Використання податковою міліцією автоматизованих інформаційних систем при виявленні та розслідуванні злочинів (реферат)

Реферат на тему:

Використання податковою міліцією автоматизованих інформаційних систем
при виявленні та розслідуванні злочинів

Діяльність податкової міліції щодо виявлення та розслідування злочинів
у сфері оподаткування має певні складнощі. Це пов’язано із використанням
різноманітних механізмів незаконного зниження податкових платежів
(фіктивні фірми, офшорні компанії, трансферні ціни,
вертикально-інтегровані корпорації тощо). З іншого боку, для того щоб
доказати факт вчинення злочину у сфері оподаткування, необхідна значна
кількість інформації. Щодо цих злочинів, то така інформація, більшою
мірою, міститься у різних документах: первинних документах, документах
бухгалтерського оформлення; бухгалтерській та податковій звітності.
Значна кількість інформації про зміст і характер виконаних
фінансово-господарських операцій подається у документах, що відображають
рух грошових коштів і товарів (продукції).

Проблема створення та формування автоматизованих обліків у діяльності
органів державної податкової служби була предметом наукових досліджень
окремих авторів [1 ]. У цих роботах розглядаються загальні проблеми
створення автоматизованих облікових систем та питання технічного і
програмного забезпечення. Особливості використання податковою міліцією
інформаційно-пошукових систем та в цілому інформаційно-довідкове
забезпечення не знайшли належного відображення у наукових дослідженнях
криміналістів та залишаються майже невивченими. Існують лише окремі
публікації, що стосуються проблематики інформаційного забезпечення
процесу виявлення та розслідування злочинів, які входять до підслідності
податкової міліції та в цілому аналітичної роботи цього правоохоронного
органу [2 ].

Виходячи з наведеного, метою нашого дослідження є аналіз окремих
існуючих інформаційних систем (АРМ ”Таможня, АРМ ”КРП” та ін.) щодо
використання їх у процесі виявлення, розслідування злочинів, підслідних
податковій міліції. На підставі отриманих результатів буде сформована
теоретична модель організації роботи підрозділів податкової міліції щодо
використання окремих інформаційних ресурсів у ході їх
оперативно-розшукової та криміналістичної діяльності.

При виявленні та розслідуванні злочинів підрозділами податкової міліції
найчастіше використовуються такі інформаційні системи, бази даних і
програмні комплекси: 1) АРМ “Облік платників податків – юридичних осіб”;
2) АРМ “Реєстрація платників ПДВ – юридичних осіб”; 3) АіС “Державний
реєстр фізичних осіб – платників податків”; 4) АіС “Облік податків і
платежів”; 5) АіС “Галузь”; 6) АіС “Пільги”; 7) АРМ “Аудит – контрольна
робота ДПА”; 8) АРМ “Реєстрація та контроль касових апаратів”; 9) ПК
“Звіт”; 10) АРМ “Митниця”; 11) АРМ “AUTO”; 12) АРМ “Земля”; 13) АРМ
“Фіктивні суб’єкти підприємницької діяльності”; 14) АРМ “Патент”; 15)
АРМ “Реєстр відкритих та закритих розрахункових рахунків”; 16) АРМ
“Реєстр втрачених та викрадених паспортів” та ін.

З метою належного контролю за суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності
податковою міліцією ефективно використовуються можливості
автоматизованого програмного комплексу АРМ “Митниця”. Безпосереднє
ведення автоматизованого обліку, збір та накопичення необхідної
інформації здійснюють регіональні підрозділи митної служби. Це пов’язано
з тим, що контроль за здійсненням операцій щодо експорту та імпорту
товарів (робіт, послуг) покладено на Державну митну службу України.
Такий програмний комплекс дозволяє здійснювати контроль за характером і
змістом зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємництва та
сплатою відповідних податків, зборів інших платежів. Так, з
використанням можливостей автоматизованих систем були проаналізовані
дані обліку однієї з митниць. Перевіркою встановлено, що значна
кількість товарів, що ввозилися із-за митних кордонів України, були
оформлені на громадян, які користувалися пільгами. Окремими з них
ввозилися значні партії товарів (300 т курячих ніжок, 17500 коробок чаю
тощо) [3 ].

Джерелом інформації про виконані зовнішньоекономічні операції є дані
первинних документів, що надаються суб’єктами підприємництва при
проходженні митних процедур: вантажна митна декларація, договори
(контракти) про зовнішньоекономічну діяльність, дорожні відомості,
сертифікати продукції, специфікації, товарно-транспортні накладні тощо.

Ведення АРМу “Митниця” здійснюється за двома напрямами: 1) експортними
операціями; 2) імпортними операціями. Програмний комплекс за імпортними
операціями стосовно покупця вміщує таку інформацію: 1) статистичний код
продукції (товару); 2) найменування товару; 3) юридична адреса; 4) назва
товару, що імпортується; 5) одиниця виміру товару; 6) кількість, вага,
ціна; 7) дата та номер договору (контракту), на підставі якого
здійснювалося постачання товару; 8) дата операції; 9) мета ввезення
товару.

Окремо в програмному комплексі міститься інформація щодо покупця за
імпортними операціями: 1) найменування; 2) найменування митниці, яка
здійснювала митні процедури; 3) дата здійснення зовнішньоекономічної
операції; 4) держава імпорту; 5) вид митної операції; 6) код товару; 7)
юридична адреса продавця; 8) код банку; 9) найменування банківської
установи, яка обслуговує імпортера; 10) дані про брокерські послуги; 11)
митні платежі; 12) вид оплати здійсненої зовнішньоекономічної операції.

За експортними операціями програмний комплекс містить таку інформацію:

а) щодо продавця товару: 1) код продавця; 2) найменування; 3) юридична
адреса;

4) назва товару; 5) одиниця виміру, кількість, ціна; 6) номер та дата
документа, на підставі якого здійснювалась зовнішньоекономічна операція;

б) щодо покупця товару: 1) найменування; 2) юридична адреса; 3) митниця,
яка здійснювала митні процедури; 4) дата здійснення зовнішньоекономічної
операції; 5) митні збори та інші податкові платежі, внесені суб’єктом
зовнішньоекономічної діяльності;

6) код товару; 7) дані про банківську установу; 8) код валюти; 9)
держава експорту;

10) код брокера, який здійснював брокерське обслуговування тощо.

Обмін інформацією між податковою та митною службою здійснюється за
допомогою інформаційних каналів. Відділом контролю у сфері
зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування нерезидентів
проводиться накопичення та аналіз інформації: 1) про результати у сфері
зовнішньоекономічної діяльності; 2) валютні декларації; 3) про стан
податкової заборгованості підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічні
операції; 4) про застосовані санкції; 5) про операції з давальницькою
сировиною; 6) дані про доходи і майно, що знаходяться за межами України.

Для контролю за товарними та фінансовими потоками деякий час (з 1996 р.
до 2001 р.) підрозділами податкової міліції здійснювалось ведення АРМу
“КРП” („Контроль реалізованої продукції”). Метою створення цього
програмного комплексу було виявлення та профілактика правопорушень у
сфері оподаткування, вчинених шляхом приховування та заниження об’єктів
оподаткування. У цьому АРМі проводилися накопичення інформації про факти
реалізації ліквідної продукції окремими суб’єктами підприємництва
(наприклад, Лисичанським содовим заводом, який здійснює реалізацію соди
та є монополістом у цій сфері). Інформація з районного рівня через ДПА
областей відправлялася до центрального банку даних (ДПА України), де
вона відсортовувалася за назвами, кількістю, вартістю придбаної
продукції і поверталася до податкових органів районного рівня для
використання у аналітичній роботі. Таку інформацію можна було
застосовувати під час вибору суб’єкта підприємництва для наступного
податкового контролю, для проведення документальних перевірок, перевірки
взаєморозрахунків з постачальниками продукції тощо. Джерелом інформації
були первинні документи про відвантаження товару. У цьому програмному
комплексі відображалась інформація про: 1) найменування суб’єкта
підприємництва – покупця товару (продукції); 2) юридична адреса; 3) код
підприємства; 4) найменування товару; 5) кількість, ціна; 6) форма
оплати.

В окремих випадках на районному рівні продовжується ведення обліку
“КРП”, оскільки він є ефективним засобом виявлення правопорушень у сфері
оподаткування, фактів приховування від обліку виконаних операцій, змісту
та характеру фінансово-господарської діяльності конкретного суб’єкта
підприємництва.

Раніше (з 1998 р. до 2000 р.) здійснювалося ведення обліку “Обіг”, який
дозволяв здійснювати контроль за рухом грошових коштів на розрахункових
рахунках суб’єктів підприємництва. Такий програмний комплекс дозволяв
контролювати фінансові потоки, встановлювати суб’єктів підприємництва,
які перераховували кошти на адресу фіктивних фірм, факти безпідставного
переведення грошових коштів у готівку. У зв’язку зі зміною
законодавства, банки не надають у розпорядження податкових органів даних
про рух грошових коштів на розрахункових рахунках.

Поряд із загальними проблемами, що виникають у діяльності податкових та
інших правоохоронних органів, на сучасному етапі існує проблема протидії
фіктивним суб’єктам підприємництва. Статистичні дані ДПА і МВС України
свідчать, що фінансові схеми ухилення від сплати податків, відмивання
коштів, отриманих злочинним шляхом та інших злочинних проявів з
використанням фіктивних фірм застосовуються все частіше і активніше: у
1997 р. було виявлено 1 650 фіктивних фірм; у 1998 – 2 680; в 1999 –
4169; в 2000 – 3 600 [4 ]. У 2001 р. податкова міліція виявила більше 4
500 фіктивних підпри-ємств, встановлено 117 “конвертаційних”
центрів [5 ]. У першому кварталі 2002 р. спів-робітники податкової
міліції виявили діяльність 1,3 тис. фіктивних фірм і припинили
діяльність 46 ”конвертаційних центрів” [6 ]. Результати опитування
співробітників податкової міліції показали, що фіктивні фірми у
механізмі злочинної діяльності застосовуються у 63,4 % випадків.

Останнім часом у ході виявлення та розслідування злочинів підрозділами
податкової міліції широко використовуються можливості АРМу “Фіктивні
суб’єкти підприємницької діяльності” (АРМ „ФСПД”). Ведення цього АРМу
має на меті накопичення інформації про суб’єктів підприємництва, які
можуть бути визнані фіктивними. Такі дані можуть бути використані під
час проведення документальних перевірок суб’єктів під-приємництва;
виявлення фіктивних підприємств; аналітичної роботи під час взяття на
податковий облік суб’єктів підприємництва. Наприклад, аналізуючи дані
про пере-рахування грошових коштів на адресу фіктивного підприємства для
переведення готівки, можна встановити потенціальних користувачів. Потім,
проаналізувавши діяльність цих суб’єктів, можна встановити іншу фіктивну
фірму, зареєстровану на зміну раніше діючої.

Значний обсяг інформації про діяльність фіктивних підприємств можна
отримати, якщо перевірити повторюваність юридичних і фактичних адрес
суб’єктів підприємництва. За однією адресою документально знаходиться
велика кількість підприємств (50 та більше). Рекордсменом у цьому
напрямі можна вважати практику податкових органів м. Києва. Так, на одну
адресу по вул. Інститутській у м. Києві було зареєстровано 2 тис. фірм,
на проспекті 40-річчя Жовтня – 1300 підприємств. Наразі в Україні майже
700 юридичних адрес, на кожну з яких зареєстровано не менше 50
підприємств [7 ]. В одному маленькому приміщенні у м. Москві мали
юридичну адресу 1 222 компанії, а за 109 адресами було зареєстровано 110
тис. юридичних осіб [8 ].

Доповненням бази даних АРМу “ФСПД” є дані АРМу “Реєстр втрачених та
викрадених паспортів”. Цим програмним комплексом обліковуються дані про
втрачені, викрадені паспорти. Для запобігання створення фіктивних
підприємств використовується також інформація загсів про осіб, які
померли, відділу віз та реєстрацій – про осіб, які виїхали за межі
України для постійного проживання.

На сучасному етапі використання фіктивних підприємств є одним із
найбільш розповсюджених і надійних способів ухилення від сплати
податків, відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, і приховування
слідів злочину. Для реєстрації фіктивних підприємств використовуються
втрачені, викрадені документи, що засвідчують особу, малозабезпечені
громадяни як засновники (керівники, головні бухгалтери) [9].

Нерідко для реєстрації фіктивних підприємств використовувалися паспорти
померлих, а також осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення
волі. Наприклад, на момент реєстрації підприємства його засновнику
виповнилося 85 років, який через два місяці помер за віком. За півроку
фірма відправила за кордон 9 партій морепродуктів на суму 1,2 млн
доларів США. Інколи буває так, людина прийшла влаштовуватися на роботу,
здала паспорт у відділ кадрів. Цей паспорт деякий час використовується
для реєстрації компаній з багатомільйонним обігом  [10]. Останнім часом
фіктивні суб’єкти підприємництва все частіше відкриваються на паспорти,
отримані від студентів [11 ]. Мешканець м. Миколаєва розмістив у
місцевих газетах оголошення про те, що він може надати певну роботу. Він
платив тим, хто звернувся за працевлаштуванням, по 50 грн. за те, щоб
вони стали засновниками фіктивних підприємств. У разі необхідності
підписати документи – доплачував від 5 до 50 грн. [12 ]. Для реєстрації
фіктивних фірм інколи використовують життєві ситуації, що склалися. Одна
із пристарілих жінок доручила паспорт людині, яка відрекомендувалась
адвокатом, щоб він допоміг вирішити виниклі проблеми. Паспорт пробув у
“адвоката” всього одну добу. Через деякий час цій жінці правоохоронні
органи повідомили, що вона є засновником п’яти фіктивних фірм [13 ].
Через заборгованість за квартиру безробітна мешканка м. Обухова за 300
грн. дала згоду на пропозицію стати директором одного із підприємств.
Вона була сильно здивована, коли співробітники податкової міліції
повідомили, що підприємство реалізує імпортне взуття на мільйони
гривень [14 ].

Для прикладу можна розглянути використання інформаційних систем у ході
виявлення та розслідування злочинів за окремими напрямами. Зміст
аналітичної роботи податкової міліції з використанням АРМів, АІПС може
проявлятися при виконанні таких заходів:

1) проводиться відбір суб’єктів підприємництва (юридичних і фізичних
осіб), які не подали декларацій з податку на додану вартість, податку на
прибуток, декларацію з прибуткового податку (фізичні особи – суб’єкти
підприємницької діяльності) або звітували про відсутність
фінансово-господарської діяльності, не виплачували заробітну плату, чи
звітували про збиткову діяльність;

2) аналізується інформація про засновників (адміністрацію) суб’єктів
підприємництва щодо встановлення афільованих осіб та осіб, які
здійснюють керівництво декількома суб’єктами підприємництва (які
звітують про відсутність фінансово-господарської діяльності, збитковість
діяльності);

3) аналізуються дані АРМу “Фіктивні суб’єкти підприємництва” щодо
встановлення взаємовідносин з фіктивними суб’єктами підприємництва;

4) за базами даних “Митниця” та “КРП” (якщо вони ведуться
територіальними підрозділами податкової міліції) встановлюються суб’єкти
підприємництва, які здійснювали фінансово-господарські операції, а у
податковій звітності зазначали відсутність господарської діяльності або
її збитковість;

5) встановлюються розрахункові рахунки, які відкриті суб’єктом
підприємництва за останній податковий період;

6) аналізується база даних про викрадені, втрачені паспорти;

7) вивчається та аналізується банківська інформація щодо отримання
кредитів тощо;

8) аналізується інформація про отримання відповідних патентів, дозволів,
проведення операцій з транспортними засобами, нерухомістю з метою
виявлення фактів господар-ської діяльності та ін.

За результатами проведення такого аналізу можуть бути відібрані суб’єкти
підприємництва:

1) які ухиляються від сплати податків, легалізують кошти, отримані
злочинним шляхом;

2) користуються послугами фіктивних суб’єктів підприємництва;

3) є фіктивними підприємствами.

За окремим напрямом може бути проаналізована фінансово-господарська
діяльність суб’єктів підприємництва, які здійснюють зовнішньоекономічні
операції:

1) з використанням АРМу “Митниця” встановлюються суб’єкти підприємництва
за окремими видами експортованої продукції та які не нараховують і не
сплачують ПДВ (так і такі, які заявляють до відшкодування із бюджету
значні суми податку на додану вартість);

2) щодо суб’єктів підприємництва, які надають звітність та сплачують
ПДВ, вивчається та аналізується їх “податкова поведінка” (своєчасність
надання податкових декларацій; сплата податкових платежів; матеріали
раніше проведених перевірок; взаємовідносини з фіктивними суб’єктами
підприємництва);

3) аналізуються обсяги імпорту товарів з обсягом сплачених до бюджету
податків;

4) перевіряються факти виконання експортних операцій лише на папері
(оформлення зовнішньоекономічних операцій експорту товару) без
фактичного його вивезення за межі митного кордону України;

5) відбираються суб’єкти підприємництва, які задекларували бюджетне
відшкодування податку на додану вартість, при цьому під час розрахунків
використовували взаємовідносини з фіктивними суб’єктами підприємництва.

Напрямом аналітичної роботи податкової міліції, що заслуговує уваги, є
контроль за діяльністю монополістів у певних сферах
фінансово-господарської діяльності. З цією метою проводиться відбір
суб’єктів підприємництва, які проводять операції з відповідними групами
високоліквідних товарів (газ, нафта, паливно-мастильні матеріали). У
таких випадках аналізується інформація щодо наявності
вертикально-інтегрованих корпорацій. З використанням можливостей АРМу
“Облік податків і платежів” аналізується діяльність суб’єктів
підприємництва щодо фактично сплачених сум податків. Проводиться
порівняння обсягу фінансово-господарських операцій з сумами сплачених
податків. Нерідко встановлюються ситуації незначної сплати податків при
значних обсягах господарської діяльності. Так, аналізуючи діяльність
одного із підприємств, було встановлено, що валовий дохід становив
більше 1 млрд грн., при цьому сума податків, сплачених до бюджету,
становила всього 22 тис. грн. У такому разі можуть бути також
проаналізовані дані про отримані доходи фізичною особою та визначені
об’єкти оподаткування з використанням непрямих методів.

Виявлення фіктивних суб’єктів підприємництва можливе з використанням
такої інформації:

1) перевіряється дата реєстрації, перереєстрації суб’єкта, дата
відкриття рахунків у банківських установах;

2) якщо підприємство зареєстровано менше ніж три місяці, перевіряється
інформація за даними органів державної статистики; АРМів “Реєстр
втрачених та викрадених паспортів”, “Фіктивні суб’єкти підприємницької
діяльності”;

3) звіряються дані про керівників (засновників) суб’єктів підприємництва
з даними автоматизованих систем інформації про осіб, які померли,
виїхали за межі України для постійного проживання тощо;

4) перевіряються юридичні адреси суб’єктів підприємництва (як свідчить
практика, за однією адресою нерідко реєструється до тисячі суб’єктів
підприємництва, а також фіктивні фірми);

5) у разі, якщо суб’єкт підприємництва працює значний період,
перевіряється інформація:

а) коли проводилась його податкова перевірка та які результати;

б) чи були раніше встановлені взаємовідносини з фіктивними суб’єктами
підприємництва;

в) про податкову звітність (рівень сплати податків; обсяги валового
доходу; обсяги відшкодування податку на додану вартість, у тому числі і
за експортними операціями);

г) наявність товарних операцій тощо.

В окремих випадках з використанням інформаційних баз даних можливе
встановлення осіб, які беруть участь у фінансових схемах фіктивного
банкрутства. Так, можна відібрати суб’єктів підприємницької діяльності,
керівники або засновники яких були керівниками або засновниками раніше
збанкрутілих підприємств, а також тих, що є засновниками двох чи більше
підприємств. Така інформація може бути отримана за допомогою АРМу “Облік
платників податків – юридичних осіб” за даними прізвища засновника чи
керівника. За допомогою інформаційних систем (АРМ “Митниця”, в окремих
підрозділах “КРП”) встановлюються факти товарних операцій. З
використанням інших баз даних встановлюється наявність розрахункових
рахунків, наявність відповідних патентів, дозволів тощо. Нерідко у таких
випадках встановлюються факти взаємовідносин з фіктивними суб’єктами
підприємництва, за якими враховується дебіторська заборгованість.
Фактично, це є способом доведення до банкрутства.

Залежно від напряму аналітичної діяльності податковою міліцією можуть
використовуватися інші дані та інформаційні системи. Слід зазначити, що
існуючий рівень інформаційного забезпечення при належному його
використанні є головною умовою ефективної діяльності слідчих та
оперативних підрозділів податкової міліції. Така робота повинна
проводитися на постійній основі і мати цілеспрямований та наступальний
характер. Необхідно проводити дослідження та створювати відповідні
методичні розробки про зміст аналітичної роботи податкової міліції та
використання інформації у ході виявлення та розслідування злочинів.

Література:

1. Бушмин Е.В. Совершенствование методов налогового контроля с
использованием информационных технологий // Налоговый вестник. – 1998. –
№ 4. – С. 3; Росоловский В. Состояние и перспективы развития
информатизации органов государственной налоговой службы // Науковий
вісник. – Академія державної податкової служби України, 2001. – № 4(14).
– С. 176–183; Робіду А. Досвід упровадження інформаційних технологій у
роботі податкових адміністрацій // Науковий вісник. – Академія державної
податкової служби України, 2001. – № 4(14). – С. 188–192.

2. Лисенко В. Основні напрями модернізації інформаційного забезпечення
діяльності органів державної податкової служби // Науковий вісник. –
Академія державної податкової служби України, 2000. – № 3(9). – С.
187–192; Лисенко В.В. Використання інформаційних технологій у виявленні
та розслідуванні податкових злочинів // Проблеми впровадження
інформаційних технологій в економіці: Тези доповідей ІІІ міжнародної
науково-практичної конференції (травень, 2002 р.). – Ірпінь, Академія
ДПС України. – 2002. – С. 138–141.

3. Волынский О. Контроль на основе анализа // Вісник податкової служби
України. – 1997. – № 5. – С. 20.

4. Матвеева Т. Вдогонку за лидером // Компаньон. – 2000. – № 39. – С.
27.

5. Жвалюк В.Р. Боротьба з нелегальними товарами триває // Вісник
податкової служби України. – 2001. – № 12. – С. 3.

6. Поволоцкая Л. За три месяца нынешнего года налоговая милиция
пополнила госу-дарственную казну суммой свыше 1,1 миллиарда гривен //
Факты. – 13.04.2002. – С. 5.

7. Прес-реліз ДПА України. http://www.sta.gov.ua/news.php3?2142.

8. Монвелов Н. Зарплата по ведомости или “черным налом” // Век. –
22.01.1999. – № 3. – С. 3.

9. В ”кошельке” у одесских мошенников обнаружилось 230 тысяч гривен
наличными // Сегодня. – 1998. – № 227. – С. 7; Шуваева С. По следам
невидимки. Утерянный паспорт помог фирме наварить более полумиллиона
рублей // Налоговая полиция. – 2002. – № 13. – С. 7.

10. Огневский А. Полиция бьет ”подснежником” // Ежедневные новости. –
08.02.2002. – № 24. – С. 1.

11. Кузьменко Д. Невидимка с волчьим прикусом: чем может быть опасна
фиктивная фирма для ”светлого” предприятия и как этой опасности
избежать? //Негоциант. – 2000. – № 22. – С.4.

12. Гоценко Н. Мода на конвертацию // Зеркало недели. – 13.11.1999. – №
45. – С. 3.

13. Киреева О. Зазевался, а очнулся… миллионером // Калининградская
вечерка. – 26.06.2002. – № 90. – С. 3.

14. Вознюк А. Безработная жительница Обухова даже не догадывалась, что
торгует в столице крупными партиями обуви // Факты. – 09.07.2002. – №
113. – С. 5.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *