Законодавче та нормативно-правове регулювання та економічний механізм у галузі охорони довкілля (реферат)

Законодавче та нормативно-правове регулювання та економічний механізм у
галузі охорони довкілля

ПЛАН

1. Законодавче та нормативно-правове регулювання в сфері охорони
природи, природокористування та екологічної безпеки.

2. Стан нормативної бази охорони природи.

3. Економічний механізм природокористування та фінансування
природоохоронної діяльності.

2.1. Законодавче та нормативно-правове регулювання в сфері охорони
природи, природокористування та екологічної безпеки

За роки становлення незалежності України було значно вдосконалено
систему екологічного законодавства, значна частина норм якого спрямована
на упередження проявів екологічного ризику і небезпеки від стихійних
явищ, та негативного техногенного впливу, на здійснення раціонального і
комплексного використання природних ресурсів, на відшкодування шкоди
юридичним особам, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного
впливу на навколишнє природне середовище.

Верховною Радою України 27 лютого 1997 р. затверджено Національну
програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості
питної води. Програму розроблено під керівництвом Надзвичайної комісії з
проблем екологічного стану ріки Дніпро та якості питної води і
Мінекобезпеки України за сприяння Фонду Відродження Дніпра та за участю
зацікавлених органів виконавчої влади, установ та організацій.

Програма — це довгостроковий організаційно-економічний документ, що
визначає стратегію і шляхи розв’язання однієї з найважливіших
загальносуспільних проблем України -екологічного оздоровлення водних
об’єктів басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, яка є важливою
складовою екологічної політики суспільства, орієнтованої на створення
безпечних умов життя людини та відновлення природного середовища.

Підзаконне регулювання закріплено прийняттям низки. постанов та
розпоряджень Кабінету Міністрів України.

У галузі використання водних ресурсів — постанова Кабінету Міністрів
України «Про затвердження нормативів плати за спеціальне використання
водних ресур-, сів» від 8.02.97 р. № 164, якою вдосконалюється механізм
збору плати за спеціальне їх використання. Платежі, в повному обсязі,
спрямовуються на здійснення заходів щодо охорони вод, відтворення водних
ресурсів і підтримання водних об’єктів у належному стані, а також на
виконання робіт, пов’язаних із запобіганням шкідливій дії вод і
ліквідацією її наслідків.

У галузі використання надр — постанова Кабінету Міністрів України «Про
затвердження базових нормативів плати за користування надрами для
видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування
надрами для видобування корисних копалин» від 12 вересня 1997 р. № 1014,
якою запроваджується диференційований підхід щодо користування надрами
для видобування корисних копалин, залежно від геологічних особливостей
родовищ та умов їх експлуатації, а також встановлюються єдині правила
збору плати за користування надрами для видобування корисних копалин
загальнодержавного та місцевого значення на території України в межах її
континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Плата
справляється з усіх суб’єктів господарської діяльності незалежно від
форм власності та підпорядкування, включаючи підприємства з іноземними

інвестиціями.

З метою встановлення єдиного порядку формування видатків, що
передбачаються у державному та місцевих бюджетах на природоохоронні
заходи, та їх ефективного використання постановою Кабінету Міністрів
України від 9 липня 1997 р. № 732 затверджений Порядок формування
головного розділу «Охорона навколишнього природного середовища та ядерна
безпека» державного бюджету та фінансування з нього видатків на
Здійснення природоохоронних заходів. Де зазначено, що Мінекобезпеки
України разом з іншими центральними органами виконавчої влади складає і
визначає прогнозні обсяги надходжень до державного та місцевих бюджетів
від платежів за спеціальне використання природних ресурсів і подає
Мінфіну України для формування макроекономічних показників проекту
державного бюджету, після цього міністерства та інші центральні органи
виконавчої влади у встановлені терміни розробляють на наступний рік
розрахунки і відповідні обґрунтування розмірів фінансування витрат та
фізичних обсягів природоохоронних робіт за об’єктами.

Продовжується вдосконалення державного управління і забезпечення
розвитку заповідної справи в Україні. Кабінетом Міністрів України
прийнято ряд важливих постанов у цій галузі. Це, зокрема, затвердження
основних напрямів науково-дослідних робіт, спрямованих на забезпечення
розвитку заповідної справи в Україні та орієнтовані обсяги їх
фінансування; створення національного природного парку «Святі Гори»;
затвердження Концепції збереження біологічного різноманіття України,
метою якої є збереження та відновлення природних і порушених екосистем,
перехід до збалансованого використання природних ресурсів, підвищення
рівня інформованості населення та активізація участі громадян у
діяльності щодо збереження біологічного різноманіття та посилення
відповідальності користувачів природних ресурсів.

Мінекобезпеки України розроблені та затверджені власні нормативні
документи. Це «Положення про Зелену книгу України», затверджене наказом
Мінекобезпеки України від 19.02.1997 р. № 17, «Про затвердження
Інструкції щодо стимулювання працівників та розвитку і зміцнення
матеріально технічної бази спеціально уповноважених державних органів,
стимулювання громадських інспекторів у галузі охорони природи та
раціонального використання природних ресурсів», затвердженої спільним
наказом Мінекобезпеки, Держкомлісгоспу, Держкомрибгоспу та Держкомзему
від 20.10.1997 р. №167\97\24\105таінші.

2.2. Стан нормативної бази охорони природи

Стан нормативно-методичної бази в галузі охорони довкілля є одним з
важливих елементів механізму регулювання взаємовідносин суспільства з
довкіллям.

Нормативно-методична база охорони довкілля, зокрема, включає екологічні
стандарти та керівні нормативні документи Міністерства екології та
природних ресурсів.

В останні роки була приділена значна увага розробці нормативних
документів, що мають забезпечувати юридичну силу результатів вимірювань
аналітичних підрозділів.

Так, Міністерством було затверджено розроблені Технічним комітетом зі
стандартизації «Охорона навколишнього природного середовища та
раціональне використання ресурсів України» та науковими закладами такі
керівні нормативні документи (КНД):

•КНД 211.2.4.053-97 «Метрологічне забезпечення. Методи визначення складу
та властивостей атмосферного повітря та викидів у нього. Загальні вимоги
до розробки»;

•КНД 211.1.4.054-97 «Методика визначення гострої токсичності води на
ракоподібних;

•КНД 211.1.4.055-97 «Методика визначення гострої летальної токсичності
води на ракоподібних ;

•КНД 211.1.4.056-97 «Методика визначення хронічної токсичності води на
ракоподібних;

•КНД 211.1.4.057-97 «Методика визначення гострої летальної токсичності
води на рибах;

•КНД 211.1.4.058-97 «Методика визначення гострої токсичності води на
водоростях;

• КНД 211.1.4.059-97 «Методика визначення токсичності води на
інфузоріях;

• КНД 211.1.4.060-97 «Методика визначення токсичності води на бактеріях;

•КНД 211.0.0.061-97 «Метрологічне забезпечення.

?

( hA

» hA

hA

» hA

?

???????$??$???????w?ану вимірювань у галузі охорони навколишнього
природного середовища та раціонального використання природних ресурсів»;

•КНД 211.2.4.062-97 «Метрологічне забезпечення. Внутрішній та зовнішній
контроль якості вимірювань складу і властивостей проб викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря».

З метою забезпечення мережі лабораторій нормативною документацією було
випущено збірник нормативних документів «Біотестування у
природоохоронній практиці» та «Якість вимірювань складу та властивостей
об’єктів довкілля та джерел їх забруднення».

Однією з центральних ланок метрологічної служби Міністерства є мережа
аналітичних лабораторій місцевих органів, яка має забезпечити органи
прийняття-управлінських рішень у галузі охорони навколишнього природного
середовища якісною та арбітражнозахище-ною інформацією про вплив
господарської діяльності на стан довкілля.

З метою підвищення рівня якості виконання аналітичних робіт підрозділами
Міністерства на базі ТК 82 в рамках виконання гранту Світового Банку
28281 ІІА Міністерством було проведено Перший міжлаборатор-ний
експеримент у відповідності з вимогами міжнародних нормативних
документів.

Результати експерименту дають можливість виявляти слабкі місця в системі
інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень та
розроблювати заходи по вирішенню виявлених проблем.

2.3. Економічний механізм природокористування та фінансування
природоохоронної діяльності

Протягом останніх років в Україні продовжувалась робота з вдосконалення
економічного механізму природокористування та природоохоронної
діяльності. Не менш важливим напрямом роботи було забезпечення
фінансування природоохоронної сфери, головним чином, за рахунок
впроваджених зборів за забруднення довкілля та спеціальне використання
природних ресурсів. Зокрема, впроваджено базові нормативи плати за
користування надрами за видобування корисних копалин та нормативи плати
за спеціальне використання водних ресурсів, які затверджені постановами
Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 р. № 1014 та від 8 лютого
1997р.№ 164.

До цього часу в Україні діяли Тимчасовий порядок справляння плати за
спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин та
Тимчасові нормативи плати за спеціальне використання прісних поверхневих
та підземних водних ресурсів.

Розвиток економічної реформи в Україні та недосконалість діючого
Тимчасового порядку, зокрема, єдиного для всіх видів корисних копалин
нормативу в розмірі 1 відсотку ціни реалізованої мінеральної сировини
(для вугільної промисловості застосовувався коефіцієнт 0,5), вимагав
створення механізму, який відповідав міжнародним стандартам.

Розроблені нормативи плати за користування надрами для видобування
корисних копалин, диференційовані залежно від їх видів, є мінімальною
величиною плати, яку користувачі надр мають вносити незалежно від умов і
результатів господарювання. Вони розглядаються як базові і в подальшому
мають диференціювати-. ся залежно від геологічних особливостей родовищ
та умов їх експлуатації.

Зміни в ціноутворенні з часу введення в дію Тимчасових нормативів плати
за спеціальне використання водних ресурсів та аналіз практики
застосування цих нормативів вимагали запровадження нових постійних
нормативів плати.

Сьогодні впроваджені і діють чотири категорії нормативів плати за
використання водних ресурсів:

• для поверхневих водних об’єктів, які диференційовані по басейнах рік,
включаючи притоки всіх порядків;

• для підземних джерел, які диференційовані по регіонах України,
Автономна Республіка Крим, області, райони;

• для потреб гідроенергетики;

• для потреб водного транспорту.

Аналіз діючої в Україні системи плати за спеціальне використання
природних ресурсів, зокрема водних і надр, свідчить про те що в
порівнянні з зарубіжними це

достатньо розвинуті системи.

Проте міністерство продовжує роботу з розвитку і вдосконаленню платежів,
зокрема по розробленню:

а) нормативів плати для річок у басейнах основних рік України та їх
притоках;

б) нормативів плати за користування надрами для видобування корисних
копалин, диференційованих залежно від геологічних особливостей родовищ
та умов їх

експлуатації;

в) нормативів плати за користування надрами, яке не пов’язане з
видобуванням корисних копалин (наприклад підземні нафто-газосховища,
склади та ін.).

Що стосується фінансування природоохоронної діяльності, то з метою
встановлення єдиного порядку формування видатків, що передбачаються у
державному та місцевих бюджетах на природоохоронні заходи, та їх
ефективного використання Кабінет Міністрів України за поданням
Мінекобезпеки затвердив постановою від 9 липня 1997 р. № 732 Порядок
формування головного оозділу «Охорона навколишнього природного
середовища та ядерна безпека» державного бюджету та фінансування з нього
видатків на здійснення природоохоронних видатків.

Цією ж постановою Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям доручено
розробити та затвердити порядок формування головного розділу «Охорона
навколишнього природного середовища та ядерна безпека» місцевих бюджетів
та фінансування з них видатків на здійснення природоохоронних заходів.

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»
визначено, що ресурсні платежі є цільовими і повинні повертатись на
відновлення та підтримання цих ресурсів у належному стані.

Важливим джерелом доповнення до фінансування природоохоронної діяльності
із Державного бюджету стали Державний, республіканський АР Крим та
місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

З метою забезпечення повноти надходжень коштів до фондів охорони
довкілля досягнуто домовленості, що контроль за своєчасністю справляння
зборів за забруднення довкілля спільно із місцевими природоохоронними
органами здійснюватиме і Державна податкова адміністрація. Саме збори за
забруднення довкілля становлять головне джерело формування цих фондів.

Література

Андрейцев В. 1. Екологічне право (Загальна частина).- К., 1996.

Андрейцев В. І. Екологія і закон: еколого-правова
відповідальність.-1991.

Андрейцев В. /.. Пустовойт М. А., Калшовський С. В. Екологічна
експертиза: право і практика.- К.: Урожай, 1992.

Андрейцев В. Й. Правовое обеспечение зкологической зксперти-зьі
проектов.- К.: Будівельник, 1990.

Водний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради України-1995 .-№24.

Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана окружающей средьі •Украиньі.
Проблеми теории й развитие законодательства.- Харьков,

1994.

Гетьман А. П. Процессуальньіе нормьі й отношения в зколо-гическом
праве.-Харьков: Основа, 1994. Государственное управление охраной
окружающей средьі в союзной республике.- Под ред. Ю. С. Шемшученко.- К.:
Наукова думка,1990.

Дмитренко І. А. Екологічне право України.-К., 1999 .-300.

Дудовик О. Л., Жалинский А. 3. Причини зкономических пре-ступленин.- М.:
Наука, 1994.

Ерофеев Б. В. Зкологическое право. Учебник для вузов.-М.,

1999-448с.

Земельний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради

України- 1992- № 25.

Кодекс України про адміністративне порушення.- Львів,

1995.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *