Реферат на тему:
Громадська думка про рейтинги та довіру до них Електоральні настрої
З наближенням президентських виборів активізуються різні соціологічні
служби, здійснюючи моніторинг громадської думки. Результати опитувань
ретельно вивчають та узагальнюють політики, штаби учасників виборчих
перегонів, враховуючи, безумовно, дані досліджень у своїй роботі з
електоратом. Засоби масової інформації широко коментують рейтинги
ймовірних кандидатів на посаду Президента України, намагаючись
спрогнозувати хід подій.
А якої думки про оприлюднювані рейтинги самі виборці? Наскільки вони
довіряють їм? Як результати вивчення громадської думки впливають на її
формування?
Український центр політичного менеджменту та Український інститут
соціальних досліджень, здійснюючи з 10 по 15 червня цього року чергове
опитування громадян, одне із своїх запитань сформулювали так: „Яким
чином дані щодо рейтингів впливають на Ваші орієнтації та готовність
підтримати того чи іншого кандидата?”
Опитування проводилося в усіх адміністративно-територіальних одиницях
України: 24 областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі. Усього
опитано 2093 респондентів віком від 18 років і старше. Рівень досягнення
респондентів становить 75 %. Вибіркова сукупність репрезентативна за
основними соціально-демографічними ознаками. Стандартні відхилення при
достовірних 95 % і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5
становлять 1,31 – 2,18 %. Опитування проведено у 130 поселеннях: 67
містах і 63 селах України.
Та повернемося до сформульованого прямого запитання про вплив
оприлюднюваних рейтингів на громадську думку. З’ясувалося, що тільки 6 %
опитаних респондентів відстежує дані соціологічних досліджень, що
висвітлюють рейтинги потенційних кандидатів на посаду Президента країни.
Близько половини звертає на них увагу час від часу (23 %) або дуже рідко
(28 %). Ще 42 % зовсім не звертає на них уваги.
За даними опитування, лише 3 % респондентів вважають, що соціологічні
дані щодо рейтингів впливають на їхні орієнтації та готовність
підтримати того чи іншого кандидата. Ще 11 % вказали, що такі дані
скоріше впливають на їх вибір. Отже, частка людей, які звіряють свої
погляди та орієнтації з даними соціологічних обстежень, становить 14 %.
Переважна більшість (40 %) вказують, що такі дані скоріше не впливають
на їхні орієнтації, а ще 34 % вказали, що рейтинги не справляють на них
жодного впливу. Близько 11 % опитаних вагалися із відповіддю.
Серед тих, хто вказав, що дані щодо рейтингів здатні вплинути на їх
орієнтації та вибір кандидата на посаду Президента, спостерігається така
реакція: 22 % з них „переорієнтують” свої погляди на лідера опитувань,
що у перерахунку до всіх опитаних означатиме зміну уподобання максимум 2
– 3 % опитаних; натомість 36 % (або 3 % від загального числа)
докладатимуть більших зусиль для підтримки „свого” кандидата.
Очевидно, твердження про вплив даних про рейтинги кандидатів на
політичну орієнтацію виборців є спірним. Водночас правильним буде
висновок, що ці рейтинги більше впливають на самих кандидатів та їх
штаби.
З урахуванням вищезазначеного варто аналізувати і результати червневого
опитування щодо рівня підтримки потенційних кандидатів на посаду
Президента України. Респондентам ставилося також пряме запитання:
„Скажіть, будь ласка, якби президентські вибори відбувалися найближчої
неділі і в бюлетень для голосування були внесені такі кандидати, то за
кого з них Ви проголосували б? Назвіть одне прізвище”. Найчастіше
опитувані називали В. Ющенка (24 %) та В. Януковича (16 %) (див.
графік).
Зокрема, було виявлено, що розходження в електоральних уподобаннях
чоловіків та жінок незначне. За рахунок того, що представницям жіноцтва
частіше, ніж чоловікам, „важко відповісти”, їхня електоральна підтримка
кандидатів дещо нижча. Але якщо врахувати нинішній демографічний ухил,
то саме позиція жіночої частини електорату багато в чому визначатиме
розподіл голосів.
Суттєво відрізняється рівень підтримки можливих кандидатів за регіонами
України. Так, бажання голосувати за В. Ющенка найбільше виражені в
Західному, найменше – у Східному і Південному регіонах та в Автономній
Респібліці Крим.
Розподіл відповідей респондентів на запитання: „Чи могли б Ви на
наступних президентських виборахпроголосувати за В. Ющенка?”
(залежно від регіону, %)
Захід Центр Північ Схід Південь Крим Київ
„Не проголосую ні за яких обставин” та „малоймовірно, що проголосую” 24
39 53 73 72 81 55
„Цілком імовірно, що проголосую” та „впевнений, що проголосую” 70 53 37
17 24 16 42
Важко відповісти 6 8 11 10 4 3 3
За В. Януковича найбільшою мірою схильні голосувати в Східному і
Південному регіонах, найменшою – на Заході, в Північному і Центральному
регіонах та в Києві.
Розподіл відповідей респондентів на запитання: „Чи могли б Ви на
наступних президентських виборах проголосувати за В. Януковича?”,
(залежно від регіону, %)
Захід Центр Північ Схід Південь Крим Київ
„Не проголосую ні за яких обставин” та „малоймовірно, що проголосую” 69
66 65 47 63 67 67
„Цілком імовірно, що проголосую” та „впевнений, що проголосую” 19 24 22
40 32 31 29
Важко відповісти 11 10 13 13 6 2 4
П. Симоненко найбільшою підтримкою користується у Східному, Південному і
Центральному регіонах та в Криму, а найменшою – на Заході і Півночі. О.
Мороз користується найбільшою підтримкою в Центральному регіоні,
найменшою – на Сході, Півдні, в Криму та в Києві. Ю. Тимошенко найбільш
популярна у Західному і Північному регіонах.
Якщо порівнювати результати останнього опитування з даними нашого ж
дослідження, проведеного в травні, то можна відзначити, що стосовно
майже всіх політиків частотний розподіл відповідей практично не
змінився. Частка респондентів, які категорично відкидають можливість
проголосувати (варіант відповіді „Не проголосую ні за яких обставин”),
істотно не збільшилася у жодного політика.
На цьому тлі фіксуємо незначні позитивні зрушення у зростанні частки
прихильників П. Симоненка (частка впевнених, що проголосує саме за
нього, збільшилася на 2 %) та В. Ющенка (+2 %). Натомість В. Янукович
втратив 2 %. Несуттєві коливання відбуваються у межах статистичної
похибки і не можуть бути проінтерпретовані як початок якихось зрушень.
Висновок про зменшення прихильників можна зробити, виходячи з перерваної
у червні динаміки зростання частки прихильників В. Януковича. Червень
став першим від початку цього року місяцем, в якому не зростала
кількість ані „імовірних”, ані „переконаних” прихильників.
Найбільшу підтримку як потенційний кандидат на посаду Президента
зберігає В. Ющенко. За нього готові проголосувати 38 % опитаних, що
включає 16 % впевнених, що проголосують саме за нього (що стало найвищим
показником „ядрового” електорату як для самого політика у 2004 році, так
і для всіх інших кандидатів). Потенційний електорат В. Януковича
становить у червні 30 % (33 % – у травні, 30 % – у квітні, 33 % – у
березні). Потенційний електорат П. Симоненка становить 23 % від усіх
опитаних, О. Мороза – 21 %, Ю. Тимошенко – 14 %, С. Тігіпка – 8 %,
Л. Кучми – 10 %.
З-поміж респондентів, котрі визначилися з кандидатом, за якого вони
збираються голосувати восени 2004 року у першому турі (жорсткий вибір
лише одного), менше половини (48 %) цілком впевнені у своєму виборі та
стверджують, що не змінюватимуть свого рішення. Ще 39 % загалом
упевненні в своєму виборі, але їхня впевненість не настільки стійка.
Отже, на початок літа частка тих, кого можна вважати такими, що
визначилися майже остаточно, становить 87 %. Залишаються ще й ті, хто
зазначив, що „зовсім не впевнений у своєму виборі” (10 %) та вагався із
відповіддю (3 %). Таким чином, реальна частка тих, хто не визначився із
своїм вибором, становить 13 %. Зідно з нашими даними, ці 13 %
розпорошуються по всіх кандидатах майже пропорційно до питомої ваги
відповідей „стійкіших” респондентів. Але є чимало політиків, серед
електорату яких частка „невпевнених прихильників” досить значна.
Загалом електорат, що коливається, більше симпатизує політикам, які не
вважаються лідерами перегонів. Для В. Януковича та В. Ющенка частка
„ситуаційних” прихильників однакова – приблизно 12 %.
Результати опитування свідчать, що у більшості кандидатів „електоральне
ядро” утворилося ще минулого року. Лише В. Янукович привернув до себе
увагу значної кількості респондентів (51 %) за останні шість місяців.
Найдавніша „електоральна історія” у П. Симоненка, В. Ющенка та О.
Мороза.
У наступній таблиці наведено розподіл відповідей респондентів на
запитання: „Якщо в другий тур на майбутніх президентських виборах
вийдуть В. Ющенко та В. Янукович, то за кого Ви проголосуєте?”, %
Жовтень 2003 р. Травень 2004 р. Червень 2004 р.
Віктор Ющенко* 40 33 36
Віктор Янукович ** 21 29 28
Проголосував би проти всіх 18 15 16
Не став би брати участі у виборах 8 8 7
Важко відповісти 13 15 13
*, ** – у жовтні 2003 р. пропонувалися відповіді: „За В. Ющенка
(скоріше, за нього)” та „За В. Януковича (скоріше, за нього)”.
Як відомо, у травні і червні у засобах масової інформації рясніли
повідомлення та коментарі про факти притягнення до кримінальної
відповідальності В. Януковича в роки його юності. За даними опитування,
переважна більшість респондентів дізналася, що нинішній Прем’єр-міністр
був двічі засуджений, при цьому 45 % добре поінформовані, а 39 % лише
чули про це. Найбільш поінформованими виявилися жителі Києва. Тут лише
14 % опитаних не чули про судимості В. Януковича.
Дещо менша частка опитаних знає, що судимості В. Януковича були зняті
(анульовані) радянським судом (62 %). Отже, близько 22 % населення знає
про судимості, але їм не відомо про їх скасування. Загалом частка тих,
хто не знає про рішення суду про скасування судимостей В. Януковича,
дорівнює 32 % (включаючи тих, хто не знав про засудження).
Такий рівень та характер поінформованості населення негативно позначився
на ставленні до особи В. Януковича. На фоні 52 % тих, у кого ці
відомості не змінили ставлення ані в кращий, ані в гірший бік, для 27 %
опитаних вони мали негативний наслідок (думка змінилася на гірше) і лише
у 5 % ставлення змінилося скоріш на краще.
У громадській свідомості поширене переконання, що людина, яка раніше
мала проблеми з законом, не має морального права балотуватися на
президентську посаду: так вважає 57 % опитаних. Лише 22 % вказали, що у
такої людини є всі права балотуватися на президентську посаду, а ще 18 %
вагалися з відповіддю, 3 % відмовилися відповідати на поставлене
запитання.
Відомості про судимості В. Януковича незначно впливають на бажання
підтримувати його в якості кандидата на посаду Президента. Так, серед
тих, хто не проголосує за нього за жодних обставин, знають про судимості
Прем’єр-міністра 86 %, а серед тих, хто впевнений, що проголосує – 87 %.
До того ж між цими двома показниками немає прямого кореляційного
зв’язку.
Наступне опитування щодо електоральних настроїв та рівень підтримки
потенційних кандидатів на посаду Президента України Український центр
політичного менеджменту та Український інститут соціальних досліджень
проведуть у липні, коли вже офіційно розпочнеться виборча кампанія.
Література:
Шайгородський Ю. Громадська думка про рейтинги та довіру до них //
Соціальна психологія. – 2004. – № 4 (6). – C.149-158
www.politik.org.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
