Реферат на тему:
Екзистенційний напрям у психологічному консультуванні
• Структура особистості
• Екзистенційна модель механізмів захисту
• Логотерапія
• Спецтехніки. Парадоксальна інтенція
Екзистенційна психологічна допомога — це консультативна модель, в якій
основні внутрішні конфлікти зосереджуються навкруги усвідомлення
екзистенційних розладів, що ведуть до виникнення почуття тривоги. Ірвін
Ялом (1931) і Ролло Мей (1909-1994) — основоположники динамічної теорії
екзистенційного консультування. їх основні праці: “Теорія і практика
групової психотерапії”, “Групова психотерапія стаціонарних хворих”,
“Екзистенційна психотерапія”, “Сучасна психотерапія”(Мау, Yalom, 1989).
Структура особистості
На думку Ролло Мея, складовими особистості є свобода, індивідуальність,
соціальна інтегрованість, глибина релігійності (духовності). Звідси
виходить, що особистість — це здійснення процесу життя в вільному,
соціально інтегрованому індивідуумі, наділеному духовним началом [15;
30].
При цьому виділяють екзистенційні межові проблеми — смерть, ізоляцію,
свободу і безглуздість (позбавлення сенсу).
Свобода — це основний принцип, обов’язкова умова існування особистості і
одночасно її складова. Здоровий глузд може стримувати імпульси,
підтримувати їх у стані рівноваги, поки не буде прийняте рішення на
користь одного з них. Наявність творчих можливостей, рівноцінних
свободі, є головною властивістю, що визначає особистість.
Переживання свободи сприяє особистісному зростанню. Чим здоровішою стає
людина, тим вільніше вона творить себе з життєвого матеріалу, і тим
більшого потенціалу набуває свобода. Таким чином, допомагаючи клієнту
подолати особистісну проблему, консультант допомагає стати більш
вільним. Однак варто пояснити йому складний механізм прийняття рішень,
коли необхідно враховувати весь попередній досвід і вплив всіх факторів
підсвідомості, що допоможе клієнту усвідомити і навчитись
використовувати можливості вільного існування. Окрім того, особистість —
це, перш за все, індивідуальність, включена в соціум, наділена певним
рівнем духовності і соціальної інтегрованості.
Головна мета консультування — досягти того, щоб особистість переживала
своє існування як реальне. При цьому враховується протистояння клієнтів
внутрішнім конфліктам і здатність миритись з ними; стратегія захисту і
стратегія ухиляння, звільнення клієнтів від здатності бажати, розвиток
здатності проявляти співпереживання, вольові якості та прагнення
самостійно приймати рішення.
Консультативні підходи до переживання людьми почуття тривоги, викликаної
ізоляцією:
– протистояння ізоляції;
– визначення механізмів захисту і розвитку міжособистісної патології;
– прогресивність стосунків “консультант — клієнт”.
Екзистенційна модель механізмів захисту:
усвідомлення максимальної стурбованості (це здійснюється на певному
рівні внутрішнього конфлікту); тривога; механізми захисту (тут
визнаються як звичайні механізми типу проекції, так і специфічні
механізми від кожного з видів тривог).
Практика. Екзистенційне консультування як деякий погляд на людське
існування (однак це не строга система) передбачає неприйняття механічних
підходів. Клієнт тут представлений як індивідуум, який зіткнувся з такою
реальністю, в якій є місце внутрішнім конфліктам. Використання підходу
можливе також і в екстремальній ситуації [9].
Стосунки консультанта і клієнта можна характеризувати як присутність,
автентичність, відданість, відсутність контрпереносів. У процесі
консультування характерним є саморозкриття консультанта.
У ході індивідуального консультування враховують сформова-ність певних
видів захистів (від тривоги, пов’язаної зі смертю, свободою, ізоляцією,
в ситуації відсутності смислів). Підхід використовується і в груповому
консультуванні.
Логотерапія
Мета — допомагати знаходити сенс. Логотерапевти — вихователі
відповідальності. Віктор Франкл (1905) сам пережив фізичні і
психологічні страждання (перебуваючи в концтаборах). Він показав свої
пошуки сенсу життя в таких працях: “Людина в пошуках смислу: вступ до
логотерапії”, “Підсвідомий Бог: психотерапія і теологія” й інші.
Психолог писав: “Я бачив смисл мого життя в тому, щоб допомагати іншим
побачити смисл у своєму житті”(Егапк1, 1988).
Основні положення. Свобода волі. Прагнення до смислу. Усвідом-леність.
Духовне безсвідоме. Свідомість. Релігійне підсвідоме. Сенс життя і
смерті. Самотрансцеденція. Джерела смислу. Сенс в роботі, любові, в
стражданнях, у минулому, надсмисл. Екзистенційний вакуум. Екзистенційна
фрустрація. Ноогенний невроз. Масова невротична тріада [19; 21].
Нововведення. Відчуття безглуздості як частина реакцій на життя.
Переживання зростання. Поширення екзистенційного вакууму та
ек-зистенційної фрустрації. Невротизація суспільства. Практика.
Поглиблення екзистенційного усвідомлення. Фокусування на пошуках сенсу.
Парадоксальна інтенція і дерефлексія як основні логотерапев-тичні
методи.
Спецтехніки. Парадоксальна інтенція
Екзистенційне консультування не акцентує уваги на техніках. Значення має
лише гнучкість та різноплановість методів. Тактика консультанта залежить
в основному від характеру поведінки та проблем клієнта. Вирішальне
значення надається розумінню клієнта, його щоденній екзистенційній
ситуації.
Франкл запропонував техніку парадоксальної інтенції, котра вимагає від
клієнта спеціального виконання тих дій, яких він намагається уникати. Це
дозволяє (особливо використовуючи гумор) відмежуватись від неприємної
ситуації або розглянути її незалежно.
Екзистенційний консультант має підвести клієнта до такого стану, коли
той перестане тікати від реальності або боротись з нею, перебільшуючи її
значення. В результаті таких сеансів симптоми залежності від ситуації
стають більш слабкими або й зовсім зникають. При такому підході важливо
фокусувати увагу на своїх переживаннях. Існує думка: якщо змінити
почуття клієнтів, то й їхня поведінка зміниться.
Будучи глибоко філософським, екзистенційне консультування прагне
допомогти людині переживати своє існування як справжнє, усвідомлювати
свій потенціал і те, як його можна повноцінно реалізувати.
Список використаної й рекомендованої літератури
1. Абрамова Г. С. Психологическое консультирование: Теория и опыт: Учеб.
пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. — М.: Academia, 2000.
2. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое
консультирование. — М.: Класс, 2000.
3. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: Теория и практика: Учеб.
пособие для студ. ст. курсов психол. фак. и отд-ний унтов. — М.: Класс,
2001.
4. Бурменская Г. В. Возрастно-психологический подход в консуль-тировании
детей и подростков: Учеб. пособие для студ. вузов / Г. В. Бурменская, Е.
И. Захарова, О. А. Карабанова и др. – М.: Academia, 2002.
5. Васьковская С. В. Психологическое консультирование: Ситуац. задачи.
-К.: Вища шк., 1996.
6. Ветер А. Л. Психологическое консультирование и диагностика: Практ.
руководство. – М.: Генезис, 2001.
7. Горностай П. П. Теория и практика психологического консультирования:
Пробл. подход. – К.: Наук. думка, 1995.
8. Гулина М. А. Терапевтическая и консультативная психология. -СПб.:
Речь, 2001.
9. Джордж Р., Кристианы Т. Консультирование: Теория и практи-ка / Пер. с
англ. А. Шадура. – М.: Изд-во “Эксмо”, 2002.
10. Коломінський Н. Л. Психологія педагогічного менеджменту. -К.: МАУП,
1996.
11. Коптева Н. В. Психологическое консультирование в школе: Хре-стоматия
/ Зап.-Ур. учеб. науч. центр; Сост. Н. В. Коптева. -Пермь, 1993.
12. КоттлерД. Психотерапевтическое консультирование / Дж. Кот-тлер, Р.
Браун; Пер. с англ. М. Потаповой, А. Ракитиной. -СПб.: Питер, 2001.
13. Мак-Вильяме Н. Психоаналитическая диагностика: Понимание структуры
личности в клин. процессе: Учеб. пособие / Пер. с англ. под ред. М. В.
Глушенко, М. В. Ромашкевича. – М.: Класс, 1998.
14. Мак М. Р. Практикум по когнитивной терапии / Пер. с англ. Т.
Саушкиной. – СПб.: Речь, 2001.
15. Меновщиков В. Ю. Введение в психологическое консультирова-ние. -М.:
Смысл, 2000.
16. Меновщиков В. Ю. Психологическое консультирование: работа с
кризисными и проблемными ситуациями. – М.: Смысл, 2002.
17. Моргун В. Ф. Делинквентный подросток. – Полтава, 1995.
18. Мэй Р. Искусство психологического консультирования: Как да-вать и
обретать душевное здоровье / Пер. с англ. М. Будыниной, Г. Пимочкиной. –
М.: Апрель Пресс: ЭКСМО-Пресс, 2002.
19. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования / Пер. с англ.
Е. Волков и др. – СПб.: Питер, 2000.
20. Немов Р. С. Основы психологического консультирования; Учеб. для
студ. вузов. — М.; Владос, 1999.
21. Роджерс К. О групповой психотерапии. — М., 1993.
22. Роджерс К. Р. Клиент-центрированная психотерапия; Теория, соврем,
практика и применение / Пер. с англ. Т. Рожковой и др. — М: Апрель
Пресс; ЭКСМО-Пресс, 2002.
23. Техники консультирования и психотерапии; Тексты / Под ред. У. С.
Сахакиан; Пер. с англ. М. Будыниной и др. — М.; Апрель Пресс;
ЭКСМО-Пресс, 2000.
24. Фанч Ф. Преобразующие диалоги; Учеб. по практ. техникам содействия
личност. изм. / Пер. с англ. Д. Ивахненко. — К.; Ника-Центр; Вист-С,
1997.
25. Флоренская Т. А. Диалог в практической психологии / Акад. наук СССР;
Ин-т психологии. — М., 1991.
26. Фрейд 3. Я и Оно / Пер. с нем. — Тбилиси; Мерани, 1991.
27. Холл К., Линдсей Г. Теории личности. — М., Апрель Пресс,
ЭКСМО-Пресс, 2000.
28. ХьеллЛ., Зиглер Д. Теории личности. — СПб.; Питер. Ком., 1998.
29. Шостром Э. Терапевтическая психология. Основы консультирования и
психотерапии / Пер. с англ. В. Абабкова, В. Гаврилова. — СПб.; Сова; М.;
ЭКСМО-Пресс; Сова, 2002.
30. Юнг К. Г. Психологические типы. — М.; Алфавит, 1992.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
