій.
Здобуваючи майбутню спеціальність в процесі навчання, студенти
характеризуються соціальним аспектом мислення, а ставши кваліфікованими
фахівцями, вони повинні виконувати конкретні завдання і мати більш
предметне мислення.

РОЗДІЛ ІІ.ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА У ПРОЦЕСІ
ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020