Ресурсний потенціал розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Україні (курсова робота)

МНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛОМИЙСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ КОЛЕДЖ

З ДИСЦИПЛІНИ:

„Організація готельного господарства та туризму”

НА ТЕМУ:

„Ресурсний потенціал розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Україні”

Виконав:

Студент групи М-31

Величко І.М.

Викладач:

Марфей Ю.О.

Коломия 2005р.

План.

Вступ

Розділ 1. Організація спортивно-оздоровчого туризму:

1.1. Особливості спортивно-оздоровчого туризму

1.2. Характеристика основних видів спортивно-оздоровчого туризму.

Розділ 2. Загальна характеристика спортивно-оздоровчого комплексу
“Каштан”.

2.1. Планово-економічна діяльність комплексу.

2.2. Управління трудовими ресурсами мотивація і оплата праці.

2.3. Маркетингова діяльність спорткомплексу.

2.4. Управління фінансовими ресурсами

Розділ 3. Пропозиція щодо вдосконалення діяльності спортивно-оздоровчого
комплексу “Каштан”.

Висновок.

Список використаної літератури.

Розділ 1

Організація спортивно-оздоровчого туризму.

На сучасному етапі розвитку туризм для багатьох країн є провідною
галуззю економіки. Різноманіття туристичних послуг, що пропонуються
споживачам спричинило необхідність виникнення певної класифікації видів
туризму.

Розрізняють наступні види туризму:

діловий туризм;

спортивно-оздоровчий туризм;

хоббі-туризм;

пригодницький туризм;

навчальні тури;

релігійний туризм;

розважальні тури;

пізнавальні тури;

подорожі для людей старшого віку;

молодіжний туризм;

туризм автостопом;

сільський туризм;

зелений туризм та інше.

Діловий туризм. За оцінками експертів ВТО цей вид туризму є одним з
найбільш економічно ефективних видів туризму в світі. Так, приблизно 50
% доходів авіакомпаній, приблизно 60 % доходів готелей і більше як 70 %
доходів автопрокатних компаній створюються за рахунок обслуговування
саме цієї категорії туристів. Міжнародний діловий туризм охоплює досить
широке коло поїздок:

ділові поїздки співробітників корпорацій з метою переговорів, участі у
виробничих нарадах, презентаціях, збутової діяльності тощо;

поїздки на сімпозіуми, конгреси, конференції, семінари, виставки,
ярмарки, біржі тощо;

заохочувальні поїздки, що організовуються компаніями і організаціями для
своїх співробітників у вигляді безкоштовної туристичної поїздки;

поїздки на спортивні змагання команд, гастролі артистів;

поїздки офіційних делегацій.

Оздоровчий туризм. Ринок оздоровчого туризму досить широкий і тісно
пов’язаний з використанням рекреаційний ресурсів. Програми таких турів
дуже різноманітні, але існують загальні специфічні вимоги до їх
організації. Головною ознакою побудови таких турів є урахування того, що
приблизно половину масиву часу необхідно витрачати на
лікувально-оздоровчі процедури або заняття, а всі інші заходи мають
додатковий або супутній характер.

Хобі-туризм-дає можливість зайнятися улюбленою справою в колі однодумців
або під час відпочинку або подорожі (автолюбителі, філателісти,
вболівальники спортивних змагань, гурмани тощо).При формуванні таких
програм необхідно дотримуватись головного правила-формування групи за
однорідністю інтересів та тематичної спрямованістю.

Пригодницький туризм-забезпечує перебування туристів у привабливій для
них місцевості і зайняття незвичайною справою (полювання на верблюдах в
Африці, ловля форелі в Карпатах, сходження на кратер вулкану та
інше).Пригодницькі тури поділяють на 3 види:

похідні експедиції;

сафарі-тури (мисливство, рибальство, фотомисливство та інше);

навколосвітнє плавання.

Специфікою такого виду туризму є наявність спеціального роду ліцензій,
дозволів (на мисливство, рибальство, вивіз трофеїв),забезпечення
гарантій безпеки, що включає в себе, крім страхування,
контрольно-порятункові служби, проходження трас маршрутів та перевалів у
супроводі кваліфікованих інструкторів. Пригодницький туризм належить до
елітних видів туризму і коштує досить дорого.

Спортивний туризм .Основними споживачами таких турів є різні спортивні
товариства, а основними крупними сегментами ринку спортивного
туризму-любителі спорту, спортсмени, туристи-похідники. Головне завдання
спортивного туру-забезпечити можливість протягом усього туру займатися
обраним видом спорту. Головна вимога-забезпечення безпеки туристів.

Навчальні тури в основному це мовні тури, а також тури з навчанням
спортивним іграм, менеджменту або тури з підвищення кваліфікації. Всі
програми навчальних турів включають в себе по 2-4 години занять у день,
у першій половині дня, решта часу-відпочинок, спорт, розваги. Бувають
тури з інтенсивною програмою навчання (20-30 годин на тиждень),тоді
серйозні вимоги пред’являються до викладачів.

Релігійний туризм-це найдавніший вид туризму. У туризмі з релігійними
цілями можна окреслити такі види поїздок:

паломництво-відвідування святих місць з метою поклоніння церковним
реліквіям, святиням і з ціллю відправлення релігійних обрядів;

пізнавальні поїздки з ціллю знайомства з релігійними пам’ятками,
історією релігії і релігійною культурою;

наукові поїздки-поїздки науковців, які займаються питаннями релігії

Дуже важливим у релігійному туризмі є питання підготовки кадрів, які
могли б не тільки показати архітектурні та історичні пам’ятки, а
розкрити туристам духовність релігійних цінностей.

Розважальні тури-вони не довготривалі (2-4 дні) і можуть біти
періодичними і регулярними. В Європі дуже популярними є різдвяні тури.
Програми таких турів-це відвідування святкових заходів, концертів,
виставок тощо).

Пізнавальні тури-мають велику кількість різновидів: історичні,
літературні, знайомство з живописом, балетом, оперою, з місцями
діяльності відомих людей тощо. Це, як правило, короткотермінові тури.
Важливим моментом таких турів є бажаність проведення екскурсій на рідній
мові туриста, оскільки переклад викривляє сприймання теми і погіршує
якість екскурсії.

Подорожі для людей старшого віку. За спостереженнями психоаналітиків,
сьогоднішнє старіюче покоління розвинутих країн-це активна, вимоглива і
платоспроможна категорія населення, орієнтована на якісне
обслуговування. Програму обслуговування для цієї категорії туристів
рекомендується складати таким чином, щоб клієнти мали більше часу для
відпочинку. Переїзди з місця на місце повинні бути по можливості
короткочасними. При розміщенні варто надавати перевагу невеликим ,не
дуже модним готелям з хорошим сервісом.

Отже, ознайомившись загалом з різноманітними видами туризму ,я більш
детально зупинюсь на спортивно-оздоровчому ,оскільки саме цей вид
туризму я вважаю найперспективнішим саме для нашого регіону ,а також
пропоную керівництву спорткомплексу „Каштан” приділити значну увагу
організації туристичних походів для молоді по нашій унікальній
місцевості.

Спортивно-оздоровчий туризм передбачає подолання маршруту активним
способом, тобто без використання транспортних засобів, покладаючись лише
на власні сили, реалізуючи вміння і навички пересування пішки, на лижах,
плавання на плотах і човнах, їзди на велосипеді тощо.

Метою активного туризму є:

оздоровлення, відновлення сил, поліпшення медико-фізіологічних даних за
допомогою зміни форм діяльності, дозованого руху, раціонального
харчування, нервового розвантаження, підвищення адаптації до незвичних
умов;

вдосконалення загальної і спеціальної фізичної підготовки, виробленні
витривалості, спритності, сили, рівноваги;

надання практичних навичок у доланні перешкод, оволодіння технікою
пересування пішки, на лижах, їзди на велосипеді, греблі;

психічному вдосконаленні та емоційному збагаченні внутрішнього світу
людини, вихованні рішучості, сміливості, впевненості в собі,
відповідальності;

розширення краєзнавчого кругозору, вдосконалення навчально-методичної
підготовки, поповненні знань з географії, біології, історії, етнографії
і культури;

засвоєння теоретичних основ організації і проведення походів, розробки
маршрутів, планування роботи туристських гуртків;

набуття спортивного досвіду для участі в походах і керівництва походами
різного рівня складності, одержання спортивних розрядів і знань,
підвищення майстерності та інструментальної підготовки.

До спортивно-оздоровчого туризму найчастіше відносять такі найпоширеніші
види активного туризму: пішохідний, гірський, лижний, водний (сплав і
гребля на плотах і човнах),велосипедний.

1.1. Особливості спортивно-оздоровчого туризму

З самої назви — «спортивно-оздоровчий туризм» – випливає його оздоровчий
аспект у поєднанні з активною формою здійснення подорожі.

Що стосується його оздоровчої функції, то будь-яка рекреаційна
діяльність (у тому числі й туризм) спрямована на відновлення функцій
організму. Тому до всіх видів і форм туризму цілком застосоване
визначення «оздоровчий». Різниця Між ними лише в тому, яким чином
відбувається оздоровлення. В даному випадку оздоровлення учасників
здійснюється Через зміну виду діяльності, шляхом дозованих фізичних
навантажень, за допомогою взаємодії з природним середовищем на протязі
всієї подорожі, загартування і адаптації до Незвичних умов, нормального,
повноцінного харчування.

Спортивна складова передбачає заняття туризмом з Метою вдосконалення
загальної фізичної підготовки, покращення спеціальної технічної і
методичної підготовки, практичне застосування знань і навичок з тактики
і техніки туризму. Спортивний туризм, як і інші види спорту, дозволяє В
ході виконання спортивних нормативів покращити спортивну підготовку
учасників туристських походів, отримати спортивні розряди і спортивні
звання.

Заняття туризмом займають особливе місце в системі фізичного виховання,
тому що, в порівнянні з іншими видами спорту, дають ширші можливості для
оволодіння знаннями, вміннями і навичками, необхідними в повсякденному
житті кожної людини.

Специфічність спортивно-оздоровчого туризму позначається і на
програмно-нормативному та організаційно-керівному його аспектах.

Здійснення спортивних туристських заходів регламентуються нормативами і
правилами, затвердженими керівними туристськими організаціями
Держкомтуризму.

Туристська підготовка. Заняття спортивно-оздоровчим туризмом вимагає
певних теоретичних і технічних знань і умінь. Разом з тим заняття
туризмом дає можливість виховувати і вдосконалювати певні особистісні
якості людини.

Одна з найважливіших сторін підготовки туриста — теоретична підготовка.
Як і в будь-якому виді спорту, вона охоплює широке коло питань, у тому
числі проблеми навчання і тренування, контролю за навантаженнями,
надання невідкладної медичної допомоги, основи педагогіки, психології,
конфліктології тощо. Особливість теоретичної підготовки туристів полягає
в тому, що вона тісно пов’язана з засвоєнням певного обсягу знань з
географії, краєзнавства, топографії.

Географічна підготовка включає такий обсяг знань з географії, який
дозволяв би туристам розуміти суть природних явищ, спостерігати,
досліджувати навколишнє середовище (чи його окремі компоненти) і
використовувати отримані дані для розробки маршрутів і туристського
освоєння території. Значення географічної підготовки визначається мірою
зв’язку людини з оточуючим середовищем під час подорожі. Вирішення
тактичних і технічних завдань походу, досягнення безпеки його учасників,
здійснення необхідних спостережень і досліджень пов’язані з
географічними особливостями конкретної території, їх вивчення вимагає
залучення і аналізу географічного, краєзнавчого і картографічного
матеріалу.

Особлива увага в географічній підготовці туристів приділяється вмінню
здійснювати маршрутні спостереження,

фотографувати чи зарисовувати об’єкти, робити картографічну зйомку.
Освоєння методів і навичок географічного спостереження є важливою формою
теоретичної підготовки туристів.

Фізична підготовка. В туризмі, як і в інших видах спорту, досягнення
високих результатів неможливе без постійного фізичного вдосконалення, що
є основним змістом тренувань і, разом з тим, нерозривно пов’язана із
Зміцненням і загальним підвищенням функціональних можливостей організму.

Розрізняють загальну і спеціальну фізичну підготовку. Засобами загальної
фізичної підготовки досягаються різнобічний розвиток фізичних
можливостей і зміцнення Здоров’я людини, розширення функціональних
можливостей організму як основи працездатності і стимулювання процесів
відновлення.

Спеціальна фізична підготовка — вид фізичного виховання, обумовлений
особливостями обраного виду туризму.

Заняття туризмом допомагає виробленню таких якостей, як витривалість,
сила, спритність, швидкість.

Під час туристського походу доводиться долати значні відстані протягом
тривалого часу із значним фізичним навантаженням, що варіюється
відповідно до складності рельєфу, темпу руху, метеорологічних умов, ваги
рюкзака. Тому, запас міцності і особиста безпека туриста значною Мірою
залежать від його фізичної підготовки. При цьому фізичне навантаження
характеризується такими параметрами: інтенсивність і тривалість,
величина інтервалу між Періодами відпочинку.

Спеціальна витривалість — це здатність витримувати багаторазове
повторення навантажень без зниження її якості.

При пересуванні з вантажем заданим маршрутом, по доланні технічно
складних ділянок м’язи ніг, рук, тулуба зазнають значного навантаження
протягом тривалого часу. Заняття туризмом забезпечує силову підготовку,
оптимальний розвиток усіх груп м’язів, сприяє утворенню міцного
«м’язового корсета», зміцнює дихальну мускулатуру.

Вироблення спритності складається із здатності освоювати нові рухові дії
і вміння перебудовувати рухову діяльність

відповідно до зміни обстановки на маршруті. Туризм дозволяє значно
вдосконалити основні параметри спритності — координацію рухів, швидкість
і точність їх виконання.

Максимальний оздоровчий ефект від тренувань, спрямованих на
вдосконалення фізичної підготовки, може бути досягнутий, за умови, що
характер і міра фізичного навантаження відповідатиме стану здоров’я,
віковим та індивідуальним особливостям туриста. Фізична підготовка
повинна базуватись на принципах різнобічності, систематичності,
послідовності, безперервності, циклічності, спеціалізації.

Якими б не були мета і завдання походу, головною умовою завжди є безпека
його учасників, яка досягається вирішенням комплексу спортивно-технічних
питань.

Спортивно-технічні вимоги, що обумовлюють безпечність подолання
маршруту, визначаються характером і особливостями природних перешкод, їх
технічною складністю, яка диктує технічні елементи, прийоми і засоби,
наявні в арсеналі учасників походу; оптимальною кількістю перешкод
певної категорії складності, які в комплексі визначають категорію
складності всього маршруту; тривалістю походу і довжиною нитки маршруту,
що залежить від географічних особливостей конкретної території і
наявності природних перешкод; розробленістю комплексу фізичних
навантажень для успішного подолання маршруту; вмінням орієнтуватися в
різних умовах на будь-якій території.

Виховна роль туризму. Спортивно-оздоровчий туризм є своєрідною школою
виховання і гармонійного розвитку особистості. Провідне місце тут
належить трудовому вихованню, яке полягає в оволодінні вміннями і
навичками самообслуговування і суспільно-корисної праці. Учасники
туристського походу забезпечують автономну життєдіяльність групи на весь
період подорожі. Кожний учасник повинен уміти орієнтуватись на
місцевості, долати перешкоди, влаштовувати табір, готувати їжу,
ремонтувати спорядження і одяг, надавати першу медичну допомогу тощо.
Все це дозволяє туристам не лише засвоїти елементарні навички побутової
праці, а й вчить підтримувати свідому дисципліну, виробляє
організованість, погодженість дій у спільній роботі.

Одна з важливих виховних і розвиваючих функцій туризму — формування
всебічно розвиненої гармонійної особистості, свідомого громадянина, що
поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну
досконалість.

Важливо й те, що в туристських подорожах народжуються почуття
колективізму, любов до природи, розширюється кругозір учасників.
Загальна мета в поході зближує Людей різного віку, сприяє новим
знайомствам, встановленню дружніх стосунків. Такі походи є також
джерелом по-Іитивних емоцій.

Кожний подоланий кілометр шляху зміцнює впевненість у своїх силах,
приносить велике моральне задоволення.

Туризм, як ніякий інший вид спортивної діяльності, Сприяє розумінню
прекрасного в природі і в людях, наповнює життя духовним змістом, робить
його красивим, допомагає краще пізнати навколишній світ. У цьому
виявляється естетична функція туризму.

Під час тренувань і в похідних умовах виховуються вольові якості людини:
сміливість, рішучість, терпіння, наполегливість, ініціативність,
дисциплінованість. Комплекс цих Якостей складає найважливішу рису
«спортивного характеру волю до перемоги в туристських змаганнях,
прагнення пройти до кінця запланований маршрут. Це досягається здатністю
до граничної мобілізації сил, максимальною зосередженістю екстремальних
умовах, впевненістю в перемозі, психологічною стійкістю, вмінням швидко
приймати рішення.

У створенні позитивного психологічного клімату в туристській групі
активна роль належить керівникові походу (Інструктору, тренеру), за
умови підтримки його всіма учасниками. Найбільш важливими психологічними
факторами в такому колективі є емоційна стабільність, цілеспрямованість,
оптимістична реакція на труднощі, взаємодопомога, авторитет керівника.

Організаційні форми туристських заходів. За формою проведення
туристських заходів і характером їх Організації спортивно-оздоровчий
туризм поділяють на організований — плановий і самодіяльний
(клубно-секційний) -І неорганізований — аматорський («дикий»).

Плановий туризм передбачає організацію і проведення походів і подорожей
туристськими установами, організаціями і підприємствами різних форм
власності (тур-фірмами, турбазами, туристськими таборами і т. ін.)
переважно за туристичними путівками. Вони здійснюються за розробленими,
вивченими, описаними, а іноді й про-маркірованими маршрутами під
керівництвом інструкторів, що мають достатній досвід і добре знайомі ,з
місцевістю. Весь маршрут, як правило, проходить через туристські бази,
або притулки, учасники походу забезпечуються ночівлею, харчуванням,
послугами екскурсоводів, культурним і медичним обслуговуванням, на
окремих ділянках -транспортом, і т. ін. Багато туристів-початківців
здійснюють свої перші далекі подорожі саме за такими маршрутами, що
пролягають через наймальовничіші куточки, включають пам’ятки старовини,
цікаві архітектурні споруди, літературно-меморіальні та історичні місця.
В більшості своїй ці маршрути нескладні і не вимагають спеціальної
туристської підготовки.

Самодіяльні туристські походи і подорожі організують і проводять ради з
питань туризму, спортивні товариства, туристські і спортивні клуби,
туристські секції підприємств, установ, навчальних закладів, оздоровчі
туристсько-спортивні табори, дитячі екскурсійно-туристські станції,
школи, окремі групи туристів тощо.

Самодіяльні туристи самі добирають склад групи, обирають район подорожі
і розробляють маршрут, забезпечують себе необхідним спорядженням,
продуктами харчування, а на маршруті організовують екскурсії, переходи і
ночівлі. Маршрути самодіяльних походів затверджуються
маршрутно-кваліфікаційними комісіями, а проходження їх контролюється
відповідними установами (контрольно-рятівними службами і загонами).

Особливість неорганізованих — аматорських (так званих «диких», «під
чорним прапором» і т. ін.) — походів — у тому, що туристи самі обирають
район подорожі, часто не мають чітко розробленого плану і програми
походу, покладаються на свої власні сили і сприятливі умови. Здебільшого
такі групи складаються з друзів і знайомих, сімей, окремих

груп туристів, що подорожують без якихось спортивних цілей. Головною
метою неорганізованих подорожей є активний відпочинок під час літніх
відпусток або канікул.

1.2. Характеристика основних видів спортивно-оздоровчого туризму

Кожний з видів спортивно-оздоровчого туризму має свої характерні
особливості. За організацією походу, його маршрутом, засобами
пересування неважко віднести його до певного виду туризму — пішохідного,
гірського, лижного, водного, велосипедного. Серед цих видів до певної
міри умовно виділяється гірський туризм: його можна вважати різновидом
пішохідного туризму, хоча існує не менше підстав для віднесення його до
альпінізму. Природні умови високогірних районів і специфіка перешкод
ставлять перед гірськими туристами багато не властивих іншим видам
туризму завдань. Він відрізняється і значним арсеналом спеціального
спорядження, і специфічними технічними прийомами, і тактикою, І
необхідністю висотної акліматизації тощо.

Пішохідний і гірський туризм. Ці два види туризму мають більше
спільного, ніж відмінного. Це і спосіб пересування — пішки, і спільні
технічні прийоми подолання складного рельєфу, водних перешкод тощо.
Відмінність же -перш за все в тому, що пішохідні походи здійснюються у
всіх районах, а гірські — тільки у високогірних. Однак ця головна
відмінність справджується лише для походів І – III категорій складності,
оскільки пішохідні маршрути вищих категорій складності часто
здійснюються, крім лісових і пустельних місцевостей, і в гірські райони,
хоча якісні відмінності (такі, як, наприклад, технічна складність
подолання перевалів) зберігаються. Так, гірський маршрут І категорії
складності повинен включати щонайменше два перевали ІА категорії
альпіністської складності, що потребує певних навичок техніки руху і
страховки.

До найпростіших перешкод, характерних для пішохідних походів у рівнинних
районах, можуть бути віднесені

схили пагорбів, ярів, балок, ділянки густого лісу, незакріплених пісків,
болота, струмки, річки. В невисоких і середньої висоти гірських районах
до цих перешкод додаються ділянки перевалів із схилами середньої
крутизни — порослі травою, осипні, засніжені. Складні в цих районах і
водні перешкоди — як правило, неширокі, але швидкі струмки і річки.
Відповідно складнішими будуть і технічні прийоми влаштування переправ.
Під час походів у високогірних районах до перелічених перешкод додаються
круті схили, дрібні, середні і великі осипи каміння, моренні утворення,
скельні відслонення, фірнові схили, льодовики, стрімкі і холодні гірські
річки і т. ін. Для подолання цих перешкод необхідне засвоєння ряду
технічних прийомів, навичок транспортування потерпілих, використання
самостраховки і зовнішньої страховки. До них слід віднести:

рух крутими схилами з відпрацюванням раціональної техніки ходьби
(правильна постановка ніг, опора на альпеншток);

долання невисоких перешкод — великого каміння, повалених стовбурів
дерев;

просування через лісові хащі, завали, буреломи;

рух порослими травою, осипними, засніженими крутими схилами (підйом,
траверс, спуск);

просування болотами за допомогою жердини, гатями при взаємній страховці;

організація переправи через водні перешкоди — через брід при
самостраховці і зовнішній страховці, шляхом наведення переправ (кладка,
поруччя, навісна переправа);

оволодіння прийомами зав’язування необхідного набору вузлів і обв’язок;

засвоєння прийомів руху засніженими і зледенілими схилами із
самостраховкою і самозатриманням;

оволодіння технікою спуску і підйому по вертикалі при зовнішній
страховці;

рух у зв’язках по 2-4 чол. при взаємній страховці;

організація транспортування потерпілих на імпровізованих ношах,
страхувальних поясах;

володіння елементами техніки рятувальних робіт у гірських умовах і т.
ін.

На відміну від пішохідного туризму, де стандартний набір особистого і
групового спорядження коригується в залежності від району, через який
пролягає маршрут, у гірському туризмі обов’язковим є спеціальне
альпіністське спорядження (основні і допоміжні мотузки, карабіни,
затискувачі і захвати, альпіністські пояси і системи, льодоруби, скельні
і льодові гаки, скельні молотки тощо).

В особистому спорядженні гірського туриста неодмінно мають бути черевики
типу «вібрам», пластмасова каска (шолом), темні окуляри.

При приготуванні їжі на безлісних ділянках добре зарекомендували себе
туристські примуси. Замість них можливе використання газових горілок.
Замість відкритих відер на значній висоті доцільно користуватись
автоклавами, їх використання дає значну економію палива і часу.

До добору продуктів слід підходити дуже відповідально: адже в горах, як
правило, доводиться розраховувати тільки на власні продовольчі запаси.
До харчового раціону обов’язково повинні входити продукти.

Дуже важливим під час походу є дотримання водно-сольового режиму. В
умовах значних фізичних навантажень, підвищеної сонячної радіації і
розрідженого повітря людина втрачає велику кількість рідини (до 5 л),
яку необхідно поповнювати. Найкраще робити це вранці, в обід і увечері,
вживаючи чай, розведені фруктові екстракти, томатний сік. У питну воду
додають лимонну чи аскорбінову кислоту, фруктові соки, в порошках чи
таблетках.

Специфічною особливістю гірського туризму є те, що робочий день туриста
починається о 4 — 5 годині ранку в умовах високогір’я і низьких
температур. У ці години в горах найменша ймовірність сходу лавин,
каменепадів та інших небезпечних природних процесів, у річках і струмках
найменший рівень води, на сонячних схилах не так спекотно.

Готуючись до подорожі, необхідно приділити увагу відпрацюванню
колективних дій усієї групи. Гірський туризм -найбільш колективний вид
спортивного туризму. Безпека групи значною мірою залежить від
злагоджених дій окремих учасників походу. Добре, якщо група під час
підготовки до походу брала участь у змаганнях з техніки туризму чи
пройшла спеціальні тренінг. Підготовка до змагань і участь у них дають
можливість згуртувати колектив, відпрацювати елементи взаємодії,
відшліфувати індивідуальну техніку кожного учасника.

Лижний туризм. Сама назва цього виду спортивного туризму свідчить про
те, що під час походу туристи пересуваються на лижах. Лижні походи
проводяться переважно в зимовий період при наявності стійкого снігового
покриву і температурі нижче 0°С.

Необхідною умовою для участі в зимових подорожах є добра переносимість
холоду, здатність в умовах постійно низьких температур не втрачати
робочі форми і, що не менш важливо, психічної рівноваги. Такі головні
вимоги до туриста-лижника. Будь-який зимовий похід — це не тільки
досягнення певних спортивних, краєзнавчих або наукових цілей, а й
постійне подолання несприятливого впливу природного середовища.
Більшість мандрівників — полярників і досвідчених туристів у своїх
спогадах підкреслюють найголовнішу небезпеку зимових походів — холод.
Його вплив виявляється у виникненні м’язової слабкості, фізичному
нездужанні, а також у негативних психічних проявах — апатії,
дратівливості тощо.

Ще одна складність, характерна для лижного туризму -необхідність
перенесення великих вантажів. Вага рюкзака туриста-лижника на 15-20 %
перевищує вагу багажу туриста, що подорожує влітку. Причина — потреба в
теплих речах, запасному одязі, спеціальному спорядженні, більшому запасі
продуктів харчування. Одяг повинен бути функціональним, міцним, легким,
морозо- і вітростійким, краще пуховим або вовняним.

Лижі для походів вимагають особливої уваги. Вони повинні бути надійними,
міцними, зручними в маневруванні. Перевагу слід віддати туристським
модифікаціям, хоча іноді використовуються й мисливські межі. Кріплення
для лиж — напівжорстке. Палиці бажано мати конусні дюралеві з надійними
кільцями і гострими штирями.

Для зимових походів необхідно мати бахили — чохли на черевики, що
допомагають захистити взуття від намокання, а ноги — від
переохолодження, їх виготовляють Із капрону чи іншого легкого і
водотривкого матеріалу.

Для захисту рук від замерзання необхідно мати три пари рукавиць:
вовняні, хутряні і робочі брезентові, що надягаються поверх основних
утеплювачів.

У категорійних походах часто використовуються вітрозахисні маски на
обличчя. Кращі маски — вовняні, сплетені разом з лижною шапочкою.

Групове спорядження для лижних походів також слід ретельно добирати. Для
ночівлі в польових умовах використовуються переважно багатомісні
утеплені намети і багатомісні або секційні спальні мішки. Для обігріву в
нічний час використовуються збірні або складні металеві печі, що
виготовляються з легких термостійких металів.

Крім достатньої кількості добре загострених сокир, у зимових походах
слід мати пилку.

Ремонтний набір має бути пристосованим для виконання різного роду
ремонтних робіт — від шиття до лагодження лижного спорядження.

Невелика тривалість світлового дня, сніг і низька температура не
дозволяють швидко приготувати гарячий обід, тому туристи-лижники, як
правило, переходять на дворазове гаряче харчування з сухим калорійним
обідом.

Більшість категорійних лижних походів планується на другу половину зими,
коли збільшується тривалість світлового дня і ущільнюється стійкий
сніговий покрив.

У лижному поході пересуватись доводиться в основному сніговою цілиною,
тому необхідним додатковим елементом техніки лижного туризму є
прокладання лижні, що найчастіше доводиться робити з рюкзаком за
плечима.

Турист-лижник повинен володіти специфічними прийомами руху як на лижах,
так і без них:

володіти технікою лижного ходу при пересуванні з рюкзаком;

уміти долати перешкоди на лижах;

володіти технікою підйому, спуску, повороту, гальмування на лижах;

уміти долати важкопрохідні лісові хащі з завалами, буреломом і т. ін.;

володіти технікою руху без лиж засніженими скельними, льодовими схилами
з самостраховкою;

володіти технікою подолання водних перешкод у зимовий період;

уміти організовувати транспортування потерпілих з використанням
підручних засобів.

У лижному туризмі надзвичайно важливим є ретельний добір учасників за
фізичними і психологічними даними. В поході необхідно забезпечити
рівномірний розподіл вантажу і однакову зайнятість учасників при
виконанні похідних робіт — від прокладання лижні до влаштування бівуаку.
Парадокс лижної подорожі — в тому, що найбільш комфортно людина почуває
себе на лижні і найменш — на привалах. Влаштування стоянки, власне
стоянка, а потім згортання табору і підготовка до виходу відбирають
багато сил і стомлюють більше, ніж основна робота.

Розділ 2.

Загальна характеристика спортивно-оздоровчого комплексу «Каштан»

Велико Жванчицький районний фізкультурно-оздоровчий комплекс „Каштан” –
це спеціалізована бюджетна організація, уповноважена державою брати
участь у реалізації державної політики у сфері фізичної культури і
спорту шляхом залучення широких верств населення до регулярних
оздоровчих занять, надання фізкультурно-оздоровчих послуг, поєднання
масових та індивідуальних форм організації фізкультурно-спортивної
роботи за місцем проживання та в місцях масового відпочинку населення,
проведення відповідної роботи з удосконалення рухової активності
населення для профілактики захворювань, підвищення резервів здоров’я,
продовження активного творчого довголіття, змістовного дозвілля та
профілактики асоціальної поведінки, зміцнення, збереження і ефективного
використання матеріальної бази фізичної культури і спорту району.

„Каштан” створений районною державною адміністрацією і належить до
сфери її управління координує діяльність центру відділ з питань
фізичної культури і спорту райдержадміністрації.

„Каштан” є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах
Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного герба
України та своїм найменуванням, штампи та бланки.

Юридична адреса „Каштан”:

Дунаєвецький район,

с. Жванчик,

вул. Центральна.

Основними завданнями і функціями комплексу „Каштан” є :

участь у розробці та реалізації державних, місцевих програм, організація
і проведення фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем проживання та
в місцях масового відпочинку населення;

організація і проведення змагань, конкурсів показових виступів,
фестивалів, спортивних свят та інших заходів за місцем проживання і в
місцях масового відпочинку населення, просвітницька робота з питань
оздоровлення населення засобами

особами фізичної культури і спорту;

співпраця в межах своїх повноважень із місцевими державними
адміністраціями, органами місцевого самоврядування, громадськими
організаціями, підприємствами, установами та організаціями всіх форм
власності, фізичними особами з питань оздоровлення населення засобами
фізичної культури і спорту;

забезпечення участі збірних команд району в обласних та Всеукраїнських
фізкультурно-спортивних заходах;

$

&

v

x

Oe

TH

Z \ n p o T

^

U

z

O

\ o T

?

•?‚‚‚vv‚jjjj

gd

&

F

????

&

&

///eea**EAAA**·······

&

„O `„O gd

gd

gd

gd ведення фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи з населенням в
соціально-побутовій сфері, в тому числі в місцях масового відпочинку
населення;

здійснення підбору та розстановки кадрів фізкультурних працівників
спортивних споруд сільських та селищних рад району;

організація дослідницької діяльності з питань сучасних оздоровчих
технологій для різних груп населення, впровадження нових форм і методів
інноваційних технологій оздоровчої, рекреаційної та реабілітаційної
роботи;

пропаганда серед населення фізичної культури і спорту, здорового способу
життя, здійснення спільно із зацікавленими організаціями моніторингу
рівня фізичного здоров’я, надання консультації з валеології в межах
своєї компетенції;

здійснення заходів щодо інформаційно-наукового і методичного
забезпечення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в
соціально-побутовій сфері, проведення науково-практичних конференцій,
семінарів, нарад з питань оздоровлення населення;

забезпечення за встановленими нормативами житлом, харчуванням,
автотранспортом учасників Всеукраїнських, обласних та районних
фізкультурно-оздоровчих заходів, у тому числі тих, що проводяться
спорткомплексом фізичного здоров’я населення, оренда для проведення
цих заходів спортивних баз та інших об’єктів;

розвиток прямих міжнародних зв’язків, у тому числі укладення, в межах
своєї компетенції, відповідних угод про конкретне співробітництво,
узагальнення та поширення передового міжнародного та вітчизняного
досвіду організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи з
населенням в соціально-побутовій сфері, участь у здійсненні заходів, що
не суперечать міжнародним зобов’язанням;

створення інформаційного банку даних з питань, що відповідають основним
завданням та напрямкам діяльності спорткомплексу;

подання пропозицій відділу з питань фізичної культури та спорту районної
державної адміністрації стосовно включення фізкультурно-масових заходів
до календарного плану фізкультурно-масових заходів до календарного плану
фізкультурних та спортивних заходів району;

здійснення, для виконання статутних завдань, господарської та
комерційної діяльності шляхом створення (заснування) госпрозрахункових
підприємств, установ і організацій із статусом юридичної особи;

здійснення інших повноважень відповідно до чинного законодавства та
Положення про Жванчицький районний фізкультурно-оздоровчий спортивний
комплекс „Каштан”.

Організаційна структура управління спорткомплексу „Каштан”

Ефективність діяльності підприємств багато в чому залежить від його
організаційної структури, принципів її побудови та постійного
вдосконалення.

Як визначено, під організаційною структурою управління підприємства
розуміють, характер і порядок відносин і зв’язків між формально
відокремленими підрозділами і рівнями управління. Причому, характерними
рисами організаційної структури управління є сукупність підрозділів,
окремих посадових осіб і взаємозв’язок між ними, що виникають в
результаті виконання завдань для досягнення цілей підприємства.

Створення того чи іншого підрозділу (одиниці структури управління)
залежить від обсягів робіт, необхідних для виконання завдань на
підприємстві. Основними структурними підрозділами можуть бути відділи,
секції, групи. Вони відрізняють між собою кількістю працівників і
обсягом виконуваних управлінських функцій.

В нашому ж випадку, організаційна структура комплексу „Каштан” зображена
на графологічній схемі (рис.1).

Рис. 1.1.Організаційна структура управління комплексу „Каштан”.

Отже, аналізуючи графологічну структуру комплексу „Каштан”, приходимо
до висновку ,що це лінійно-функціональна структура управління, яка на
сьогоднішній день притаманна більшості організаціям сфери послуг. Ми
можемо простежити стійкі вертикальні зв’язки між керівником підприємства
та функціональними керівниками (наприклад: директор ? головний інженер
чи директор ? навчально спортивного відділу) та горизонтальні
взаємозв’язки між функціональними керівниками основних підрозділів
підприємства (наприклад, головний інструктор-методист ? провідний
фахівець з питань кадрової діяльності).На графологічній схемі одразу
помітний поділ організації на функціональні підрозділи ,кожний з яких
спеціалізується на виконанні певного виду робіт, що виконується більш
якісно ,вчасно і систематично. Отже, начальник навчально-спортивного
відділу організовує і координує діяльність тренерів-викладачів,
провідний фахівець з кадрової діяльність здійснює роботу по підбору,
навчанні, адаптації працівників підприємства, фахівець з фізичної
реабілітації допомагає клієнтам комплексу в разі виникнення травм чи
слідкує за навантаженням клієнтів після травм чи хвороби.

Проте поряд зі значними перевагами, що надає лінійно-функціональна
структура управління існує також ряд недоліків, що характерні для цього
типу організаційних структур, а саме :

захоплення функціональними службами прямими вказівками,
розпорядженнями, збільшення їх кількості;

в умовах ринкових відносин, коли номенклатура пропонованих послуг
невпинно змінюється така структура сповільнює терміни підготовки і
прийняття управлінських рішень, що негативно впливає на
конкурентоспроможність підприємства;

складність у підтриманні зв’язків між різними функціональними службами;

виникнення проблеми функціональної координації, можливість
функціонального суперництва, конфліктів;

зменшення рівня відповідальності виконавців за роботу через подвійне
підпорядкування-лінійному і функціональному керівнику.

2.1. Планово-економічна діяльність комплексу.

Користуючись балансом підприємства за І квартал 2004 року та за І
півріччя 2004 року я здійснила аналіз основних показників діяльності
спорткомплексу „Каштан” і результати аналізу систематизувала у
таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Порівняння основних показників діяльності „Каштан”.

з/Політологія Найменування статті Одиниці виміру І квартал 2004р. ІІ
квартал

2004р. Відхилення

1. Власний капітал грн. 104 895 156 788 +51 893

2. Дебіторська заборгованість грн. 8 167 +159

3. Витрати ,в т.ч. :

видатки державного бюджету

видатки спеціального фонду грн. 71 865

— 214 543

700 +142 678

+700

4. Кредиторська заборгованість грн. 15 570 26 284 +10 714

5. Доходи, в т.ч.:

доходи місцевого бюджету

доходи спеціального фонду грн. 130 647

— 253 028

1192 +105 619

+1192

6. Результат виконання кошторису грн. -60 691 -60 691 —

Отже, як яскраво видно з таблиці 2.1. у графі „відхилення” переважають
показники зі знаком „+”, але це не означає , що всі ці зміни означають
позитивний результат діяльності підприємства. Як видно зросла вартість
власного капіталу, адже підприємство придбало нове устаткування для
сауни та тренажерного залу, зросла дебіторська заборгованість
підприємства –було оплачено наперед комунальні послуги та послуги
телефонного зв’язку. Бачим і негативний результат діяльності
підприємства –у ІІ кварталі 2004 року зросли видатки підприємства, це
пов’язано з придбанням устаткування, зростанням фонду оплати праці та
здійснення капітального ремонту приміщення для сауни, зросла
кредиторська заборгованість підприємства-борг за надані постачальниками
послуги. В наступній графі прослідковується позитивна тенденція —
з’явились власні доходи підприємства, поки що вони не значні, але
підприємство набирає обертів. Результат виконання кошторису містить суму
у 60 691 грн. — отже, була заборгованість по заробітній платі та надане
устаткування та послуги.

Взагалі доходи місцевого бюджету займають найбільше місце у фінансуванні
спорткомплексу „Каштан”. Звичайно , діяльність спорткомплексу
фінансується і з державного бюджету ,а також за рахунок спеціального
фонду організації, але їх частка в порівнянні незначна. Виходячи з
отриманих даних балансу організації можна наочно простежити дане
твердження.

Аналізуючи іншу оперативну звітність спорткомплексу „Каштан” бачимо ,
що з коштів, що були асигновані державним бюджетом на проведення змагань
державного значення в загальній сумі 21 000 грн. в ІІ кварталі було
використано, як і заплановано 5184 грн., хоча надійшло тільки 4884
грн., отже за підприємством числиться борг в сумі 300 грн. Враховуючи
попередню заборгованість підприємства на проведення державних програм в
сумі 1011 грн., борг підприємства на звітну дату становить 1322 грн.

Таблиця 1.1.

Прогноз витрат для відкриття кафе „Арнольд” при спорткомплексі
„Каштан”.

з/Політологія Витрати для реалізації проекту Сума, грн

1. Обладнання приміщення кафе (барна стойка, меблі ,кухонне
устаткування, інший інвентар) 6153,00

2. Оформлення необхідної документації, сплата державного мита 1000,00

3. Посуд, рушники, інші предмети, в т.ч. і одноразового використання
4500,00

4. Початкова партія продуктів 2000,00

5. Разом 13 713,00

Отже, максимальний стартовий капітал для організації кафе становить 13
713 грн., крім витрат на капітальний ремонт.

Таблиця 1.2.

Орієнтовна чисельність персоналу.

з/Політологія Посада Чисельність, чол.. Середня ЗП в міс., грн. Річний
фонд ЗП, грн. Нарахування на ЗП, грн.

(37%)

1. Менеджер кафе 1 300,0 3600,0 1332,00

2. Кухар 2 250,0/500,0 3000,0/

6000,0 2220,00

3. Бармен-офіціант 2 230,0/460,0 2760,0/

5520,0 2042,40

4. Обслуговуючий персонал (посудомийка,

техпрацівник) 2 220,0/440,0 2640,0/

5280,0 1953,60

5. Разом 7 1700,0 20400,0 7548,00

Отже, витрати на річну оплату праці працівників кафе „Арнольд” становить
7548 грн. Загальні витрати становлять 21 261 грн. При умові, що кафе,
щодня відвідуватимуть 60 чол. і витрачатимуть мінімальну суму 5 грн.
кожний, витрати на придбання устаткування окупляться менше ніж за рік.

Послуга здорового харчування, що пропонується кафе „Арнольд” ,як видно з
попередніх розрахунків потребує значних капіталовкладень, тому вважаю за
потрібне запропонувати послугу, що зацікавить клієнтів, особливо
привабить молодь, та не потребує значних коштів.

2.2. Управління трудовими ресурсами, мотивація і оплата праці.

Система підбору і розстановки кадрів.

Штатний розпис спорткомплексу „Каштан” на 2004 р.

Таблиця 3.1.

з/Політологія Назва посади К-ть штатних одиниць Посадовий оклад, грн.
К-ть робочих місяців

1. Директор 1 259,00 12

2. Головний бухгалтер 1 233,10 12

3. Головний інженер 1 243,00 12

4. Начальник навч. спортивного відділу 1 243,00 12

5. Провідний фахівець з питань кадрової діяльності 1 213,00 12

6. Інструктор-методист 1 213,00 12

7. Інструктор-методист спортивної роботи 7 205,00 12

8. Тренер-викладач 4 235,00 12

9. Фахівець з фізичної реабілітації 1 213,00 12

10. Водій 1 191,00 12

11. Робітник по обслуговуванню обладнання 1 201,00 12

12. Гардеробник 1 179,00 12

13. Прибиральник 2 183,00 12

14. Сторож 2 183,00 12

15. Разом 25 — 12

Трудовий колектив підприємства-це сукупність людей, об’єднаних спільною
метою і діяльністю, єдністю інтересів, єдиною організацією і взаємною
відповідальністю кожного, відношеннями співробітництва та
взаємодопомоги.

Системою підбору, та навчанням кадрів на підприємстві Спорткомплекс
„Каштан” займається провідний фахівець з питань кадрової діяльності.

Працівники спорткомплексу „Каштан” затверджуються на посаду після
попередньої співбесіди і оформлюються спеціальним наказом керівництва,
звільняються також спеціальним наказом .

Спорткомплекс „Каштан” очолює директор, який призначається на посаду та
звільняється з посади начальником відділу з питань фізичної культури та
спорту райдержадміністрації.

Директор спорткомплексу „Каштан”:

визначає та затверджує структуру комплексу, керує діяльністю
спорткомплексу, організовує його роботу і несе персональну
відповідальність за виконання покладених на спорткомплекс завдань,
законність прийнятих ним рішень;

визначає ступінь відповідальності працівників спорткомплексу;

затверджує положення про структурні підрозділи, посадові інструкції його
працівників;

укладає з дотриманням законодавства України права, забезпечує придбання
майна, інвентаря в межах асигнувань, а також інших надходжень на
проведення відповідних спортивних та інших заходів;

видає відповідно до своєї компетенції накази, організовує і контролює їх
виконання;

в установленому порядку приймає на посаду та звільняє з посади
заступників та працівників спорткомплексу;

здійснює особистий прийом громадян і вживає заходів щодо своєчасного
розгляду пропозицій, заяв, скарг, які надходять від них;

представляє спорткомплекс в державних органах, інших організаціях
установах, на підприємствах під час розгляду і вирішення питань, що
входять до компетенції спорткомплексу;

встановлює доплати, надбавки до посадових окладів за показниками роботи,
преміює працівників спорткомплексу відповідно до законодавства України;

розпоряджається коштами спорткомплексу в межах затвердженого кошторису
на цілі, визначені Положенням;

В своїй діяльності працівники спорткомплексу „Каштан” керуються
наступними посадовими інструкціями:

Інструктор-методист.

Посадові обов’язки:

Організовує методичну роботу в спортивно-оздоровчому таборі.

Надає допомогу тренерам-викладачам у визначенні змісту, форм і методів
культурно-масової роботи з клієнтами, забезпечує їх методичними та
інформаційними матеріалами з цих питань, узагальнює і поширює кращий
досвід роботи.

Організовує роботу методичного кабінету.

Готує методичні розробки, сценарії свят, конкурсів, змагань, інших
масових заходів, надає допомогу тренерам та інструкторам консультативну
та практичну допомогу в підготовці та проведенні цих заходів.

Службові зв’язки та кваліфікаційні вимоги:

Підпорядковується директору спорткомплексу „Каштан”.

Працює в тісному контакті з тренерами-викладачами, інструкторами з
спортивної роботи.

Повинен мати вищу або середньо спеціальну педагоггічну освіту та стаж
роботи за фахом не менше як два роки.

Зобов’язаний знати :Конституцію України, закони України та нормативні
документи органів державної влади з питань освіти і фізичної культури та
спорту, методику узагальнення ефективних форм і методів організації
гурткової роботи, розробки сценаріїв і проведення масових заходів, норми
і правила техніки безпеки, санітарії та гігієни, заходи першої долі
карської допомоги, протипожежного захисту.

Головний бухгалтер.

Посадові обов’язки :

Організовує виконання кошторисів доходів і видатків спорткомплекс
„Каштан”, ведення бухгалтерського обліку, документальне оформлення всіх
операцій з питань фінансово-господарської діяльності закладу,
раціональне використання виділених коштів і матеріально-технічних
ресурсів.

Здійснює контроль за правильним використанням фонду заробітної плати.
дотриманням штатної, фінансової та касової дисципліни, термінів і
порядку проведення інвентаризації основних фондів, обладнання й
інвентаря, грошових коштів, інших матеріальних цінностей.

Оформляє банківські документи, веде розрахункові та платіжні відомості,
за розпорядженням директора видає гроші під звіт на господарські та інші
витрати, затверджує авансові звіти, нараховує і виплачує працівникам
оздоровчого табору заробітну плати.

Форма і система оплати праці.

Заробітна плата працівників спорткомплексу “Каштан” Міністерством
фізичної культури та спорту України за системою оплати праці за
посадовими окладами, що за чинним законодавством України не можуть бути
меншими за встановлений мінімальний рівень заробітної плати .Штатний
розпис працівників спорткомплексу „Каштан”, і відповідно, посадові
оклади ,були затверджені в січні 2004р, коли мінімальний розмір
заробітної плати становив 185,00 грн., проте в липні 2004 р. мінімальний
розмір заробітної був встановлений на рівні 237,00 грн. ,тому до
встановлених окладів нараховується доплата до мінімальної заробітної
плати. Крім того, нараховується надбавка за вислугу років для викладачів
в розмірі 20% і для наукових співробітників -30%, для директора та
головного бухгалтера згідно наказу ДКСУ №84 п.2.1. е встановлена
надбавка у розмірі 50%,за звання „Майстер спорту” встановлена надбавка в
розмірі 10% від встановленого окладу, а також прибиральники отримують
надбавку згідно наказу №84 п.2.1.г ( за прибирання санвузлів загального
користування) в розмірі 10% від встановленого окладу.

Із заробітної плати працівників підприємства утримуються :

в пенсійний фонд -1-5%,залежно від розмірів заробітної плати
працівників;

у фонд соціального страхування-0,5-1% залежно від розмірів заробітної
плати працівників;

у фонд Центру зайнятості-0,5%;

податковий прибуток-13%,проте передбачається пільги для певної категорії
працівників у розмірі 61,55 грн.;

у фонд профспілки-1%,

про складається і подається звітність у відповідні установи

Отже ,загалом, можна зробити висновок ,що мотиваційний механізм для
працівників на спорткомплексі „Каштан” розроблений (пропонуються
надбавки до заробітної плати за звання „Майстра спорту”, за
інтенсивність праці),але знаходиться на дуже низькому рівні і ,поки що є
не ефективним ,тому пропоную керівництву спорткомплексу „Каштан” більше
детально та глибоко проаналізувати існуючий механізм та запропонувати
певні вдосконалення, наприклад, оголосити серед тренерського складу
конкурс на звання „Кращий тренер року”, де б головним призом була б
путівка на двох до відомого пансіонату чи санаторію.

2.3. Маркетингова діяльність комплексу.

Спорткомплекс „Каштан” надає значний перелік послуг клієнтам комплексу
Загалом, ці послуги можна поділити на 4 основних групи:

абонентські групи-секції волейболу, футболу, баскетболу, гандболу,
боксу, великий теніс, теніс, римська боротьба, східні єдиноборства;

групи здоров’я-зайняття загальною оздоровчою чи лікувальною гімнастикою;

послуги сауни;

надання спортивного залу комплексу в оренду для проведення занять
навчальних закладів, змагань, спортивних свят тощо.

Проаналізувавши споживання клієнтами тої чи іншої групи послуг протягом
написання роботи, я систематизувала отримані дані і представила
структуру послуг спорткомплекс „Каштан” та розмір часток кожної з них у
вигляді діаграми зображеної на рис.4.1.

Рис.4.1.Структура послуг спорткомплекс „Каштан” у 2004р.

Виходячи з даних проведеного дослідження ,я зумів визначити рівень
привабливості того чи іншого виду спорту, що яскраво видно з наступної
діаграми.

Рис.4.2.Діаграма привабливості різних видів спорту для клієнтів
спорткомплекс „Каштан”.

Основними клієнтами спорткомплекс „Каштан” є діти шкільного віку та
молодь які займаються в різноманітних секціях, вибір яких у
спорткомплексі надзвичайно багатий–починаючи від спортивних ігор і
закінчуючи надзвичайно складними східними єдиноборствами.

Абонентська група формується за віковими категоріями та обраним видом
спорту у складі не більше 10-15 чоловік, для того щоб приділити кожному
споживачу якнайбільше уваги, а також обов’язково враховується
навантаженість для тренера-викладача, який несе відповідальність за
життя та здоров’я кожної людини в групі.

Розмір оплати за заняття в абонентській групі встановлюється
Хмельницькою обласною державною адміністрацією і станом на 1.11.2004
року становить 10,00 грн. в місяць з кожної людини, що займається в
групі

В середньому протягом місяця спорткомплекс „Каштан” відвідують 150-200
чоловік, серед яких є не тільки споживачі, що займаються в абонентській
групі, але й люди, які турбуються про стан свого здоров’я, бажають
зробити свою фігуру більш привабливою та наблизити її до встановленого
еталону чи просто бажають підтримати себе в „формі”. Переважно до групи
таких клієнтів відносять люди віком 25-40 років, послуги для яких
зводяться до занять спортивно-оздоровчою гімнастикою та занять на
тренажерах під наглядом інструктора. Розмір оплати для цієї категорії
осіб встановлюється або за абонементом ,або поразова оплата в розмірі
1,50 грн.

Послугами сауни спорткомплексу „Каштан” користуються переважно молодь
віком 20-35 років, оплата встановлена почасова в розмірі 5,00 грн. за
годину

Здійснивши аналіз пропонованих спорткомплексом „Каштан” послуг ,я
прийшов до висновку, що певна категорія споживачів залишилась поза
увагою керівництва спорткомплексу, а саме-молоді дівчата віком 18-25
років та жінки віком 30-40 років, що прагнуть залишити свою фігуру
стрункою та підтягнутою на тривалий час. Тому пропоную розробити
інструктору-методисту спеціальний комплекс вправ, що допоможуть
отримати бажаний результат, для цього можна використати розроблений
індивідуальний комплекс вправ проіллюстрований в додатках 13-14.

Крім того, все ж таки гострою проблемою залишається післяпологова
реабілітація молодих жінок, що прагнуть повернути звичну форму.
Розробивши комплекс вправ для жінок даної категорії, спорткомплексу
„Каштан” отримав би величезну перевагу в конкурентній боротьбі на ринку
спортивних послуг оскільки це була б абсолютно нова унікальна послуга.

Реклама спорткомплексу „Каштан” здійснюється в місцевих періодичних
виданнях, а саме в газеті „Дунаевецький вісник”, „Подільські вісті”.
Звичайно ж, учасники змагань також опосередковано здійснюють рекламу
комплексу. На мою думку, це рекламна компанія є в’ялою та неефективною,
оскільки оголошується тільки про набір в секції спорткомплексу і не
зазначається перелік додаткових послуг, що пропонується. Гадаю, що
доречним і більш ефективним було б створення рекламного роліку, де б
зазначались конкурентні переваги комплексу (нове обладнання, передові
методики навчання, досвідчений персонал) та особливо слід зупинитись на
додаткових послугах спорткомплексу та прокламація даного роліку місцевим
телебаченням. Крім того ,на мою думку, керівництву спорткомплексу
„Каштан” потрібно замовити видавництвам набір брошур, з детальним
описом пропонованих послуг та яскравими ілюстраціями ,щоб привабити
потенційних клієнтів та поширити їх серед шкіл та установ міста.

Що стосується цінової політики спорткомплексу „Каштан”, то оплата
послуг підприємства встановлюється Хмельницькою обласною державною
адміністрацією. На сьогоднішній розмір оплати послуг за заняття в
абонементній групі становить 10 грн. в місяць з чоловіка, разова
оплата-1,50 грн. ,послуги сауни-5,00 грн.

Звичайно, на сьогоднішній день розмір оплати послуг спортивного
комплексу встановлюється на такому рівні, щоб їх можна було оплатити з
незначним спустошенням для бюджету сім’ї, щоб діти та молодь могли
вільно займатись улюбленим видом спорту. Але все ж таки в перспективі
планується підвищити оплату послуг підприємства, так як матеріальна база
спорткомплексу покращується не тільки за рахунок бюджету, але й за
рахунок власних коштів, а в умовах жорстокої конкуренції сучасне
досконале устаткування є одною з складових успіху.

Управління фінансовими ресурсами.

Спорткомплекс „Каштан” є бюджетною організацією, тому процедура
забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами аналогічна
до процедури отримання коштів всіх інших бюджетних організацій.

Спорткомплекс „Каштан” для забезпечення діяльності фінансовими ресурсами
подає бюджетні запити до Фінансового управління Хмельницької обласної
державної адміністрації, тобто розрахунок необхідних для підприємства
коштів, що планується отримати з районного бюджету. Фінансове управління
аналізує отримані запити і направляє свої результати на затвердження
сесії Хмельницької обласної Ради. На основі затвердженої суми, головним
бухгалтером спорткомплексу „Каштан” розробляється кошторис видатків
установи на поточний рік. У 2004 році ця сума склала 401 600 грн. і
крім того, на проведення спортивних змагань державного значення 25 000
грн.

Спорткомплекс „Каштан” веде оперативний і бухгалтерський облік
результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність. Форми
бухгалтерської і статистичної звітності встановлюється органом державної
статистики.

Крім коштів передбачених районних бюджетом на розвиток фізичної культури
і спорту, діяльність спортивного комплексу може фінансуватись за рахунок
добровільних внесків державних і громадських організацій, окремих осіб,
благодійних внесків спонсорів, з інших джерел, які не заборонені чинним
законодавством, в тому числі залучати міжнародні гранти на виконання
програм і заходів фізкультурно-оздоровчої діяльності різних груп
населення.

Оскільки, спорткомплекс „Каштан” є державною установою, то такий
показник як „чистий прибуток” не розраховується. Отримані з бюджету
кошти використовуються на оплату праці персоналу спорткомплексу, оплату
комунальних послуг, покриваються витрати на придбання устаткування,
ремонт приміщень, сплачуються податки та інші платежі до податкових
органів.

Кошти отримані підприємством як плата за послуги ( абонементна плата за
заняття в секції, надання спортзалу в оренду, плата за послуги сауни),за
перше півріччя 2004 року ця сума склала 1192 грн., можуть бути
використані спорткомплекс „Каштан” на покращення матеріально-технічної
бази комплексу чи інші потреби.

Розділ 3

Пропозиції щодо удосконалення організаційної структури комплексу
„Каштан”.

Аналізуючи структуру комплексу „Каштан”, я помітив суттєвий недолік в
організації надання послуг підприємством -в даній організації не
передбачається жодного закладу харчування, адже правильне харчування
надзвичайно важливе для людей, що займаються спортом. Я пропоную
створити при комплексі „Каштан” невеличке кафе, де б клієнтам
пропонувалась здорова свіжа їжа, соки, біо-молочні продукти, а також
спеціально збалансоване дієтичне меню, розроблене лікарем-дієтологом для
спортсменів чи для людей, які займаються спортом з певною ціллю і для
яких раціональне харчування тільки доповнить і прискорить отримання
бажаного ефекту, наприклад для жінок, що хочуть схуднути. В перспективі
можна було б розробити дієтичне меню для дітей, що займаються в
різноманітних гуртках при спорткомплексі „Каштан” відповідно до обраного
виду спорту. Кафе „Арнольд”, крім групи споживачів послуг спорткомплексу
„Каштан”, вечором могло б відкривати свої двері для місцевих жителів,
як місце відпочинку та проведення дозвілля. Це б збільшило прибуток
кафе і ,згодом, кафе було б джерелом додаткового прибутку для
спорткомплексу.

Звичайно, що для відкриття кафе та початкової його діяльності необхідно
вкласти певні кошти. Пропоную приблизний фінансовий план кафе „Арнольд”.

Таблиця 1.1.

Прогноз витрат для відкриття кафе „Арнольд” при спорткомплексі „Каштан”.

з/Політологія Витрати для реалізації проекту Сума, грн

1. Обладнання приміщення кафе (барна стойка, меблі ,кухонне
устаткування, інший інвентар) 6153,00

2. Оформлення необхідної документації, сплата державного мита 1000,00

3. Посуд, рушники, інші предмети, в т.ч. і одноразового використання
4500,00

4. Початкова партія продуктів 2000,00

5. Разом 13 713,00

Отже, максимальний стартовий капітал для організації кафе становить 13
713 грн., крім витрат на капітальний ремонт.

Таблиця 1.2.

Орієнтовна чисельність персоналу.

з/Політологія Посада Чисельність, чол.. Середня ЗП в міс., грн. Річний
фонд ЗП, грн. Нарахування на ЗП, грн.

(37%)

1. Менеджер кафе 1 300,0 3600,0 1332,00

2. Кухар 2 250,0/500,0 3000,0/

6000,0 2220,00

3. Бармен-офіціант 2 230,0/460,0 2760,0/

5520,0 2042,40

4. Обслуговуючий персонал (посудомийка,

техпрацівник) 2 220,0/440,0 2640,0/

5280,0 1953,60

5. Разом 7 1700,0 20400,0 7548,00

Отже, витрати на річну оплату праці працівників кафе „Арнольд” становить
7548 грн. Загальні витрати становлять 21261 грн. При умові, що кафе,
щодня відвідуватимуть 60 чол. і витрачатимуть мінімальну суму 5 грн.
кожний, витрати на придбання устаткування окупляться менше ніж за рік.

Послуга здорового харчування, що пропонується кафе „Арнольд” ,як видно з
попередніх розрахунків потребує значних капіталовкладень, тому вважаю за
потрібне запропонувати послугу, що зацікавить клієнтів, особливо
привабить молодь, та не потребує значних коштів.

Склад і структура матеріально-технічної бази комплексу.

Діяльність спорткомплексу фінансується за рахунок коштів, передбачених в
районному бюджеті на розвиток фізичної культури і спорту, добровільних
внесків державних громадських організацій, окремих осіб, благодійних
внесків спонсорів, з інших джерел, які не заборонені чинним
законодавством. Отримані спорткомплексом кошти використовуються виключно
для реалізації його мети та завдань спорткомплекс „Каштан” має у своїй
власності спортивний зал в с. В Жванчик вул. Центральна 147а, а також
може мати у своїй власності спортивні бази, спортивно-оздоровчі табори і
бази відпочинку, транспортні засоби, та інші об’єкти, які
використовуються для виконання завдань спорткомплексу.

Згідно Положення про фізкультурно-оздоровчий спортивний комплекс в його
склад входить споруда спорткомплексу, будівництво якої в 2003 році
фінансувалась із районного бюджету і по якій станом на 31.12 .2003 року
рахується заборгованість в сумі 112,0 тис. грн., вказана заборгованість
прийнята на баланс спорткомплексу „Каштан”.

Висновок.

Підбиваючи підсумки своєї роботи, я можу сказати, що за період написання
курсової роботи на підприємстві спорткомплексу „Каштан” я в повному
обсязі ознайомилась з роботою спортивно-оздоровчого підприємства, його
функціями та завданнями, ознайомилась з Положенням про
спортивно-оздоровчий комплекс „Каштан” та змістом інших нормативних
документів, що регулюють його діяльність, переліком пропонованих
підприємством послуг, бухгалтерською та статистичною звітністю, загалом
з роботою бюджетної організації, що надає різні види послуг.

Проаналізувавши отриману інформацію я зробив висновок, що підприємство
не тільки розвивається в даний момент, але й впевнено дивиться в
майбутнє.

Здійснюючи аналіз бухгалтерської звітності за два квартали 2004 року я
зрозумів механізм фінансування спорткомплексу „Каштан” та визначив
напрямки використання фінансових ресурсів, проаналізувала основні
джерела фінансування, їх структуру, а також проілюструвала отримані
результати діаграмами і графіками.

Під час написання курсової я ознайомився з штатним розписом
спорткомплексу „Каштан”, посадовими інструкціями, проаналізувала існуючу
систему оплати праці на підприємстві, проаналізувала та запропонувала
вдосконалення існуючого мотиваційного механізму на підприємстві,
охарактеризувала психологічні аспекти стосунків в колективі.

Я проаналізував маркетингову діяльність підприємства та здійснила
невелике дослідження щодо структури пропонованих послуг, розподілу всієї
кількості споживачів серед визначених груп послуг, запропонував та
обґрунтував вдосконалення існуючої рекламної компанії підприємства,
визначив принципи цінової політики підприємства.

Також аналізуючи звітність підприємства я визначив та обґрунтував
основні принципи управління фінансовими ресурсами підприємства та
конкретизував шляхи забезпечення фінансами спорткомплексу „Каштан”.

Також ознайомився з організаційною структурою підприємства, визначив її
недоліки та запропонував шляхи їх усунення з необхідним фінансовим
обґрунтуванням.

Для індивідуального дослідження я обрав тему „Організація
спортивно-оздоровчого туризму”, оскільки саме ця тема найбільше
пов’язана з запропонованими мною вдосконаленнями організаційної
структури спорткомплексу „Каштан” і я вважаю, що це один з
найперспективніших видів туризму для розвитку саме в цьому регіоні. В
процесі дослідження даного питання ,я визначив основні види туризму,
перспективи їх розвитку, а потім детальніше зупинився на методах
організації туристичних походів, туристичному маркіруванні та
туристській етиці.

Список використаної літератури.

Господарський кодекс «України».

Закон України «Про туризм».

Кабушкін Н.І.Менеджмент туризму, збірник БЕГУ, 1999.

Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні . Чернівці:
Карпати 2003.

Моник Г.Є, Гомба Л.А, Піддубна П.П, Менеджмент підприємства.
Підручник-Київ: КНТЕУ, 2002.

Цибух В.І. Туризм ХХІ столітті. Глобальні тенденції і регіональні
особливості. 2002.

Економіка України №1, 2004 // Новинков В.М. Туристичний попит і
передумови його розвидку.

PAGE

PAGE 10

Господарська служба

Завідуючий сауною

Група тренерів-викладачів

Директор спортивно-оздоровчого комплексу .

Відділ з питань фізичної культури та спорту державної адміністрації

Головний інженер

Головний бухгалтер

Начальник навчального спортивного відділу

Провідний фахівець з питань кадрової діяльності

Фахівець з фізичної реабілітації

Головний інструктор методист

Група інструкторів-методистів спортивної роботи

Жванчицька державна адміністрація

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *