Реферат на тему:
Методичні рекомендації щодо прогнозування виникнення колективних
трудових суперечок (конфліктів) та сприяння своєчасному їх вирішенню
1. Прогноз виникнення колективної трудової суперечки (конфлікту),
підготовлений структурними підрозділами НСПП, по суті, має обґрунтовано,
з більшим чи меншим ступенем імовірності відповісти на запитання щодо
можливості виникнення колективної трудової суперечки (конфлікту) за
умов, що склалися у галузі, виробничо-територіальному об’єднанні, на
підприємстві, в установі, організації.
2. При цьому результати описаного вище аналізу економічних,
соціально-економічних показників та висновок про ускладнення, погіршення
соціально-трудових відносин є проявом і констатацією передумов
виникнення колективної трудової суперечки (конфлікту).
3. Разом з тим, така модель соціально-економічної ситуації в реальному
житті відчуває дії чи недієвість низки чинників, про які згадувалося у
загальних положеннях Методики (наявність стримуючих чи активізуючих
причин у самому трудовому колективі чи галузі, соціально-економічний
контекст ускладнення соціально-трудових відносин, дія чи недієвість
ситуативних чинників впливу, наявність чи відсутність погодженої в
колективі інтерпретації ситуації, що склалася, і т.ін.).
4. Комплексне поєднання соціально-економічних показників у їхній
динаміці з дією (бездіяльністю) названих вище чинників, що
екстрапольовано на майбутнє з урахуванням виявлених тенденцій, дає
привід прогнозувати з більшою чи меншою ймовірністю можливість
виникнення чи невиникнен-ня колективної трудової суперечки (конфлікту).
5. Вироблення рішень рекомендаційного характеру щодо здійснення
відповідних заходів на основі аналізу соціально-економічних,
соціально-трудових відносин і прогнозування виникнення колективної
трудової суперечки (конфлікту).
Залежно від стадії розгляду розбіжностей між сторонами
соціально-трудових відносин, рекомендації та заходи НСПП, її структурних
підрозділів можуть готуватися для поліпшення соціально-трудових
відносин, запобігання виникненню колективних трудових суперечок
(конфліктів):
• за результатами прогнозування колективних трудових суперечок
(конфліктів) — сторонами соціально-трудових відносин, центральними та
місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;
• у випадку, якщо у вимогах найманих робітників чи профспілки містяться
питання, рішення яких відповідно до чинного законодавства віднесено до
компетенції центральних чи місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, відповідно до ст. 16 Закону України “Про
порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” —
відповідним центральним чи місцевим органом виконавчої влади, органом
місцевого самоврядування.
У першому випадку реалізується кінцева мета прогнозування суперечки
(конфлікту) — розробка способів, рекомендацій для зацікавлених органів
щодо забезпечення їх своєчасного реагування на ускладнення
соціально-трудових відносин, запобігання виникненню колективних трудових
суперечок (конфліктів), а тим більш — страйкам як крайнім заходам
вирішення колективних трудових суперечок (конфліктів).
На основі досвіду діяльності НСПП, її структурних підрозділів до заходів
попереджувального характеру, що зарекомендували себе як ефективні у
попередженні виникнення колективних трудових суперечок (конфліктів),
необхідно віднести:
• постановку на контроль об’єктів господарювання, де за результатами
прогнозування існують передумови виникнення колективних трудових
суперечок (конфліктів);
• взаємодію, співробітництво структурних підрозділів НСПП із місцевими
органами державної влади, органами місцевого самоврядування,
об’єднаннями роботодавців та профспілок, власниками чи уповноваженими
ними органами (представниками), трудовими колективами й уповноваженими
ними на представництво органами з питань нормалізації соціально-трудових
відносин на доконфліктній стадії;
• періодичне інформування центральних та місцевих органів виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування про стан та тенденції в
соціально-трудових відносинах у розрізі адміністративно-територіальних
одиниць та галузей;
• консультативно-роз’яснювальну роботу структурних підрозділів НСПП щодо
регламентованого Законом порядку вирішення колективних трудових
суперечок (конфліктів);
• використання можливостей засобів масової інформації щодо інформування
населення про стан та динаміку соціально-трудових відносин, а також про
діяльність НСПП та її структурних підрозділів щодо вирішення колективних
трудових суперечок (конфліктів), використання примирливих процедур,
роз’яснення чинного законодавства. Рекомендації щодо нормалізації чи
поліпшення соціально-трудових відносин повинні мати конкретний характер,
базуватися на результатах поглибленого аналізу економічного,
соціально-трудового стану об’єкта господарювання та прогнозування
ситуації, адресуватися конкретним органам, компетентним у вирішенні цих
питань, мобілізувати організаційні, матеріально-фінансові можливості
всіх зацікавлених осіб. При підготовці рекомендацій структурними
підрозділами НСПП із приводу конкретних суперечок необхідно керуватися
“Положенням про порядок підготовки та напрямки рекомендацій НСПП
центральним чи місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого
самоврядування”, затвердженим указом НСПП від 11 квітня 2000 р. №31
[39], а також “Положенням про порядок підготовки та прийняття рішення
Національної служби посередництва та примирення по колективній трудовій
суперечці (конфлікту) у випадку звернення сторін колективної трудової
суперечки (конфлікту) по сприянню в його вирішенні”, затвердженим указом
НСПП від 5 червня 2000 р. №42.
Забезпечення реалізації рекомендацій НСПП, її структурних підрозділів із
приводу конкретних колективних трудових суперечок (конфліктів) має
включати як обов’язкову умову плановий та поточний контроль за ходом
виконання рекомендацій .
Комплексний аналіз висунутих вимог має складатися з:
• аналізу змісту вимог на предмет їх відповідності нормативно-правовим
актам і, насамперед, положенням ст. 23 Закону України “Про порядок
вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”; • аналізу
соціально-економічної можливості виконання вимог.
Виконання вимог повинне знаходитися в компетенції власника чи
уповноваженої ним особи, які мають керуватися “Інструкцією про порядок
здійснення аналізу висунутих найманими робітниками вимог, виявлення та
узагальнення причин колективних трудових суперечок (конфліктів)”.
Список використаної літератури
Кричевский Р. Л., Дубовская Е. М. Психология малой группы: теоретический
и практический аспект. — М., 1991. — С. 84.
Кричевский Р. Л. Если Вы руководитель. — М.: Дело, 1993. — С.242
Ложкін Г. В., Повякель Н. I. Практична психологія конфлікту: Навч.
посіб. — К.: МАУП, 2000. — 256 с.
Мартынов М. Забастовками проблемы не решить // Газета в газете. — 2001.
— 21 липня. — № 28 (119).
Мелибруда Е. Я-ты-мы. Психологические возможности улучшения общения. —
М., 1986. — С.203.
Положення про порядок підготовки та напрямки рекомендацій НСПП
центральним чи місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого
самоврядування// Затв. указом НСПП від 11 квітня 2000 р. № 31.
Положення про порядок підготовки та прийняття рішення Національної
служби посередництва та примирення по колективній трудовій суперечці
(конфлікту) у випадку звернення сторін колективної трудової суперечки
(конфлікту) по сприянню в його вирішенні // Затв. указом НСПП від 5
червня 2000 р. № 42.
Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва та
примирення висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів
(конфліктів) // Затв. указом НСПП від 6 квітня 2000р. № 29// Інформ.
біржа праці України. — 2000. — № 4. — С 34-35.
Праця у Донецькій області за січень-вересень 2000р. // Стат. Бюлетень. —
Донецьк: Облстат, 2000. — № 17/255.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
