Інтернет-середовище і формування гендерної ідентичності в процесі життєвого планування (реферат)

Реферат на тему:

Інтернет-середовище і формування гендерної ідентичності в процесі
життєвого планування

Юнацький вік є чи не найвідповідальнішим і найскладнішим періодом життя
особистості. „Шлях юнацького розвитку – це шлях соціалізації й засвоєння
нових соціальних ролей, нерідко поєднаний з непевністю, непослідовністю,
конфліктами та іншими труднощами рольового вибору” [1, с. 174]. Це етап
формування почуття ідентичності на „противагу рольовій невизначеності
особистісного Я” [1, c. 176]. Молоді люди мусять засвоювати нові
соціальні ролі на основі вкрай обмеженого життєвого досвіду. Головні з
цих ролей – ролі чоловіка і жінки, виконання яких може бути успішним
тільки тоді, коли це відповідає соціальним очікуванням. Іншими словами,
в юнацькому віці відбувається усвідомлення себе як представника
чоловічої чи жіночої статі – так звана гендерна ідентичність.

Гендерна ідентичність є, у свою чергу, важливим фактором опрацювання
інформації про себе та інших [5, c. 605]. Нинішня епоха заперечує багато
ідеалів, у тому числі й ідеали мужності та жіночності, що відбивається
на гендерній ідентичності. Інтернет-середовище у цьому випадку відіграє
не останню роль, дозволяючи молодій людині здійснювати різні
експерименти не тільки з власною особистістю, але й зі статевою
приналежністю. „У віртуальному середовищі ви взагалі можете бути, ким
захочете, мати будь-який вигляд, бути істотою будь-якої статі на вибір;
одне слово, у вас немає обмежень, характерних для матеріального світу”
[7].

Водночас віртуальний світ позбавляє молодих людей найголовнішого –
реального життя. Ця обставина викликає серйозні побоювання з огляду на
те, що „характерною рисою юнацького віку є формування життєвих планів”
[3, c. 141]. Плануючи своє майбутнє, молоді люди повинні мати адекватне
уявлення про власний Я-образ у реальному світі. „Образ „Я” не просто
віддзеркалюється у формі уявлення чи поняття будь-яких об’єктивних даних
і незалежних від ступеня своєї усвідомленості властивостей, а соціальною
настановою, ставленням особистості до самої себе” [3, c. 63].

Я-образ створюється на основі „відношення людини до себе як до чоловіка
або жінки, усвідомлення і прийняття власної статевої приналежності,
засвоєння стереотипів маскулінності і фемінінності” [6, c. 122]. Отже,
Інтернет-середовище втягує у свій простір молодих людей, які прагнуть
розкрити справжнє Я у світі ілюзій та намагаються при цьому зберегти у
реальності штучно створений, ілюзорний образ. „Анонімність спілкування в
Інтернеті збагачує можливості самопрезентації людини, надаючи їй
можливість не просто створювати про себе враження за своїм вибором, але
й бути тим, ким вона захоче” [4].

Саме бажання перебувати в „кіберобразі” змушує молодих людей збільшувати
час свого спілкування в Мережі, що згодом може порушувати зв’язок з
реальним світом і спричинити адикцію. Тривогу в цьому випадку викликає
те, що спостерігається „постійне збільшення кількості молодих людей, які
підмінюють безпосередньо живе спілкування віртуальним спілкуванням” [2].

Стає очевидним, що Інтернет впливає на уявлення особистості про себе як
представника чоловічого або жіночого роду, що згодом призводить до змін
у системі життєвого планування. „Тільки приймаючи власну стать,
розуміючи її переваги й обмеження, людина відчуває себе більш щасливою,
живою, реальною…” [6, c. 122]. Виходячи з наведеної тези, розуміємо,
що „життєві плани, в точному сенсі цього слова, виникають тільки тоді,
коли предметом міркувань стає не лише кінцевий результат, але і способи
його досягнення, шлях, яким має намір іти людина, і ті об’єктивні та
суб’єктивні ресурси, які їй будуть потрібні” [3, c. 142].

Ширше проблема гендера розглядалась у західних країнах. Її, зокрема,
вивчали J. Money, R. J. Hare-Mustіn, J. S. Hyde, B. Lott, K. Horney. В
останні роки до цієї проблеми звертається все більше фахівців у країнах
СНД (серед них І. Кін, Л. Попова, Н. Родіна, І. Романов, І. Каширська).
Що ж стосується гендерних досліджень в системі Інтернет, то дотепер це
питання належно не вивчалося. Але темпи зростання адиктів із середовища
користувачів Мережі в Україні диктують необхідність аналізу явища.

Мета цього повідомлення полягає в розгляді впливу Інтернет-середовища на
процес формування гендерної ідентичності користувачів Мережі і пов’язані
з цим зміни у життєвому плануванні.

Основним завданням статті є встановлення різниці у побудові життєвих
планів юнаками й дівчатами, схильними до Інтернет-залежності та вільними
від неї.

Спираючись на викладений вище матеріал, одержуємо змогу висунути
гіпотезу: Інтернет-простір по-різному впливає на жінок і чоловіків.
Відповідно до ступеня занурення юнаків і дівчат у віртуальну реальність,
відбувається зміна системи життєвого планування. Життєві плани жінок
мають істотні розбіжності з планами чоловіків як у групі користувачів,
які не мають рис залежної поведінки, так і в групі схильних до
Інтернет-залежності.

До дослідження було залучено студентів Луганського державного
педагогічного університету ім. Т. Шевченка, Київського національного
торгово-економічного університету, Військового інституту телекомунікацій
та інформатизації Національного технічного університету „Київський
політехнічний інститут”, Національної академії державної податкової
служби України. Вони реперезентували факультети: психолого-педагогічний,
фінансово-економічний, телекомунікаційних мереж і систем, економіки і
бізнесу, графічного дизайну, іноземних мов, трудового і професійного
навчання. Загальна кількість учасників – 397 чоловік у віці від 17 до 28
років. З них 56 % – чоловіки, 44 % – жінки.

Психологічний інструментарій застосовувався відповідно до досліджуваного
явища. Для розгляду особливостей життєвого планування в групах юнаків і
дівчат, схильних до Інтернет-залежності і вільних від неї, ми
використовували наступні проективні методики. Студентам пропонувалося
написати твір на тему „Моє майбутнє через п’ять років”, а також виконати
малюнок власного майбутнього. Крім перелічених методик використовувалась
авторська модель опитувальника, що дозволяє визначити рівень
захопленості учасників дослідження системою Інтернет.

При аналізі результатів увага зверталась на рівень сформованості в
молодих людей уявлень про майбутнє життя та на ступінь серйозності
намірів реалізувати намічене. Крім цього, аналізувалась різниця в
уявленнях юнаків і дівчат щодо майбутнього життя. На основі теоретичного
матеріалу, а також на підставі текстів творів було виокремлено низку
показників, які склали структуру життєвих планів, а саме: показники
довжини, при розгляді яких ми враховували поєднання близької і далекої
перспективи; структурованості і послідовності; усвідомленості;
самостійності; інструментальності (маємо на увазі цілеспрямованість
особистості, визначення нею для себе способів досягнення мети);
ілюзорності чи реальності, позитивного чи негативного ставлення. Це
дозволило визначити у процентному співвідношенні низку значущих для
кожної групи цінностей.

Згідно з переважанням тих чи інших показників у текстах, визначалися
рівні, що характеризують ставлення молодих людей до майбутнього:

· дуже низький;

· низький;

· середній;

· високий.

Малюнки опрацьовувалися з використанням таких широко відомих методик, як
„Будинок – Дерево – Людина” і „Малюнок родини”. При інтерпретації увага
зверталась на розташування малюнка на аркуші, техніку виконання,
сюжетність, емоційну забарвленість, ступінь відповідності заданій
тематиці. Ґрунтуючись на згаданій сюжетності, ми розподілили роботи
відповідно до зображеного в них матеріалу.

На підставі даних, одержаних в результаті опитування, спрямованого на
визначення ступеня захопленості системою Інтернет, було визначено дві
групи випробовуваних – вільних користувачів і передзалежних.

Особистість, що не виявляє на даному етапі рис залежної поведінки і
здатна припинити on-lіne спілкування в будь-який момент, визначалася
нами як вільний користувач. Наявність певних проблем, пов’язаних з
надмірним захопленням Мережею, невиконання певного роду обов’язків і
помітне збільшення інтересу до on-lіne спілкування послужили підставою
віднести цю групу осіб до передзалежних.

Груповий розподіл здійснювався за двома критеріями – рівнем дезадаптації
до реальних умов життєдіяльності і тривалості перебування в Мережі. Під
дезадаптацією ми розуміли зміни, які відбулися в поведінці людини
внаслідок негативного впливу Інтернет-простору, що спричинило порушення
у сфері міжособистісних відносин, погіршення емоційного стану, з’яву
проблем у навчальній і професійній діяльності.

Отже, в нашому дослідженні ми проводимо аналіз особливостей життєвого
планування в групах, які відрізняються не тільки за гендерною ознакою,
але й за ступенем захоплення системою Інтернет, а саме „вільними
користувачами” і „передзалежними”.

Процентний показник вільних користувачів склав 81 %, з них 55 % – жінки,
45 % – чоловіки. Що стосується передзалежних, то вони утворили групу в
19 %, у якій 56 % – жінки, 44 % – чоловіки. В обох групах жіночий
кількісний показник перевищує на 10 % чоловічий. Слід зауважити, що
дослідники Інтернет-залежності останнім часом відзначають підвищення
відсотка користувачів жіночої статі і висловлюють припущення про
перевагу кількості жінок в Мережі у майбутньому.

Серед вільних користувачів, які написали твір, 62 % – жінки, 38 % –
чоловіки. Такий розрив у показниках свідчить про потайність юнаків, їх
небажання йти на контакт і посвячувати оточуючих у свої плани. Це можна
розуміти як усвідомлення недосконалості своїх життєвих планів або й те,
що їх немає взагалі, та острах у зв’язку з виявленням цього факту.

З числа вільних користувачів дуже низький рівень склали 8 % чоловіків і
10 % жінок. Як для дівчат, так і для юнаків цієї групи характерне
прагнення до збільшення дозвілля, риси інфантилізму. Про це свідчать
тексти творів, у яких молоді люди пишуть про жадання безтурботного
життя, наповненого веселощами, задоволеннями. Позиція, що її
дотримуються представники цієї групи, свідчить про незрілість таких
осіб, внаслідок чого вони не здатні приймати життєво важливі рішення
через їх неусвідомленість. Орієнтованість молоді винятково на дозвілля
говорить про регрес, що виявляється в дезадаптації до реального життя та
його вимог. Це викликає стурбованість: адже можливе розчарування молодих
людей своїм майбутнім призводить до появи різних адикцій.

На низькому рівні життєвого планування перебуває 12 % чоловіків і 5 %
жінок. Молоді люди, яким притаманний цей рівень, відчувають
фрустрованість, страх, непевність у майбутньому. Відзначимо, що юнаків,
для яких характерна така позиція, удвічі більше, ніж дівчат. Це ще раз
підтверджує припущення, що скритість притаманна переважно представникам
чоловічої статі. Отримані дані дозволяють не тільки підтвердити, але й
обґрунтувати цей факт. Фрустрованість є наслідком невпевненості
особистості в собі і власному майбутньому, про що свідчать тексти творів
юнаків, засновані на усвідомлено негативній, песимістичній настанові:
„Майбутнього немає”, „Наближається Армагеддон”, „Все буде добре, якщо я
не вмру”. Для дівчат, що перебувають на такому рівні планування
майбутнього, характерний страх перед ним, що підтверджується такими
фразами: „Боюся загадувати”, „Я невпевнена навіть у завтрашньому дні”.

Середній рівень склали 18 % дівчат і 4 % юнаків. Така істотна різниця в
показниках свідчить про більшу адаптованість осіб жіночої статі до умов
реальності, що й засвідчують тексти творів з позитивним ставленням до
сьогодення і його зв’язку з майбутнім: „Зараз я добре вчуся і планую
одержати червоний диплом, а це означає стати гарним фахівцем і
влаштуватися на престижну роботу”; „Я вже роблю перші кроки на шляху до
самостійного життя. Вчуся і працюю. Думаю, в майбутньому це мені
допоможе…”. Зазначимо, що студенти цієї групи орієнтовані на певну
мету, якою вони переймаються на даному етапі, і котра, як правило, є
лише частиною їх життєвих планів. Цій групі серед осіб (і жіночої, і
чоловічої статі) властиві висловлювання щодо підвищення значущості
системи Інтернет у майбутньому. Занепокоєння тут викликає фіксованість
уваги молоді (в переважній більшості творів) на процесах інформаційних
технологій в групі вільних користувачів. Інформатизація багатьох сфер
людської діяльності дуже важлива, однак вона не повинна перешкоджати
процесові життєвого планування та конкурувати з життєво важливими
цінностями.

На високому рівні перебуває 30 % дівчат і удвічі менше (13 %) юнаків.
Молоді люди цього рівня, плануючи майбутнє, оптимістично налаштовані
щодо працевлаштування і створення родини. При цьому, їхні життєві плани
поєднують як ближчу, так і віддалену перспективу, відзначаються
структурованістю, усвідомленістю і позитивною настановою. Дівчата
емоційніші при описові своєї майбутньої родини, що підтверджується
наявністю таких словосполучень, як: „Затишний, теплий будинок”, „Красиві
дітки”, „Турботлива, любляча людина поруч”. Юнаки переважно схильні до
прагматизму: „Влаштуюся на престижну роботу, зароблю небагато грошей,
одружуся й обзаведуся дітьми”, „Хочу відкрити свою справу, аби
забезпечити себе і своїх дітей”.

Відзначимо, що група дівчат, які утворили цей рівень, найчисленніша, що
свідчить про їх психологічну зрілість і адекватне ставлення до своєї
ролі як представниці жіночої статі. Через відмову більшості юнаків брати
участь у написанні творів, цей процентний показник не розглядається нами
як такий, що реально відображає ставлення осіб чоловічої статі до свого
майбутнього.

Серед передзалежних користувачів, які погодилися писати твори, 45 %
чоловіків та 55 % жінок, що відповідає показникам групи вільних
користувачів і дозволяє провести порівняльний аналіз.

В групі „передзалежних” виявлено такі рівні, що характеризують ставлення
молодих людей до майбутнього.

На дуже низькому рівні – 21 % чоловіків і в півтора рази менше (13 %)
жінок. Якщо порівнювати з групою вільних користувачів, то помітимо
підвищення цього показника в жіночій групі, що, однак, не є настільки
істотним, ніж більший удвічі показник у чоловічій групі. Значне
збільшення відсотка юнаків, які належать до передзалежних користувачів,
свідчить, що Інтернет-вплив сильніший серед осіб чоловічої статі.
Відзначається прояв ілюзорних, позбавлених конкретики і зв’язку з
реальністю текстів творів у жіночій групі: „Моє майбутнє буде яскравим,
барвистим”, „Майбутнє уявляю тільки світлим, чудовим”. Що стосується
творів юнаків, то, з огляду на їх зміст, помітне неусвідомлення
ставлення до свого майбутнього, що підтверджують такі приклади: „Ніяк не
уявляю”, „Не хочу про це думати”.

На низькому рівні перебуває 11 % юнаків і удвічі менше (5 %) дівчат.
Відзначимо, що така різниця в процентному співвідношенні в чоловічій і
жіночій групах характерна і для вільних користувачів. Для текстів
творів, які відносяться до цього рівня, характерні фрустрованість і
страх. Страх перед майбутнім багато в чому пояснює, чому молоді люди
використовують віртуальний світ для відсторонення від обтяжливої
реальності, забуваючи при цьому, що втеча від проблем не сприяє їх
вирішенню.

Середній рівень склали 7 % юнаків і 10 % дівчат. У порівнянні з групою
вільних користувачів, процентний показник жіночої групи зменшився
удвічі; що стосується чоловічого показника, то він удвічі зріс. Аналіз
творів засвідчив фіксацію студентів цього рівня на системі Інтернет, що
характерно як для юнаків, так і для дівчат. Цікаво, що учасники
дослідження планують не тільки своє майбутнє, але й певні досягнення при
безпосередній взаємодії із системою Інтернет: „Хочу стати чемпіоном з
комп’ютерних ігор”, „Хочу, щоб моя робота була пов’язана з Інтернетом”.
У текстах помітне поєднання близької і далекої перспектив, структура й
певна цілеспрямованість. Однак те, що студенти цієї групи належать до
передзалежних користувачів, говорить про вплив на їхні плани
кіберсередовища, а це свідчить про брак самостійного, усвідомленого
підходу до процесу життєвого планування.

На високому рівні перебуває 5 % юнаків і значно більше (28 %) дівчат.
При цьому, порівняно з групою вільних користувачів, чоловічий показник
скоротився практично в півтора рази. Така різниця викликає
стурбованість: юнаки більш занурені у віртуальний простір, відтак
практично не здатні планувати майбутнє. Вони „відірвані” від реального
життя. Це багато в чому пояснює процес порушення гендерної ідентичності
в групі юнаків, що проявляється в незрілому усвідомленні себе як
чоловіка і неприйнятті у зв’язку з цим для себе чоловічих якостей та
обов’язків, що, зрештою, може стати причиною статеворольового конфлікту.

Серед випробовуваних, які виконали малюнок свого майбутнього, 67 %
дівчат і 33 % юнаків. Відзначимо, що кількість чоловіків, які взяли
участь у виконанні цієї методики, скоротилося на 11 осіб.

Було одержано такі результати. Для 21 % дівчат і 4 % юнаків характерна
скерованість на сферу інтимно-особистісних відносин і створення родини.
Така різниця в показниках свідчить про реально існуючу проблему, що
полягає у фактичній нездатності юнаків до інтимно-особистісних контактів
з наступним створенням родини, що, у свою чергу, може пояснюватися
страхом перед прийняттям відповідальних рішень і певних зобов’язань.
Нездатність юнаків вибудовувати систему інтимно-особистісних відносин,
що обумовлюється численними комплексами, невпевненістю в собі і страхом,
які були відзначені при розглядові творів, є причиною інфантильності. У
свою чергу, незріла поведінка осіб чоловічої статі не відповідає
очікуванням дівчат, що підтверджують їх малюнки з зображеннями винятково
самих себе або себе і дітей – чоловікам місце не відводиться.

Для 17 % дівчат і 15 % юнаків властиві малюнки невизначеного,
абстрактного змісту з рисами прихованих, не цілком усвідомлюваних
тенденцій. Такі роботи віднесені нами до абстрактної групи цінностей.
Відзначимо, що для дівчат більш значуща цінність живого. Це
підтверджують малюнки з елементами природи (квіти, хмари, вода), що
свідчить про тривожність з наявністю депресивного компонента і бажання
спокою. Що стосується малюнків юнаків, то для них характерні геометричні
фігури, що свідчить про ізоляцію або обмеженість міжособистісних
відносин, боязкість і замкненість.

Зобразили на малюнку самих себе 12 % дівчат і вдвічі менше (5 %) юнаків.
Як у жіночих, так і в чоловічих малюнках проглядається глибоке почуття
самотності, прагнення уникати неприємних візуальних впливів, брак
особистої рівноваги, відчуття малоцінності. Наявність такого широкого
кола особистісних проблем спонукає молодих людей до аналізу своїх дій і
вчинків. У малюнках такого типу проглядається звернення до внутрішнього
світу з метою зрозуміти себе, а відтак розкрити причини своїх труднощів.

Кар’єру визначають для себе 9 % жінок і в півтора рази менше (5 %)
чоловіків. Повертаючись до текстів творів, у яких удвічі більше як
юнаків, так і дівчат включають у свої плани, в першу чергу, проблему
майбутнього працевлаштування, стає очевидним справжнє ставлення молоді
до професійного становлення.

Для 4 % дівчат і 2 % юнаків однаково характерна сімейна і професійна
спрямованість. Користувачі цієї групи, визначаючи для себе основні
життєво важливі цінності, такі як робота і родина, мають найбільш
сформовані уявлення щодо майбутнього. Нечисленність цієї групи викликає
серйозне занепокоєння тим, що велика частина юнаків і дівчат серед
вільних користувачів належать до соціально незрілої групи, яка не має
конкретних планів щодо майбутнього.

Для 3 % дівчат і 2 % юнаків характерна спрямованість на комп’ютерні
технології. Це свідчить, що комп’ютер сприймається не тільки на рівні
свідомості. Йому відводиться значне місце в житті. Це підтверджують
малюнки комп’ютерної тематики, що переконує в силі його впливу на
невелику кількість користувачів, які не мають рис залежної поведінки,
однак схильні до їх надбання.

Що стосується користувачів, схильних до Інтернет-залежності, то серед
осіб, які виконали малюнок свого майбутнього, 54 % жінок і 46 %
чоловіків.

7 % дівчат і 5 % юнаків (що удвічі перевершує показники групи вільних
користувачів) планують зв’язати майбутнє з комп’ютерними технологіями,
зокрема – з системою Інтернет. Слід зазначити, що для малюнків юнаків
здебільш характерна агресивність. Дівчатам притаманна позиція уникання,
а також сильне прагнення знайти вихід з ситуації, яка склалася.

Для 22 % юнаків (що в півтора рази більше у порівнянні з групою вільних
користувачів) і 9 % дівчат (що удвічі менше) характерні абстрактні
цінності. Техніка виконання малюнків юнаків і дівчат істотно не
відрізняється. Інтерпретація малюнків дозволила зафіксувати
спрямованість користувачів цієї групи до втечі від неприємностей
реального життя в мрії та ігри, недостатні контакти із зовнішнім світом.
Це багато в чому пояснює неспроможність користувачів цієї групи
визначити для себе конкретні життєві цінності, що породжує почуття
непевності, яке виражається в малюнках невиразного сюжетного змісту.

Для 22 % дівчат і 5 % юнаків характерна спрямованість на любов і родину.
Треба відзначити, що для осіб жіночої статі як з числа вільних
користувачів, так і з передзалежних, ця життєва цінність є провідною.
При аналізі малюнків найчастіше відзначається вживання символів, що
підтверджують наявність залежності.

Віддають перевагу кар’єрі 7 % жінок і удвічі менше (3 %) чоловіків. І
для юнаків, і для дівчат характерне почуття тривоги, викликане
взаємодією із середовищем, невпевненістю в собі. Як правило, саме
невпевненість є причиною підвищеної тривожності, яка ускладнює контакти
із зовнішнім світом і сприяє залученню особистості, незалежно від статі,
у віртуальний простір.

В однаковій мірі визначають для себе кар’єру і родину 7 % учасників
дослідження. Це удвічі перевищує жіночий показник вільних користувачів і
втричі – чоловічий. Помітний відхід від реальності, залежність,
чутливість до критики й відчуженість. Це свідчить про залежне становище
користувача від системи Інтернет, втрату ним здатності самостійно
приймати рішення стосовно майбутнього.

Всього 3 % учасників дослідження зобразили на малюнках себе. Це в чотири
рази менше показника вільних користувачів серед жінок і в півтора рази –
у чоловіків. Така велика розбіжність підтверджує наявність серйозних
проблем у передзалежній групі як у дівчат, так і в юнаків. Виходячи з
отриманих даних, можна припустити фактичне нехтування передзалежною
особистістю свого внутрішнього світу і неприйняття свого Я. Цей відсоток
схильних до надбання рис залежної поведінки користувачів є прикладом
порушення процесу гендерної ідентичності, що підтверджується малюнками.

Висновки

Юнаки виявляються більш схильними до кібервпливу, що сприяє їх глибшій
зануреності у віртуальний простір. Кількість юнаків, які перебувають на
високому рівні формування життєвих планів, значно поступається жіночому
показникові. Найбільш несформованими в групі юнаків є уявлення, що
стосуються інтимно-особистісної сфери і проблем створення сім’ї. Це
багато в чому пояснюється тим, що молоді люди відчувають невпевненість у
собі, що обумовлює закомплексованість, почуття страху з наступною
фрустрацією, яка обумовлює надбання молодими людьми рис залежної
поведінки. У передзалежних юнаків процес життєвого планування – на
низькому рівні, з перевагою абстрактних цінностей. Це засвідчує, що
представники цієї групи не мають планів на майбутнє а, отже, не
пристосовані до реального життя.

Серед вільних користувачів жіночої групи гендерна ідентичність
сформована. Життєві плани дівчат є усвідомленими і психологічно зрілими,
що свідчить про більшу пристосованість осіб жіночої статі до реального
життя, його вимог.

Крім того, як для юнаків, так і для дівчат, які належать до
передзалежної групи, характерним є неповне прийняття свого внутрішнього
світу і свого Я, а це один з аспектів порушення процесу гендерної
ідентичності.

Література:

1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. — М.: Прогресс, 1986. —
420 с.

2. Каширская И. К. Социально-психологический анализ основных источников
информации и процесс гендерной социализации. // Вопросы психологии.
2003. №6. С. 56 – 63.

3. Кон И. С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989. – 255 с.

4. Жичкина А. Е. Социально-психологические аспекты общения в Интернете.
— http://flogіston.ru/projects/artіcles/refіnf.shtml

5. Психологическая энциклопедия. 2-е изд. / Под ред. Р. Корсини, А.
Ауэрбаха. — Спб.: Питер, 2003. – 1096 с.

6. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами
буденності. — К.: Либідь, 2003. – 376 с.

7. Kelly P. Human Іdentіty Part 1: Who are you? / Netropolіtan
lіfe/E-lecture from the unіversіty course about the net. 1997.
http://www-home.calumet.yorku.ca/pkelly/www/іd1.htm

8. www.politik.org.ua

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *