Зміст робіт на етапах складання технічного завдання (ТЗ) та виконання науково–дослідної роботи (НДР) (реферат)

Зміст робіт на етапах складання технічного завдання (ТЗ) та виконання
науково–дослідної роботи (НДР)

1.3.1 Розробка технічного завдання на науково–дослідну роботу

Підставою для проведення НДР є затверджене технічне завдання (ТЗ) на
науково–дослідну роботу (НДР). Правила виконання ТЗ регламентуються ДСТУ
3973–2000 «Правила виконання науково–дослідних робіт» [18]. Замовник НДР
видає вихідні вимоги щодо розроблення ТЗ на НДР.

ТЗ розробляють на основі наукового прогнозування та перспектив
подальшого розвитку відповідно напрямку, результатів виконання
попередніх досліджень і експериментальних робіт, аналізу патентної,
науково–технічної документації, інформаційних матеріалів щодо новітніх
досягнень вітчизняної та зарубіжної науки та техніки.

ТЗ на НДР містить наступні розділи.

1 Підстава до виконання роботи. У даному розділі наводять повну назву
документа, на підставі якого проводять НДР, терміни початку та
закінчення НДР. Наприклад, завдання на виконання індивідуальної
контрольної роботи з дисципліни «Науково–дослідна робота» на тему
”Математичне планування експерименту в технологічних дослідженнях впливу
температури та часу на зусилля розшарування клейового з’эднання”.

2 Мета і призначення НДР. В даному розділі наводять коротку
характеристику та оцінку стану проблеми, яку вирішують, визначають
головну мету і задачі роботи, її актуальність, дають обґрунтування
необхідності виконання НДР. Наприклад, засвоїти методику планування
активного багатофакторного експерименту та побудови лінійних моделей
технологічного процесу.

3 Вихідні дані для проведення НДР. У розділі зазначають, що НДР
проводиться вперше або є продовженням попередніх робіт, наводять перелік
документів, які необхідно використовувати під час проведення НДР. До
таких документів відносяться звіти про попередні дослідження,
стандарти, нормативні документи України, довідники, науково–технічна
література. Наприклад, НДР проводиться вперше. Перелік документів:
Методичні вказівки до проведення лабораторних, практичних та самостійних
робіт по дослідженню технологічних процесів швейного виробництва з
дисципліни “Науково–дослідна робота” для спеціальності 7.091.801 “Швейні
вироби”/Упор. Остапчук І.П., Скірута М.А. –К.: КНУТД, 2002 –42с.

4 У розділі “Виконавці НДР” наводять назву організації – головного
виконавця і виконавців складових частин НДР. Наприклад, Лебідь Оксана
Сергіївна, студентка гр. Ш2–98 , КНУТД.

5 Вимоги до виконання НДР. У даному розділі наводять основні технічні
вимоги, що їх пред’являють до НДР, якісні і кількісні показники, які
мають бути досягнуті у процесі виконання НДР, вимоги до способів
оброблення первинних матеріалів, обґрунтовують необхідність створення
макетів, моделей або експериментальних зразків майбутніх виробів, які
потрібні для виконання досліджень. Наприклад, при заданому зусиллі
розшарування тканини верху та клейової прокладки розрахувати раціональні
значення температури та часу, забезпечивши достовірність результату.

6 У розділі “Етапи НДР і терміни їх виконання” визначають достовірність
результату, необхідні етапи виконання НДР, склад робіт на кожному етапі,
терміни їх виконання і виконавців.

Кожен етап повинен вирішувати певні завдання, потрібні для успішного
виконання НДР, проведення наступного етапу, уточнення змісту і напрямку
НДР.

Етапи НДР і терміни їх виконання, згідно ДСТУ 3973–2000:

– вибір напрямку дослідження;

– теоретичні та експериментальні дослідження;

– узагальнення та оцінювання результатів досліджень, складання звітної
документації;

– приймання НДР.

7 Очікувані результати та порядок реалізації НДР. У даному розділі
наводять передбачувані способи реалізації результатів НДР, рекомендації
щодо застосування та впровадження результатів НДР, обґрунтування їх
ефективності. Наприклад, визначити раціональні показники температури та
часу при дублюванні пілочки жіночого жакету.

8 В розділі ”Матеріали, які подають під час закінчення НДР та її етапів”
наводять перелік документів, що їх подають до приймання, визначають
кількість макетів виробу або експериментальних зразків, що подають до
приймання. Наприклад, під час здачі роботи необхідно представити звіт по
НДР, погоджений з керівником НДР.

9 Порядок приймання НДР та її етапів. В розділі визначають порядок
приймання етапів та НДР у цілому (секцією, приймальною комісією).
Наприклад, НДР у цілому приймається комісією.

10 В розділі “Вимоги до розроблюваної документації” наводять
конкретний склад звітної документації (наукові висновки, моделі,
методики, програми, розрахунки, положення, інструкції, кількість
комплектів документації). Наприклад, звіт з НДР повинен бути виконаний
згідно з ДСТУ 3008–95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки.
Структура і правила оформлення».

11 У розділі “Вимоги до технічного захисту інформації з обмеженим
доступом” міститься перелік відомостей, що підлягають охороні, методи та
засоби їх захисту. Наприклад, з метою захисту інформації, яка може бути
об’єктом інтелектуальної власності, оформити заявку на винахід.

12 У “Додатках”, за необхідності, додають розрахунки, довідкові та інші
технічні матеріали і документи. Додатки можуть не передбачатися.
Наприклад, додатки не передбачаються.

1.3.2 Реферат на науково–дослідну роботу

1.3.2.1 Відомості про об’єм звіту по НДР, кількість частин звіту,
кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел по списку
використаної літератури

Правила оформлення реферату регламентуються ДСТУ 3008–95 «Документація.
Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення» [12].

Реферат необхідний для ознайомлення зі звітом. Він повинен бути стислим,
інформативним, містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про
необхідність ознайомлення зі звітом повністю. Реферат оформляється на
окремому аркуші формату А4 безпосередньо за титульною сторінкою.

Реферат містить:

– відомості про об’єм звіту, кількість частин звіту, кількість
ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел по списку використаної
літератури;

– текст реферату;

– перелік ключових слів звіту.

1.3.2.2 Текст реферату

Текст реферату повинен містити наступні відомості:

– об’єкт дослідження;

– мета роботи;

– методи дослідження та апаратура;

– результати та їх новизна;

–основні конструктивні, технологічні та техніко–експлуатаційні
характеристики та показники;

– взаємозв’язок з іншими роботами;

– рекомендації по використанню результатів роботи;

– область використання;

– економічна ефективність;

– значимість роботи та висновки;

– передбачення про розвиток об’єкта дослідження чи розробки.

Частини тексту реферату, по яких відсутні відомості, пропускають.

Реферат повинен містити не більше 500 слів та розміщуватись на одній
сторінці формату А4.

Перелік ключових слів звіту містить від 5 до 15 слів, написаних в рядок
через кому в називному відмінку.

1.3.3 Інтелектуальна власність як результат науково–дослідної роботи

Під час проведення НДР може виникнути нове технічне рішення, яке
підлягає умовам патентоспроможності. При виконанні НДР згідно ДСТУ
3997–2000 на третьому етапі “Узагальнення і оцінювання результатів
досліджень, складання звітної документації ” передбачаються наступні
види робіт:

– узагальнення матеріалів патентного пошуку і підготовка звіту про
патентні дослідження (за необхідності);

– оформлення патентного захисту можливих об’єктів інтелектуальної
власності та розроблення заходів щодо збереження “НОУ–ХАУ”.

Метою патентних досліджень є визначення патентної ситуації щодо об’єкта
діяльності. Проведення патентних досліджень регламентується ДСТУ
3575–97 «Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення»
[11]. Патентні дослідження проводять відносно продукту (пристрою,
речовини, культури, клітин, рослин і тварин), способу. Патентні
дослідження виконуються на основі патентної та іншої науково–технічної
інформації, яка стала загальнодоступною в світі.

Патентоспроможність – це властивість, якої набуває об’єкт, його складові
частини, в разі відповідності умовам надавання правової охорони
винаходу, корисній моделі, промисловому зразку та іншим об’єктам
промислової власності.

1.4. Досягнення вчених в інноваційному процесі розвитку України

1.4.1 Діяльність Національної академії наук України

У 2003 році вчені Академії наук України одержали вагомі результати з
багатьох напрямів природничих, технічних і соціогуманітарних наук.

У галузі інформатики побудовані нові інтелектуальні інформаційні
технології, що ґрунтуються на використанні сучасних методів оптимізації
та системного аналізу. Створено нову модель нейронної асоціативної
пам’яті, яка застосовується у розробці вітчизняного нейрокомп’ютера.

Ученими-механіками створено принципово нову технологію підземної
дегазації, що вперше передбачає розподіл у часі та підземному просторі
процесів видобутку двох енергоносіїв – вугілля і газу.

Фізики одержали нові теоретичні та експериментальні результати про
електронні й електрон-фононні процеси у низьковимірних структурах.
Високу міжнародну оцінку отримали роботи астрономів із фундаментальних
досліджень мутації Землі.

Геологами створено нову комплексну методику картування приповерхневих
теплових і атмогеохімічних аномалій для пошуків родовищ вуглеводнів, її
апробація вже дала змогу виділити 30 перспективних нафтогазоносних площ
у межах Дніпровсько-Донецької западини та північно-західного шельфу
Чорного моря. Матеріалознавці вперше у світовій практиці розробили
технологію зварювання тиском товстостінних труб та суцільного прокату з
нагріванням дугою, керованою магнітним полем. Спільно з фізиками
створено наукові засади одержання титанових сплавів із надвисокою
міцністю, що відкриває перспективи їх широкого застосування у новій
авіаційній техніці.

Учені-енергетики вивчили природу виникнення електрофізичних явищ і їхню
взаємодію з теплофізичними процесами в енергетичних установках. На цій
основі розроблено способи та пристрої, що значно підвищують надійність
та ефективність експлуатації енергетичних установок за рахунок
цілеспрямованого керування електрофізичними явищами.

Вагомим досягненням хіміків стало створення негорючих або здатних до
самогасіння конструкційних матеріалів на основі органо-неорганічних
полімерних композитів.

У галузі наук про життя отримано принципово нові дані про механізми
пластичних змін збуджувальної та гальмівної синаптичної передачі в
мозкових нервових клітинах. Уперше здійснено пряме перенесення генів у
протопласти з подальшою регенерацією трансгенних рослин.

Проведено важливі дослідження з актуальних соціогуманітарних проблем.
Зокрема, вченими-економістами висунуто нову концепцію економічного
зростання в умовах нестабільності. Соціологи дослідили соціальні
наслідки реформування у сфері економіки, політики, державного
управління. Вийшли у світ шеститомне видання «Політична історія України.
XX століття», перший том п’ятитомної «Енциклопедії історії України».
Розпочато роботу над фундаментальною «Історією української літератури» у
10-ти томах і п’ятитомною «Франківською енциклопедією».

Оцінюючи розвиток науки за останні роки можна зробити висновок, що
криза в науковій сфері набуває ознак певного пом’якшення.

1.4.2 Перспективи розвитку науки в Україні

`

’ 0

2

O

Oe

TH

L N `

TH

i

i вдань є істотне підвищення ефективності організації та координації
наукових досліджень.

Як відомо, в Академії наук останнім часом значно розширилося
застосування програмно-цільових методів і конкурсних засад під час
формування тематики досліджень. З 2002 року започатковано програми
фундаментальних досліджень. Проводяться конкурси наукових проектів за
новими цільовими комплексними програмами прикладної спрямованості. Разом
з тим, розпорошеність ресурсів – кадрових, фінансових,
матеріально-технічних – на великій кількості наукових напрямів є все ще
значною. Недостатня увага приділяється підтримці міждисциплінарних
досліджень.

Важливим завданням має стати обґрунтоване визначення основних наукових
напрямів на рівні відділень Академії та кожної установи.

У 2003 році створено Об’єднаний інститут економіки на базі інститутів
економіки і демографії та соціальних досліджень, Інститут
відновлювальної енергетики, Кримський науково-технічний центр
енергозбереження та нетрадиційної енергетики, Науково-технічний центр
імунобіотехнологій. Прийнято рішення про передачу до структури Академії
Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» і
створення Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України. У
структурі Академії відновлено три секції з відповідних галузей наук.

Наукове забезпечення розв’язання загальнодержавних проблем було та
залишається одним із найважливіших завдань вчених України. Серед
позитивних прикладів – активна участь наших учених в ініційованій
науково-практичній конференції з утвердження інноваційної моделі
розвитку економіки. Значна робота проведена з наукового опрацювання
стратегії сталого розвитку та структурно-інноваційної перебудови
української економіки. Нещодавно відбулося широке обговорення цієї
стратегії.

Практично завершено підготовку за дорученням Президента України проекту
Енергетичної стратегії України на період до 2030 року і подальшу
перспективу. Створюється унікальний енциклопедичний картографічний твір
– Національний атлас України. Проведено спільне засідання загальних
зборів Національної академії наук й Академії медичних наук, присвячене
одній з найгостріших проблем – «Наука – здоров’ю людини».

Обговорення програм діяльності Кабінету Міністрів відбувалися на
розширених засіданнях Президії Академії. Співпраця НАН з урядом набуває
постійного та конструктивного характеру.

Стосовно інноваційної діяльності. Потрібно відверто визнати, що,
незважаючи на певні позитивні зрушення, в цьому важливому напрямі роботи
є чимало недоліків і невикористаних можливостей. Кількість інноваційних
проектів, які реалізуються за участю наукових установ Академії наук
України, все ще залишається незначною. І це пов’язано не тільки, і не
стільки з відсутністю попиту з боку виробничих структур, на що всі вже
звикли посилатися. Має місце й недостатній рівень багатьох прикладних
розробок, які виконуються в наших установах.

Значний резерв посилення інноваційної діяльності – налагодження
співпраці з промислово-фінансовими групами, виробничими
бізнес-структурами. Російська академія наук нещодавно розпочала
реалізацію спільно з фірмою «Норильский никель» великого проекту з
водневої енергетики. І в цю роботу названа фірма планує інвестувати по
40 млн. дол. США протягом трьох років. Приватний капітал в Україні вже
теж має достатній потенціал і, головне — бажання вкладати кошти у
вітчизняні перспективні інновації. Зараз маємо, по-перше, створити на
державному рівні більш сприятливі інвестиційні умови. Йдеться про
надання пільг і гарантій для таких інвестицій, страхування ризиків,
тощо. По-друге, треба налагодити в Академії цілеспрямовану роботу з
підготовки серйозних інноваційних проектів на основі завершених
розробок, які готові для практичного використання.

Важливим завданням є формування розвиненої інноваційної інфраструктури.
Протягом звітного періоду за ініціативою Академії наук було підготовлено
Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної
діяльності технологічних парків». Його реалізація сприяла створенню
необхідних умов для реальної роботи. Чотирма діючими за активної участі
наших провідних інститутів технопарками з 2000 р. реалізовано близько 60
видів інноваційної продукції на суму понад 2 млрд. грн. Серед конкретних
проектів – впровадження принципово нової технології відновлення
трубопроводів, будівництво сучасних, за міжнародними стандартами, цехів
з виробництва лікарських препаратів тощо [20].

1.4.2.1 Інноваційні проекти технопарків та кластерів

На Академію наук України було покладено відповідальні завдання,
пов’язані з організацією роботи технологічних парків. Це не тільки
визначення пріоритетних напрямів їх діяльності, а й проведення
експертної оцінки всіх інноваційних проектів технопарків, що потребує
серйозного методологічного та організаційного забезпечення. Це
стосується й ефективнішої участі інститутів Академії в діяльності
існуючих технопарків, повнішого використання їхніх можливостей для
реалізації справді прогресивних інновацій.

Технопарки дають можливість зосередити інтелектуальні та фінансові
ресурси на конкретних перспективних напрямах. В Україні є все необхідне
для проведення повноцінної інноваційної політики – незавантажені
промислові потужності, наявність великої кількості перспективних
інноваційних розробок, висококваліфіковані кадри, готові їх реалізувати.

Однак, у зв’язку з кризовими явищами в політиці та економіці державна
політика стимулювання науково-технічного розвитку заблокована. Після
цього Україна приречена перетворитись на сировинний придаток розвинених
держав, джерело дешевої робочої сили й місце розміщення екологічно
шкідливих виробництв [21].

Є вкрай необхідною певна реструктуризація дослідно-виробничої бази
науки, діяльність якої не відповідає сучасним вимогам. Ідеться, зокрема,
про створення підприємств інноваційного типу, здатних працювати в
інтересах не однієї, а кількох близьких за профілем наукових установ.
Треба, щоб така перебудова здійснювалася з урахуванням пріоритетних
напрямів інноваційної діяльності та, насамперед, потреб розвитку
ефективної інноваційної інфраструктури. Всю цю роботу слід поширити й на
велике коло малих підприємств, які свого часу були самостійно засновані
науковими установами, однак, їх подальше існування потребує нормативної
легалізації відповідно до чинного законодавства.

Недостатнім залишається рівень патентно-ліцензійної роботи в наукових
установах. Кількість ліцензійних угод і контрактів на право використання
об’єктів інтелектуальної власності хоча і зростає, але дуже повільно,
що не відповідає потребам розвитку інноваційної діяльності. Ще остаточно
не з’ясовані питання обліку нематеріальних активів, розподілу прав на
ті об’єкти інтелектуальної власності, які створюються за рахунок
державного бюджету. Розв’язанню цих проблем, зокрема в необхідних
випадках на державному рівні, слід приділити найсерйознішу увагу.

Видавнича діяльність в останні роки значно активізувалася. Але, разом з
тим, подальший її розвиток потребує більш обґрунтованої підготовки
планів видання наукових праць, у тому числі за рахунок державного
замовлення, посилення контролю за виконанням цих планів. Необхідним є
зміцнення кооперації видавництв, забезпечення їх ефективнішої роботи.
Зараз на них припадає лише трохи більше 10% наукових монографій, що
публікують учені. Вдосконалення потребує й робота книгарень мережі
«Академкнига».

Вперше в Україні створено унікальний інформаційний ресурс –
Інтернет-біржа промислової власності, що розміщена на веб-сайті
Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг
www.ip-centr.kiev.ua. В роботі Інтернет-біржі використовуються
спеціалізовані бази даних по об’єктах промислової власності, по об’єктах
виробничої сфери України, її науково-технічної галузі [22].

Розвиток міжнародних наукових зв’язків уже тривалий час є одним з
пріоритетних напрямів діяльності українських вчених. Участь у
міжнародному науковому співробітництві значною мірою сприяла не тільки
підтримці належного рівня досліджень у багатьох установах, а й успішній
реалізації низки великих міжнародних проектів. Однак подальше підвищення
ефективності міжнародних наукових зв’язків Академії певним чином
стримується відсутністю чітко визначених пріоритетів у цій сфері. Значна
кількість двосторонніх угод про співробітництво через існуючі ресурсні
обмеження залишається, по суті, на папері.

У 2003 році Виконавча рада ЮНЕСКО включила Міжнародну асоціацію академій
наук (МААН) до організацій, з якими ЮНЕСКО підтримує ділові стосунки
співробітництва. Це оцінка великого внеску НАН України у розвиток
міжакадемічних зв’язків. Практична реалізація переваг нового статусу
потребує розв’язання питань реєстрації МААН як юридичної особи та
належного фінансового і матеріально-технічного забезпечення її
діяльності.

Загалом потрібно нормативно надати Національній Академії наук право
освітньої діяльності. Вже тривалий час Академія наук має власні центри
вищої освіти та підготовки аспірантів, велику кількість спільних з
освітянами кафедр, факультетів і відділень цільової підготовки
студентів. Накопичено значний досвід використання «фізтехівської
системи». Тут потрібні певна систематизація, впорядкування й ефективніша
організація. Особливої актуальності такі завдання набувають у зв’язку з
офіційним приєднанням України до Болонського процесу.

Кадрове забезпечення наукових досліджень залишається однією з
найгостріших проблем. Зростання економіки, збільшення бюджетних видатків
на наукові дослідження та підготовку кадрів самі по собі не здатні
негайно компенсувати всі втрати, яких протягом тривалого часу зазнавав
кадровий потенціал науки. Розв’язання багаторічних кадрових проблем
потребує нових підходів і не менш тривалих зусиль.

ЛІТЕРАТУРА

1 Энциклопедический словарь медицинских терминов/ Под ред. Г.В.
Петровский. – М.: Советская энциклопедия, – Т. 2.1983, 448 с.

2 Тихомиров В.В. Ошибка Эдиссона. – М., Политиздат, 1973, 126 с.

3 Мосов С. Формування інтелектуальних активів – наша опора в третьому
тисячолітті

4 Галиця І.О. Інновації у контексті економіко-екологічних процесів //
Вісник НАН України. – 2004. – № 4. – Ст. 10-21.

5 Ніколаєва Г.П., Цебренко І.О., Гаценко С.В. Нанотехнології: сучасний
стан і майбутнє // Легка промисловість. Тези доповіді конференції
молодих вчених та студентів, Київ, КНУТД. – 2005.

6 Проспекти фірми «Фрейденберг»

7 Патент 2016153 Российской Федерации, МКИ 5 D 04 H 1/60. Нетканый
термоклеевой материал / Н.П.Березненко, М.В. Цебренко, И.П.Остапчук и
др. – № 4899516/12; Заявл. 03.01.91; Опубл. 15.07.94. – 5 с.

8 Материаловедение швейного производства / Б.А. Бузов, Т.А. Модестова,
Н.Д. Алыменкова.–М.:Легпромбытиздат, 1986.–424 с.

9 Пальчевский Б.А. Научное исследование: объект, направление, метод. –
Львов:Вища школа. Издательство при Львовском университете, 1979.– 180 с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *