Бюджетна класифікація (курсова робота)

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“БЮДЖЕТНА КЛАСИФІКАЦІЯ”

ПЛАН

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ ТА РОЛЬ БЮДЖЕТНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ

1.1. Суть бюджетної класифікації

1.2. Функції бюджетної класифікації

2. СТРУКТУРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ БЮДЖЕТНОЇ
КЛАСИФІКАЦІЇ

2.1. Складові елементи бюджетної класифікації

2.2. Класифікація доходів бюджету

2.3. Класифікація видатків бюджету

2.4. Класифікація фінансування бюджету

2.5. Класифікація боргу та складові частини бюджету

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність досліджуваної зумовлена тим, що одним із заходів, що
забезпечують єдність бюджетної системи країни, є бюджетна класифікація.

Питання бюджетної класифікації надзвичайно важливе для законодавчого
органу, оскільки пов’язане з інформацією, аналізом, контролем та
ревізійними перевірками. Щодо інформації, то вона дає легіслатурі
можливість зрозуміти, що відбувається з бюджетними надходженнями й
видатками, і створює основу для планування на наступний і подальші роки.

Щодо контролю бюджетна класифікація визначає категорії прийняття рішень
та умови обговорення бюджету. На виконавчому рівні вона утримує
відомства у межах запланованих видатків, а відтак і намірів легіслатури.

З погляду ревізійних перевірок класифікація дає можливість перевіряти
відхилення від передбачених бюджетом витрат, проводити попередні й
періодичні перевірки, а також перевірки результативності діяльності.

Детальніша класифікація залежить від того, яка інформація потрібна і як
рада має намір обговорювати бюджет. Загалом, бюджетна класифікація існує
для досягнення трьох цілей: контроль, регулювання й планування, а також
для забезпечення трьох типів інформації: про видатки, результативність
та ефективність. Постатейний бюджет ясно показує, на що витрачаються
ресурси.

Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за
фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади АРК,
органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів,
проведення необхідного аналізу стосовно доходів, а також організаційних,
функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення
загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Якщо за попередньою редакцією Закону України «Про бюджетну систему
України» структуру бюджетної класифікації розробляв Кабінет Міністрів
України і затверджувала Верховна Рада України, то згідно з п. 2 ст. 8
Бюджетного кодексу Міністр фінансів України затверджує бюджетну
класифікацію й зміни до неї та інформує про це в обов’язковому порядку
Верховну Раду України. Зокрема, згідно з наказом Міністерства фінансів
України від 27 грудня 2001 р. № 604 була затверджена і з 1 січня 2002 р.
набрала чинності бюджетна класифікація. Департаменту по бюджету у
тижневий термін з моменту підписання наказу було запропоновано
проінформувати Верховну Раду України про затверджену бюджетну
класифікацію.

Під час написання даної курсової роботи були використані різноманітні
нормативно-правові акти, інструкції, посібники та інша спеціалізована
література.

При дослідженні питання були застосовані різноманітні методи наукового
дослідження: порівняльний метод, літературний та часовий методи, метод
аналізу, синтезу та узагальнення.

1. ПОНЯТТЯ ТА РОЛЬ БЮДЖЕТНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ

1.1. Суть бюджетної класифікації

Для того, щоб можна було порівнювати бюджетні дані в загальнодержавному
та міжнародному масштабах, застосовують бюджетну класифікацію. Україна
також використовує даний логічний поділ основних напрямків (групування)
доходів та видатків бюджету за певними ознаками. У даній роботі
розглянемо головні принципи бюджетної класифікаціїа та її структуру.

Бюджетна класифікація — групування доходів та видатків бюджету за
відповідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну
порівнянність бюджетних даних.

Структура бюджетної класифікації розробляється Кабінетом Міністрів
України, а нова її структура затверджена Постановою Верховної Ради
України від 12 липня 1996 р.

Закон визначає бюджетну класифікацію як “єдине систематизоване,
функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними
ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність
бюджетних даних”. Саме через бюджетну класифікацію здійснюється єдиний
облік доходів і видатків, складається звітність про виконання бюджетів
[2].

Питання бюджетної класифікації надзвичайно важливе для законодавчого
органу, оскільки пов’язане з інформацією, аналізом, контролем та
ревізійними перевірками. Щодо інформації, то вона дає легіслатурі
можливість зрозуміти, що відбувається з бюджетними надходженнями й
видатками, і створює основу для планування на наступний і подальші роки.

Щодо контролю бюджетна класифікація визначає категорії прийняття рішень
та умови обговорення бюджету. На виконавчому рівні вона утримує
відомства у межах запланованих видатків.

З погляду ревізійних перевірок класифікація дає можливість перевіряти
відхилення від передбачених бюджетом витрат, проводити попередні й
періодичні перевірки, а також перевірки результативності діяльності.

Детальніша класифікація залежить від того, яка інформація потрібна і як
рада має намір обговорювати бюджет. Загалом, бюджетна класифікація існує
для досягнення трьох цілей: контроль, регулювання й планування, а також
для забезпечення трьох типів інформації: про видатки, результативність
та ефективність. Постатейний бюджет ясно показує, на що витрачаються
ресурси.

Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за
фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади АРК,
органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів,
проведення необхідного аналізу стосовно доходів, а також організаційних,
функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення
загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Якщо
за попередньою редакцією Закону України «Про бюджетну систему України»
структуру бюджетної класифікації розробляв Кабінет Міністрів України і
затверджувала Верховна Рада України, то згідно з п. 2 ст. 8 Бюджетного
кодексу Міністр фінансів України затверджує бюджетну класифікацію й
зміни до неї та інформує про це в обов’язковому порядку Верховну Раду
України. Зокрема, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 27
грудня 2001 р. № 604 була затверджена і з 1 січня 2002 р. набрала
чинності бюджетна класифікація [3]. Департаменту по
бюджету у тижневий термін з моменту підписання наказу було запропоновано
проінформувати Верховну Раду України про затверджену бюджетну
класифікацію .

1.2. Функції бюджетної класифікації

Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за
фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади АРК,
органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів,
проведення необхідного аналізу стосовно доходів, а також організаційних,
функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення
загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Видатки бюджету класифікують за: функціями, з виконанням яких пов’язані
видатки (функціональна класифікація видатків); економічною
характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки
(економічна класифікація видатків); ознакою головного розпорядника
бюджетних коштів (відомча класифікація); бюджетними програмами
(програмна класифікація) [2].

Функціональна класифікація дає змогу відстежувати й аналізувати динаміку
зміни державних видатків різного функціонального призначення та
прогнозувати наступні видатки. Функціональна класифікація видатків має
такі рівні деталізації, як розділи, в яких визначаються видатки бюджетів
на здійснення відповідно загальних функцій держави, АРК, органів
місцевого самоврядування; підрозділи та групи, в яких конкретизується
спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави,
АРК чи органів місцевого самоврядування. Наприклад, розділом
функціональної класифікації є Освіта (0900), підрозділом — вища освіта
(0940), групами — вищі навчальні заклади І та II рівнів акредитації
(0941) та вищі навчальні заклади III та ІУ рівнів акредитації (0942).
Запровадження з 2002 р. нової функціональної класифікації видатків
бюджету було здійснено з метою приведення її у відповідність з
міжнародними стандартами, зокрема класифікацією функцій управління
(КФУ), опублікованою статистичним відділом ООН.

