.

Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
383 2244
Скачать документ

Реферат на тему:

Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі

1. Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність
діяння або пом’якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у
часі, тобто поширюється на осіб, що вчиняли відповідні діяння до
набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають
покарання або відбули покарання, але мають судимість.

2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність
діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в
часі.

3. Закон про кримінальну відповідальність, який частково пом’якшує
відповідальність, а частково п посилює, має зворотну дію в часі лише у
тій частині, яка пом’якшує відповідальність.

1. Положення ч. 1 ст. 5 майже повністю відтворює відповідне положення,
сформульоване у ст. 58 Конституції України, відповідно до якого закони
та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім
випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Принцип ретроактивності є абсолютно правовим і традиційним у
міжнародному праві: згідно з міжнародними конвенціями не може
накладатися покарання більш тяжке, ніж те, яке могло бути застосоване у
час, коли злочин було вчинено, а якщо після вчинення злочину законом
встановлюється більш легке покарання, дія цього закону поширюється на цю
особу.

Притягнення службовою особою органу досудового слідства, прокурором або
судом будь-кого до відповідальності за діяння, які на час їх вчинення не
визнавалися злочином, або ж неправомірне застосування норм законів, що
встановлюють або посилюють відповідальність, щодо діянь, вчинених до
набрання ними чинності, за наявності певних обставин може визнаватися
кримінально караним службовим зловживанням або іншим злочином.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 5 зворотну дію в часі має тільки такий закон
про кримінальну відповідальність, який: 1) скасовує злочинність діяння;
2) пом’якшує кримінальну відповідальність.

Під законом про кримінальну відповідальність тут розуміється не тільки
Кримінальний кодекс України у цілому, а й його окремі структурні
елементи (норми): розділи, статті, частини статей, пункти, абзаци,
речення, словосполучення, слова і цифри.

Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або
часткову), яка може бути досягнута шляхом: а) скасування норм Особливої
частини КК (наприклад, КК 2001 р. декри-міналізовано недонесення про
злочин); б) внесення змін до норм

Особливої частини КК — включення до диспозицій додаткових ознак або
виключення ознак, які були у попередній редакції норми; в) внесення змін
до норм Загальної частини КК (наприклад, доповнення КК додатковою
обставиною, що виключає злочинність діяння, або включення до КК
положення про те, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за
собою кримінальну відповідальність); г) нового офіційного тлумачення
кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою
поведінки без зміни її змісту (без зміни “букви” закону). Згідно зі ст.
147 Конституції України офіційне тлумачення законів України дає
Конституційний Суд України.

Пом’якшення кримінальної” відповідальності здійснюється шляхом зміни у
бік пом’якшення санкції тієї чи іншої норми Особливої частини КК або
іншим чином.

При пом’якшенні санкції норми Особливої частини КК новий закон може: а)
встановлювати інший, менш тяжкий видосновного покарання (одного із
альтернативних основних покарань за рівності інших основних покарань);
б) скасовувати найбільш тяжке серед альтернативних основних покарань; в)
робити максимальну межу основного покарання того ж виду (одного із
альтернативних основних покарань) нижчою (меншою); г) робити мінімальну
межу основного покарання того ж виду (одного із альтернативних основних
покарань) нижчою (меншою); д) не передбачати додаткове покарання; е)
встановлювати інший, менш тяжкий вид додаткового покарання (одного із
альтернативних додаткових покарань); є) скасовувати найбільш тяжке серед
альтернативних додаткових покарань; ж) робити максимальну межу
додаткового покарання того ж виду (одного із альтернативних додаткових
покарань) нижчою (меншою); з) робити мінімальну межу додаткового
покарання того ж виду (одного із альтернативних додаткових покарань)
нижчою (меншою); й) робити додаткове покарання (одне із альтернативних
додаткових покарань) факультативним, а не обов’язковим; і) передбачати
меншу кількість додаткових обов’язкових покарань; к) робити додаткове
покарання (одне із альтернативних додаткових покарань) таким, що може
бути приєднане лише до окремих, а не до будь-якого із основних покарань,
тощо.

Пом’якшення кримінальної відповідальності особи за вчинене іншим чином
(без зміни санкції відповідної норми Особливої частини КК) відбувається
шляхом: зменшення (зниження) часової, грошової або іншої верхньої чи
нижньої межі того чи іншого виду покарання, визначеного у розділі X
Загальної частини КК; встановлення можливості застосування при вчиненні
того чи іншого злочину умовно-дострокового звільнення від відбування
покарання або зменшення строків, які необхідно відбути для такого
звільнення; зміни чи виключення обставин, що обтяжують покарання;
зменшення строків погашення судимості тощо.

3. Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили
відповідні діяння до набрання цим законом чинності та: а) не були
притягнуті до кримінальної відповідальності (у цьому випадку кримінальна
справа не може бути порушена у зв’язку з відсутністю події злочину); б)
котрим пред’явлене обвинувачення у вчиненні злочину (кримінальна справа
підлягає закриттю за відсутністю події злочину); в) засуджені
обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і відбувають
покарання (відповідно до ст. 405-1 КПК звільнення від покарання і
пом’якшення покарання у цьому випадку провадяться судом за заявою
засудженого або за поданням прокурора чи органу, що відає виконанням
покарання); г) відбули покарання, але мають непогашену чи незняту
судимість.

Питання про застосування старого чи нового закону про кримінальну
відповідальність у випадках вчинення дій організатором, підбурювачем чи
пособником злочину, тобто діянь, норми про відповідальність за які не
мають власних санкцій, вирішується так само, як і у разі вчинення
закінченого злочину його виконавцем, з урахуванням положень ст. ст. 29
—31.

4. Згідно з ч. 2 ст. 5 закон про кримінальну відповідальність, що
встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відлові’
дальність, зворотної дії в часі не має.

Встановлення злочинності діяння (його криміналізація) може бути
досягнуте шляхом: а) доповнення Особливої частини КК новими нормами чи
окремими положеннями; б) зміни норм Особливої частини КК; в) внесення
відповідних змін до норм Загальної частини КК; г) нового офіційного
тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією
нормою поведінки.

Посилення кримінальної відповідальності може відбуватися шляхом зміни у
бік посилення санкції тієї чи іншої норми Особливої частини КК або іншим
чином.

При посиленні санкції норми Особливої частини КК новий закон може: а)
встановлювати інший, більш тяжкий вид основного покарання (одного із
альтернативних основних покарань за рівності інших основних покарань);
б) скасовувати найменш тяжке серед альтернативних основних покарань; в)
робити максимальну межу основного покарання того ж виду (одного із
альтернативних основних покарань) вищою (більшою); г) робити мінімальну
межу основного покарання того ж виду (одного із альтернативних основних
покарань) вищою (більшою); д) передбачати додаткове покарання; е)
встановлювати інший, більш тяжкий вид додаткового покарання (одного із
альтернативних додаткових покарань); є) скасовувати найменш тяжке серед
альтернативних додаткових покарань; ж) робити максимальну межу
додаткового покарання того ж виду (одного із альтернативних додаткових
покарань) вищою (більшою); з) робити мінімальну межу додаткового
покарання того ж виду (одного із альтернативних додаткових покарань)
вищою (більшою); й) робити додаткове покарання (одне із альтернативних
додаткових покарань) обов’язковим, а не факультативним; і) передбачати
більшу кількість додаткових обов’язкових покарань; к) робити додаткове
покарання (одне із альтернативних додаткових покарань) таким, що може
бути приєднане до будь-якого із основних покарань, а не лише до окремих
із них тощо.

Посилення кримінальної відповідальності іншим чином (без зміни санкції
відповідної норми Особливої частини КК) може відбутися шляхом:
збільшення (підвищення) часової, грошової або іншої верхньої чи нижньої
межі того чи іншого виду покарання, визначеного у розділі X Загальної
частини КК; виключення можливості застосування при вчиненні того чи
іншого злочину умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,
або збільшення строків, які необхідно відбути для такого звільнення;
збільшення строків погашення судимості тощо.

5. Ч. З ст. 5 передбачає, що закон про кримінальну відповідальність,
який частково пом’якшує відповідальність, а частково її посилює, має
зворотну дію в часі лише у тій частині, яка пом’якшує відповідальність.
Наприклад, коли зміни в диспозиції статті спрямовані на посилення
відповідальності, а в санкції — на її пом’якшення, зворотну дію мають
лише зміни в санкції норми. Коли у новому законі передбачена спеціальна
стаття, що передбачає відповідальність за діяння, яке за старим законом
кваліфікувалось за більш загальною статтею, а санкція, встановлена у цій
новій, спеціальній статті, є більш суворою, то діяння має
кваліфікуватися за старим законом. Коли максимальна межа покарання того
самого виду у новому законі є нижчою (меншою), а мінімальна — вищою
(більшою), то покарання має призначатися не вище мінімальної межі за
старим законом і не вище максимальної межі за новим законом, а коли,
навпаки, максимальна межа покарання того самого виду у новому законі є
вищою (більшою), а мінімальна — нижчою (меншою), то покарання має
призначатися не вище максимальної межі за старим законом і не вище
мінімальної межі за новим законом.

6. Якщо з часу вчинення злочину і до часу засудження особи закон про
кримінальну відповідальність змінювався більше ніж один раз, то
застосовуватися має найбільш сприятливий для винного закон із усіх, що
були чинними у цей період.

7. При визначенні зворотної дії закону про кримінальну відповідальність
стосовно триваючих і продовжуваних злочинів слід виходити із часу
вчинення цих злочинів (про час вчинення злочину див. коментар до ст. 4).
Якщо ж триваючий чи продовжуваний злочин почався під час дії старого
закону і вчинювався під час дії нового закону, який пом’якшує
кримінальну відповідальність за відповідне діяння, може бути
застосований новий закон.

Конституція України ст. ст. 58,147),

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. (ст. 11),

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966
р. Ратифікований Україною 19 жовтня 1973р. (ст. 15).

Європейська конвенція з прав людгини від 4 листопада 1950 р.
Ратифікована Україною Плипня 1997р. (ст. 7).

КПК (ст. 409).

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням
46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті
58 Конституції України, статей 6,81 Кримінального кодексу України
(справа про зворотну дію кримінального закону в часі) № 6-рп/2000від 19
квітня 2000р.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020