Економічна класифікація видатків деталізує використання коштів за їх
предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види
господарської діяльності, виплати населенню (трансферти) та інші
категорії). Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті
бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів у позиції
виконання бюджету. За економічною класифікацією видатки поділяються на:

— поточні, тобто такі, що забезпечують фінансування поточної діяльності
підприємства, установи та організації (оплата праці працівників
бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання предметів
постачання і матеріалів, оплата послуг, видатки на відрядження,
представницькі видатки, оплата комунальних послуг та енергоносіїв тощо);

-капітальні видатки (капіталовкладення), під якими розуміють платежі з
метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів
товарів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що
передаються отримувачам для придбання таких активів, компенсації втрат,
пов’язаних за руйнуванням чи пошкодженням основних фондів;

— кредитування з вирахуванням погашення. До цієї категорії належать
платежі усіх рівнів, у результаті яких у них з’являються фінансові
вимоги до інших економічних одиниць, що передбачають обов’язкове
повернення коштів [5].

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних
розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство
України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників
бюджетних коштів. Завданнями відомчої класифікації є оптимізація
кількості головних розпорядників бюджетних коштів, поліпшення бюджетного
планування та побудова чіткої, організаційно досконалої системи
державного управління. Перелік головних розпорядників коштів державного
бюджету був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8
січня 2000 р. № 13. У зв’язку з переходом на нову функціональну
класифікацію до наказу Міністерства фінансів України «Про упорядкування
розпорядників коштів державного бюджету» від 13 березня 2000 р. № 47
було внесено зміни, внаслідок яких кількість головних розпорядників
істотно зменшилася [4].

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні
бюджету за програмно-цільовим методом на підставі бюджетних запитів
головних розпорядників бюджетних коштів. Планування видатків із
застосуванням програмно-цільового методу передбачає розробку, аналіз та
добір програм на стадії стратегічного планування. Кожна програма має
чітку мету реалізації, завдання, терміни та етапи (за наявності)
фінансування.

2. СТРУКТУРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ БЮДЖЕТНОЇ
КЛАСИФІКАЦІЇ

2.1. Складові елементи бюджетної класифікації

Бюджетна класифікація України складається з чотирьох розділів:
Розділ 1. Доходи бюджету.

Розділ 2. Видатки бюджету.

Розділ 3. Фінансування бюджету.

Розділ 4. Державний борг.

Розділ І “Доходи бюджету” поділяється на групи, підгрупи, статті і
підстатті. Групи доходів — це податкові надходження та неподаткові
доходи, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти і державні
цільові фонди.

Розділ ІІ “Видатки”. Класифікація видатків бюджетів складається з
функціональної, відомчої та економічної структури видатків.

Функціональна структура видатків бюджетів України визначає основні
напрями державної діяльності:

1. Державне управління;

2. Міжнародна діяльність;

3. Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу;

4. Національна оборона і т.д. (всього 24 розділи). Розділи поділяються
на підрозділи, тобто більш детальні частини. Наприклад, розділ «Державне
управління» включає в себе 6 підрозділів: функціонування законодавчої
влади, функціонування виконавчої влади, утримання Президента України та
його апарату, утримання фінансових та фіскальних органів, загальне
планування і статистичні служби, інші видатки на загальнодержавне
управління. Підрозділи можуть мати цільові статті і види витрат.

Економічна структура видатків групує видатки державного і місцевих
бюджетів за їх економічним змістом. Вона поділяється на поточні видатки
і капітальні видатки, а також на предметні статті, підстатті та елементи
витрат.

Розділ III «Фінансування бюджету» передбачає залучення коштів для
фінансування видатків бюджету — внутрішнє і зовнішнє фінансування.

У розділі IV «Державний борг» наводиться структура державного
внутрішнього і зовнішнього боргу [2].

Розглянемо детальніше складові елементи бюджетної класифікації:

1. Класифікація доходів бюджету.

Доходи бюджету класифікують за розділами: 1) податкові надходження; 2)
неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4)
трансферти. Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими
законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші
обов’язкові платежі. До неподаткових надходжень відносять доходи від
власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та
платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від
штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження. Трансферти
— це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади
АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних
організацій на безоплатній та безповоротні основі. Трансферти вперше
включені до доходів бюджету на рівні законодавчого акта — Бюджетного
кодексу.

2. Класифікація видатків (утому числі кредитування за вирахуванням
погашення) бюджету.

Видатки бюджету класифікують за: функціями, з виконанням яких пов’язані
видатки (функціональна класифікація видатків); економічною
характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки
(економічна класифікація видатків); ознакою головного розпорядника
бюджетних коштів (відомча класифікація); бюджетними програмами
(програмна класифікація).

Функціональна класифікація дає змогу відстежувати й аналізувати динаміку
зміни державних видатків різного функціонального призначення та
прогнозувати наступні видатки. Функціональна класифікація видатків має
такі рівні деталізації, як розділи, в яких визначаються видатки бюджетів
на здійснення відповідно загальних функцій держави, АРК, органів
місцевого самоврядування; підрозділи та групи, в яких конкретизується
спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави,
АРК чи органів місцевого самоврядування. Наприклад, розділом
функціональної класифікації є Освіта (0900), підрозділом — вища освіта
(0940), групами — вищі навчальні заклади І та II рівнів акредитації
(0941) та вищі навчальні заклади III та ІУ рівнів акредитації (0942).
Запровадження з 2002 р. нової функціональної класифікації видатків
бюджету було здійснено з метою приведення її у відповідність з
міжнародними стандартами, зокрема класифікацією функцій управління
(КФУ), опублікованою статистичним відділом ООН.

Економічна класифікація видатків деталізує використання коштів за їх
предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види
господарської діяльності, виплати населенню (трансферти) та інші
категорії). Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті
бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів у позиції
виконання бюджету. За економічною класифікацією видатки поділяються на:

— поточні, тобто такі, що забезпечують фінансування поточної діяльності
підприємства, установи та організації (оплата праці працівників
бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання предметів
постачання і матеріалів, оплата послуг, видатки на відрядження,
представницькі видатки, оплата комунальних послуг та енергоносіїв тощо);

-капітальні видатки (капіталовкладення), під якими розуміють платежі з
метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів
товарів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що
передаються отримувачам для придбання таких активів, компенсації втрат,
пов’язаних за руйнуванням чи пошкодженням основних фондів;

— кредитування з вирахуванням погашення. До цієї категорії належать
платежі усіх рівнів, у результаті яких у них з’являються фінансові
вимоги до інших економічних одиниць, що передбачають обов’язкове
повернення коштів [5].

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних
розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство
України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників
бюджетних коштів. Завданнями відомчої класифікації є оптимізація
кількості головних розпорядників бюджетних коштів, поліпшення бюджетного
планування та побудова чіткої, організаційно досконалої системи
державного управління. Перелік головних розпорядників коштів державного
бюджету був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8
січня 2000 р. № 13. У зв’язку з переходом на нову функціональну
класифікацію до наказу Міністерства фінансів України «Про упорядкування
розпорядників коштів державного бюджету» від 13 березня 2000 р. № 47
було внесено зміни, внаслідок яких кількість головних розпорядників
істотно зменшилася.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні
бюджету за програмно-цільовим методом на підставі бюджетних запитів
головних розпорядників бюджетних коштів. Планування видатків із
застосуванням програмно-цільового методу передбачає розробку, аналіз та
добір програм на стадії стратегічного планування. Кожна програма має
чітку мету реалізації, завдання, терміни та етапи (за наявності)
фінансування.

З 2002 р. місцеві органи влади зобов’язані при складанні й виконанні
місцевих бюджетів використовувати тимчасову класифікацію видатків
місцевих бюджетів. Це є наступним кроком у поширенні програмно-цільового
методу у фінансуванні місцевих бюджетів.

3. Класифікація фінансування бюджету.

Вона визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для
покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що
утворилися у результаті перевищення доходів бюджету над його видатками
(до цієї групи належать платежі з погашення основної суми боргу). Поява
даної класифікації пояснюється переходом України на міжнародні стандарти
статистики державних фінансів.

Класифікація фінансування бюджетну здійснюється:

— за типом кредитора, оскільки джерела покриття дефіциту (фінансування)
бюджету можуть бути внутрішні (надходження від сектора державного
управління, від фінансово-кредитних органів тощо) та зовнішні (позики
від міжнародних організацій економічного розвитку, міжнародних
фінансових організації, іноземних комерційних банків тощо);

— за типом боргового зобов’язання, які можуть емітуватися у формі
облігацій внутрішньої та зовнішньої державної позики, ощадних
сертифікатів, казначейських зобов’язань; депозитів та цінних паперів, що
використовуються для управління ліквідністю у розрізі внутрішніх та
зовнішніх джерел фінансування.

4. Класифікація боргу.

Вона систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави,
Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування. Критерії
класифікації боргу є аналогічними з класифікацією фінансування бюджету і
взаємопов’язані з ним. Якщо класифікація боргу за типом кредитора
визначає зовнішнє або внутрішнє джерело, то за типом боргового
зобов’язання розрізняють заборгованості залежно від терміну розміщення
фінансового зобов’язання — довгострокові (від 5 до 10 років),
середньострокові (від 1 до 5 років) та короткострокові (до одного року).

Згрупувати дані по розділах бюджетної класифікації допоможе наступна
таблиця [5]:

Доходи

(за предметною класифікацією) за основу взятий вид платежу Видатки

(за відомчо-галузевими ознаками)

1. Розділи. Вид платежу:

• податкові надходження;

• податок на додану вартість; платежі з прибутку; платежі населення;

• неподаткові доходи;

• доходи від операцій з капіталом;

• офіційні трансферти;

• державні цільові фонди. 1. Розділи:

• народне господарство;

• соціально-культурні заходи;

• управління,

• оборона і т.п.

2. Глави: міністерства, відомства 2. Глави: міністерства, відомства

3. Параграфи: галузі народного господарства 3. Параграфи: галузі
народного господарства; заходи

4. Статті: статті в доходах майже не використовуються 4. Статті:
заробітна плата; стипендії; канцелярські витрати

2.2. Класифікація доходів бюджету

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами
України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові
платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та
побічного продажу;

3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

4) інші неподаткові надходження.

Трансферти — це кошти, одержані від інших органів державної влади,
органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого
самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній
та безповоротній основі [10].

I. Класифікація доходів бюджету (витримка)

Код  Назва 

10000000  Податкові надходження 

11000000  Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення
ринкової вартості 

12000000  Податки на власність 

13000000  Збори на спеціальне використання природних ресурсів 

14000000  Внутрішні податки на товари та послуги 

15000000  Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції 

15050000 Надходження від реалізації квот на ввезення цукру-сирцю
тростинного

16000000  Інші податки 

20000000  Неподаткові надходження 

21000000  Доходи від власності та підприємницької діяльності 

22000000  Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та
побічного продажу 

22020000  Плата за утримання дітей у школах-інтернатах 

22040000  Плата за утримання вихованців шкіл та профтехучилищ соціальної
реабілітації 

22060000  Плата за надання послуг службою дозвільної системи органів
внутрішніх справ 

22070000 Виконавчий збір

22090000  Державне мито 

23000000  Надходження від штрафів та фінансових санкцій 

23030200

  Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної
діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення
вимог валютного законодавства

24000000  Інші неподаткові надходження 

24040000 Надходження коштів від реалізації матеріальної частини виробів
військового призначення, що належать Національному космічному агентству
України

25000000 Власні надходження бюджетних установ 

30000000  Доходи від операцій з капіталом 

31000000  Надходження від продажу основного капіталу 

32000000  Надходження від реалізації державних запасів товарів 

33000000  Надходження від продажу землі і нематеріальних активів 

34000000  Податки на фінансові операції та операції з капіталом 

40000000  Офіційні трансферти 

41000000  Від органів державного управління 

42000000  Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій 

43000000  З іншої частини бюджету 

50000000  Цільові фонди 

2.3. Класифікація видатків бюджету

Видатки бюджету класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна
класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких
здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація
видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення
відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи
місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування
бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної
Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні
видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення,
склад яких визначається Міністром фінансів України.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних
розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство
України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників
бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні
бюджету за програмно-цільовим методом [10].

Економічна класифікація видатків бюджету

Поточні видатки 1000

Видатки на товари і послуги 1100

Оплата праці працівників бюджетних установ

Заробітна плата

Грошове утримання військовослужбовців 1110

1111

1112

Нарахування на заробітну плату

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування

Збір на обов’язкове соціальне страхування 1120

1121

1122

Придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних
установ

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар

Медикаменти та перев’язувальні матеріали

Продукти харчування

М’який інвентар та обмундирування

Оплата транспортних послуг та утримання транспортних

засобів

Оренда

Поточний ремонт обладнання, інвентаря та будівель

Послуги зв»язку

Оплата інших послуг та інші видатки 1130

1131

1132

1133

1134

1135

1136

1137

1138

1139

Видатки на відрядження 1140

Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи
спеціального призначення

1150

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

Оплата теплопостачання

Оплата водопостачання і водовідведення

Оплата електроенергії

Оплата природного газу

Оплата інших комунальних послуг та енергоносіїв 1160

1161

1162

1163

1164

1165

Дослідження і розробки, державні програми 1170

Виплата процентів (доходу) за зобов»язаннями

1200

Субсидії і поточні трансферти 1300

Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
1310

Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів 1320

Поточні трансферти населенню

Виплата пенсій і допомоги

Стипендії

Оплата безплатно наданих квартир і комунальних послуг

Інші поточні трансферти населенню 1340

1341

1342

1343

1344

Поточні трансферти за кордон 1350

ІV. Капітальні видатки 2000

Придбання основного капіталу 2100

Придбання обладнання і предметів довгострокового користування

Придбання виробничого обладнання і предметів довгострокового
користування для підприємств (установ) і для реалізації багатоцільових
проектів (програм)

Придбання невиробничого обладнання і предметів довгострокового
користування для підприємств (установ) і для реалізації багатоцільових
проектів (програм) 2110

2111

2112

Капітальне будівництво (прибдання)

Будівництво житла

Будівництво виробничих об’єктів

Будівництво об’єктів соціально-культурного та побутового
призначення

Будівництво адміністративних об’єктів

Інше будівництво 2120

2121

2122

2123

2124

2125

Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація

Капітальний ремонт та реконструкція житлового фонду

Капітальний ремонт та реконструкція виробничих об’єктів,

обладнання

Капітальний ремонт та реконструкція об’єктів
соціально-культурного та побутового призначення

Капітальний ремонт та реконструкція адміністративних об’єктів

Реставрація пам’яток архітектури

Інший капітальний ремонт 2130

2131

2132

2133

2134

2135

2136

Створення державних запасів і резервів 2200

Придбання землі і нематеріальних активів 2300

Капітальні трансферти

Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)

Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів

Капітальні трансферти населенню

Капітальні трансферти за кордон

2400

2410

2420

2430

2440

V. Нерозподілені видатки 3000

VІ.Кредитування з вирахуванням погашення 4000

VІІ. Платежі до бюджету * 7000

Податки та обов’язкові платежі (крім податку на прибуток та податку на
додану вартість 7100

Податок на прибуток 7200

Податок на додану вартість 7300

* — застосовуються в частині здійснення видатків бюджетних установ
за рахунок власних надходжень, (одержаних від надання платних послуг).

Особливістю нової бюджетної класифікації є чітке розмежування видатків
за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними
ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види господарської
діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та
інші категорії). Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті
бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору
виконання бюджету.

Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню.
Видатки поділяються на поточні та капітальні. Вони бувають відплатними,
тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними
(односторонніми). Категорія видатків не включає платежів в рахунок
погашення державного боргу, які класифікуються як фінансування.

Поточні видатки

Видатки на товари і послуги (код 1100).

Оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110).

Ця категорія включає оплату праці всіх працівників бюджетних установ
(організацій) та/або залучених за трудовими угодами за встановленими
посадовими окладами, ставками або розцінками. Величина оплати праці
відображається без нарахувань на фонд оплати праці, які обліковуються за
кодами 1121-1123.

Ця категорія включає в себе :

— код 1111 — основну заробітну плату за встановленими окладами, ставками
або розцінками всіх штатних працівників; оплату праці по трудових
угодах; надбавку за вислугу років; доплату за ранг, надбавки та
доплати обов’язкового характеру (оплати нічних змін, позаурочних годин,
за наукову ступінь, за використання в роботі знання іноземних мов тощо);
надбавки, що носять стимулюючий характер; премії (всі види преміальних
виплат); матеріальну допомогу, в тому числі на випадок нещасного
випадку, хвороби, оздоровлення та у інших випадках за рішенням
адміністрації відповідно до чинного законодавства.

— код 1112 — грошове утримання військовослужбовців, в т.ч. основні та
додаткові види грошового утримання військовослужбовців.

Нарахування на заробітну плату (код 1120)

Ця категорія включає в себе нарахування бюджетних установ (організацій),
на фонд оплати праці бюджетних установ:

— код 1121 — збір на обов SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў язкове
державне пенсійне страхування, розмір і порядок сплати якого визначено
Законом України «Про збір на обов SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў язкове
державне пенсійне страхування» від 26.06.97 № 400.

— код 1122 — збір на обов SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў язкове
соціальне страхування, включаючи збір на обов SYMBOL 162 \f «Symbol» \s
14 ў язкове медичне страхування та на обов SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14
ў язкове соціальне страхування на випадок безробіття, який здійснюється
у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про збір на обов
SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў язкове соціальне страхування» від
26.06.97 № 402.

Придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ
(код 1130)

До цієї категорії відноситься придбання всіх предметів і матеріалів, які
передбачаються на поточні видатки, оплата послуг тощо.

Ця категорія включає закупівлю матеріалів, канцелярського обладнання,
предметів для поточних господарських потреб та потреб, безпосередньо пов
SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў язаних з профілем діяльності установи чи
організаціїї, обладнання з терміном служби до 1 року, продуктів
харчування, медикаментів та перев’язувальних матеріалів, довідкових,
офіційних та періодичних видань.

Сюди також включаються витрати на товари, що надаються працівникам
безкоштовно або за зниженими цінами, включаючи державні закупівлі
продовольства та обмундирування для Збройних Сил. Сюди ж відносяться
видатки на придбання товарів та послуг, що надаються безкоштовно або за
зниженими цінами як у звичайному порядку, так і при особливих
обставинах, наприклад, після стихійного лиха. Видатки, пов»язані з
оплатою тари, доставкою зазначених матеріалів тощо, враховуються за
кодом придбання цього матеріалу, у разі коли це обумовлено угодою про
поставку.

До цієї категорії відносяться:

— код 1131 – предмети, матеріали, обладнання та інвентар включаючи
канцелярське приладдя, креслярське, письмове приладдя і матеріали;
виготовлення і придбання бухгалтерських, статистичних бланків,
відомостей, а також класних журналів, бланків дипломів, свідоцтв,
медалей, нагрудних значків, грамот, іншої документації для навчальних
закладів.

Придбання або передплата періодичних, довідкових, інформаційних видань,
підручників.

До цієї ж категорії відносяться видатки на придбання матеріалів та
інвентаря для господарських цілей: щіток, мастики, миючих засобів,
електричних лампочок, тощо, видатки на прання і санітарно-гігієнічне
обслуговування контингентів, що обслуговуються медичними,
соціально-реабілітаційними закладами, військовослужбовців строкової
служби.

Сюди ж відносяться аптечки і їх поповнення, якщо в цій установі немає
медичного кабінету чи пункту.

Сюди ж включаються предмети з терміном служби менше року, або однорідні
малоцінні предмети (наприклад: калькулятори, посуд, іграшки для дитячих
установ, фізкультурний інвентар), а також матеріали і предмети для
науково-дослідних та учбових робіт: реактиви, хімікалії, спеціальний
посуд, тканини, насіння для дослідних робіт та випробовувань.

Сюди ж відносяться видатки на виготовлення карт, схем, макетів, що
носять тимчасовий характер, наприклад, для організацій виставок; інші
матеріали і предмети, в т.ч. тварини для станцій переливання крові та
науково-дослідних установ та корми для них.

— код 1132 — медикаменти та перев’язувальні матеріали — медикаменти,
медиковідновлювальні засоби, бактеріологічні препарати, ендопротези,
діагностичні тести та перев SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў язувальні
матеріали для лікувально-профілактичних і лікувально-ветеринарних
закладів, а також для будинків-інтернатів, санаторіїв, профілакторіів
тощо. Сюди ж відносяться вітаміни, вакцини, сироватки, дезинфікаційні
засоби, плівка для рентгенівських знімків, матеріали для проведення
аналізів, оплата донорів, кров для переливання, дрібний медичний
інвентар (термометри, ланцети, пінцети, голки, тощо). Сюди ж відносяться
також витрати на придбання безкоштовних ліків.

— код 1133 — продукти харчування, а саме: видатки на продукти
харчування (включаючи оплату продукції, одержану від підсобних
господарств) у лікувально-профілактичних закладах, будинках-інтернатах,
загальноосвітніх навчальних закладах, дитячих будинках, дитячих
дошкільних установах, профтехучилищах, вищих закладах освіти та інших
установах та організаціях згідно з чинним законодавством, а також
видатки на безкоштовне дитяче харчування дітей першого року життя.

Сюди також відносяться видатки на спецхарчування осіб, що працюють в
шкідливих умовах, продовольчі пайки та компенсація за продовольчі пайки.

— код 1134 — м’який інвентар та обмундирування. Це постільна білизна
та білизна, спецівки, одяг, всі види обмундирування, спортивна форма,
захисний одяг, захисне та спеціальне взуття, штори та занавіски. Сюди
також відноситься компенсація за речове забезпечення відповідно до
затверджених нормативів.

— код 1135 – утримання транспортних засобів та оплата транспортних
послуг (в тому числі видатки на утримання транспорту, придбання
пально-мастильних метеріалів, капітальний і поточний ремонт автомобілів
та транспортних засобів, планово-технічне обслуговування, придбання
запчастин), а також видатки на страхування автомобіля, дорожний збір,
проїзд по платних дорогах (тунелях), оформлення прав водія, технічний
огляд транспортного засобу тощо.

Видатки по найму транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту
будівель відносяться до капітального будівництва та капітального
ремонту.

— код 1136 — оренда (плата за оренду приміщень, оренду обладнання
тощо).

— код 1137 — поточний ремонт обладнання, інвентаря та
будівель, споруд, приміщень, та інвентаря, що орендуються або
знаходяться на балансі, а також видатки, пов SYMBOL 162 \f «Symbol» \s
14 ў язані з технічним обслуговуванням комп SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14
ў ютерної, розмножувальної та медичної техніки. До цієї категорії
відносяться видатки, пов SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў язані з
придбанням будівельних матеріалів для поточного ремонту приміщень або
оплати послуг сторонніх організацій по веденню цих робіт.

— код 1138 — послуги зв»язку, а саме абонентна плата за
телефон та міжміські та міжнародні розмови, факсимільний зв SYMBOL 162
\f «Symbol» \s 14 ў язок, електронну пошту, оплата поштових
відправлень, включаючи телеграми, листи, бандеролі тощо. Сюди ж
відносяться видатки на обслуговування та утримання внутрішньої
телефонної станції.

— код 1139 — оплата інших послуг та інші видатки, включають
оплату професійних послуг: з бухгалтерського аудиту, юридичних,
інформаційно-лічильних, консультативних послуг, страхування власних та
орендованих приміщень відповідно до діючих законодавчих та нормативних
актів, медичного страхування; видатки на позавідомчу та протипожежну
охорону; утримання в чистоті будівель, дворів, дезинфекцію, технічне
обслуговування обладнання, заходи по охороні праці та техніки безпеки,
на палітурні та поліграфічні роботи (рекламні буклети, візитівки,
запрошення, посвідчення, інформаційні бюлетні, видання книг, довідників
тощо).

Представницькі видатки визначаються наказом Міністерства фінансів
України від 12.11.93 р. № 88 визначено, що до представницьких видатків
відносяться видатки, пов SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў язані з
проведенням офіційного прийому представників інших установ, їх
транспортним забезпеченням, культурною програмою, буфетним
обслуговуванням під час переговорів, оплатою послуг перекладача, який не
знаходиться в штаті установи. Ці видатки здійснюються відповідно до
угод, укладених з організацією-надавачем послуг. Аналогічно оплачуються
послуги експертів під час слідства.

За цим же кодом передбачаються витрати на проїзд та проживання свідків
та потерпілих під час судового розгляду.

Сюди ж відноситься придбання послуг лікувальних, оздоровчих, побутових
установ, закладів харчування тощо.

До цього коду відноситься також збір на обов»язкове пенсійне
страхування, що стягується у відповідності до постанови Кабінету
Міністрів України від 03.11.98 р. «Про затвердження Порядку сплати збору
на обов»язкове державне пенсійне страхування з окремих видів
господарських операцій» у випадку купівлі валюти для відряджень або
утримання бюджетних установ і т.п.

Крім того, сюди відносяться обов»язкові платежі в бюджет, які відповідно
до законодавства, здійснюють бюджетні організації за рахунок коштів
загального фонду бюджету та оплата внесків громадським організаціям,
якщо це обумовлене законодавством України.

Видатки на відрядження (код 1140)

До цієї категорії відносяться видатки на оплату проїзду, добових,
квартирних під час службових відряджень; оплату підйомних, проїзду,
добових при переміщенні працівників; сесійних виїздів народних суддів;
відряджень на курси і в навчальні заклади, на сесії, семінари, наради і
конференції, тобто всі видатки на відрядження, що сплачуються за рахунок
бюджетних коштів у випадках, передбачених законодавством України.

За цим кодом обліковуються видатки на придбання службових проїздних
квитків та оплату проїзду за маршрутними листами.

Сюди ж відносяться надбавки до заробітної плати, що виплачуються в
передбачених рішеннями Уряду випадках окремим категоріям працівників
замість компенсації видатків на відрядження (добових, квартирних).

До цього ж коду відносяться видатки на відрядження працівників бюджетних
установ (організацій) на сесії, наради, з’їзди наукового характеру, а
також різного роду поїздки з науковою метою, відрядження викладачів,
тощо, тобто ті виплати на відрядження, що раніше класифікувались по
статті 18 [12].

Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи
спеціального призначення (код 1150)

Ця категорія включає придбання товарів військового призначення,
військової техніки, інвентаря, як короткотривалого, так і довготривалого
використання; військове будівництво (крім житла для військовослужбовців,
будівництва об»єктів соціально-культурного та побутового призначення;
придбання довгострокового обладнання для дитячих установ,
соціально-культурних закладів тощо, що не відносяться до заходів
спеціального призначення). Сюди ж відносяться видатки на мобілізаційну
підготовку народного господарства та інші видатки спеціального
призначення:

інженерне обладнання — придбання в межах штатів і належних норм,
утримання і ремонт інженерного обладнання;

озброєння — придбання згідно з установленими нормами озброєння,
боєприпасів, військово-хімічного майна, оптичних та навчальних
стрілецьких приладів, утримання і зберігання всіх видів озброєння тощо;

автобронетанкова техніка — придбання в межах штатів і установлених норм
автомобілів різного призначення, автобусів, мотоциклів, моторолерів,
тракторів, тягачів, танків, бронетранспортерів, бойових машин піхоти,
інших видів бойових, спеціальних машин тощо, придбання і виготовлення
спецкузовів, утримання авторемонтних баз тощо;

авіаційна техніка — придбання літаків, гелікоптерів, їх силових
установок, обладнання, видатки на утримання, експлуатацію і ремонт
авіаційної техніки, монтаж, утримання і поточний ремонт паркового та
іншого обладнання, видатки на маскування авіаційної техніки;

кораблі і морська техніка — придбання (будування, виготовлення)
кораблів, катерів, суден, плавпричалів, плавказарм, корабельних артщитів
та інших плавзасобів, озброєння, морської техніки, військово-технічного
майна, мостіння, асфальтування, бетонування смуг, доріг,
розвантажувальних майданчиків на території причалів, обладнання заїздів
до причалів від основних доріг тощо;

засоби зв’язку та спеціальна техніка — придбання засобів та майна
зв’язку, спеціальної електронно-обчислювальної техніки та іншого
обладнання і апаратури, які використовуються для потреб зв’язку,
будівництво, реконструкція і капітальний ремонт ліній зв’язку і
технічних споруд об’єктів зв’язку, плата стороннім організаціям за
ремонт і перевірку вимірювальних приладів і засобів зв’язку, установка
телевізійних антен тощо;

службові тварини — придбання коней, собак та інших службових тварин,
передбачених штатами, придбання і утримання інвентарю для заготівлі і
зберігання кормів, утримання і ремонт обозу та обозного майна тощо;

придбання устаткування — видатки на придбання меблів і устаткування за
встановленими нормами для казармених і службових військових будинків,
придбання лічильно-обчислювальних машин, копіювально-розмножувальних і
комп’ютерних апаратів, друкарських машин тощо;

видатки на бойову підготовку — видатки на тактичну, стрілецьку і
спеціальну підготовку військовослужбовців, обладнання, утримання і
ремонт навчальних об’єктів, ремонт і утримання грунтових доріг і
низьководних мостів на території навчальних центрів полігонів,
обладнання і утримання навчальних класів, проведення військових
тактичних і тактично-спеціальних навчань тощо;

видатки на фізичну підготовку і спорт — видатки на проведення спортивних
змагань і навчально-тренувальних зборів за планами, що затверджуються у
встановленому порядку, оформлення місць змагань тощо;

капітальне будівництво, капітальний ремонт будов і споруд військових
частин, установ, підприємств і організацій.

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1160)

Сюди відносяться платежі з оплати бюджетними установами (організаціями)
комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для
виробничих потреб.

— код 1161 — оплата теплопостачання;

— код 1162 — оплата водопостачання і водовідведення;

— код 1163 — оплата електроенергії ;

— код 1164 — оплата природного газу;

— код 1165 — оплата інших комунальних послуг та енергоносіїв.

Дослідження і розробки , державні програми (1170)

До цієї категорії відносяться витрати на геологорозвідувальні та
топографогеодезичні роботи, а також витрати, пов’язані з виконанням
робіт по типовому і експериментальному проектуванню та послуг
науково-дослідних організацій, інших установ, як державних, так і
госпрозрахункових, по реалізації державних багатоцільових та інших
програм. Видатки, передбачені на реалізацію програм, передбачають оплату
різноманітних послуг, в ціну яких входять витрати установи-надавача
послуг, в т.ч. заробітна плата, але не вимагається розмежування цих
витрат. Сюди ж включається оплата послуг підприємств, організацій по
виконанню багатоцільових програм (проектів) [12].

До цієї категорії відносяться витрати по виконанню Національних
(державних) багатоцільових програм, що носять комплексний характер,
оплата яких здійснюється на підставі укладених угод з виконавцями
проектів програм (наприклад: Національна космічна програма, організація
Антарктичної експедиції, Національна програма оздоровлення р.Дніпро
тощо).

До цього ж коду відноситься збір на обов»язкове пенсійне страхування,
що стягується у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України
від 03.11.98 р «Про затвердження Порядку сплати збору на обов»язкове
державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» у
випадку закупівлі валютних коштів з метою обслуговування державного
боргу та виконання функцій держави з міжнародної діяльності.

Сюди ж відносяться витрати, пов»язані з прийомом офіційних іноземних
делегацій в Україні.

До цього коду відноситься оплата послуг з типового проектування. Це
витрати, пов SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў язані з виконанням робіт з
типового і експериментального проектування, по складанню
загальнодержавних норм, технічних умов і технічних інструкцій по
дослідженнях, проектуванню і будівництву, а також розробці схем
генеральних планів промислових вузлів, схем захисту територій від
небезпечних геологічних процесів, проектів забудов міст і сіл та інших
проектних робіт, що проводяться за рахунок бюджетних коштів.

Сюди ж включається оплата науково-дослідних послуг. Це оплата послуг
бюджетним, госпрозрахунковим, будь-яким іншим установам та організаціям
за надані науково-дослідні послуги.

До цього ж коду відноситься оплата виконання інших державних програм. До
цієї категорії відносяться видатки на виконання робіт відповідно до
укладених угод з підприємствами (організаціями). Наприклад, такі
програми: молодіжні програми і заходи державних органів в справах сім
SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў ї і жінок; проведення
навчально-тренувальних зборів і змагань; підготовка і участь
національних збірних команд України в Олімпійських та Параолімпійських
іграх, програми та заходи в галузі культури та мистецтва.

До цього коду включається оплата робіт по докорінному поліпшенню земель;
проведення земельної реформи; хімічна паспортизація земель; заходи по
боротьбі з шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин;
протиепізоотичні заходи.

Сюди ж входять дослідження і прикладні розробки в галузі сільського
господарства; охорона і раціональне використання водних ресурсів,
земель, мінеральних ресурсів.

До цього коду відносяться проведення виборів та референдумів; оплата
згідно з чинним законодавством підготовки, перепідготовки, підвищення
кваліфікації кадрів за договорами.

Виплата процентів (доходу) за зобов»язаннями (1200)

Під процентами розуміють платежі за користування грошовими позиками. Ці
платежі відрізняються від виплати (погашення) основної суми боргу, яка
класифікується як фінансування, а також від комісійних зборів, що
виплачуються за сприяння в розміщенні боргових зобов’язань.

Не дивлячись на те, що сума процентів може накопичуватись постійно, її
величина повинна показуватись на момент платежу. У випадку дисконтних
цінних паперів, коли сума проценту вираховується раніше, процент
обчислюється як різниця між ціною емісії і ціною погашення цінного
паперу, а реєстрація провадиться на момент фактичного погашення боргу
банківським установам; в т.ч. виплата процентів за позичками
Національного банку України; виплата процентів комерційним банкам; за
іншими внутрішніми позичками; виплати процентів за зовнішнім державним
боргом.

Субсидії і поточні трансферти (1300).

До цієї категорії відносяться всі невідплатні державні платежі, які не
підлягають поверненню і передбачаються на поточні цілі. Таким чином,
виключаються капітальні трансферти, що надаються з метою фінансування
видатків на придбання капітальних активів, або збільшення фінансового
капіталу отримувача. Видатки, що відносяться до цієї категорії, не
передбачають сплати рахунків і кошти можуть бути перераховані
безпосередньо на рахунок отримувача.

Під субсидіями розуміють всі невідплатні поточні виплати підприємствам,
які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат
або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки,
пов’язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.

Трансфертні платежі — є невідплатними і безповоротними і не являють
собою придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплату
непогашеного боргу.

— код 1310 – субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам,
організаціям) включають субсидії державним підприємствам, субсидії
фінансовим установам, субсидії підприємствам і організаціям сільського
господарства, субсидії на покриття збитків підприємств, державна
підтримка підприємств, приріст обігових коштів, інші субсидії.

— код 1320 — поточні трансферти органам державного управління інших
рівнів, кошти, що передаються іншим бюджетам (включаючи дотації
бюджетам інших рівнів); інші поточні трансферти органам державного
управління.

код 1340 — поточні трансферти населенню

Трансферти населенню — це поточні платежі фізичним особам, які
передбачені для збільшення їх доходу. Подібні платежі можуть бути
окремою добавкою до бюджету певної сім’ї чи особи або компенсування
певних видів витрат, наприклад, на харчування, комунальні послуги,
оплата проїзду. До цієї категорії також включаються допомоги
інвалідам, багатодітним сім’ям, стипендії, пенсії, путівки на
оздоровлення тощо :

— код 1341 — виплата пенсій і допомоги;

— код 1342 — стипендії;

— код1343 — оплата безплатно наданих квартир і комунальних послуг,
включаючи додаткові виплати населенню на покриття витрат по оплаті
житлово — комунальних послуг;

— код 1344 – інші поточні трансферти населенню, включаючи одноразову
грошову допомогу громадянам, що постраждали від стихійного лиха, а також
за шкоду заподіяну здоров»ю, моральні збитки, премії та стипендії, які
призначаються Президентом, Кабінетом Міністрів України, інші виплати
громадянам відповідно до законодавства України та рішень місцевих
органів самоврядування, тощо

— код 1350 — поточні трансферти за кордон.

Трансферти за кордон включають в себе невідплатні, безповоротні платежі
іншим країнам, міжнародним організаціям, наднаціональним органам,
некомерційним зарубіжним закладам [5].

Капітальні видатки (2000)

Під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбання
предметів, обладнання тощо з терміном служби більше року, стратегічних і
надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів, або
невідплатні платежі, що передаються отримувачам з метою придбання ними
подібних активів, компенсації втрат, пов’язаних з руйнуванням чи
ушкодженням основних фондів.

Придбання основного капіталу (2100) передбачає витрати на нові або
існуючі товари тривалого користування, які купують або створюються
власними силами. Ця категорія охоплює лише витрати на товари, термін
служби яких перевищує один рік. Сюди відносяться такі види товарів
тривалого користування як нерухомі основні фонди, в тому числі житлові
споруди, меблі, обладнання, прилади, а також рухомі основні фонди, такі
як транспортні засоби, устаткування. Ця категорія охоплює також
платежі, направлені на модернізацію, продовження термінів служби
основного капіталу, підвищення його продуктивності, покращення віддачі
основних фондів.

— код 2110- придбання обладнання і предметів довгострокового
користування,

в т.ч.

— код 2111 — придбання виробничого обладнання і предметів
довгострокового користування для підприємств (установ) і для реалізації
багатоцільових проектів (програм). До цієї категорії відноситься
придбання бюджетними установами і організаціями виробничого обладнання,
транспортних засобів, спецавтомобілів, приладів, машин, верстатів,
бурового устаткування, геодезичних інструментів, науково-дослідних
приладів, спеціальних креслярських столів та іншого виробничого
обладнання довгострокового користування. Сюди також включається
придбання виробничого обладнання і предметів довгосторокового
користування в межах виділених обсягів капітальних вкладень по
багатоцільових програмах (проектах). За цим кодом обліковуються також
видатки на придбання племінної худоби, інших тварин, зокрема, службових
собак;

— код 2112 — придбання невиробничого обладнання і предметів
довгострокового користування для підприємств (установ) і для реалізації
багатоцільових проектів (програм). До цієї категорії відносяться
видатки бюджетних установ на придбання столів, стільців, інших
канцелярських меблів, меблів для дитячих та навчальних закладів, меблів
для медичних та лікувально-профілактичних закладів, бібліотечних та
музейних фондів, а також спеціальних меблів для закладів культури, комп
SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў ютерної та розмножувальної техніки,
спортивного обладнання, протипожежного приладдя, обладнання для їдалень,
буфетів, тощо, включаючи автомобілі, що використовуються на невиробничі
цілі. Сюди також включається придбання предметів довгострокового
користування в межах виділених обсягів капітальних вкладень по
багатоцільових програмах (проектах);

— код 2120 — капітальне будівництво (придбання)

в т.ч.:

— код 2121 – будівництво (придбання) житла, в т.ч. для
військовослужбовців, а також державний житловий фонд;

— код 2122 — будівництво виробничих об’єктів (крім об SYMBOL 162 \f
«Symbol» \s 14 ў єктів військового призначення);

— код 2123 — будівництво об’єктів соціально-культурного та побутового
призначення, включаючи школи, лікувально-профілактичні заклади, музеї,
театри, тощо;

— код 2124 — будівництво адміністративних об’єктів;

— код 2125 — інше будівництво, що не включене в позиції 2121 — 2124.

Слід зазначити, що, враховуючи сучасні умови, капітальні видатки на
придбання будівель (виробничого і невиробничого призначення) бюджетними
організаціями та установами обліковується за тими ж кодами, що й
капітальне будівництво таких об’єктів.

За кодами 2121-2125 враховуються будівельні матеріали, які купують за
рахунок коштів, що передбачаються на капітальне будівництво і
використовуються в процесі будівельних робіт.

— код 2130- капітальний ремонт, реконструкція і реставрація,

в т.ч.:

код 2131 — капітальний ремонт та реконструкція житлового фонду;

код 2132 — капітальний ремонт та реконструкція виробничих об’єктів,
обладнання;

код 2133 — капітальний ремонт та реконструкція об’єктів
соціально-культурного та побутового призначення;

код 2134 — капітальний ремонт та реконструкція адміністративних
об’єктів;

код 2135 — реставрація пам SYMBOL 162 \f «Symbol» \s 14 ў яток
архітектури;

код 2136 — інший капітальний ремонт.

За кодами 2121-2136 враховуються будівельні матеріали, які купують за
рахунок коштів, що передбачаються на капітальний ремонт та реконструкцію
і використовуються в процесі ремонтних робіт.

Коди 2121-2136 включають в себе також обладнання до установки, а саме:
готові до встановлення будівельні конструкції і деталі. До них
відносяться металеві, залізобетонні і дерев»яні конструкції, збірні
елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної,
санітарно-технічної системи, а також обладнання та меблі, що потребують
монтажу і передбачаються до встановлення (тобто те, що існує тільки
вмонтованим, вбудованим, а також комплекти запасних частин такого
обладнання) [10].

Необхідно мати на увазі, що по кодах 2110 — 2130 відносяться лише
витрати бюджетних установ та організацій. Видатки з бюджету на придбання
основного капіталу для госпрозрахункових або інших підприємств
(організацій) відносяться до категорії «Капітальні трансферти».

Створення державних запасів і резервів (2200)

Сюди включаються витрати на закупки товарів для створення стратегічних
та надзвичайних запасів, запасів зерна та інших товарів, що мають
особливо важливе значення для країни, зокрема, державні фонди
дорогоцінних металів та каміння, а також державний матеріальний резерв.
Не включаються звичайні запаси або оборотні матеріальні кошти, а також
резервні фонди.

Придбання землі і нематеріальних активів (2300)

Ця категорія охоплює видатки по придбанню землі, лісів, внутрішніх вод,
родовищ корисних копалин, але не будівельних об’єктів і споруд,
розміщених на них. Коли вартість землі неможливо відділити від вартості
споруди, сплачена сума повинна відображатись повністю на придбання того
компоненту, який є переважаючим. Також сюди включаються оплата права на
використання надр. Сюди ж відноситься придбання нематеріальних активів.
Поняття «нематеріальні активи» включає в себе:

права користування природними ресурсами (право користування надрами,
геологічною та іншою інформацією);

права користування майном (земельною ділянкою, будівлею), права на знаки
для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

права на об»єкти промислової власності (право на винаходи, промислові
зразки, сорт рослини, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної
конкуренції тощо);

авторські та суміжні права (літературні та музичні твори, програми для
ЕОМ, бази даних тощо);

інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання
економічних та інших привілеїв тощо);

гудвіл.

До цієї ж категорії відноситься сплата роялті, тобто періодичні
відрахування, які за ліцензійною угодою сплачує ліцензіат за право
користування предметом ліцензійної угоди – винаходом, патентом, виданням
книги, прокатом кінофільму, постановкою п»єси, виконанням авторської
музики.

Капітальні трансферти (2400)

Капітальні трансферти — це невідплатні односторонні платежі органів
управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог.
Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат,
пов’язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу
отримувачів. В цю категорію включаються також трансфертні платежі
підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду
років, або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин.
Капітальними трансфертами вважаються і невідплатні, безповоротні
платежі, які носять одноразовий і нерегулярний характер як для донора,
так і для їх отримувача (бенефіціара).

Платежі органів державного управління, що являють собою інвестиції в
акціонерний капітал підприємств, або підлягають поверненню в
майбутньому, відносяться не до даної категорії, а до кредитування.

код 2410 – капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)

код 2420 — капітальні трансферти органам державного управління інших
рівнів.

код 2430 — капітальні трансферти населенню.

код 2440 — капітальні трансферти за кордон включають невідплатні,
безповоротні платежі органів державного управління, призначені для
здійснення капітальних витрат, що передаються іншим країнам, міжнародним
організаціям, наднаціональним органам, некомерційним установам та іншим
економічним одиницям, що не є резидентами даної економіки.

Нерозподілені видатки (3000).

До цієї категорії відносяться видатки з резервних фондів Кабінету
Міністрів України та фондів непередбачених видатків Ради Міністрів
Автономної Республіки Крим, обласних та місцевих адміністрацій,
виконкомів місцевих рад.

Кредитування з вирахуванням погашення (4000).

До цієї категорії відносяться платежі бюджетів усіх рівнів, в
результаті яких у них з’являються фінансові вимоги до інших економічних
одиниць, які передбачають обов»язкове повернення коштів.

Метою таких платежів є проведення економічної політики, а не управління
ліквідністю або отримання прибутків.

Виходячи з цього, сюди відноситься надання кредитів та їх повернення за
наступною деталізацією :

Код 4100 — надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення
передбачає кредитування (мінус погашення) органів державного управління
інших рівнів, державних підприємств, фінансових установ. Окремо виділено
надання кредитів та повернення кредитів.

Надання внутрішніх кредитів (код 4110) подається в наступній
розшифровці :

код 4111 кредити органам державного управління інших рівнів, включаючи
державні позабюджетні фонди;

код 4112 кредити нефінансовим підприємствам;

код 4114 інші внутрішні кредити.

Повернення внутрішніх кредитів (код 4120) включає в себе кредити,
повернені :

код 4121 органами державного управління інших рівнів. включаючи державні
позабюджетні фонди;

— код 4122 нефінансовими підприємствами (установами);

код 4123 фінансовими установами;

код 4124 інших внутрішніх кредитів, наданих резидентами.

Код 4200 надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення включає в
себе кредитування і платежі в рахунок його погашення, які надаються
зарубіжним країнам, міжнародним організаціям, підприємствам, приватним
особам та іншим економічним одиницям за наступною деталізацією :

— код 4210 надання зовнішніх кредитів;

— код 4220 повернення зовнішніх кредитів.

Платежі до бюджету (7000).

Ця категорія застосовується в частині здійснення видатків бюджетних
установ за рахунок коштів спеціального фонду бюджету :

код 7100 – Податки та обов»язкові платежі (крім податку на

прибуток та податку на додану вартість);

код 7200 – податок на прибуток;

код 7300 – податок на додану вартість.

Примітка : при складанні планів асигнувань та лімітних довідок
застосовується скорочена економічна класифікація видатків. В ній код
5000 є суто технічним і включає в себе всі видатки, які не виділені
окремо в плані асигнувань. Застосовується лише при виділенні з бюджету
асигнувань. При отриманні асигнувань за цим кодом, розпорядник коштів
розподіляє їх за кодами повної економічної класифікації і використовує
відповідно до затвердженого кошторису.

2.4. Класифікація фінансування бюджету

Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання фінансових
ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання
фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів
бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з
погашення основної суми боргу).

Класифікація фінансування бюджету здійснюється за такими ознаками:

1) фінансування за типом кредитора — за категоріями кредиторів або
власників боргових зобов’язань;

2) фінансування за типом боргового зобов’язання — за засобами, що
використовуються для фінансування дефіциту або профіциту [12].

2.5. Класифікація боргу та складові частини бюджету

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання
держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування.

Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового
зобов’язання.

Складові частини бюджету

Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Загальний фонд бюджету включає:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до
спеціального фонду;

2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду
бюджету;

3) фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає:

1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених
джерел надходжень;

2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками
бюджетних коштів на конкретну мету;

3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом
про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду
визначаються виключно законами України.

Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду
у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет
України.

Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету
дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до
закону про Державний бюджет України чи рішення відповідної ради.

Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що
надійшли до цього фонду на відповідну мету.

Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади
Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими
бюджетними установами не допускається [15].

ВИСНОВКИ

З вищесказаного можна зробити наступні висновки:

Для того, щоб можна було порівнювати бюджетні дані в загальнодержавному
та міжнародному масштабах, застосовують бюджетну класифікацію. Україна
також використовує даний логічний поділ основних напрямків (групування)
доходів та видатків бюджету за певними ознаками. У даній роботі
розглянемо головні принципи бюджетної класифікації та її структуру.

Бюджетна класифікація – це єдине групування доходів і видатків бюджету
за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну порівнюваність
бюджетних даних. Структуру бюджетної класифікації розробляє Кабінет
міністрів, а затверджує Верховна Рада.

Доходи державного бюджету класифікуються:

·податкові надходження;

·неподаткові надходження;

·доходи від операцій з капіталом;

·офіційні трансферти;

·державні цільові фонди.

Структура видатків державного бюджету будується у відповідності до
основних функцій держави:

1) державні послуги загальнодержавного призначення (державне управління,
судова діяльність, національна оборона);

2) суспільні і соціальні послуги;

державні послуги, пов’язані з економічною діяльністю держави.

Питання бюджетної класифікації надзвичайно важливе для законодавчого
органу, оскільки пов’язане з інформацією, аналізом, контролем та
ревізійними перевірками. Щодо інформації, то вона дає легіслатурі
можливість зрозуміти, що відбувається з бюджетними надходженнями й
видатками, і створює основу для планування на наступний і подальші роки.

Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за
фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади АРК,
органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів,
проведення необхідного аналізу стосовно доходів, а також організаційних,
функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення
загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Якщо
за попередньою редакцією Закону України «Про бюджетну систему України»
структуру бюджетної класифікації розробляв Кабінет Міністрів України і
затверджувала Верховна Рада України, то згідно з п. 2 ст. 8 Бюджетного
кодексу Міністр фінансів України затверджує бюджетну класифікацію й
зміни до неї та інформує про це в обов’язковому порядку Верховну Раду
України. Зокрема, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 27
грудня 2001 р. № 604 була затверджена і з 1 січня 2002 р. набрала
чинності бюджетна класифікація. Департаменту по бюджету у тижневий
термін з моменту підписання наказу було запропоновано проінформувати
Верховну Раду України про затверджену бюджетну класифікацію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 року. – К.: Преса України, 1997.

Бюджетний кодекс України. – К.: “АрТек”, 2001.

Наказ Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 р. № 604 про
затвердження бюджетноъ класифікації.

Наказ Міністерства фінансів України «Про упорядкування розпорядників
коштів державного бюджету» від 13 березня 2000 р. № 47 зі змінами і
доповненнями.

Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. – К., 2002.

Бескид Й.М. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету. //
Фінанси України. – 1998. — №1.

Галушко О.С. Формування державного та місцевих бюджетів в умовах
трансформації економіки. // Фінанси України.-2001.-№5.

Дєєва Н.М. Стабільність і ефективність бюджетного процесу. // Фінанси
україни.-2001.-№5.

Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика
України. – К.: Наукова думка, 1997.

Кравченко В.І. Державні фінанси України: Навчальний посібник. – К.: Т-во
“Знання”, КОО, 2001.

Кулик В.В., Кулик А.В. Бюджет як інструмент розвитку внутрішнього ринку.
// Фінанси України.-2001.-№7.

Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. – К.: НІОС, 2001.

Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навчальний посібник. – Черкаси:
Відлуння. – 2002.

Розпутенко І. Управління державними видатками в перехідних економіках. –
К.: Основи, 2000.

Юрій С.І. Бюджетна система України.: навчальний посібник. – К.: НІОС,
2000.

PAGE 38

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *